Організаційні форми, види і способи статистичного спостереження

4. У статистичній практиці застосовуються різні форми статистичних спостережень. Із погляду організації спостереження розрізняють дві його основні форми: звітність і спеціально-організоване статистичне спостереження

5. Звітність як форма статистичного спостереження характеризується тим, що статистичні органи систематично одержують від підприємств і організацій (закладів тощо) в установлені строки зведення про умови і результати роботи за минулий період. Обсяг і зміст такої інформації визначаються затвердженими формами звіту. Як джерела даних для звітності використовують документи оперативно-технічного і бухгалтерського обліку. Обліково-статистичний апарат підприємств обробляє первинні записи у документах і результати заносить у форми звітів.

6. У нашій країні звітність е основною формою статистичного спостереження. Основну масу зведень, необхідних для управління народним господарством, а також для наукових досліджень, статистичні органи одержують у формі звітності.

7. Таким чином, звітність - це форма статистичного спостереження, при якій статистичні дані надходять у статистичні органи від підприємств і установ у вигляді обов'язкових і таких, що мають юридичну силу звітів про їх роботу. Організацію статистичної звітності здійснює Державний комітет статистики України. Він затверджує форму, порядок і строки подання звітності.

8. Перелік усіх форм із зазначенням їх реквізитів називають табелем звітності. Кожна форма звітності повинна мати такі відомості: назву, номер і дату затвердження; назву підприємства, його адресу і підпорядкованість; адреси, куди подається звітність, періодичність, дату подання, спосіб передачі; змістовну частину у вигляді таблиці; посадовий склад осіб, відповідальних за розробку і вірогідність звітних даних, тобто зобов'язаних підписати звіт.

9. Статистична звітність характеризується суворою регламентацією і відносною стабільністю вирішення всіх програмно-методологічних і організаційних питань спостереження. Подання її за передбаченими адресами і строками є обов'язковим для підприємств і організацій. Категорично забороняється всім державним органам управління вимагати, а підприємствам і організаціям подавати будь-які звіти, не передбачені державною звітністю.

10. Статистична звітність є основним джерелом інформації. яка забезпечує керівництво економікою на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях управління. Слід розрізняти звітності: загально - і внутрішньовідомчу; міжгалузеву і галузеву; типову і спеціалізовану; первинну і зведену; особливо виділяється звітність тимчасова оперативна.

11. За способом, подання розрізняють звітність поштову і термінову. Остання передається по телеграфу, телетайпу, радіо та іншими швидкими засобами. За, періодичністю розрізняють звітність періодичну і одночасову. Періодична подається через однакові проміжки часу або в точно визначені дати (наприклад, 5-го числа кожного місяця; не пізніше 1-го жовтня кожного року і т. ін.). Одночасова звітність подається у міру необхідності без певної періодичності. Періодична звітність поділяється на поточну - період її подання менше року (тиждень, місяць, квартал тощо) і річну -період її подання календарний рік.

12. Існує також статистична звітність, яка подається раз на рік поза зв'язком з початком чи закінченням календарного року, і звітність з періодом більше року (два рази у 5 років, один раз у 2 роки тощо).

13. Так звана типова звітність містить показники, загальні для різних видів діяльності (чи виробництва). Якщо збирають дані, специфічні для окремих видів діяльності (чи виробництв), їх відображують показниками у відповідній спеціалізованій звітності.

14. Як зазначалося вище, другою за значенням організаційною формою спостереження є спеціально організоване статистичне спостереження. Інколи його називають (до речі, помилково) просто "перепис". Застосовують спеціально організоване статистичне спостереження у таких випадках: 1) коли не можна застосувати звітність (наприклад, облік діяльності фермерських або особистих господарств населення); 2) складати звітність нераціонально; 3) необхідно детально вивчити явище поряд з вивченням його у формі звітності; 4) потрібно перевірити вірогідність даних звітності; 5) для вирішення самостійних науково-практичних завдань.

15. Спеціально організоване статистичне спостереження поєднує, в собі такі організаційні форми: а) перепис, б) суцільне і несуцільне обстеження.

16. Перепис як вид спеціально організованого статистичного обстеження проводиться з метою одержати дані про явище на певний момент часу Тобто обчислити чисельність і склад об'єкта статистичного спостереження за рядом характерних для нього ознак, які не збираються в порядку статистичної звітності (наприклад, перепис населення, перепис виробничого обладнання і т. ін.). У ряді випадків переписи доповнюють (істотно уточнюють) дані поточного обліку. Вони вимагають ретельної попередньої підготовки. Характерними особливостями перепису є: одночасність проведення його на всій передбаченій території; єдність програми спостереження;

17. стислість строків статистичного спостереження станом на один і той же момент часу - критичний момент перепису.

