Англіцизми все більше заволодівають українським мовним простором, а молодіжна преса цьому дуже сприяє. У разі відсутності організованого контролю за англіцизмами можна очікувати їх засилля в нашій мові. [2, с.124-126]
Важливу роль у розвитку живої розмовної мови відіграє мова молоді: оскільки Україна відкривається для Заходу, молоде покоління активно запозичує і переймає західну (переважно, англомовну) масову культуру. Англомовні програми навчання доступні у великих містах країни, а ті, хто вивчає мову – переважно, але не винятково – представники молодого покоління.
Що впливає на жаргон української молоді?
- Розвиток комп'ютерних технологій. Інтернет, його широкі можливості, що швидко розвиваються комп'ютерні технології завжди привертали молодих людей. У зв'язку з цим з'являється багато нових жаргонізмів. Ось деякі з них:
Інтернет, оперативка, фотошоп, смайли. Сучасний мережевий сленг є широким і різноманітним. Від буденних LOL (laughing out loud, laugh out loud), IMHO (in my humble opininon), JK (just kidding), OMG (Oh my god) до складних YLAB (Love you like a brother) або LYLAS (Love you like a sister).
Ми провели голосування (див. додаток 2) у соціальній мережі, яке показало наступні результати:
47.1% української молоді вживають англіцизми у своїм мові досить часто.
38.2%- помірно і лише 14.7%- рідко.
- Сучасна музична культура. Одне із захоплень молоді - музика. Вона є частиною життя молодих людей.
Ми дослідили пісня популярних українських гуртів 90-х- Воплі Водоплясова(див. додаток 3), Скрябін(див додаток.4), та щоненайпопулярніший гурт сьогодення- Дзідзьо(див. додаток.5)
У піснях Воплів Водоплясова(«Весна») та Скрябіна («Танець пінгвіна»), що були популярними у 90-х роках 20 століття, не було знайдено англіцизмів.
Тоді, у піснях DZIDZO(«Серенада» і «Я тебе кохаю, I love you»), які були хітами у 2013-2015 роках, було знайдено 11 англіцизмів, зокрема такі англіцизми як: блонда(blonde), ай лайк ю (I like you), ай вонт ю (I want you), ай нід ю(I need you), комфорт (comfort), массаж(massage), ресторан (restaurant), боїнг (Boeing), ай лав ю(I love you), бейбі (baby), мейбі (maybe).
Підсумуємо дослідження. Порівняно з 90-ми роками популярність англіцизмів, запозичень з англійської мови, зросла майже у 10 разів. Ми припускаємо, що через 15-20 років англіцизмів у текстах популярних молодіжних гуртів буде у 10 разів більше.
ВИСНОВОК
Грамотне, багате мовлення – не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову. Як і всі соціальні діалекти, молодіжний сленг представляє собою лише лексикон, який живиться соками загальнонародної мови, живе на її фонетичному та граматичному підґрунті.
У практичній частині даної наукової роботи ми проаналізували вживання англіцизмів у українському молодіжному середовищі і прийшли до висновку, що рівень використання такої лексики в даних матеріалах підвищився, принаймі у 10 разів.
Молодь уживає сленг у своїй мові тому, що:
- Використання англіцизмів у молодіжному середовищі- це свого роду протест проти буденності та типовості, проблеми «бути таким, як усі». Так молодь виділяється з «сірої маси» навіть своїм діалектом.
- Також це тісно поєднано з «американізацією» української молоді. Майже 5 з 10 підлітків(як показало наше дослідження) хочуть бути «американізованими»
- Англіцизми все більше заволодівають українським мовним простором, а молодіжна преса цьому дуже сприяє. У разі відсутності організованого контролю за англіцизмами можна очікувати їх засилля в нашій мові. Процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замі- нюються на слова з подібним значенням. Це негативно впливає на стан національної мови і на збереження самобутності українського народу.
Процес запозичення відбувається постійно, відображаючи нові реалії нашого життя, даючи їм нові найменування. Але не можна допустити, щоб такі процеси проходили стихійно, невмотивовано, бо часто яскрава та приваблива запозичена лексема є зовсім непродуктивною в системі сучасної української мови. На сьогодні англіцизми в молодіжному сленгу займають важливе місце, але необхідно пам'я- тати, що їхнє надмірне вживання веде до збідніння рідної мови. З одного боку, такі сленгові вирази можна вважати згубними для української мови, проте з іншої - їх вживання інколи просто необхідне з погляду на глобальний вплив англомовної культури та технологій. Тому важливо поважати й зберігати традиції української літературної мови, використовувати такі вирази в певному соціально- культурному оточенні, де вони справді будуть доречні.
