Термін “англіцизм”, причини появи англіцизму та його особливості

Англіцизми- слова і словосполуки, позичені з англійської мови або утворені за її взірцями. 46% усіх запозичень – англіцизми. Вони ринули в українську мову у 90-х роках минулого століття. В цей період починається значне зростання кількості англомовних слів, посилюється процес безпосереднього запозичення.

Це зумовлено рядом позамовних чинників:

- розвитком економічних зв’язків

- авторитетом західних країн

- модою та впливом стилю життя американців, їх досягненнями в окремих сферах діяльності

-загальносвітовою тенденцією до інтернаціоналізації лексичного фонду; пожвавленням культурних зв'язків

-двомовністю, умовами функціонування української

-прагненням мовної економії (копірайт - авторське право, дартс - метання дротиків), потребою поповнити експресивні засоби (бакси, о'кей)

Вчені проаналізували статті з журналів «Юная леди», «Студент PLUS +», «5 балів», «Молоток», «Комсомольська правда в Україні», «Бум». Було виявлено більше 500 англіцизмів, які розглядалися за 10 сферами вжитку: «Харчування та кухня», «Будинок», «Школа. Наука», «Музика. Танці», «Мода», «Спорт», «Професії», «Транспорт», «Комунікація. Техніка», «Суспільство». Найбільше англіцизмів вживається у сферах «Мода», «Музики. Танці», «Комунікація. Техніка» та «Суспільство». Це пояснюється великою популярністю сфери розваг, моди, сучасних технологій серед молоді. Тобто молодіжна преса є одним з джерел англіцизмів для підлітків.[1]

Ще одним з шляхів проникнення англомовних запозичень до усного мовлення підлітків є Інтернет – спілкування. Вчені після аналізу більше ніж 100 реплік із віртуальних діалогів було виявлено, що найчастіше у віртуальному спілкуванні вживаються англіцизми, що виражають самоіронію, сарказм, комп’ютерний сленг та нецензурна лексика. Панування англіцизмів у віртуальному спілкуванні підлітків зумовлене: по-перше, пануванням в усьому світі англомовної термінології; по-друге, модою на англійську мову; по-третє, виключна місткість англіцизмів – абревіатур, коли трьома-чотирма специфічними словами можна передати чималий абзац тексту.[1]

Для запозичень з англійської мови характерні такі особливості:
– звукосполучення дж: джинси, джаз, джентльмен, джемпер, джек-пот, джентрі, джерсі, джем, джайв, джинго, джип, джокер;

– звукосполучення ай, ей: драйв, драглайн, сайт, гайдроп, дайв- центр, аквабайк, інсайд, айк’ю, вебрайтер, дизайн, еквалайзер, діджей, гейм, бобслей, хокей, бейсбол, бейдж, грейпфрут, дисплей, мейл, е-мейл;

– суфікс -инг(-інг): роумінг, лізинг, брендинг, маркетинг, блюмінг, гайдинг, кастінг, мітинг, айсинг, моніторинг, холдинг, бельтинг, пудинг;

– суфікс -ер (-ор): драйвер, репортер, промоутер, провайдер, копірайтер, спікер, рокер, рейдер, конвертер, ростер, бленкер, аскер;

– звукосполучення кс: ромштекс, економікс, біфштекс, кекс, бокс, боксер, експандер, клаксон, комікс, кокс, комплекс, телекс, телефак;

– звукосполучення ск: скейт, скейтборд, скейт, скенер, сканер, стейтинг-ринк, скетч, скотч, скальп, скальпер, скраб, скін-ефект, скрап;

– звукосполучення кв: квакери, кварки, кватердек, квест, квіст, квізлінг, квітер; – звукосполучення скв: сквош, сквер, скватер, сквайр, ескваєр;

– звукосполучення тр: трайбалізм, трайлер, трак, трактор, трал, трамблер, трамвай, трамп, транзистор, трансепт, трансмітер;

– префікс ре- (ри-): ремейк (римейк), ремікс, рипроекція;

– морфема -мен: джазмен, спайдермен, конгресмен, полісмен, шоумен, телешоумен, яхтсмен, супермен, рекордсмен, вокмен;

– морфема -ес (-с, -іс): стюардеса, бізнес, експрес, арт-бізнес, стрес, реверс, репс, степс, памперс, ф’ючерс, стокс, тропс, інтерфейс, чипси, сервіс, міс, місіс, рудерпіс;

– морфема -мейкер: кліпмейкер, іміджмейкер, ньюс-мейкер, татумейкер;

– морфема -ау: аудит, аустеніт, даунінг-стрит, брудергаус, гаур, гауч-прес, дискаунт, дискаунтер, каунтер-чек, пент-хаус, тауер, каурі;

– морфема -аут: аут, аутбридинг, аутгрупа, аутсайдер, блекаут, скфут, герлскаут, бойскаут, тайм-аут, локаут, нокаут;

