Мочкош Я., Засоби дослідження кількісних даних злочинної економічної діяльності

Розслідування злочинів у сфері економіки має свої особливості. В економіці мають місце бартерні угоди, позабанківський обіг капіталів, ухилення підприємців від сплати податків та інші негативні явища. Цьому сприяє досі недосконалий механізм створення ринкових структур, а но-воявлені бізнесмени прагнуть якомога грунтовніше використати «перший час молодого кохан-ня»[1]. Слідчому у кожній конкретній справі необхідно з'ясувати специфіку злочинної економічної діяльності, дослідити її обсяг та стан реального та документованого обороту матеріальних і грошових ресурсів підприємства.
В процесі вивчення матеріалів про економічний злочин і розслідування справи нерідко виникає необхідність в наочному, схематичному відтворенні його структури. Таким наочним засобом в першу чергу є схема дислокації підприємств в районі чи області, пов'язаних злочинними зв'язками суб'єктів злочину, а її складання є першим творчим кроком слідчого у кримінальній справі. Схемою можуть бути зображені і потоки руху матеріальних цінностей і коштів у взаємо-розрахунках підприємств та їх послідовність, система документообороту чи технологічний процес у цілому.
Наведемо приклади. За даними кримінальної справи про ухилення від сплати податків і привласнення грошових коштів, розрахунки між підприємствами з приводу поставки 100 тонн газових труб були наочно зображені схемою, яка своєю трикутною формою давала можливість чітко уявити послідовність руху документів, коштів і матеріалів, за наявності в розрахунках під-приємства-посередника із злочинними намірами. Більш складну структуру мала схема в іншій справі, якою були відтворені бартерні розрахунки з приводу поставки залізобетонних плит сільськогосподарським підприємствам взамін на цукор, поєднані з отриманням кредиту через посередництво іншої організації. На схемі були зображені напрямки та послідовність руху бетонних плит і цукру між підприємствами, на яких вказувалися їх кількісні та вартісні показники, а крива лінія від «Приватбанку» через підприємства відтворювала шлях, пройдений сумою кредиту, пов'язаний з наслідком діяльності підзвітної особи — розміром привласнених коштів.
Схеми у даних справах були своєрідними графічними моделями злочину як цілісної динамічної системи, оскільки уява про цілісність досліджуваної системи (злочину), про її наявність у часі і просторі є початковим пунктом будь-якого системного дослідження. Така система контролюється через існуючі зв'язки між її елементами, сукупність яких визначає її структуру і організа-цію[2]. Зміст і роль схеми у справі полягає в тому, що вона сприяє дослідженню обставин економічного злочину, дає можливість уявити не лише структуру, але й географію вчиненого злочину. Такою була схема дислокації підпільних цехів по виготовленню дроту для мікро-електродвигунів у віддалених районах області та маршрутів перевезення засобів виробництва, сировини і готових виробів, які відправлялись за кордон. Особливість схеми у даній справі полягала в тому, що вона, по-перше, давала уявлення про розмах підприємницьких задумів посадових осіб заводу, які створили підпільні цехи і, по-друге, вже під час її складання графічне зображення розташування цехів у районах схематично матеріалізувало просторові уявлення слідчого, оскільки вони збігалися з розміщенням населених пунктів на карті області.
Схеми у справах про економічні злочини — це багатомірні просторові зображення, і їх методологічна функція забезпечується об'єктивними утвореннями, які вони відтворюють. Об'єкт дослідження, зображений на схемі, реально існує у просторі і тим самим відрізняється від інтуїтивних уявлень про його цілісність, оскільки схема дає чітку уяву про фізичний простір події. Схема в доступній для сприйняття формі відтворює інформацію про механізм вчинення злочину та об'єднує різнопланові відносини, хоча зображення на ній значною мірою є спрощеними.
В процесі слідства схема є принципово відкритою системою для нанесення на неї в будь-який час нових даних і дає можливість визначити зв'язки між її елементами та організувати процес розслідування справи, її структура є ситуаційно динамічною[3]. Схеми як графічні зображення можуть бути використані при поясненні змісту справи та в процесі слідчих дій з метою оживлення «асоціативних зв'язків» допитуваної особи[4], оскільки інформація про злочин, як зауважив Р.С.Белкін, є міра зв'язку події з її наслідками[5].
