Гроші як засіб збереження та ринок позичкового капіталу

Гроші виступають загальним еквівалентом, тобто забезпечуючи його власнику будь-якого товару, стають втіленням багатства. Тому у людей виникає прагнення до їх накопичення та заощадження. Для утворення скарбів гроші вилучаються з обігу, тобто акт купівлі - продажу переривається.Однак просте накопичення і заощадження грошей власнику додаткового доходу не приносить.

На відміну від попередніх двох функцій гроші як засіб накопичення і заощадження повинні володіти здатністю зберігати вартість хоча б на певний період і бути реальними.

При металевому обігу ця функція виконувала економічну роль регулятора грошового обороту:зайві гроші направлялися в скарби, нестача поповнювалася за рахунок скарбів.

З розвитком товарного виробництва значення функції як засобу накопичення та заощадження зростало. Без накопичення та заощадження ставало неможливим здійснення процесу відтворення. Крім того акумуляція тимчасово вільних коштів – необхідна умова кругообігу капіталу. Саме створення грошових резервів підприємстві забезпечує пом’якшення порушень, що виникають у окремого господарчого суб’єкта, а резерви в масштабі країни – відсутність диспропорцій в народному господарстві.

Золотий обіг потребував накопичення центральним (емісійним) банком золотого запасу, який використовувався для поповнення внутрішнього обігу, розміну знаків вартості на золото, міжнародних платежів. Це призначення золотого запасу в сучасних умовах відпало в зв’язку з вилученням золота з обігу. Однак золото продовжує відігравати роль скарбу, зосереджуючись в резервах центральних банків, казні держави, урядових валютних органах.

Господарюючі суб’єкти зосереджують короткостроковий капітал в кредитних установах, а довгостроковий – за допомогою цінних паперів, отримуючи при цьому дохід.

Важливе значення цієї функції – стихійно регулювати грошовий обіг при плануванні знаків вартості – втрачені. Тепер кредитні гроші не можуть еластично розширювати або зменшувати кількість необхідних для обігу грошей, як це було при золотих грошах.

Виконання грошима функції засобу накопичення є важливою передумовою розвитку кредитних відносин, за допомогою яких стає можливим використання тимчасово вільних коштів, що утворюються в різних сферах господарства і населення для надання їх в позику підприємству і організації інших галузей і окремим кредиторам. Кредитні відносини, що виникають і постійно відновлюються, сприяють доцільному використанню ресурсів господарства, розвитку виробництва і більш повному задоволенню потреб населенню. Такі результати використання грошей у функції засобу накопичення в межах народного господарства.

При вирішенні проблеми доцільності накопичення коштів слід враховувати наступне:

- можливість безперешкодного використання розміщених грошових коштів;

- надійність вкладень;

- мінімізація ризику;

- можливість отримання доходу від вкладених коштів.

Ринок позичкового капіталу - це система економічних відносин, що забезпечують акумуляцію вільних грошових коштів,перетворення їх у позичковий капітал і його перерозподіл між учасниками процесу відтворення. Це специфічна сфера товарних відносин, в яких об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал і формується попит і пропозиція на нього.

У сучасній системі державно-монополістичного капіталізму ринок позичкового капіталу сприяє зростанню виробництва і товарообігу, руху капіталів усередині країни, трансформації грошових заощаджень, реалізації науково-технічної революції, оновленню основного капіталу, об'єднанню розкиданих індивідуальних грошових заощаджень суспільства, економії суспільних витрат і т.д. Особливістю розвитку ринку позичкового капіталу в даний час є посилення його ролі в процесах інтернаціоналізації світового господарства через міграції капіталу.

Функції ринку позикових капіталів визначаються його сутністю та роллю, яку він виконує в системі капіталістичного господарства, а також завданнями у процесі відтворення. Виділяють п'ять основних функцій ринку позичкових капіталів:

1) обслуговування товарного обігу через кредит;

2) акумуляція грошових заощаджень (накопичень) підприємств, населення, держави, а також іноземних клієнтів;

3) трансформація грошових фондів безпосередньо в позичковий капітал і використання його у вигляді капіталовкладень або інвестицій для обслуговування процесу виробництва.

4) обслуговування держави і населення як джерел капіталу для покриття державних і споживчих витрат.

5) прискорення концентрації та централізації капіталу для утворення потужних фінансово-промислових груп.

Зазначені функції ринку позичкових капіталів спрямовані на підтримку капіталістичного способу виробництва, забезпечення функціонування економічної системи державно-монополістичного капіталізму.

Відображаючи накопичення і рух грошового капіталу, ринок позичкових капіталів органічно пов'язаний з рухом вартості в її грошовій формі, з утворенням і використанням різних грошових фондів у вигляді кредитних ресурсів та цінних паперів. За допомогою ринку позичкових капіталів як економічної категорії можна виміряти і визначити рух, обсяг, напрям грошових фондів, що йдуть на розвиток капіталістичного суспільного відтворення, вплив його на соціально-економічні відносини.