При формулюванні аргументів треба завжди контролювати, щоб вони посилювали думку висловлену в тезі, а не дублювали її чи, ще гірше, спростовували, заперечували або робили ще менш зрозумілою, ніж вона була до того.
Аргументи – це докази, доводи, підсилювальні міркування, а отже, повинні виконувати ці свої функції.
Типовими вадами при формулюванні є такі:
· «вплітання» у тезу (наприклад, шляхом використання в тезі речень зі сполучником тому що, який відповідає за аргументацію);
· «переливання з пустого в порожнє», тобто переінакшення того самого аргументу (це часто виникає, коли аргументи уводяться у власне висловлення поряд, в одному місці/абзаці);
· сплутування аргументу й прикладу (автор забуває, що аргумент – це теоретичне положення, абстрактне міркування, а приклад – це перевірка виправданості аргументу на практиці);
· надання аргументів, які насправді не доводять тезу, а заперечують її;
· надання «розмитих» аргументів, тобто доказів, які не можна зрозуміти.
Увага! Для подолання більшості з цих вад достатньо пам’ятати, що аргументи – це відповіді на такі два питання:
· ЧОМУ я (автор висловлення) уважаю, що моя теза (погляд на проблему, ідея) правильна?
· ЧОМУ я (автор висловлення) дотримуюся саме такої позиції стосовно порушеної проблеми, а не якоїсь іншої?
Пам’ятаючи ці питання, варто намагатися знаходити адекватні відповіді на них – тоді аргументація виявиться успішною.
Ч
Відповідно до умови відкритого тестового завдання, у власному висловленні має бути щонайменше два приклади:
· щонайменше один із художньої літератури (або з іншого виду мистецтва: кінематографічного, театрального, музичного, образотворчого та ін.);
· щонайменше один з історії, суспільного або особисто досвіду автора.
Увага! У вигаданих світах мистецьких творів усе: люди, предмети, події – образи. Про це не можна забувати, щоб не з’являлися абсурдні за своєю суттю формулювання, як, наприклад, таке: За приклад хочу взяти Марусю Чурай із однойменного роману у віршах Ліни Костенко. За приклад у цьому разі треба було б узяти образ Марусі, у якому (образі) автор утілив певні риси людини (реальної). Набагато кращим було б, скажімо, таке формулювання: Прикладом українки, яка здатна всю себе віддати на вівтар кохання, може бути головна героїня роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Поетеса втілила в образі Марусі всі найкращі уявлення про жіночу відданість у коханні. Увага! У вигаданих світах мистецьких творів усе: люди, предмети, події – образи. Про це не можна забувати, щоб не з’являлися абсурдні за своєю суттю формулювання, як, наприклад, таке: За приклад хочу взяти Марусю Чурай із однойменного роману у віршах Ліни Костенко. За приклад у цьому разі треба було б узяти образ Марусі, у якому (образі) автор утілив певні риси людини (реальної). Набагато кращим було б, скажімо, таке формулювання: Прикладом українки, яка здатна всю себе віддати на вівтар кохання, може бути головна героїня роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Поетеса втілила в образі Марусі всі найкращі уявлення про жіночу відданість у коханні.
Зразок власного висловлення на тему «Поразка – це наука, ніяка перемога так не вчить»
Схема логіки викладу думок у власному висловленні(за третім варіантом структурування змісту)