Постійно зростаючі вимоги до якості, повноти і всебічності досудового слідства потребують прискореної обробки масиву документів обліку і звітності підприємства, актів інвентаризації, документальної ревізії та слідчих документів, які містять у собі значний обсяг кількісних даних (далі — К-Д) про рух матеріальних цінностей і коштів. Практика розслідування справ у сфері господарювання свідчить, що ефективними засобами криміналістичного дослідження значного обсягу К-Д є цифрові інформаційні таблиці (далі ЦІТ), можливості використання яких раніше були пропоновані автором в періодичній літературі[6].
Щодо раціоналізації роботи слідчого в літературі з методики розслідування злочинів наводяться спрощені рекомендації стосовно складання «шахматок», до яких пропонується заносити прізвища співучасників і епізоди злочинної діяльності або схеми документообороту, а цифрові інформаційні таблиці в посібниках з криміналістики і монографіях не згадуються[7].
Таблиця — від лат. tabula — дошка відтворює кількісні і якісні ознаки матеріальних цінностей і коштів та господарських процесів у цілому в їх сукупності в рядках і стовпчиках. З наукових джерел вбачається, що зародження табличних форм в обліку як носіїв К-Д бере свій початок з табличок з лінійним записом за назвою «пальмовий лист» та «микенські таблички» стародавнього Єгипту|8], а постійне їх вдосконалення призвело до побудови і використання в бухгалтерському обліку сучасних цифрових таблиць, в тому числі з програмним забезпеченням для обробки К-Д на ЕОМ. В таблиці, складеній слідчим, як і в бухгалтерському обліку, використовуються натуральні і вартісні вимірники, в них відтворюється зміст кримінальної справи в К-Д з позицій системного підходу, котрий є одним з важливих шляхів зближення науки і практики розслідування справ про економічні злочини[9].
Свого часу за допомогою цифрових таблиць К.Маркс досліджував статистичні дані руху капіталів та доходів в промисловості Англії та інших держав Європи. Задовго до нього табличні форми викладання К-Д застосовували якобінці. Вони доводили до населення норми постачання продовольства за його видами в таблиці, яка включала ретельно впорядковані дані кожного сорту виготовленого товару, його ціну, розмір прибутків і навіть транспортні витрати[10].
Застосування ЦІТ, на думку автора, є самостійним криміналістичним методом дослідження К-Д, що грунтується на об'єктивних закономірностях руху матеріальних цінностей і коштів у виробництві в межах певного технологічного процесу і періоду господарювання та являє собою систему науково обгрунтованих прийомів доказування обставин економічного злочину. Першою вимогою до побудови ЦІТ є обов'язкова наявність її назви, з якої повинен вбачатися зміст таблиці, а графічно вона будується з колонок і рядків. Сутність системно-структурного підходу в дослідженнях К-Д за допомогою ЦІТ в тому і полягає, що злочин в таблиці подається як впорядкована система певного рівня організації та структури даних про нього. Система, вказує В.С.Тюхтін, — це безліч взаємопов'язаних між собою компонентів, які впорядковані за відносинами, що визначають її властивості! 11]. Кількісні дані в таблиці, складеній у кримінальній справі, наводяться лише в достовірних, абсолютних і досліджених кількісних показниках, а їх перенесення в таблицю з інших документів та подальше використання в процесі слідства є інформаційним процесом.