Таким чином, в українській мові кінця ХХ – початку ХХI ст. відбуваються
закономірні лексико-семантичні процеси, у зв’язку з появою нових англомовних запозичень. У їх семантиці, порівняно зі значенням їх етимонів, здійснюються семантичні зрушення, які складають цілісну картину закономірностей та особливостей процесу формування семантики слів англомовного походження в сучасній українській мові. Цей складний процес потребує подальшої уваги лінгвістів та передбачає глибокий аналіз зазначених вище мовних процесів.
Ми погоджуємося із думкою багатьох науковців, що в деякому випадку англіцизми збагачують нашу рідну українську мову. Але, з іншого боку, надуживання англіцизмів може призвести до розхитування мовної норми, літературного стандарту, тому, використовуючи подібне мовлення, слід вміти його уживати.
Сподіваємось, що розглянуті нами проблеми використання англіцизмів спонукатимуть сучасну молодь до цілеспрямованої праці над своїм словом
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ
1. О. М. Лапінська // Дослідження з лексикології і граматики української мови: Збірник наукових праць / М-во освіти і науки України, Дніпропетровський нац. ун-т. - Дніпропетровськ: Пороги, 2007., с 173, с.176-177
2. Рєпіна Ю. О. Англіцизм у субмові сучасної української молоді / Ю. О. Рєпіна // Управління розвитком. - 2014. - № 12. - С. 123-126
3. Наталія Явтушенко «СПОСОБИ ТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОМП’ЮТЕРНОЇ ЖАРГОННОЇ ЛЕКСИКИ» с.114
4. Чернікова Л. Ф. Англіцизми в сучасній українській мові / Л. Ф. Чернікова, Т. І. Смілик // Филологические науки. – № 9. – 2008. –. С. 129-133
5. «Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія» /За ред. І.К.Білодіда. – К.: 1973, с.140
6. Давиденко Т. А. Специфіка англіцизмів сучасної прози. - C. 87-88.
7. Мисечко О. Є. Історіографічний аспект дослідження проблеми підготовки вітчизняного вчителя іноземної мови / О. Є. Мисечко // Педагогічний дискурс. - 2013. - Вип. 15. - С. 474-481.
8. Горведовская Е. В. Новые существительные в лексике современного русского языка / Е. В. Горведовская // Русский язык в школе. – 1992. – № 3–4. – С. 46–48.
9. Стишов О. С. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) / Стишов О. С. – 2-ге вид., переробл. – К.: Пугач, 2005. – 388 с. – Бібліогр.: с. 289–331.
10. Сімонок В.П. Мовна картина світу. Взаємодія мов / В.П. Сімонок. – Х.: Основа, 1998. – 171 с.
11. Сімонок В.П. Семантико-функціональний аналіз іншомовної лексики в сучасній українській мовній картині світу/ В.П. Сімонок. – Х.: Основа, 2000. – 331 с.
12. Струганець Л. В. Динаміка лексичних норм української літературної мови ХХ ст. / Л. В. Струганець – Тернопіль: Астон, 2002. – 46, 57, 352 с
13. Кислюк Л.П. Нові англійські запозичення і термінологія / Л.П. Кислюк // Українська термінологія і сучасність: збірник наукових праць. – К.: КНЕУ, 2001. – Вип. IV. – С. 51–53
14. Попова Н.О. Аспекти лінгвістичних досліджень чужомовних запозичень в українській мові / Н.О. Попова // Вісник Міжнародного Слов’янського університету. Серія: Філологія. – Харків: МСУ, 2003. – Т. IV, № 1. – С. 48–52.
15. Ажнюк Б.М. Англізми в сучасній українській, російській і чеській мовах / Б.М. Ажнюк // Мовознавство. – 2008. – № 2–3. – С. 190–207.
16. Акуленко В.В. Інтернаціональні елементи у словниковому складі мови / В.В. Акуленко // Мовознавство. – 1973. – № 5. – С. 20–29.
Інтернет-ресурси
1. http://wiki.ciit.zp.ua/
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/
3. http://studopedia.org/
4. http://philology.lnu.edu.ua/
5. www.ukrreferat.com
6. http://www.korekta-vk.com/
ДОДАТКИ 
Додаток 1. Синім розначено країни, де англійська мова є державною або найбільш поширеною, блакитним- є державною, але не найпоширенішою
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
Додаток 5
