Форми, види і способи статистичного спостереження

Статистичні дані можна одержати різними шляхами і способами.

Залежно від організації статистичного спостереження розрізняють три основні форми: 1) звітність; 2) спеціально організоване статистичне спостереження; 3) реєстри.

Звітністю називають такий вид спостереження, при якому відомості надходять у статистичні органи від підприємств, установ та організацій у вигляді обов'язкових звітів про їхню діяльність. Подання звітності за затвердженою програмою у встановлені адреси і строки є обов'язковим для кожного підприємства, установи та організації. Статистична звітність - основна форма організації статистичного спостереження в Україні.

Джерелом відомостей для статистичної звітності є первинні облікові записи в документах бухгалтерського та оперативно-технічного обліку.

Звітність здійснюється за строго встановленими формами, затвердженими Державним комітетом статистики України. Звітність за незатвердженими статистичними органами формами, як і звітність, що здійснюється частіше встановленої періодичності, вважається незаконною. Органам статистики надано право відміняти незаконну звітність.

Перелік усіх форм із зазначенням їхніх реквізитів називається табелем звітності. Обов'язкова сукупність деяких зовнішніх елементів зафіксованих в кожній формі звітності називається реквізитом даної форми.

Основними реквізитами статистичної звітності є: 1) найменування форми; 2) номер і дата затвердження форми звітності; 3) адреси, в які подається звітність; 4) період, за який подаються відомості або на яку дату; 5) строки подання звітності; 6) назва підприємства або установи, яка подає звіт, і його адреса; 7) назва міністерства (відомства), якому підпорядковане підприємство; 8) підписи посадових осіб, відповідальних за складання звіту.

Звітність підрозділяють на загальнодержавну і відомчу. Загальнодержавна обов'язкова для всіх підприємств, установ і організацій, вона надходить і узагальнюється в органах загальнодержавної статистики для потреб державного управління. Відомча звітність збирається для своїх потреб міністерствами, відомствами (наприклад, звітність по сільському господарству, торгівлі та ін.).

Розрізняють типову і спеціалізовану звітність. Типова має однакові показники для однієї або всіх галузей народного господарства. У спеціалізованій звітності показники відбивають специфіку тієї або іншої галузі і підгалузі (наприклад, звіти по птахівництву, рибництву, звірівництву і т.д.).

За періодичністю подання звітність підрозділяється на річну і поточну: квартальну, місячну і тижневу. Найбільш повною за складом показників, що подаються, є річна звітність.

За способами подання розрізняють звітність термінову, коли відомості передаються по телетайпу, телеграфу та іншими швидкими засобами, і поштову.

Поряд із звітністю важливим джерелом статистичних даних є спеціально організоване статистичне спостереження.

Спеціально організоване статистичне спостереження являє собою збирання відомостей за допомогою переписів, одночасних обліків і обстежень. Прикладом спеціально організованого статистичного спостереження є: переписи населення, устаткування, залишків матеріалів, багаторічних насаджень, обстеження домогосподарств, облік одержаної продукції в особистих підсобних господарствах, переоцінка основних фондів у галузях економіки та ін.

У результаті спеціальних статистичних спостережень отримують дані про явища і процеси, які не охоплені статистичною звітністю, а в ряді випадків суттєво уточнюючих дані поточного обліку.

Статистичні переписи є другою за значенням організаційною формою статистичного спостереження в Україні. Перепис являє спеціально організоване статистичне спостереження, спрямоване на облік повної чисельності і складу певних об'єктів (явищ), а також на встановлення якісних характеристик їх сукупностей на певний момент часу.

Існує два види переписів. Перший вид переписів - це переписи, в яких статистичні формуляри заповнюються на основі даних первинного обліку підприємств, установ і організацій. Другий вид - переписи, при яких формуляри заповнюються на основі спеціально організованої реєстрації фактів (прикладом цього виду є перепис населення).

