РОЗДІЛ 2. ОСНОВИ СУЧАСНОГО ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
Сутність сучасного загальновійськового бою
Сучасний загальновійськовий бій (СЗВБ) вимагає від військ, які беруть участь в ньому безпосереднього ведення розвідки, вмілого застосування озброєння, техніки, засобів захисту (від зброї масового ураження, високоточної зброї, ударів авіації, ракетних військ і артилерії противника) та маскування, високої рухомості та організованості, повного напруження моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги, залізної дисципліни та бойової згуртованості особового складу.
Бій – основна форма тактичних дій військ, представляє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневри з’єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.
Види бою та його складові показано на рис. 2.1.1.
Рис. 2.1.1. Види бою
Мета бою досягається: високою бойовою виучкою; свідомим виконанням свого військового обов'язку, стійкістю, хоробрістю, відвагою та готовністю особового складу за будь-яких умов добитися повної перемоги над ворогом. Як основний фактор успіху це уміння командирів організувати бій і управляти особовим складом у ході бою.
Тільки командир-офіцер, грамотний, ініціативний, вольовий, дисциплінований, уважний до своїх підлеглих, може виконати це завдання.
Рис. 2.1.1. Види бою, складові бою
Види маневру підрозділами
Маневр підрозділами (охоплення, обхід, відхід) проводиться з метою заняття вигідного положення для ведення вогню по найбільш уразливому місцю в бойовому порядку противника, особливо у фланг і в тил, а також для виводу своїх підрозділів з-під удару противника, здійснюється стрімким їх просуванням у глибину бойового порядку противника, в тому числі й у повітрі, а також шляхом відведення підрозділів на нові позиції та рубежі (райони), розташованій в нашій глибині.
Охоплення - маневр, який здійснюється військовими частинами, підрозділами з метою виходу для удару у фланг противника показано на рис. 2.1.3, здійснюється в тісній тактичній та вогневій взаємодії.
|
Рис. 2.1.3. Охоплення (варіант) Рис. 2.1.4. Обхід (варіант)
Відхід – маневр, який застосовується з метою виводу своїх військ з-під ударів переважаючих сил противника, виграшу часу та заняття вигідного рубежу (району) показано на рис. 2.1.5.
Відхід проводиться тільки з дозволу та наказу старшого командира.
1мв
Рис. 2.1.5. Відхід (варіант)
|
|
|
|
|
|
|
Маневр вогнем
Маневр вогневими ударами та вогнем показано на рис. 2.1.6, 2.1.7, 2.1.8, 2.1.9, дозволяє захопити й утримувати ініціативу, зривати задуми противника й успішно вести бій в обстановці, яка змінилася. Полягає в одночасному або послідовному їх масуванні (зосередженні), по найважливіших об‘єктах противника або в розподілі (розосередженні) для ураження декількох об‘єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об‘єкти.
1тв 1мв
|
|
|
|
|
|
Рис. 2.1.8. Перенесення вогню Рис. 2.1.9. Послідовне
на новий об’єкт зосередження вогню
Своєчасне виявлення противника і знищення його вогнем досягається веденням безпосереднього спостереження і умілим застосуванням своєї зброї, достовірною розвідкою цілей, влучністю вогню, раптовістю відкриття та умілим управлінням вогнем в ході бою.
Таким чином маневр як військами так і вогнем повинен бути простим за задумом, зрозумілим для підлеглих і виконуватися швидко, потай і раптово для противника.
