Оцінка ФС зубо-щелепної системи

69. Що водить в поняття зубощелепна система?

А. Кістки лицевого скелету, включаючи верхню та нижню щелепи, слинні залози та органи зору. Б. Кістки які утворюють склепіння черепа, скронево-нижньощелепний суглоб та слинні залози. В. Кістки які утворюють склепіння черепа, включаючи верхню та нижню щелепи та м’язи щелепно-лицевої ділянки. Г. Кістки лицевого скелету, верхня та нижня щелепи, слинні залози, скронево-нижньощелепний суглоб та м’язи щелепно-лицевої ділянки. Д. Усі відповіді вірні.

 

70. Які типи обличчя (по Бауеру) ви знаєте?

А. Нормостенічний, астенічний, гіперстенічний, респіраторний. Б. Церебральний, респіраторний, дигестивний и м’язовий. В. Круглий, овальний, трикутний, квадратний. Г. Пікнічний, астенічний, дигестивний и м’язовий. Д. Церебрильний, респіраторний, дигестивний, кістковий.

 

71. Які м’язи забезпечують відкривання рота?

А. Коловий м’яз рота та жувальний м’яз. Б. Опускач нижньої губи та двохчеревцевий м’яз. В. Щелепно-підязиковий та двочеревцевий м’язи. Г. Підіймач нижньої губи підборідно-підязиковий м’яз. Д. Щічний і підборідний м’яз.

 

72. Яку функцію виконує зубно-щелепний апарат?

А. Жування і ковтання. Б. Мовлення. В. Дихання. Д. Усі відповіді правильні. Є неправильні відповіді.

 

73. Які м’язи відносяться до жувальних?

А. Крилоподібний медіальний м’яз і коловий м’яз рота.. Б. Скроневий, жувальний, підборідний. В. Крилоподібний медіальний і латеральний, жувальний, щічний.

Г. Жувальний, скроневий, медіальний та латеральний крилоподібний м’язи Д. Усі відповіді вірні.

 

74. Який рух відбуваються при одночасному скороченні обох латеральних крилоподібних м’язів?

А. Зміщення нижньої щелепи в сторону. Б. Висування нижньої щелепи вперед. В.Відкривання рота. Г. Рухи відсутні. Д. Жувальні рухи.

 

75. Які м’язи опускають нижню щелепу?

А. Опускач нижньої губи, щелепно-підязиковий, підборідний. Б. Переднє черевце двочеревцевого м’яза, жувальний, скроневий. В. Підборідно-підязиковий, двочеревцевий, жувальний. Г. Виличний, опускач кута рота, заднє черевце двочеревцевого м’яза. Д. Щелепно-підязиковий, підборідно-підязиковий, двочеревцевий.

 

76. Які фізіологічні межі відкривання рота у дорослих людей:

А. 44-60 мм. Б. 50-74 мм. В. 24-50 мм. Г. 50-90 мм. Д. 40-80 мм.

 

77. Що визначає гнатодинамометрія?

А. Визначає величину розслаблення жувальних м’язів. Б. Визначає величину жувального тиснення на різних зубах зубного ряду і в цілому зубного ряду в кг. В. Визначає величину жувального тиснення на окремо взятих зубах зубного ряду в грамах. Г. Визначає максимальне відкривання рота. Д. Визначає правильність прикусу.

 

78. Реєстрацію сили скорочень колового м’язу рота проводять:

А. Жомовим апаратом з гойдаючою ложкою. Б. Динамометром кистьовим. В. Динамометром Гооге. Г. Динамометром становим. Д. Жомовим апаратом з крильчатками.

 

79. Яким методом функціональної діагностики проводять графічну реєстрацію рухів нижньої щелепи у вертикальній площині:

А. Електроміографія. Б. Пневмографія. В. Мастикаціографія. Г. Енцефалографія.

Д. Електротонометрія.

 

80. Яким приладом визначають силу скорочення жувальних м’язів:

А. Становим динамометром. Б. Кистьовим динамометром. В. Гнатодинамометр.

