II. Недорозвинені цивілізації

· Перша сірійська (часів гіксосів; затьмарена єгипетською цивіліза­цією).

• Несторіансько-християнська (далекосхідна християнська; зать­марена ісламською).
• Монофізитсько-християнська (затьмарена ісламською).
• Далекозахідна християнська (кельтська; затьмарена західною).
• Скандінавська (затьмарена західною).
• Середньовічний західний «космос» міст-держав (затьмарений за­хідною).

Згодом перелік було ним звужено до п'яти дію­чих, а саме західної, ісламської, індійської, китайської та православної.

У розвитку кожної цивілізації вчений виділяє й аналізує чотири фази: виникнення, ріст, надлам і розпад. В основі цивілізації лежить релігія – генеруючий та інтегруючийелемент.

Після загибелі цивілізації її місце займає інша. Якщо на перших двох фазах рушійною силою виступає творча меншість, що є носієм "життєвого пориву", то останні дві фази пов'язані з "виснаженням життєвих сил".

Очевидно, тут не грала роді расова приналежність — усі раси, крім чорної (досі), брали активну участь у творенні цивілізацій, тобто продукували «творчу меншість», провідну силу суспільства. Для її формуванн віін називає п'ять ступенів виклику: 1. Суворий клімат; 2. Нові землі (заморська колонізація); 3. Удар; 4. Тиск; 5. Гноблення. Ідеальним варіантом є, звісно, «золота середина» — достатньо і не забагато. Не раз потрібно «творчій меншості» відійти, щоб набратися свіжих сил і повернутися. Тойнбі називає це шйиігачі'аі-апд-гегигп («відхід-і-повернення»).

Коли творча ел­іта не здатна задовольнити потреби, висунуті культурно-історичним розвитком, тоді вона втрачає авторитет і утверджує свою владу насиль­ством. На арену виходить "внутрішній пролетаріат", — пише А. Тойнбі, — це спільність людей, які не здатні ні до праці, ні до захисту бать­ківщини, але завжди готові до протесту з будь-якого приводу. По сусідству з цивілізацією з'являється "зовнішній пролетаріат" — це народи, які з тих чи інших причин не змогли піднятися до рівня цивілізованості. Відчуження "внутрішнього пролетаріату" від прав­лячої еліти штовхає його до пошуку союзу з варварами або "зовнішнім пролетаріатом". Встановлення такого союзу приводить до руйнуван­ня і в кінцевому підсумку до загибелі локальної цивілізації.

А. Тойнбі гостро критикував західну цивілізацію за втрату духов­ності і надмірний розвиток меркантильних інтересів та споживаць­кої психології. Нестримна індустріалізація і гонка озброєнь, на думку вченого, приведе до загострення екологічної кризи й посилення бо­ротьби за сировинні ресурси. Індустріальні країни зустрінуться з ворожою позицією технічно відсталих країн, що неминуче завершить­ся глобальним конфліктом, і в кінцевому підсумку настане еконо­мічний занепад. У політичній сфері це приведе до відмови від демо­кратії і встановлення диктаторських режимів.

Врятування західної цивілізації від загибелі А. Тойнбі вбачав в онов­ленні духовності. Особливі надії він покладав на релігію, яка виступає головним інтегратором культури. Саме вселенська релігія, створена на основі синтезу різних релігій, здатна забезпечити "єднання в дусі" різних народів. Володіючи багатим історичним матеріалом, А. Тойнбі форму­лює "закон культурної радіації", згідно з яким між цивілізаціями існу­ють широкі культурні контакти, різнобічні взаємини.

В поглядах на історію людської цивілізації і розвитку культури А. Тойнбі був оптимістом. Він писав, що XXIII ст. буде епохою на­родження загальнолюдської цивілізації, яка в сфері організації еко­номіки буде соціалістичною, а в сфері духовного життя — "вільно­думною". Очолюватиме нову цивілізацію "світовий уряд", але лідер­ство в ній переміститься від європейського Заходу до азіатського Сходу.

Перехід до нового рівня у циклічній концепції розвитку цивілізацій належить російському історику, філософу Л.М. Гумільову (1912-1992) який запровадив нові принципи:

· пасіонарності (головний поштовх початку формування етнокультурного середовища є космічний енергетичний удар);

· порівняльної стадіальності (порівняння ступеня розвитку цивілізацій здійснюється не в хронологічному полі, а в форматі відповідності етапів розвитку кожної цивілізації).