Державний борг України: причини, наслідки та шляхи оптимізації

Постановка наукової проблеми. На формування державного боргу України впливають різноманітні аспекти економічного життя нашої держави. Це і зовнішньо і внутрішньо- економічна політика. Визначення таких аспектів в теорії часто може не збігатися із реальною дійсністю. Для цього необхідно більш детально розглянути структуру та чинники впливу на коливання державного боргу України.

Актуальність теми дослідження. Питання державного боргу є для України актуальним, тому що після революції 2013 року збільшила його чи не вдвічі. Збільшення державного боргу у 2016 році(за рахунок траншів іноземної валюти) викликало додатковий інтерес до цього питання в українських економістів, що робить його нагальним для вирішення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Останні статті та публікації вчених теж не сходяться одностайно в питанні державного боргу. Так, наприклад, Семко [1, с.8] наголошував у своїх працях, що зростання державного боргу може спричинити банкрутство держави як позичальника. Ходжаян наголошував, що головною причиною наростання державного боргу в Україні є велика кількість кредитних заборгованостей минулих років, які залишаються непогашеними[2, с.220-221]. Царук пропонує причину гальмування українським урядом податкових та фінансових реформ, що виливається у постійні бюджетні дефіцити[3, с.98].

Формування цілей. Основною ціллю роботи є визначення причин формування державного боргу України, наслідків та шляхів його скорочення.

Виклад основного матеріалу. Державний борг – це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власником державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків[6, с.1]. Державний борг формується під впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. До перших з них можна віднести несприятливий інвестиційний клімат, трансформаційний склад виробництва і звуження на цій основі податкової бази, від’ємне сальдо торговельного балансу, переважання застарілої технологічної бази із значною мірою морального старіння і фізичного спрацювання основного капіталу, уповільнені темпи виробничого відтворення.

На 2014 рік сума державного боргу становила 1.100.563.980,35 тис. гривень [6, с.1], на 2015 рік борг вже становив 1.424.126.798,27тис. гривень [4, с.1],а вже 2016 року борг перетнув межу у 1.741.345.808,22 тис. гривень [5, с.1]. Отже, показники державного боргу кожного наступного року збільшуються приблизно на 15-20 %, що пов’язано із коливанням курсу іноземної валюти.

Дефіцит сучасного державного бюджету України складається при такій фінансовій ситуації, яка виникає тоді, коли їй необхідно зробити витрати на більшу суму, ніж можлива величина його доходів. Така витратна частина склалася внаслідок військових подій на сході України і збільшення витрат на обороноздатність країни, зменшення термінів виплат по відсотковим ставкам.

Основним твердження, яке стоїть перед українсбкою економікою є те, що український державний борг потрібно не погашати, а рефінансувати. Для України існують чотири основні способи вирішення проблеми бюджетного дефіциту: скорочення бюджетних витрат(затягування поясів);пошук джерел додаткових доходів;випуск (емісія) незабезпечених грошей з метою використання для фінансування державних витрат;позика грошей у банків, господарських організацій, громадян, інших держав, іноземних та міжнародних фінансових організацій.

Висновки. Таким чином, ми можемо побачити, що у нашій країні рівень оподаткування настільки високий, що далі підвищувати його практично неможливо. Недостатність доходів державного бюджету головним чином зумовлюється недостатнім обсягом доходів підприємств і громадян. А відтак державний борг походить не з фінансової політики держави у сфері долходів, а з недостатності фінансових ресурсів у нашому суспільстві та економіці.