Взаємозв'язок стандартизації з іншими галузями знань

У вік бурхливого розвитку науково-технічного прогресу різні галузі науки тісно переплетені, тому не завжди є змога виявити між ними чітку межу. Стандартизація як наука досліджує, розробляє принципи і методи встановлення норм і правил, а також форми й методи реалізації цих норм і правил. У процесі стандартизації тих чи інших об'єктів досліджуються зв'язки і відносини між ними, вивчається та вибирається накопичений практичний досвід, закріплюються і зберігаються досягнення суспільства. Організаційно-методичні основи стандартизації чітко визначають її взаємозв'язок з іншими науками, які у свою чергу результатами своїх досліджень розвивають стандартизацію.

Діяльність у галузі стандартизації тісно пов'язана з загальним еволюційним процесом суспільства і є важливим засобом швидкого впровадження наукових досягнень у різних галузях народного господарства. Вона дозволяє регламентувати вимоги до якості продукції, більш ефективно вирішувати проблеми спеціалізації, визначати найбільш раціональні способи виробництва продукції і переробки сировини, здійснювати управління якістю товарів в виробництві та сфері обігу тощо. Підвищення якості продукції значною мірою залежить від швидкого практичного використання усього нового і прогресивного, що народжується у процесі творчості вчених. Ця проблема є одним із важливих завдань стандартизації. Складність її рішення обумовлена тим, що якість продукції є багатогранною і має міжгалузевий характер.

Якість продукції складає сукупність показників, що відобра­жають корисність, безпеку, новизну, довговічність, надійність, економічність, ергономічність, естетичність, екологічність. Усі ці показ­ники якості надають продукції здатність задовольняти визначені потреби суспільства. Головний критерій якості продукції - це ступінь задоволення індивідуальних та суспільних потреб.

Визначення якості товарів народного споживання та способи її вираження є найважливішою проблемою товарознавства. Основним завданням товарознавства є вивчення якості товарів народного споживання та іншої продукції виробничого призначення, яка визначається сумою усіх властивостей. У торговельній практиці під якістю товарів розуміють її відповідність вимогам, що встановлені у технічному законодавстві України. Стандарт і якість продукції нероздільні. Нормування якості продукції - одна із важливих функцій стандартизації. Стандарти регламентують основні якісні показники продукції в інтересах споживачів.

Потреба у стандартизації товарів пов'язана з різноманітністю їх зовнішнього вигляду, розмірів, складу та інших властивостей. На основі комплексної стандартизації й уніфікації асортименту виробів Здійснюється робота з метою підвищення вимог до якості товарів, скорочення необґрунтованої багатосортності, підвищення харчової та естетичної цінності, більш раціонального використання сировини та інших ресурсів тощо. Все це тісно поєднує стандартизацію з товарознавством.

Основою вивчення якості продовольчих та непродовольчих товарів є створення об'єктивного уявлення про їх корисність і споживчі якості. Особливе місце в дослідженні якості продукції посідає проблема вимірювання й оцінки якості, яка здійснюється за допомогою кваліметрії, що вивчає та реалізує наукові методи кількісної оцінки рівня якості продукції. Кваліметрія розглядає споживчі властивості як необхідний елемент комплексного аналізу якості продукції. Оцінка якості продукції передбачається в нормативних документах і методичних матеріалах поряд з іншими найважливішими якісними характеристиками.

Якість продукції оцінюється на основі визначених показників, які представлені в нормативній документації. Показники якості продукції досліджують різними методами контролю та випробувань. Контроль і випробування є невід'ємними умовами виробництва, торгівлі, реалізації більшості видів продукції. Об'єктивність, достовірність та ефективність контролю якості продукції залежить від рівня знань теоретичної та практичної метрології і застосування науково обґрунтованої єдності вимірювань фізичних величин, вірного вибору засобів, методів контролю і точності отриманих результатів вимірювань. Високий рівень метрологічного забезпечення виробництва та сфери обігу є обов'язковою умовою формування якості та об'єктивної, достовірної інформації про продукцію.

Особливого значення для вивчення і визначення якості товарів набуває стандартизація методів випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки. Нормативні документи встановлюють єдину загальнообов'язкову методику визначення показників якості, забезпечують єдність методів і способів контролю та випробувань продукції. При цьому стандартизуються кращі сучасні методи випробувань, тим самим підвищується їх достовірність, надійність, знижується поява похибки, усувається можливість надходження недоброякісної продукції до споживача. Це важливо тому, що порівнювати результати аналізів даного товару можна тільки при використанні однакових методів досліджень. Оцінка рівня якості продукції здійснюється на різних етапах її життєвого циклу, який починається розробкою і закінчується стадіями обігу і реалізації.

Як свідчить досвід, забезпечити стабільну якість продукції залежно від вимог споживача, можливо тільки на базі впровадження діючих систем якості та дослідження ринку. Оцінка рівня якості продукції є основою для вироблення належних рішень у системі управління якості - при прогнозуванні потреб і якості продукції, плануванні об'ємів виробництва, обґрунтуванні впровадження нових видів виробів, контролі якості, аналізу динаміки рівня якості, потреб населення та інше. Прогнозування та оптимізація рівня якості товарів неможливі без достатньо об'єктивних методів кількісної оцінки якості. Створення об'єктивного уявлення про продукт, його корисність і відповідність цільовому призначенню можливе тільки на основі вивчення усієї сукупності різноманітних властивостей продукту, їх сполучення та взаємного зв'язку.

В Україні розвивається та удосконалюється законодавча база щодо підвищення якості продукції. Останнім часом прийнято низку нормативних актів, що сприяють поліпшенню правового регулювання управління якістю продукції. Посилено правовий статус органів, які здійснюють нагляд за якістю продукції, процесів, робіт та послуг.

Удосконалення правової основи забезпечення якості продукції є неодмінною умовою для успішного вирішення важливих соціально-економічних завдань. Підвищення якості продукції, процесів, робіт та послуг сприяє поширенню темпів розвитку народного господарства і соціально-економічного становища країни.

Стандартизація пов'язана з технічними, прикладними та економічними науками. Невід'ємною частиною стандартизації є метрологія. Стандартизація, метрологія і вимірювальна техніка - основні ланки, рівень і темпи розвитку яких впливають на якість промислової продукції. В основу метрології і вимірювальної техніки покладено закони фізики, математичні методи. Стандартизація широко використовує різні математичні ряди. Принцип закономірних рядів застосовують для визначення геометричних розмірів і технічних показників різних виробів. Математичні методи потрібні для обробки даних досліджень та контролю, для формулювання відносин і закономірностей при вивченні різних явищ.

Економічні науки щільно стикаються зі стандартизацією. Так, проблеми з економії сировини і матеріалів, зниження витрат на одиницю продукції, підвищення продуктивності праці, ефективності виробництва тощо обов'язково враховується під час вирішення різних питань із стандартизації. Економічні задачі стандартизації охоплюють методологію визначення ефективності виробництва, прогнозування, планування, відношення між затратами, визначають вплив стандар­тизації на економіку країни.

Стандартизація як наука характеризується тісною взаємодією з технологією та рядом складних наукових дисциплін в галузі якості технології, праці та продукції, кількісного їх вимірювання.

Одним з основних завдань стандартизації є систематизація і узагальнення накопиченого фактичного матеріалу таких теоретичних наук як хімія, фізика, математика. При сучасних поглядах на мету і завдання стандартизації основу її складають цілісні комплекси теоретичних і прикладних наук, які об'єднані поняттями фізико-хімічних, технохімічних, біофізичних та інших наук.