18. Існує два типи переписів: одні переписи проводять на підставі даних обліку і звітності підприємств і організацій, інші - на підставі спеціально організованої реєстрації фактів.

19. Переписи першого типу, як правило, проводять робітники підприємств і установ під керівництвом органів державної статистики. Цей тип перепису називають одночасовим обліком. Прикладом першого типу можуть бути переписи промислового обладнання, залишків важливих видів матеріалів (чорних, кольорових металів, будівельних матеріалів тощо), облік тракторного парку у сільському господарстві, заключний облік посівних площ за видами підприємств і т. ін.

20. Прикладом другого типу переписів, при яких статистичні формуляри заповнюються шляхом спеціально організованої реєстрації фактів, є перепис населення. Це спеціально організоване статистичне спостереження, метою якого є одержання інформації про чисельність, розміщення і склад населення. Реєстрація потрібних фактів здійснюється шляхом опитування. Наукові принципи проведення переписів передбачають встановлення критичного моменту перепису, періоду перепису, способу збирання зведень.

21. Залежно від повноти охоплення статистичної сукупності розрізняють суцільне і несуцільне статистичне спостереження.

22. При суцільному статистичному спостереженні обстеженню підлягають усі одиниці, які входять у склад досліджуваної сукупності. Однак не слід розуміти так, що суцільне спостереження обов'язково у всіх випадках повинне охоплювати досліджуване явище по всій країні. Досліджувана сукупність може обмежитись територіальними, відомчими, галузевими й іншими рамками..Важливим тут є те що в межах цієї сукупності обов'язково реєструються зведення про кожну одиницю досліджуваного об'єкта. Прикладом суцільного спостереження є перепис населення.

23. При несуцільному спостереженні обстежується лише частина одиниць статистичної сукупності. При його організації ставиться завдання (як правило) поширити результати спостереження на всю сукупність. Прикладом такого виду спостереження може бути обстеження: втрат урожаю сільськогосподарських культур, схожості насіння, ступеня засміченості посівів, бюджету сімей населення і т. ін.

24. Основні види несуцільного спостереження такі: вибіркове, обстеження способом основного масиву, монографічне і анкетне.

25. Вибірковим називають таке статистичне спостереження, при якому обстеженню підлягає частина статистичної сукупності, відібраної на основі науково розроблених принципів відбору. Це найпростіший і найбільш досконалий вид несуцільного обстеження.

26. Обстеження основного масиву (або способом основного масиву) являє собою таке несуцільне обстеження, при якому з усієї сукупності одиниць для спостереження відбирається така їх частина, в якій обсяг досліджуваної ознаки становить питому вагу, більшу за 50 % загального обсягу сукупності (табл. 1).

27. Таблиця 1

28. Групи підприємств за рівнем середньорічної зарплати __ одного працівника __

Середньорічний рівень зарплати, гри..	Кількість підприємств у групі	Середньорічний рівень зарплати в групі	Питома вага підприємств до загальної сукупності, %
До 3500			15,1
3500 - 3700			21,2
3700 - 3900			36,4
3900 - 4100			18,2
Понад 4100			9,1
Разом		-

29. Як свідчать дані таблиці 1, у 33 підприємствах середньорічний рівень зарплати одного робітника варіює від 3200 до 4408 гривень. Основним масивом у даній сукупності можна вважати 21 підприємство з рівнем середньорічної зарплати понад 3700 грн.; оскільки питома вага їх у загальній кількості перевищує 50 % (36,4 + 18,2+9,1=63,7).

30. Державна статистика обстеженням основного масиву вивчає ціни на ринках продажу різного виду продукції і виробів.

31. Метод основного масиву вважається недосконалим суцільним методом обстеження. Інколи його називають групувально - цензовим методом. Недоліком методу основного масиву вважається те, що з обстеження вилучається частина одиниць сукупності, якою нехтують як неістотною.

32. Для монографічного спостереження характерним є детальне вивчення окремих одиниць статистичної сукупності або невеликих їх груп, подібних у певному відношенні. Одиниці або групи явищ повинні бути типовими, щоб на їх підставі можна було судити про характер цих явищ. Прикладом монографічного обстеження може бути вивчення досвіду передового підприємства або їх групи. У статистиці монографічне спостереження застосовують при вивченні і популяризації передового досвіду, а також процесу розвитку окремого трудового колективу, недоліків у роботі тощо.

33. Об'єктом монографічного спостереження, крім підприємства, може бути виробнича бригада, школа, вуз, місто, регіон, сім'я й інші об'єкти.

34. Таким чином, монографічний спосіб - це обстеження поодинокого прикладу, який повинен ілюструвати всю статистичну сукупність, що в свою чергу дозволяє конкретизувати наші знання цієї сукупності. Предметом монографічного дослідження можуть бути елементи, типові для даної сукупності, або ж елементи, які характеризують її розвиток.

