Значення та основні вимоги до освітлення

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає провідне місце. Майже 90 % всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей переважно залежить від напруженості процесів, що супроводжує зорове сприйняття. До таких процесів належать: адаптація, акомодація та конвергенція.

Адаптація – це пристосування ока до зміни умов освітлення (рівня освітленості).

Акомодація – це пристосування ока до чіткого бачення предметів, що знаходяться від нього на різній відстані за рахунок зміни кривизни кришталика.

Конвергенція – це здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення за якого зорові осі обох очей перетинаються на предметі.

Для створення оптимальних умов зорової роботи необхідно враховувати не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. Так, при світлому інтер’єрі завдяки збільшенню кількості відбитого світла рівень освітлення підвищується на 20–40 % (при тій же потужності джерела), різкість тіней зменшується, покращується рівномірність освітлення.

За надмірної яскравості джерел світла та оточуючих предметів може відбутись засліплення працівника. Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість оточуючих предметів призводить до частої переадаптації очей під час виконання роботи і, як наслідок цього, до швидкого втомлення органів зору. Тому поверхні, що добре освітлюються і знаходяться в полі зору, краще фарбувати в кольорі середньої світлості, щоб коефіцієнт відбивання світла знаходився в межах 0,3 - 0,6, і бажано, щоб вони мали матову або напівматову поверхню.

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б усували швидку втомлюваність очей, виникнення профзахворювань та нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, раціональне виробниче освітлення повинно відповідати таким вимогам:

- створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи не нижчу за встановлені норми (достатність освітлення)

- напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи.

- забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

- не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);

- - не повинно чинити засліплювальної дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

- повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;

- не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпеку ураження електричним струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);

- повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

Все це сприяє підтримці високого рівня працездатності, зберігає здоров'я людини та зменшує травматизм.

Світло є не тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, але й біологічним фактором розвитку організму людини в цілому Для людини день і ніч, світло і темрява визначають біологічний ритм - бадьорість та сон. Отже, недостатня освітленість або її надмірна кількість знижують рівень збудженості центральної нервової системи і, природньо, активність усіх життєвих процесів. При недостатній освітленості людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно, що призводить до помилкових дій і нещасних випадків. За статистикою причиною 5 % травм є недостатнє або нераціональне світлення, а в 20 % воно сприяє виникненню травм. Недостатнє освітлення може призвести до профзахворювань, наприклад, таких як робоча міопія (короткозорість), спазм акомодації.

Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва. Неможливо забезпечити чистоту та порядок у приміщені, в якому напівтемрява, світильники брудні або в занедбаному стані

Види освітлення

За своєю природою світло - це видиме випромінювання електромагнітних хвиль довжиною від 380 до 780 нм (1 нм дорівнює 10~9 м). Видиме світло (біле) є складовою цілого ряду кольорів, які залежать від довжини електромагнітних хвиль: фіолетовий 380...450 нм; синій 450...510 нм; зелений 510...575 нм; жовтий 575...620 нм; червоний 620...750 нм. Випромінювання вище 780 нм називають інфрачервоним, нижче 380 нм – ультрафіолетовим

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути:

- природне - це пряме або відбите світло сонця (розсіяне світло небосхилу), що освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішніх огоро-джувальних конструкціях;

- штучне, що здійснюється штучними електричними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщеннь, які не мають природного освітлення чи воно є недостатнім;

- суміщене (змішане), за якого недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.