Вихідним структурним елементом таблиці є головна її частина, яка поділяється на графи і містить заголовки граф. Лінії горизонтального напрямку поділяють колонки на рядки, в які заносяться записи — назви та кількісні дані матеріальних цінностей, документів у відповідних колонках та їх вимірники і підсумкові дані. Таблиця повинна відповідати певним вимогам до її побудови та змісту, а саме:
— являти собою єдине ціле; до неї заноситься найважливіша інформація в К-Д, обсяг якої є необхідним. Головна ознака таблиці як цілісної системи — це множинність її елементів, яким властиві різноманітні якості і які виконують у таблиці відповідні функції;
— графічно таблиця складається з колонок і рядків у вигляді координатної сітки, кількісні дані в її клітках наводяться впорядкованими і згрупованими за їх порівняльними ознаками, оскільки згідно з висновками основоположника кібернетики Н.Вінера найбільша впорядкованість зв'язків елементів певної системи зменшує її ентропію як міру дезорганізації! 12]. Дані в таблиці мають кількісний вимір, величини її складаються з фізичних і вартісних показників. Наводяться також відповідні одиниці вимірювання, які теж є складовими структури її елементів;
— елементи таблиці та послідовність записів повинні відповідати об'єктивному порядку руху матеріальних цінностей та їх документування і бути змістовно взаємопов'язаними. Тоді таблиця працює як наочно-інформаційна модель, оскільки між її елементами існують системоутворюючі зв'язки і відносини, на підставі яких вони і утворюють єдине ціле — таблицю. Кількісні дані та їх джерела в таблиці співвідносяться як форма та зміст і завжди мають інформаційну природу у кримінальному процесі! 13];
— об'єднувати К-Д, що відтворюють рух матеріальних цінностей і коштів за певний проміжок господарської діяльності підприємства, за час розслідування справи і в межах події злочину.
Види Ц1Т у кримінальних справах про економічні злочини можливо визначити:
— таблиці первинних матеріалів справи — додатки до актів ревізії, інвентаризації, зустрічної перевірки та інших документів, у яких відображаються результати діяльності підприємства в цифрах, впорядкованих за відповідними ознаками. Наведені в такій таблиці дані бухгалтерських документів дають можливість оперувати інформацією в кількісних показниках без перегляду відповідних документів;
- таблиці, що відтворюють процес дослідження К-Д економічного злочину, як додатки до процесуальних документів (протоколів огляду, допиту, актів експертиз тощо) та таблиці, що відтворюють К-Д по окремих епізодах злочинної діяльності чи за певний проміжок часу.
Наприклад, при розслідуванні справи про розкрадання товарів на овочевій базі в текстах протоколів неодноразових допитів завідуючих складами, директора та інших посадових осіб, що були проведені співробітниками економічної служби, К-Д про факти розкрадання потопали серед іншої інформації по різних епізодах, які уточнювали, доповнювалися тощо. Подальше дослідження даних про кількість і вартість розкрадених товарів за їх видами і ціною було можливим шляхом їх впорядкування і систематизації в таблиці, до якої К-Д заносилися уточненими і звіреними з чорновими записами матеріально відповідальних осіб. При складанні таблиці проводились і математичні операції, визначалась кількість і вартість викрадених товарів за їх видами та ціною. В протоколах додаткових допитів вказувалися лише підсумкові дані по епізодах і видах викрадених товарів, а додана таблиця мала в собі розгорнуті дані, викладені систематизовано;
— синтезуючі ІДІТ складають по завершенню досліджень у справі. Такі таблиці містять узагальнюючі К-Д, одержані в результаті слідства. Наявність у справі синтезуючої таблиці як своєрідної моделі злочину та її наочність виключають можливість помилок і необхідність пошуку К-Д в різних джерелах справи. Аналізуючи синтезуючу таблицю, можливо уявити «картину» економічного злочину. Така таблиця має інтегративні якості, оскільки вона об'єднує елементи, з яких складається її структура і відповідає структурі досліджуваного об'єкта — економічного злочину та його їх джерел.
Такою, наприклад, була ЦІТ, додана автором до обвинувального висновку у справі про розкрадання матеріалів і коштів на виробничому комбінаті. В таблиці були наведені дані документальної ревізії, судово-технологічної та бухгалтерської експертиз. Вона відображала рух матеріалів у хімічному цеху за досліджуваний період. В колонках таблиці наводились дані: скільки списано сировини; виготовлено продукції; фактичні норми витрат та скільки належало списати сировини; можливо було виготовити виробів із списаного; а також дані підсумку — кількість і вартість виробів (сировини) за видами і сумарно. Таблиця наочно, в концентрованому вигляді містила інформацію тритомної кримінальної справи, давала можливість чітко і конкретно уявити її суть.