Г. Динамометром Гооге. Д. Жувальними пробами.

 

81. Які прийоми обстеження застосовуються при дослідженні скронево-нижньощелепного суглобу:

А. Аускультація і перкусія. Б. Пальпація. В. Огляд і пальпація. Г.Є неправильні відповіді. Д. Усі відповіді правильні.

 

82. Для чого застосовують оклюзіометр?

А. Для вимірювання жувальної функції. Б. Для вимірювання бокових зміщень щелепи. В. Для вимірювання величини відкривання рота. Г. Для вимірювання сили жувальних мязів.

Д. Для визначення правильності прикусу.

 

83. Як визначають силу м’язів язика:

А. За амплітудою висування язика з рота назовні. Б. За силою висування язика з рота. В. За силою втягування язика в рот. Г. За ступенем згортання язика в трубочку. Д. За швидкістю скорочень та відхилень язика в різні боки.

 

84. З якою метою проводять пробу Христиансена?

А. З метою визначення меж відкривання рота. Б. З метою визначення скоротливої здатності язикового м’язу. В. З метою визначення сили скорочення жувального м’язу. Г. З метою визначення ефективності акту ковтання. Д. З метою визначення ефективності жувального апарату.

 

85. З якою метою проводять пробу Рубінова?

А. З метою визначення меж відкривання рота. Б. З метою визначення ефективності жувального апарату. В. З метою визначення сили скорочення жувального м’язу. Г. З метою визначення ефективності акту ковтання. Д. З метою визначення скоротливої здатності язикового м’язу.

 

86. Яку інформацію ми отримуємо при пальпації зубощелепної ділянки?

А. Наявність розм'якшень, ущільнень і їх зв'язок з оточуючими тканинами. Б. Стан підщелепних та підборідних лімфатичних вузлів. В. Характер набряку і інфільтратів. Г. Болючість та деформацію. Д. Усі відповіді правильні.

 

87. Яким чином можна перевірити силу колового м’яза рота?

А. Обстежуваний має надути щоки щоки і утримувати повітря при надавлюванні пальцями на них. Б. Силою опору губ складених в трубочку. В. Обстежуваний має втягнути щоки між розімкнутими зубними рядами. Г. Обстежуваний має втянути губи в ротову порожнину. Д. Усі відповіді вірні.

 

88. Як перевірити стан щічних м’язів?

А. Обстежуваному пропонується втягнути щоки між розімкнутими зубними рядами.

Б. Обстежуваному пропонується надути щоки. В. Обстежуваному пропонується скласти губи в трубочку. Г. Обстежуваному пропонується зімітувати жувальні рухи. Д. Обстежуваному пропонується максимально відкрити рот.

 

89. Про стан скронево-нижньощелепного суглобу судять по наступних показниках:

А. Амплітуда жувальних рухів. Б. Ступінь відкривання рота в см, та градусах. В. Зміщення н/щ вперед-назад і в сторони. Г. Плавність, симетричність та характер жувальних рухів.

Д. Усі відповіді вірні.

 

90. Як оцінюється зміщення в сторони нижньої щелепи?

А. Шляхом вимірювання відстані між діастемою верхніх і нижніх пере молярів в мм.

Б. Шляхом вимірювання відстані між діастемою верхніх і нижніх різців в мм. В. Шляхом вимірювання відстані між кутами рота в мм. Г. Шляхом вимірювання відстані зміщення підборіддя. Д. Усі відповіді вірні.

 

91. До об’єктивних методів обстеження стоматологічного хворого відносяться:

А. Скарги та анамнез. Б. Лабораторні та функціональні методи обстеження.

В. Зовнішній огляд та антропометрія. Г. Оцінка форми обличчя та стану жувального апарату.

Д. Перкусія та аускультація.

 

92. В якій послідовності проводять обстеження ротової порожнини?

