Механізм держави складається з різних частин, що мають специфічний устрій і виконують властиві їм функції. Основним елементом його механізму є орган держави.
Кожен державний орган — це структурна уособлена ланка, відносно самостійна частина державного апарату, яка виконує певні завдання, функції держави і володіє такими основними ознаками:
/. Здійснює від імені держави передбачені законом функції у відповідній сфері діяльності.
2. Володіє владними повноваженнями, чим і відрізняється від державних підприємств та установ.
3. Має відповідну компетенцію, тобто закріплення сукупності завдань, функцій, прав і обов'язків (повноважень). Компетенція передбачає свій предмет відання, тобто свою сферу діяльності, для кожного державного органу.
4. Характеризується відповідною структурою, тобто будовою, згідно з видами окремих служб і чисельністю складу (штату).
5. Має територіальний масштаб дій.
6. Формується в порядку, який встановлюється законом.
7. Встановлює правові зв'язки міждержавними службовцями.
8. Володіє, державним майном, яке знаходиться в його оперативному управлінні. Основна властивість державного органу полягає в тому, що він може видавати
юридичні акти, обов'язкові для виконання тим, кому вони адресовані, застосовувати заходи примусу, переконання, виховання, заохочення для забезпечення вимог цих актів; здійснювати нагляд за їх реалізацією. Державні органи можна поділити на такі види:
1) За місцем у системі державного апарату:
а) первинні — створюються шляхом прямого волевиявлення народу;
б) вторинні — всі інші органи, які створюються первинними органами і підзвітні їм.
2) За способом утворення:
а) виборні (Верховна Рада, Президент України);
б) такі, що призначаються (Кабінет Міністрів, Генеральна прокуратура України та ін.);
в) успадковані.
3) За часом функціонування:
а) постійно діючі (загальнодержавні) (Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Верховний Суд України та ін.);
б) тимчасові (спеціальні комісії Верховної Ради України тощо).
4) За територією, на яку поширюється їх юрисдикція:
а) загальнодержавні (Верховна Рада, Президент, Верховний Суд України та ін.);
б) місцеві (локальні — органи Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, місцеві суди та ін.).
5) За складом:
а) колегіальні (Верховна Рада, Конституційний Суд України тощо);
6) одноособові (Президент України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини тощо).
б) За поділом на гілки влади:
а) законодавчі (Верховна Рада України тощо);
б) виконавчі (Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації);
в) судові (Верховний Суд України тощо).
7) За характером повноважень:
а) загальної компетенції (Кабінет Міністрів України тощо);
б) спеціальної компетенції (Міністерство юстиції України тощо).
8) За функціями і правовими формами діяльності:
а) правотворчі (Верховна Рада, Президент України, Кабінет Міністрів України тощо);
б) правозастосовні (Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації тощо);
в) правоохоронні (Міністерство внутрішніх справ України, СБУ тощо);
г) контрольно-наглядові (Генеральна прокуратура України тощо).
Державний орган складається з державних службовців, тобто осіб, які на професійній основі виконують завдання і функції держави.
Статус, права і обов'язки, засади діяльності державних службовців визначаються Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 р.
Таким чином, доречно буде дати ще одне визначення органу держави, як структурно-організованого колективу державних службовців (або одного державного службовця), які наділені владними повноваженнями та необхідними засобами для виконання певних завдань і функцій держави.