35. Монографічне спостереження здійснюють з метою виявлення тенденції розвитку прогресивних явищ і поширення передового досвіду. Цей вид спостережень допомагає викрити невикористані резерви, що досягається монографічним описуванням передових підприємств і досвіду окремих бригад, ланок чи осіб. Монографічне обстеження використовують для коригування даних суцільного обстеження.

36. Анкетне обстеження ґрунтується на принципі добровільного заповнення окремими особами (адресатами) надісланих їм спеціальних анкет. Цей спосіб спостереження широко застосовується у конкретних соціологічних дослідженнях. його використовують редакції газет, журналів, установи зв'язку, науковці певних галузей, зокрема економічної науки.

37. Анкетне обстеження певною мірою близьке до вибіркового спостереження. Але при вибірковому одиниці статистичної сукупності підлягають безпосередньому обстеженню. При анкетних обстеженнях звертаються із запитаннями до тих осіб чи організацій, які можуть дати необхідну інформацію. Таким чином, характерна риса анкети - непряме спостереження.

38. Даний спосіб обстеження завжди здійснюється для висвітлення специфічної, чітко обмеженої проблеми. Воно завжди висвітлює будь-яке часткове, визначене питання. Запитання анкет не завжди мають суто статистичний, числовий характер. Інколи обстеження доповнюється запитаннями якісного описового характеру, наприклад, запитаннями про думку щодо причин спостережуваних фактів.

39. Наприклад, треба вивчити причини зниження обсягів виробництва тваринницької продукції фермерськими господарствами, а також з'ясувати, якими засобами можна допомогти справі. Якщо відповіді в одержаних анкетах не задовольняють, посилається анкетна комісія, яка проводить бесіди в підприємствах і на цій основі складає звіт. Бесіди мають бути спрямовані на одержання статистичних даних, інколи виходять за ці рамки. Комісія робить спробу встановити причини зниження обсягів виробництва і вислуховує численні думки. з цього питання. Як правило, головну частину анкети і складає з'ясування думок.

40. Анкетування проводиться як статистичними органами, так і науково-дослідними установами (останніми досить часто).

41. Анкетне опитування має давню історію. Наприклад, за часів Наполеона у Франції анкетним методом вивчались питання стосовно скоєних злочинів. У Великобританії анкети застосовувалися ще раніше - у XVII столітті.

42. Існує два типи анкетних обстежень: перший тип - анкети направляються певному, як правило, невеликому колу спеціалістів з даного питання; другий тип - ґрунтується на масовому збиранні відповідей і обробці їх статистичними методами з метою одержання "середньої" думки.

43. При анкетному методі обстежений результати його можуть бути викривлені, оскільки програма такого обстеження зачіпає інтереси опитуваних осіб. Останні в своїх відповідях можуть дати таку прикрасу повідомлюваним даним, яка їм вигідна, і навпаки -замовчувати невигідні факти. Крім того, відповіді надсилають лише ті, хто зацікавлений у збиранні даних, про які йдеться у питаннях анкети. Тому анкета не завжди дає репрезентативні результати. Окремими статистиками анкета вважається вкрай недосконалим засобом статистичного обстеження.

44. За часом проведення статистичні спостереження поділяють на поточні (безперервні), періодичні й одноразові.

45. Поточне спостереження полягає в безперервній реєстрації фактів і явищ у міру їх виникнення. Прикладом може бути реєстрація народжених дітей, шлюбів і розлучень у загсах, облік виробленої продукції на промислових підприємствах та ін.

46. Періодичним спостереженням називають таке, що повторюється через певні, заздалегідь установлені проміжки часу.

47. При даному спостереженні явища реєструють через певні періоди. Прикладом періодичного спостереження може бути щомісячний звіт підприємств про стан тваринництва, а також щорічні переписи худоби станом на 1 січня.

48. Одноразове спостереження проводять для вивчення якогось явища на певний момент часу (у разі потреби). Прикладом одноразових спостережень є переписи плодоягідних насаджень та ін.

49. Статистичне спостереження здійснюється такими способами: безпосереднім, документальним і опитуванням.

50. Спосіб безпосереднього спостереження характеризується тим, що представники органів державної статистики й інших організацій записують дані у статистичні формуляри після особистого огляду, підрахунку, вимірювання чи зважування одиниць спостереження.

51. Документальний - основний спосіб статистичного спостереження. Його здійснюють на підставі документів оперативно-технічного та бухгалтерського обліку. Цей спосіб використовують при складанні підприємствами і організаціями звітності на підставі документів первинного обліку. Оскільки джерелом зведень при складанні первинних документів є безпосереднє спостереження, то при належному контролі за веденням первинного обліку і правильністю заповнення статистичної звітності документальний спосіб спостереження дає найточніші результати.

