Роботодавець зобов’язаний за свої кошти фінансувати і організувати проведення попереднього і періодичних медоглядів осіб, зайнятих на важких роботах та роботах із шкідливими умовами праці. За результатами медогляду в разі потреби роботодавець зобов’язаний провести оздоровчі заходи.
Роботодавець зобов’язаний також організувати проведення позачергового медогляду:
- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення здоров’я пов’язане з умовами праці.
- За своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати трудові обов’язки
соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань;
Усі працівники згідно з законом про загальнодержавне соціальне страхування від нещасного випадку повинні бути застраховані.
Внески до Фонду соцстрахування від нещасних випадків складаються з нарахувань на зарплату працівників. Відшкодування збитків, зумовлених пошкодженням здоров’я працівника чи його смертю внаслідок нещасного випадку, здійснюється з коштів цього Фонду.
Роботодавець має право за рахунок власних коштів виплачувати додаткові виплати членам трудового колективу відповідно до колективного договору.
Інші права і пільги працівників;
Серед інших прав, які гарантуються згідно КЗпП та Закону про охорону праці працівникові при поступленні на роботу є також права працівника на пільги і компенсації за шкідливі та важкі умови праці (безоплатне профілактично-лікувальне харчування, оплачувані перерви лікувального призначення, спецвода і спецмолоко, скорочений робочий час і додаткова оплачувана відпустка, підвищений розмір оплати праці і пільгова пенсія та інші пільги.
Відповідно до Кодексу законів про працю (КЗпП) робочий час на підприємствах України поділяється таким чином:
Робочий день нормальної тривалості – 40 годин на тиждень, але не більше 8 годин на добу
Скорочений робочий день – 24-36 годин на тиждень, передбачається для робіт з важкими і шкідливими умовами праці
Ненормований робочий день – для інженерно-технічних працівників, керівників, викладачів.
Особливо зупинимося на роботі працівників в понаднормовий та нічний час.
Компенсація за понаднормові роботи – оплата у збільшеному розмірі – перші 2 години в 1,5 рази, наступні 2 години – в подвійному. Відгул за понаднормові роботи використовується протягом 10 днів після їх виконання
Понаднормові роботи повинні складати не більше 120 годин на рік за погодженням з профспілковим комітетом
Роботою в нічний час вважається робота в період з 10 годин вечора до 6 годин ранку (ч. 4 ст.48 КЗпП). При роботі в нічний час установлена тривалість роботи (зміни) скорочується на 1 годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачене скорочення робочого часу. Робота у нiчний час (ст.90 КЗпП стаття 54) оплачується у пiдвищеному розмiрi, встановлюваному генеральною, галузевою (регiональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 вiдсоткiв тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нiчний час.
Працівник має право на відпочинок
Види відпочинку: – вихідні та святкові дні, обідні перерви, основна та додаткова відпустка
Обідня перерва за КЗпП від 0,5 до 2 год встановлюється на кожному підприємстві колективним договором (угодою, трудовим договором працівника)
Святкові дні встановлюються Законами України та спеціальними Постановами Кабінету Міністрів.
Відпустка буває трьох видів:
Основна – тривалістю не менше 24 календарних днів. В залежності від професії вона може бути тривалішою
Додаткова – тривалістю від 3 до 12 робочих днів. Встановлюється для:
- працюючих у шкідливих та важких умовах праці на основі атестації робочого місця
- працюючих з ненормованим робочим днем
