Класифікація хронічної серцевої недостатності української асоціації

Методична розробка

семінарського заняття для лікарів-інтернів 1-го року навчання, заочного циклу, на тему:

“Хронічна серцева недостатність: класифікація, диференційоване лікування ”

 

Навчальний предмет:

терапія

зі спеціальності

“загальна практика-

сімейна медицина”

Методичну розробку підготував

д.мед.н., проф. Білецький С.В.

 

 

Чернівці, 2014

 

І. ТЕМА: Хронічна серцева недостатність: класифікація, диференційоване лікування

2. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

2.1. Знати:

- захворювання, що найчастіше призводять до розвитку гострої та хронічної серцевої недостатності;

- механізм виникнення серцевої недостатності;

- клініку вказаних станів, особливо на ранніх стадіях;

- діагностичні можливості додаткових методів дослідження;

- особливості лікування при різних варіантах хронічної серцевої недостатності.

2.2. Вміти:

- визначити особливості функціонального клінічного діагнозу;

- призначити диференційоване лікування в залежності від варіанту перебігу захворювання;

Зміст теми.

При розгляді питань етіології гострої серцевої недостатності (ГСН) звернути увагу на те, що найчастіше цей стан можуть спричинити: мітральний стеноз, комбінація мітрального стенозу з мітральною недостатністю, кулястий тромб в лівому передсерді, аортальні вади серця, гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда, коронарний атеросклероз з проявами коронарної недостатності і стенокардії, рідше при міокардитах, міокардитичному кардіосклерозі, кардіоміопатіях. ГСН може бути спровокована фізичним і психоемоційним навантаженням, інтоксикаціямн, інфекційними агентами.

Хронічна серцева недостатність (ХСН) на початкових стадіях проявляється тільки при фізичному та емоційному навантаженні, а тому єдиним методом, що дозволяє виявити приховану недостатність кровообігу, е вивчення показників гемодинаміки при дозованому навантаженні на велоергометрі, тредмилі, при електричній стимуляції передсердь тощо.

Серцева недостатність – це стан, при якому серце не здатне забезпечити кровопостачання органів і тканин відповідно до їх метаболічних потреб або забезпечує його за рахунок підвищеної роботи. Розвиток серцевої недостатності (СН) ускладнює перебіг багатьох захворювань. Найчастіше у хворих з СН виявляються ІХС, і (або) артеріальна гіпертензія (до 90 % випадків). Причинами СН можуть бути перевантаження шлуночків тиском (аортальний стеноз, артеріальна гіпертензія) або об’ємом (аортальна недостатність, артеріовенозні шунти), ураження міокарда (міокардит, дилятаційна кардіоміопатія), перикардит, підвищення потреби тканин в притоку крові (гіпертиреоз, анемія).

КЛАСИФІКАЦІЯ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ

КАРДІОЛОГІВ (2011 р.)

Основні терміни:

• Клінічна стадія СН

• Варіант СН

• Функціональний клас (ФК)

Клінічні стадії: І; ІІ А; ІІ Б; ІІІ. СН І, СН ІІ А, СН ІІ Б та СН ІІІ відповідають критеріям І, ІІ А, ІІ Б та ІІІ стадій хронічної недостатності кровообігу за класифікацією М.Д. Стражеска і В.Х.Василенка):

І – початкова недостатність кровообігу; виявляється лише при фізичному навантаженні (задишка, тахікардія, втомлюваність); у спокої гемодинаміка та функції органів не порушені.

ІІ – виражена тривала недостатність кровообігу; порушення гемодинаміки (застій у малому й великому колі кровообігу і т.п.), порушення функції органів та обміну речовин виражені у спокої;

період А – початок стадії, порушення гемодинаміки виражене помірно; відмічається порушення функції серця або тільки якогось із його відділів;

період Б – кінець тривалої стадії: глибокі порушення гемодинаміки, вражається уся серцево_судинна система.

ІІІ – кінцева, дистрофічна недостатність кровообігу; тяжке порушення гемодинаміки, стійкі зміни обміну речовин та функцій органів, незворотні зміни структури тканин та органів.

Варіанти СН:

– із систолічною дисфункцією ЛШ: фракція викиду ЛШ 45% і менше;

– із збереженою систолічною функцією ЛШ: фракція викиду ЛШ більше 45%.

Функціональні класи за критеріями Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA):

ФК І – пацієнти із захворюванням серця, у яких виконання звичайних фізичних навантажень не викликає задишки, втоми чи серцебиття.

ФК ІІ – пацієнти із захворюванням серця та помірним обмеженням фізичної активності. Задишка, втома, серцебиття спостерігаються при виконанні звичайних фізичних навантажень.

ФК ІІІ – пацієнти із захворюванням серця та вираженим обмеженням фізичної активності. У стані спокою скарги відсутні, але навіть при незначних фізичних навантаженнях виникають задишка, втома, серцебиття.

ФК IV – пацієнти із захворюванням серця, у яких будь_який рівень фізичної активності спричиняє зазначені вище симптоми. Останні виникають також у стані спокою.

 

ЛІКУВАННЯ ХСН