52. Опитування - це спосіб спостереження, при якому відповіді на запитання статистичного формуляра записують зі слів чи письмових відповідей опитуваних осіб. Опитування може бути організоване по-різному: усне (експедиційний спосіб), самореєстрацією, кореспондентським і анкетним способами.

53. При усному опитуванні працівник, який проводить спостереження, сам заповнює статистичний формуляр, розмовляючи з опитуваною особою. Так було при перепису населення у 1989 році.

54. При способі самореєстрації опитувані особи особисто заповнюють бланк формуляра згідно із вказівками щодо його заповнення. Цей спосіб спостереження застосовують, наприклад, при обстеженні бюджетів сімей.

55. При кореспондентському способі відомості статистичним органам повідомляють добровільні кореспонденти.

56. Анкетний спосіб збору даних ґрунтується, як було зазначено, на принципі добровільного заповнення адресатами анкет (листів опитування). Як правило, заповнених анкет повертається менше, ніж розсилається. Крім цього, перевірити вірогідність даних практично неможливо. Тому анкетний спосіб застосовують у тих випадках, коли не вимагається висока точність зведень, а потрібні наближені характеристики. Цей спосіб використовують при вивченні попиту населення на окремі товари чи продукти харчування і ін. Державна статистика анкетний спосіб спостереження не застосовує.

57. Вибір форми, виду і способу статистичного спостереження визначається характером об'єкта, що вивчається, вимогами до ступеня точності показників, фінансовими можливостями й іншими факторами.

58. Створення автоматизованої системи державної статистики зумовило принципово новий підхід до техніки і технології збирання інформації, її передачі, обробки і зберігання. Єдина інформаційна база у вигляді автоматизованих банків даних створила необхідні умови для інтегрованої територіально-розподільчої системи, яка здійснює шляхом одноразової фіксації нагромадження, обробку, зберігання, пошук і видачу інформації для багатоцільового і багаторазового використання. При цьому раціональним стає не тільки сам процес збирання і обробки інформації, а й удосконалюються методологія, система показників і їх статистичний аналіз із використанням економіко-математичних методів.

 

 

3. Характеристика обєктів цивільно-правової статистики при статистичному спостереженні

4. Об’єкти статистичного спостереження у правовій статистиці

5.

 

6. Зміст

7.

8. 1. Об’єкти статистичного спостереження у правовій статистиці

9. 2. Визначте об’єкт спостереження, одиницю спостереження і одиницю сукупності при переписі населення

10. Практичне завдання

11. Список літератури

12.

 

13. 1. Об’єкти статистичного спостереження у правовій статистиці

14. Перший етап статистичного дослідження — статистичне спостереження. Воно являє собою планомірне, науково обґрунтоване збирання даних про різноманітні явища і процеси життя суспільства.

15. Статистичне спостереження (збирання інформації) — складний і трудомісткий процес, що виконується силами багатьох працівників, під час якого формуються вихідні статистичні матеріали.

16. Будь-яке юридично-статистичне дослідження починається з:

17. - одержання вихідної інформації, тобто урахування кількості злочинів, правопорушень, цивільних суперечок, судових рішень, видів покарання та інших юридично значущих фактів;

18. - узагальнення врахованих фактів у відповідну суму, масив, сукупність.

19. Це єдиний процес обліку та звітності. Спочатку враховуються цивільні або кримінальні справи, звинувачувані або відповідачі за якимись важливими ознаками, а потім отримані факти відбиваються в різних формах звітності. Зміст обліку та звітності визначається цілями і завданнями спостереження.

20. Загалом, мета статистичного спостереження — зібрати якісний матеріал на основі чіткого визначення ознак досліджуваного явища для формування правильних, достовірних висновків щодо цього явища.

21. Мета визначається із завдання статистичного дослідження.

22. Завдання статистичного спостереження — забезпечити своєчасне і повне збирання достовірних об’єктивних даних, необхідних для оперативного керівництва і різних соціально-економічних досліджень.

23. Для забезпечення виконання завдань статистичного спостереження необхідно дотримуватись таких вимог:

24. - статистичні дані повинні бути повними, тобто охоплювати одиниці сукупності, їхні істотні властивості, ознаки, зв’язки за якомога триваліший період;

25. - статистичні дані мають бути достовірними, об’єктивними (мається на увазі їх арифметична вимірювальна точність і відповідність об’єктивній дійсності);

26. - статистичні дані повинні бути зіставними, порівнянними, що дає можливість їх узагальнити і порівняти з попереднім періодом і в територіальному аспекті;

27. - статистичні дані мають забезпечувати своєчасність інформації.