Відмінними особливостями переписів є: одночасність проведення їх на всій передбаченій території, єдність програми спостереження, стислість строків статистичного спостереження, реєстрація всіх одиниць спостереження станом на один і той самий момент часу - критичну дату перепису.

Серед статистичних переписів особливе місце належить переписам населення - спеціально організоване статистичне спостереження, метою якого є одержання даних про чисельність, склад і розміщення населення. Перепис населення 2001 р. дав змогу одержати повну і детальну статистичну інформацію про чисельність і склад населення країни за статтю, віком, сімейним складом, національністю, зайнятістю, суспільними групами, а також про розміщення населення по території країни. Програма перепису складалась з 19 запитань суцільного перепису.

1. Ваші родинні стосунки з особою, що записана першою в домогосподарстві.

2. Ваша стать.

3. Ви тимчасово: а) відсутній; б) проживаючий.

4. Ваша дата народження.

5. Ваше місце народження.

6. Ваше етнічне походження.

7. Ваші мовні ознаки.

8. Ваше громадянство.

9. Ваш сімейний стан.

10. Ваша освіта.

11. Ви закінчили професійно-технічний навчальний заклад.

12. Тип навчального закладу, в якому Ви навчаєтесь.

13. Ваші джерела існування.

14. Вид діяльності та повна назва установи, організації, підприємства, власної справи, де Ви були зайняті основною роботою.

15. Ваше заняття на основній роботі.

16. Місцезнаходження Вашої роботи.

17. Ваше положення у занятті (в якості кого Ви працювали).

18. У цьому населеному пункті Ви проживаєте безперервно з дня народження: а) так; б) ні.

19. Ви народжували дітей (для жінок у віці 15 років і старших): а) так;

б) ні.

До кожного питання наводились необхідні підказки.

Записи у переписній документації, що стосуються респондента, не підлягають поширенню без його згоди і використовуються лише для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді. Переписному персоналу забороняється повідомляти будь-кому, крім респондента, зміст заповненої щодо нього переписної документації.

Статистичний реєстр (від лат. registrum - список, перелік) - це така організаційна форма спостереження, за якою факти стану окремих одиниць сукупності безперервно реєструються за передбаченими програмою ознаками.

Спостерігаючи за одиницями сукупності, передбачають, що процеси, які відбуваються там, мають початок, довготривале продовження і кінець. У реєстрі кожна одиниця спостереження характеризується сукупністю показників. Всі показники зберігаються до тих пір, поки одиниця спостереження знаходиться у реєстрі і не закінчила свого існування. Деякі показники залишаються незмінними весь час, поки одиниця знаходиться у реєстрі, інші можуть змінюватися час від часу.

Ведення реєстру забезпечує лише формування списку одиниць сукупності спостереження з його найважливішими описовими ознаками, таких як назва підприємства, його юридична адреса та місцезнаходження, основний вид діяльності.

Прикладами реєстрів, які ведуться в Україні, є: Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України (ЄДРПОУ), реєстр виборців, реєстр акціонерного товариства, реєстр населення, банківський реєстр, реєстр юридичних і фізичних осіб - платників податків та ін.

Популярності сьогодні набуває моніторинг - спеціально організоване статистичне спостереження за станом об'єкта чи середовища. Основним завданням моніторингу є оцінка стану та динаміки, розвитку об'єкта чи середовища за визначеним переліком показників, які дають змогу контролювати, регулювати й управляти дослідженим об'єктом чи середовищем.

Відомими є приклади застосування моніторингу у вивченні і прогнозуванні гідрометеорологічних показників навколишнього природного середовища, його екологічного стану; рівня і динаміки цін, рейтингів, біржових індексів тощо.

Залежно від ступеня охоплення одиниць досліджуваної сукупності розрізняють два види статистичного спостереження: суцільне та несуцільне.