А. Проводять огляд голови і обличчя. Б. Обстежують стан скронево-нижньощелепного суглобу. В. Оцінюють стан зубів, зубних рядів та слизових оболонок візуально. Г. Є неправильні відповіді. Д. Усі відповіді правильні.

 

93. Які методи використовуються при обстеженні зубів?

А. Огляд та зондування. Б. Термометрія та динамометрія. В. Аускультація та пальпація.

Г. Перкусія та пальпація. Д. Всі відповіді вірні.

 

94. Чим забезпечується єдність зубного ряду?

А. Яснами та міжзубними контактами. Б. Лунками зубів, альвеолярним відростком та міжзубними рядами. В. Вестибулярною поверхнею зубів, яснами та пародонтом.

Г. Міжзубними контактами, альвеолярним відростком та пародонтом. Д. Всі відповіді вірні.

 

95. Функції яких м’язів порушуються при паралічі лицевого нерва?

А. Жувальний, крило видний. Б. Скроневий, щічний, підборідний. В. Латеральний крило видний та м’язи язика. Г. М’яз підіймач верхньої губи і крила носа. Д. Коловий м’яз рота.

 

96. Які м’язи із перерахованих і нервуються трійчастим нервом.

А. Щічний м’яз. Б. М’язи язика. В. Скроневий м’яз. Г. Жувальний м’яз. Д. Коловий м’яз рота.

 

97. Які м’язи приймають участь у ковтанні?

А. М’язи глотки. Б. Підборіднопідязиковий м’яз. В.М’язи язика. Г. Є неправильні відповіді. Д. Усі відповіді правильні.

 

98. Які м’язи утворюють діафрагму порожнини рота?

А. Грудинно-щитовидний м’яз. Б. Грудинно-підязиковий м’яз. В. Щелепно – під’язиковий м’яз. Г. Підборідно-підязиковий м’яз. Д. М’язи язика.

 

99. До якої ділянки нижньої щелепи прикріплюється скроневий м’яз?

А. Вінцевий відросток н/щ. Б. Суглобовий відросток н/щ. В. Горбкуватість кута н/щ. Г. Виличний відросток в/щ. Д. Усі відповіді неправильні.

 

100. Яким методом функціональної діагностики реєструється біоелектрична активність жувальних м’язів?

А. Електрокардіографія. Б. Електроенцефалографів. В. Електроміографія.

Г. Електротонографія. Д. Електроодонтодіагностика.

 

101. Яким методом функціональної діагностики визначають функціональну спроможність м’язів піднебінно-глоткового кільця?

А. Пневмотахометрії. Б. Пневмотонометрії. В. Міотонометрії. Г. Тензометрії. Д. Спірометрії.

 

102. Яким приладом функціональної діагностики можна зареєструвати рухові зміщення н\щ у трьохмірному просторі?

А. Артикулографом. Б. Електрокардіографом. В. Енцефалографом. Г.Мастікаціографом. Д. Мастікоартикулограф.

 

103. Якою амплітудою відкривання рота визначається легкий ступінь функціональної неповноцінності жувальних м’язів?

А. 0-1 см. Б. 1-2 см. В. 2-3 см. Г. 3-4 см. Д. 5 см.

 

104. Якій амплітуді відкривання рота відповідає середній ступінь функціональної неповноцінності жувальних м’язів?

А. 0-1 см. Б. 1-2 см. В. 2-3 см. Г. 3-4 см. Д. 5 см.

 

105. Якій амплітуді відкривання рота відповідає важкий ступінь функціональної неповноцінності жувальних м’язів?

А. 0-1 см. Б. 1-2 см. В. 2-3 см. Г. 3-4 см. Д. 5 см.

 

106. Оцінку функціональної повноцінності жувальної системи проводять:

А. За показниками скорочувальної здатності мімічних м’язів, м’язів язика, піднебінно-глоткового кільця, шиї. Б. За амплітудою рухів н/щ у СНЩС у трьохплощинному вимірі. В. За показниками скорочувальної здатності жувальних м’язів. Г. Усі відповіді вірні. Д. Є невірні відповіді.