28. Своєчасність інформації прямо пропорційна її ефективності. Якщо дані отримано своєчасно, то можна використати їх для оперативного керівництва і контролю.

29. Статистичне спостереження відповідно до вимог статистичної науки має бути всебічно продуманим, добре підготовленим, чітко організованим.

30. З погляду організації статистичне спостереження має дві форми: звітність і спеціально організовані спостереження.

31. Звітністю називається така форма спостереження, при якій кожна установа, підприємство, організація в суворо встановлені терміни за єдиними бланками подають своєму вищому органу й органу державної статистики документально підтверджені дані про результати роботи. Звітність складається на основі даних первинного обліку. Це головне джерело статистичної інформації в нашій країні. Зміст, форма і термін подання встановлюються Державним комітетом статистики України. Кожна установа, підприємство має суворо визначений перелік звітів (табель звітності). Форма звітності містить такі реквізити: назва, дата, номер форми, адреса, за якою подається звіт, період, за який складається звіт, або дата, до якої віднесені дані, термін подачі звітності, назва й адреса установи, що подає звіт, посада особи, яка підписала його.

32. За термінами подання звітність поділяється на поточну (щомісячну, квартальну, піврічну) і річну. Крім того, вона буває типовою і спеціалізованою. Типова звітність має єдину форму та зміст показників для всіх установ і підприємств країни (кількість працюючих). Спеціалізована звітність враховує специфіку галузі. Статистична звітність охоплює усі види діяльності судових органів різних інстанцій, інших органів юстиції, органів МВС України, прокуратури. Держкомстат України умовно поділяє статистичні дані на три частини:

33. - відомості про кількість зареєстрованих злочинів;

34. - відомості про кількість і склад злочинів;

35. - відомості про збитки від злочинів.

36. За деякими показниками у статистичній звітності органів внутрішніх справ передбачені відомості про потерпілих. Кількість осіб, притягнутих до суду та засуджених, відображається у звітності органів юстиції.

37. Аналіз рівнів злочинності базується на даних про чисельність зареєстрованих злочинів і кількість виявлених осіб, що скоїли злочини (ф. № 1-Г; 1-А-МВС). Окрім злочинів, зареєстрованих органами внутрішніх справ, суди порушують справи приватного звинувачення за скаргами потерпілих (справи, які не вимагають попереднього розслідування). До злочинів приватного звинувачення належать: умисне нанесення легких чи тяжких тілесних ушкоджень — побої і мордування; наклеп; образа.

38. Відомості про кількість та склад засуджених за злочини містяться у статистичній звітності Міністерства юстиції (ф. № 11).

39. Аналізуючи стан злочинності слід мати на увазі, що кількість злочинів, наведених у статистичній звітності правоохоронних органів, відображає рівень злочинності без урахування латентної злочинності (невиявленої і незареєстрованої). Латентність притаманна практично всім категоріям злочинів. Найменша латентність властива вбивствам, тяжким тілесним ушкодженням, порушенням правил безпеки руху транспорту, що призводить до смерті потерпілого, найбільша — хабарництву, обману покупців та замовників, порушенням правил торгівлі, спекуляції та іншим злочинам. В інструкційних документах з обліку злочинців і засуджених встановлено таке правило: при сукупності злочинів із усіх учинених однією особою (чи групою осіб) у статистичній звітності відбивається тільки один найсерйозніший злочин. При співучасті кількох осіб у скоєнні злочинів кількість виявлених злочинців може виявитись більшою, ніж число зареєстрованих злочинів.

40. Статистичні дані про осіб, що скоїли злочини, містяться у звітності органів внутрішніх справ (ф. № 2), про засуджених — у звітності органів юстиції (ф. № 11), які дають можливість досліджувати соціально-демографічний склад злочинців за статтю, віком, соціальною групою та ін., а також за обставинами злочину.

41. У переліку соціально небезпечних явищ, які сприяють скоєнню злочинів, пріоритетними є пияцтво та наркоманія. Інформацію про їх вплив на рівень злочинності можна отримати зі звітності органів внутрішніх справ про осіб, які вчинили злочини (ф. № 2), про результати боротьби проти пияцтва, алкоголізму та самогоноваріння (ф. № 9), про результати боротьби з розкраданням, незаконним виготовленням та поширенням наркотичних та сильнодіючих засобів (ф. № 360), а також зі звітності органів юстиції про склад засуджених (ф. № 11).