Суцільним називають таке спостереження, при якому обстеженню підлягають усі без винятку одиниці сукупності (наприклад, перепис населення, облік виходу продукції та ін.). Матеріали суцільного спостереження дають максимально повне уявлення про все розмаїття форм і можливість одержання точних характеристик про досліджувані соціально-економічні явища і процеси.

Однак через ряд причин (велика трудомісткість, тривалість проведення, висока вартість і т.д.) суцільне спостереження часто буває економічно недоцільним або практично нездійсненним. Тому на практиці переважно застосовують несуцільне спостереження.

Несуцільним називають таке спостереження, при якому обстежується тільки частина сукупності (наприклад, визначення якості насіння, жирності молока, втрат урожаю, вивчення використання робочого часу і устаткування, цін на ринках тощо.).

Несуцільне спостереження базується на обліку деякої частини, як правило, достатньо масової частини одиниць спостереження, яка дає змогу на основі наукового відбору одиниць одержати стійкі узагальнюючі характеристики всієї сукупності.

Якість несуцільного спостереження поступається результатам суцільного, однак досить очевидні і деякі переваги першого: за рахунок зменшення числа одиниць сукупності, що обстежуються, воно потребує менших витрат, сил і засобів, дає змогу застосувати більш детальну програму спостереження, швидше підводити підсумки обстежень і, отже, підвищує оперативність статистичного матеріалу.

Несуцільне спостереження своєю чергою підрозділяється на вибіркове, монографічне, анкетне і основного масиву.

Вибірковим називають таке спостереження, при якому обстеженню підлягає певна частина сукупності явищ, яку отримали на основі ненавмисного випадкового відбору. Цьому виду спостереження присвячений спеціальний розділ підручника (див. 6 розділ).

Монографічне спостереження - це докладний і всебічний опис окремих одиниць досліджуваної сукупності, які цікавлять дослідника. Монографічне обстеження може бути спрямоване на вивчення процесу розвитку окремого трудового колективу, узагальнення передового досвіду, опис нових технологій виробництва і форм організації праці та ін. Об'єктом монографічного опису можуть бути також сім'я, учбовий заклад, місто, регіон та інші об'єкти.

Анкетний спосіб спостереження Ґрунтується на розсиланні анкет певному колу осіб або установ. Заповнення і повернення їх до органів, які проводять спостереження, є добровільним. Як правило, заповнених анкет повертається менше, чим розсилається. Крім того, неможливо проконтролювати правильність відповідей на запитання анкети. Тому такий спосіб спостереження може застосовуватись у тих випадках, коли не вимагається висока точність відомостей, а потрібні приблизні характеристики. До нього удаються при проведенні соціологічних обстежень, у торгівлі для вивчення попиту на окремі товари і т.д.

Обстеження основного масиву являє собою спостереження за частиною найбільш крупних одиниць, питома вага яких переважає в загальному обсязі досліджуваної сукупності. За принципом основного масиву в країні організоване спостереження за міською ринковою торгівлею. Число охоплених нею міст складає менше 5% усіх міст, однак в них мешкає більше половини чисельності всього міського населення країни. Таке спостереження дає змогу отримати достатньо надійний матеріал для загальної характеристики кон'юнктури міських ринків.

За способом реєстрації або отримання статистичних даних розрізняють три основних види спостереження: 1) безпосереднє; 2) документальне та 3) опитування.

Безпосереднім називають спостереження, яке здійснюється шляхом реєстрації досліджуваних одиниць та їхніх ознак на основі безпосереднього огляду, підрахунку, зважування, зняття показників приладів спеціальними особами, які проводять спостереження, інакше кажучи, реєстраторами, в завдання яких входить поряд з встановленням і оцінкою фактів фіксування їх у документах первинного обліку (наприклад, щорічний облік худоби, перепис багаторічних насаджень, інвентаризація матеріальних цінностей, метеорологічні спостереження - реєстрація температури повітря, Ґрунту, снігового покриву, кількості опадів; облік одержаної продукції і т.д.).

Безпосереднє спостереження є досить точним і надійним джерелом статистичних даних, воно потребує великих затрат кваліфікованої праці.