Для побудови ЦІТ у кримінальній справі можуть бути використані і комп'ютери, програмне забезпечення яких за допомогою ліній та прямокутників будує таблицю. Однак комп'ютери виконують лише такі операції, які запрограмовані, а ЦІТ у конкретній справі має свої особливості — змістовні і графічні, як і план розслідування справи. Крім того, слідчий виконує слідчі дії не лише в службовому кабінеті. На думку автора, переваги таблиці, побудованої на папері, в тому, що вона завжди є в матеріалах справи.
Цифрова інформаційна таблиця у кримінальній справі є документом, матеріальною формою зберігання інформації і серед процесуальних документів — допоміжним криміналістичним засобом, являє собою результат аналітико-систематичної та іншої обробки документів і кількісних даних. За своїми якостями таблиці у кримінальній справі відповідають усім принципам інформаційних відносин — вони є відкритими і доступними, змістовно об'єктивними і достовірними, оскільки дані, занесені в таблицю, добуті законним шляхом.
На концептуальному рівні функції цифрових інформаційних таблиць визначаються: по-перше, їх організаційним впливом на процес обробки К-Д, який базується на структурі таблиці, на її основі розробляється і обгрунтований алгоритм дій слідчого у справі; по-друге, за допомогою таблиць здійснюється і контроль за запрограмованим процесом обробки даних матеріалів справи; по-третє, на підставі даних, встановлених за допомогою ЦІТ, здійснюється правова оцінка функціонування досліджуваної системи — економічного злочину, оскільки ЦІТ у справі є банком доказової інформації! 14].
Результатом застосування в слідстві ЦІТ є ефективне використання часу, можливостей швидкого дослідження К-Д, раціоналізація роботи слідчого. При цьому згідно із законом необхідної різноманітності, сформульованому У.Ешбі, для забезпечення ефективного управління розслідуванням справи ступінь різноманітності даних, елементів складеної таблиці як системи повинен бути меншим за різноманітність обставин справи як досліджуваного об'єкта[15].

Використана література:
1. Маркс К., Энгельс Ф. Твори. — Т. 23. — С. 387.
2. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. — M.: Наука. 1973. - 270с.
3. Дудченко B.C. Ситуационные структуры в организации систем // Системные исследования. Ежегодник. — М.: Наука, 1983. — С. 263.
4. Л и в ш и ц Е.М., Белкин P.C. Тактика следственных действий. — М.: Новый юрист, 1997. - 176с.
5. Бе л к и н P.C. Курс криминалистики в 3-х томах. — М.: Юрист, 1997. —Т. 1. — С. 121.
6. М о ч к о ш Я.В. Наочно-інформаційні таблиці в слідчій практиці // Радянське право. — 1976. -№ І.-С. 32-34.
7. Криминалистика. Расследование преступлений в сфере экономики. — Н.-Новгород.: МВД РФ, 1995. - 400 с.
8. КутерМ.И. Бухгалтерский учет: основы теории. — М.: Экспертное бюро, 1997. — 496 с.
9. Ю д и н Э.Г. Некоторые особенности развития системных исследований // Системные исследования. Ежегодник. — М.: Наука, 1981. — С. 17.
10. Новая история в документах и материалах. — М.: Юридическая литература, 1984. — С. 244.
11. Т ю х т и н B.C. Отражение, системы, кибернетика. — М.: Наука, 1972. — 253 с.
12. В и н е p Н. Кибернетика и общество. — М., 1958. — С. 112. Цит. за: Рассолов М.М. Управление, информация и общество. — М.: Мысль, 1983. — С. 104.
13. Грошовий Ю. Поняття і класифікація засобів доказування в кримінальному процесі // Вісник АПрН України. — 1997. — № 3(10). — С. 69; Д о в л е т о в A.A. Основы утоловно-про-цесуального познания. — Свердловск, 1991. — С. 36.
14. Салтевский M.B. Криминалистика в современном изложении юристов. — Харьков.: Рубикон, 1997. — 432 с.
15. Эшби Уильям Рос. Введение в кибернетику (Пер. с англ.). — М., 1959. — 232 с.