42. Як правило, чим більший період охоплює звітність, тим більшу кількість показників вона містить. Природно, звітність періодично змінюється, удосконалюється і спрощується. Але не всі суспільні явища можна охопити звітністю (структура прибутків населення, витрати населення, ціни на ринку сільськогосподарської продукції, особливості детермінації окремих видів злочинів тощо). У таких випадках статистика використовує спеціально організовані статистичні спостереження — реєстрацію фактів з метою одержання показників, характеристик явищ, не охоплених офіційною статистичною звітністю. Наприклад, при вивченні злочинності та її причин у регіоні може виникнути необхідність з’ясувати ступінь довіри й ставлення населення до правоохоронних органів або характер опори правоохоронних органів на допомогу населення; при вивченні особистості злочинців може виникнути необхідність глибше вивчити їхню правосвідомість, інтереси, ціннісні орієнтації тощо. Цю інформацію одержують при спеціальному вивченні всіх документів, проводять опитування людей, причетних до цього, правопорушників, потерпілих та ін.

43. Будь-яке статистичне спостереження обмежене в часі й просторі. У зв’язку з обмеженням у часі спостереження поділяються на поточні, періодичні й одноразові.

44. Поточне спостереження — це постійна реєстрація фактів у міру їх виникнення (наприклад облік природного руху населення, зареєстрованих злочинів, явки на роботу тощо).

45. Періодичне спостереження — це реєстрація фактів через які-небудь рівні проміжки часу, наприклад перепис населення.

46. Одноразове спостереження проводиться епізодично, коли виникає потреба (характеристика злочинів, скоєних підлітками).

47. Залежно від охоплення одиниць сукупності спостереження поділяються на суцільні і несуцільні. Суцільне спостереження охоплює всі без винятку одиниці сукупності (звіти підприємств, установ про результати роботи, перепис населення). Несуцільне спостереження вивчає частину одиниць досліджуваної сукупності. Воно здійснюється у таких видах:

48. - спостереження основного масиву охоплює переважну частину сукупності;

49. - монографічне — ретельний опис, вивчення окремих типових елементів сукупності (наприклад, детальне вивчення діяльності всіх підрозділів органів внутрішніх справ якогось району з метою поширення його досвіду на інші органи внутрішніх справ країни);

50. - вибіркове спостереження — вивченню піддається певна кількість випадково відібраних одиниць сукупності з метою одержати характеристику сукупності загалом. Це найпоширеніший вид несу цільного спостереження, яке дає досить точні результати.

51. Існують три способи одержання статистичних даних: безпосереднє спостереження, документальний спосіб і опитування.

52. Безпосереднє спостереження — реєстрація окремих фактів, явищ шляхом їх безпосереднього дослідження (власного перерахунку, переміру, зважування, підрахунку).

53. Документальний спосіб — одержання необхідної інформації на підставі даних, записаних у запропонованих документах. Цей спосіб застосовується при заповненні форм статистичної звітності і дає найдостовірніші дані.

54. Опитування — отримання статистичних даних шляхом реєстрації відповідей опитуваних осіб. Використовується для вивчення рівня правосвідомості, громадської думки, орієнтацій, інтересів правопорушників тощо.

55. Проведенню статистичного спостереження передує велика підготовча робота, що полягає у складанні докладного плану, який забезпечує методологічну та організаційну сторони проведення спостереження.

56. План статистичного спостереження складається з програмно-методологічної частини і планово-організаційних питань.

57. Програмно-методологічна частина охоплює такі питання: визначення цілей, завдань спостереження, об’єкта, одиниці, програми спостереження.

58. Цілі і завдання статистичного спостереження встановлюють із сутності досліджуваних явищ та процесів і завдань, поставлених перед дослідженням у цілому. Цілі спостереження завжди формулюються в документах, що його зумовили (у правовій статистиці це можуть бути постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України, накази міністерств і відомств).

59. Для правильної організації статистичної роботи важливе значення має точне, науково обґрунтоване визначення об’єкта й одиниці спостереження.

60. Об’єктом статистичного спостереження називаються ті суспільні процеси і явища, які підлягають статистичному дослідженню. Об’єкти правової статистики диференціюються залежно від галузей правової статистики.

61. Об’єкти кримінально-правової статистики:

62. - злочини, передбачені кримінальним законом, — суспільно небезпечні діяння;

63. - особи, які вчинили злочин або суспільно небезпечні діяння;

64. - покарання.

65. Об’єкти цивільно-правової статистики:

66. - цивільні правовідносини, що є цивільно-правовими деліктами (цивільне правопорушення), які вирішуються в судовому порядку;

67. - сторони цивільного процесу — позивач і відповідач;

68. - рішення суду.

69. Об’єкти адміністративно-правової статистики:

70. - адміністративні правопорушення;

71. - особи, які вчинили адміністративні правопорушення;

72. - адміністративні стягнення.

73. При визначенні об’єкта необхідно з’ясувати особливості, риси, ознаки, властиві досліджуваному об’єкту і що відрізняють його від інших.