Документальне спостереження Ґрунтується на використанні різних документів первинного обліку підприємств, організацій установ (звітності, первинних бухгалтерських документів, річних звітів та ін.). Воно застосовується, наприклад, при переоцінці основних фондів підприємств, аналізі використання тракторів і автомобілів, урожайності і продуктивності тварин та ін. Цей вид спостереження також, як і безпосереднє спостереження, забезпечує найбільшу вірогідність статистичних даних.

Опитування - це спосіб спостереження, при якому відомості отримують зі слів опитуваних осіб. Опитування може бути усним та письмовим.

Розрізняють три способи опитування: експедиційний, самореєстрації і кореспондентський.

Експедиційний спосіб опитування полягає в тому, що спеціально підготовлені реєстратори на основі опитування обстежуваних осіб заповнюють переписні формуляри, одночасно контролюючи правильність отриманих відповідей (наприклад, перепис населення). Цей спосіб опитування потребує найбільших витрат, проте гарантує високу якість матеріалу і дає змогу включати до програми такі запитання, які ризиковано ставити при інших способах опитування. Найважливіші статистичні обстеження населення проводяться експедиційним способом.

При способі самореєстрації (самообчисленні) спеціально виділені особи безпосередньо вступають в контакт з тими, від кого потрібно одержати відомості, роздають бланки, інструктують про порядок їх заповнення і призначають час, до якого вони мають бути заповненими; потім в призначений час ці особи отримують заповнені бланки, перевіряють повноту і правильність їх складання. Прикладом такого спостереження є обстеження умов життя домогосподарств, при якому сім'ї самі ведуть записи про свої доходи і витрати, а статистики з проведення вибіркових обстежень населення регулярно (щоквартально) при відвідуванні сімей перевіряють повноту і правильність цих записів.

При способі самореєстрації забезпечується суттєва економія робочого часу, оскільки лічильники звільнені від необхідності заповнювати формуляри. Якість отриманих даних поступається усе ж даним, отриманним експедиційним способом.

Суть кореспондентського способу спостереження полягає в тому, що необхідні відомості надають особи, які добровільно виявили бажання відповісти на поставлені в анкетах запитання. Цей спосіб не потребує великих витрат, але він не забезпечує високої якості матеріалів, так як перевірити точність відомостей, що повідомляються, безпосередньо на місцях не завжди можливо.

За часом проведення статистичне спостереження поділяють на безперервне і перервне.

Під безперервним (поточним) розуміють спостереження, при якому встановлення і реєстрація фактів проводиться мірою їх здійснення (наприклад, облік випуску продукції, виконання робіт, реєстрація народжень і смертей, шлюбів і розлучень, доходів і витрат у сім'ях при вибірковому обстеженні домогосподарств та ін.). Поточне спостереження проводиться на основі первинних документів, які містять інформацію, необхідну для достатньо повної характеристики досліджуваного явища.

Перервним називають таке спостереження, яке проводиться або регулярно через певні проміжки часу, або у разі потреби. Його поділяють на періодичне і одночасне.

Періодичним називають таке спостереження, яке здійснюють регулярно через певні проміжки часу (наприклад, щорічні обліки худоби, заключний облік посівних площ, який проводять один раз на рік після закінчення сівби ярих культур та ін.).

Одночасне - таке спостереження, яке проводять у разі потреби для вирішення якогось завдання (наприклад, перепис багаторічних насаджень, переоцінка основних фондів у галузях економіки, перепис житлового фонду, перепис і бонітування тварин, паспортизація полів і т.п.).

 

Питання:

1. Що таке статистичне спостережання?

 

2. Які головні вимоги до статистичного спостережання?

 

 

3. Яка організація статистичного спостережання?

 

4. Які організаційні форми збору статистичної інформації?

 

 

5. Які основні критерії видового розподілу статистичного спостережання?

 

6. Які способи отримання статистичного матеріалу?