– морфема -ленд: бедленд, диксиленд, діснейленд, ньюфаундленд, фолькленд, род-айленд, ленд-ліз, лендлорд, лендровер, діксіленд;

– морфема -граунд: бекграунд, андеґраунд; – морфема -бол: бічбол, баскетбол, волейбол, гандбол, гейм-бол, дискобол, мачт-бол, мотобол, пушбол, софтбол, стритбол, пейнтбол, футбол (лексика, що стосується спортивних ігор);

– морфема -боді: бодіарт, бодібілдер, бодібілдинг, бодігард, добістайлінг;

– морфема -бой: бойфренд, бойскаут, ковбой, плейбой; – морфема -бридж: бридж, бридждек, бриджі, бридж-структура;

– морфема -ап: пікап, мейкап, варикап, гандикап, ескапізм;

– морфема -ватер: ватерлінія, ватервейс, ватерклозет, брекватер, ватерполо;

– морфема -бургер: гамбургер, чизбургер, фішбургер;

– морфема -поп: поп-арт, попкорн, попса;

– морфема -кок: кокпіт, кока-кола, кокні, коктейль, кокс. [1, с.176-177]

 

 

Види англіцизмів

У кінці ХХ – початку ХХІ ст. більшу частину запозичень, які вільно використовуються в газетах та інших засобах масової інформацції, становлять англіцизми, і це є характерним не тільки для української мови. У 90-ті роки ХХ ст. відбувалась українська америкоманія. Американізми стали приходити в українську мову вже не як екзотизми. Почалось активне поповнення нашої лексики з галузі економіки та інших сфер. Особливо популярним став американський сленг (бакси, буч, дрінки).

Англіцизми в українській мові можна поділити за сферами вживання так:

1) загальновживані англіцизми;

2) англіцизми з обмеженою сферою вживання;

а) спеціальні англіцизми;

б) сленгізми/жаргонізми.

Загальновживані англіцизми – це ті, що широко вживаються в різних соціальних і вікових групах мовців. Вони дуже швидко освоюються.

Є такі групи загальновживаних англіцизмів:

1. Ті, що прийшли в українську мову давно й асимілювались нею. Вживання вільне: лідер, бойкот, допінг, кекс, мітинг, спорт.

2. Ті, що донедавна вважалися надбанням «західного, капіталістичного світу», а тепер наповнюються українським змістом. Колись вони мали негативний відтінок і використовувались з іронією: бізнес, стриптиз, комікс, тинейджер, менеджер, шоу, джин та ін.

3. Англійські лексеми, які стали популярними завдяки появі в них нових значень на українському ґрунті: кемпінг, дансинг, мотель, рокер та ін.

4. Новітні англіцизми, які сьогодні мають досить часте вживання, швидко засвоїлися українською мовою: дилер, рієлтор, дистриб’ютор, саміт, шейпінг, роумінг, ноу-хау, хіт, бартер.

Спеціальні англіцизми – це слова та вислови, що вживаються групами людей, пов’язаних між собою професійними ознаками, родом діяльності, тобто спеціальні слова, відомі невеликому колу людей (спеціалістам з ком-п’ютерних технологій, банкірам, спортсменам, спеціалістам в галузі моди тощо).

Уживання таких слів засобами масової інформації ще не означає, що їх значення зрозуміле всім носіям мови та що вони повністю освоєні українською мовою. Для цього в текстах і репортажах подається їхнє пояснення.
Англійські жаргонізми є певною визначальною рисою окремої групи молоді а також уживаються в засобах масової інформації, виконуючи певну стилістичну функцію.[2]

Під сленгізмами/жаргонізмами розуміємо англійські слова та вислови, які колись були характерні тільки для певних груп мовців (хіпі, рокери), а нині мають ширше вживання: дрінк, дабл, лейбл, скул, топ, бренд, шоп, драйв.

Англійські дієслова-сленгізми набувають показника українського дієслівного узгодження: дрінкати – випити, спікати – говорити.

Уся англо-американська лексика українського сленгу може бути поділена на декілька предметно-тематичних груп:

а) популярна музика: бенд, реп, трек, чарт, хіт, ремікс, сингл;

б) назви одягу, взуття: стрейч, слакси, легінси, топ;

в) фаст-фуд: гамбургер, біг-мак, джус, спрайт;[2]

 

Серед запозичень з англійської мови можна виділити такі структурні типи:
а) слова латинського або грецького походження, за- позичені спочатку в англійську, а потім з неї в українську мову (триплікат);
б) слова, штучно створені в англійській мові з латинських або грецьких елементів (телепроект, парамедицина);

в) слова, створені в англійській мові на основі грецького або латинського елементів та англійської частини (суперхіт, суперстар, телебос);
г) слова інших мов, які спочатку запозичені в англійську, а потім через її посередництво перейшли в українську мову (кетчуп, зомбі);
ґ) слова, створені в англійській мові на основі англійського компонента та запозиченого з інших (не грецької та латинської) мов (айс-ревю, сафарі-парк). [2]