74. Одиниця спостереження — первинний елемент об’єкта спостереження (явище, процес), джерело інформації у процесі спостереження: первинна організація, підприємство, адміністративно-територіальна одиниця, арбітражний суд, прокуратура, МВС, виправно-трудова установа, нотаріат.

75. Програма спостереження — перелік основних питань, на які необхідно одержати відповіді. Формулювання питань має бути чітким, зрозумілим, що усуває неоднозначне їх розуміння. Питання програми слід записувати в логічній послідовності (спочатку загальні питання, потім часткові, конкретні) і таким чином, щоб можна було відповідями на одні питання, контролювати відповіді на інші. Програма спостереження оформлюється у вигляді статистичного формуляра. Формуляри бувають двох видів:

76. - індивідуальні — у них враховується інформація про одну одиницю сукупності (статистична картка на виявлений злочин — ф. № 1);

77. - спискові — усі бланки статистичної звітності, оскільки у них знаходяться вже зведені дані.

78. Для забезпечення однаковості у тлумаченні програми складається інструкція, що містить пояснення питань програми.

79. В організаційну частину плану статистичного спостереження включаються такі питання, як визначення місця, часу, форми, виду, способу спостереження, добір, навчання й інструктаж осіб, які проводять спостереження.

80. Точність і достовірність статистичних даних є найважливішою вимогою статистики. Тому до організаційних заходів статистичного спостереження належить і організація контролю отриманих даних. Контроль буває зовнішній, арифметичний і логічний.

81. Зовнішній контроль — перевірка правильності оформлення статистичних бланків, наявність і повнота записів, наявність відповідей на всі питання.

82. Арифметичний контроль — перевірка всіх результатів і арифметичних розрахунків.

83. Логічний контроль — це зіставлення відповідей на взаємозалежні питання програми спостереження.

84. Під час збирання статистичних даних можливі помилки при заповненні бланків і звітів. Розбіжності між даними, отриманими в результаті статистичного спостереження і фактичними значеннями показників називаються помилками спостереження. Розрізняють помилки реєстрації та репрезентативності. Помилки реєстрації виникають внаслідок неправильної реєстрації фактів або неточного їх встановлення. Помилки реєстрації поділяються на два види: випадкові і систематичні.

85. Випадкові помилки виникають внаслідок випадкових причин, дають відхилення як в один, так і в інший бік. Вони частково взаємознищуються і тому не створюють серйозних небезпек (помилки в написанні, записи не у ту графу або рядок тощо).

86. Систематичні помилки виникають як результат неправильно чи нечітко складеної або не так зрозумілої програми спостереження, відсутності достатніх знань. Дають відхилення даних тільки в один бік — збільшення або зменшення. (Перед Першою світовою війною 8 тис. постійних респондентів із числа сільських хазяїв Німеччини надали інформацію про врожайність зерна в районі, виходячи із середньої врожайності свого поля, де господарство велося на більш високому рівні. У результаті перерахунку на всю посівну площу країни одержали завищені результати. Неправильно було проведене спостереження. Помилка виявилася через кілька місяців, під час війни.) Систематичні помилки призводять до того, що результатами спостереження не можна користуватися, бо вони неправильні.

87. Причини систематичних помилок, як правило, можуть бути встановлені, отже, їх можна уникнути. Помилки репрезентативності виникають тільки у разі вибіркового спостереження.

 

4. Характеристика обєкта кримінально-правової статистики статистичного спостереження

5. Мета спостереження це в першу чергу, отримання статистичних даних, які є підставою для узагальнення характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності. Вона формулюється ясно, чітко, конкретно з урахуванням завдань статистичного спостереження.

6. Відповідно до мети визначають об‘єкт і одиниці спостереження.

7. Об’єкт спостереження — це сукупність явищ, що вивчаються в процесі спостереження. Чітке визначення суті та меж об’єкта дозволяє запобігти різному тлумаченню результатів спостереження.

8. Для цього застосовуються цензи. Ценз — це набір певних кількісних обмежувальних ознак, за допомогою яких ті чи інші об’єкти відносять до досліджуваної сукупності. Так, наприклад, за допомогою статевого цензу злочинців, ми поділяємо злочинність на жіночу та чоловічу.

9. Як вже зазначалось, під об’єктом спостереження у статистиці розуміють сукупність одиниць суспільного явища, що вивчається, і про які необхідно зібрати статистичні відомості.

10. Об’єкт кримінально правової статистики обмежується сукупністю злочинів та показниками боротьби з ними. Основне завдання кримінально-правової статистики:

11. – дати вичерпну характеристику кількісної сторони злочинності, охарактеризувати відповідними показниками, результати боротьби з нею.

12. Науковці виділяють, три одиниці об’єкту реєстрації кримінально-правової статистики:

13. 1. злочин, тобто сам факт кримінального суспільно небезпечного діяння;

14. 2. злочинець –особа, яка винно вчинила таке діяння;

15. 3. покарання – заходи державного примусу, що призначаються судом особі за вчинений злочин.

16. Зазначені одиниці утворюють сукупності, які і складають об’єкти статистичного спостереження злочинності.

17. Процесуальні стадії кримінально-правової статистики:

18. - статистика дізнання та досудового розслідування враховує виявлені злочини та наслідки їх розслідування, осіб, які вчинили злочини і притягуються до кримінальної відповідальності та яким пред’явлено, результати розслідування кримінальних справ, направлення їх до суду, а також показники відшкодування матеріальних збитків від злочинів, вилучення предметів злочинної діяльності та інші показники дізнання і розслідування;

19. - статистика кримінального судочинства враховує кримінальні справи, що надійшли до суду, віддання до суду осіб по прийнятих кримінальних справах, судовий розгляд та осудження підсудних з прийняттям судового рішення (покарання, виправдання), в ому числі відносно позовів з кримінальних справ тощо;

20. - статистика виконання покарань враховує надходження судових вироків в органи виконання покарань, кількість та категорії засуджених за видами покарань, виконані покарання та їх зміни в процесі виконання, кількість осіб, взятих під адміністративний нагляд та відшкодування за виконавчими листами тощо;

21.

22. - статистика прокурорського нагляду має місце на всіх стадіях кримінального процесу, крім зазначених показників вона враховує кримінальні справи, що порушені незаконно, процесуальні порушення при досудовому розслідуванні кримінальних справ та їх розгляду в суді, кількість осіб виправданих судом або вина яких недоказана, та інші показники порушення законності.

23. Об’єкт адміністративно-правової статистики також має територіальне і часове обмеження сукупності адміністративних правопорушень та результатів боротьби з ними.

24. Об’єкт цивільно-правової статистики є цивільно-правові відносини, які стали предметом розгляду в місцевому суді, господарському суді та нотаріаті.

25. Об’єкти правової статистики також диференціюються залежно від галузей правової статистики:

26. об’єкти кримінально-правової статистики:

27. 1. злочин;

28. 2. особа, яка вчинила злочин;

29. 3. покарання;

30. 4. наслідки злочину (заподіяна шкода).

31. об’єкти цивільно-правової статистики: цивільні правовідносини, які засвідчуються в адміністративному, нотаріальному або безспірному судовому провадженні, або цивільна справа;

32. 1. сторони цивільного процесу, тобто позивач і відповідач;

33. 2. судове рішення;

34. об’єкти адміністративно-правової статистики:

35. 1. адміністративні правопорушення;

36. 2. особа, яка вчинила адміністративне правопорушення;

37. 3. адміністративне стягнення.

38. Об’єкт спостереження як сукупність складається з окремих одиниць, тобто первинних елементів цієї сукупності.

39. Зауважимо, що одиниця сукупності — це первинний елемент об’єкта спостереження, який існує і ознаки якого реєструються, В кримінально-правовій статистиці одиницею сукупності буде кожний окремий злочин, кожна окрема особа, яка вчинила злочин; в цивільно-правовій статистиці — кожна окрема цивільна справа, кожний окремий відповідач і позивач; в адміністративно-правовій статистиці — кожне окреме адміністративне правопорушення, кожна особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. Інакше кажучи, одиниця сукупності завжди є носієм ознаки, яка підлягає реєстрації. Саме одиниці сукупності становлять основу обліку і підлягають безпосередньому обстеженню, тому що сума таких одиниць сукупності обов’язково дає статистичну сукупність явищ.

40. Для кожного статистичного спостереження його одиниці сукупності повинні бути чітко відокремлені від суміжних понять, сформульовані відокремлюючи ознаки, тому що тільки в ньому разі ми матимемо змогу вивчити той об’єкт спостереження, який нас зацікавить.

41. Одиниця спостереження — це джерело інформації, тобто первинний заклад або установа, від якої одержують необхідні статистичні дані. В правовій статистиці одиницею спостереження є районний суд, відділ внутрішніх справ, прокуратура, виправно-трудова установа, органи РАГС, нотаріату тощо.

42. Одиниця виміру характеризує, в яких одиницях обчислюється досліджувана сукупність. Наприклад, в кримінально-правовій статистиці злочинність вимірюється в зареєстрованих злочинів, особах, які їх вчинили, в розкритих і нерозкритих злочинах, в кримінальних справах і т.п. В правовій статистиці використовуються натуральні одиниці виміру, які відображають притаманні правовим явищам фізичні властивості, і грошові, які дають змогу узагальнити і зіставити різноманітні явища.

 

 

5. Основні форми, види та способи статистичного спостережання