Відхід проводиться тільки з дозволу та наказу старшого командира.

РОЗДІЛ 2. ОСНОВИ СУЧАСНОГО ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ

Сутність сучасного загальновійськового бою

 

Сучасний загальновійськовий бій (СЗВБ) вимагає від військ, які беруть участь в ньому безпосереднього ведення розвідки, вмілого застосування озброєння, техніки, засобів захисту (від зброї масового ураження, високоточної зброї, ударів авіації, ракетних військ і артилерії противника) та маскування, високої рухомості та організованості, повного напруження моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги, залізної дисципліни та бойової згуртованості особового складу.

Бій – основна форма тактичних дій військ, представляє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневри з’єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.

Види бою та його складові показано на рис. 2.1.1.

 

Рис. 2.1.1. Види бою

Мета бою досягається: високою бойовою виучкою; свідомим виконанням свого військового обов'язку, стійкістю, хоробрістю, відвагою та готовністю особового складу за будь-яких умов добитися повної перемоги над ворогом. Як основний фактор успіху це уміння командирів організувати бій і управляти особовим складом у ході бою.

 

Тільки командир-офіцер, грамотний, ініціативний, вольовий, дисциплінований, уважний до своїх підлеглих, може виконати це завдання.

Рис. 2.1.1. Види бою, складові бою

 

 

Види маневру підрозділами

Маневр підрозділами (охоплення, обхід, відхід) проводиться з метою заняття вигідного положення для ведення вогню по найбільш уразливому місцю в бойовому порядку противника, особливо у фланг і в тил, а також для виводу своїх підрозділів з-під удару противника, здійснюється стрімким їх просуванням у глибину бойового порядку противника, в тому числі й у повітрі, а також шляхом відведення підрозділів на нові позиції та рубежі (райони), розташованій в нашій глибині.

Охоплення - маневр, який здійснюється військовими частинами, підрозділами з метою виходу для удару у фланг противника показано на рис. 2.1.3, здійснюється в тісній тактичній та вогневій взаємодії.

тв

1 тв 1 мв

Рис. 2.1.3. Охоплення (варіант) Рис. 2.1.4. Обхід (варіант)

 

Обхід більш глибокий маневр, який проводиться військовими частинами, підрозділами для удару по противнику з тилу показано на рис. 2.1.4. Обхід здійснюється у тактичній взаємодії з підрозділами, які наступають з фронту, а іноді й з тактичним повітряним десантом.

Відхід – маневр, який застосовується з метою виводу своїх військ з-під ударів переважаючих сил противника, виграшу часу та заняття вигідного рубежу (району) показано на рис. 2.1.5.

Відхід проводиться тільки з дозволу та наказу старшого командира.

 

1мв

Рис. 2.1.5. Відхід (варіант)

2 мвід

1 мвід

3 мвід

1 мв

1 мв

3 мвід

1 мвід

Маневр вогнем

Маневр вогневими ударами та вогнем показано на рис. 2.1.6, 2.1.7, 2.1.8, 2.1.9, дозволяє захопити й утримувати ініціативу, зривати задуми противника й успішно вести бій в обстановці, яка змінилася. Полягає в одночасному або послідовному їх масуванні (зосередженні), по найважливіших об‘єктах противника або в розподілі (розосередженні) для ураження декількох об‘єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об‘єкти.

1тв 1мв

1 мвід

2 мвід

3 мвід

1 тв

2.1.6. Розподіл вогнюРис. 2.1.7. Зосередження вогню

1тв

1 тв

 

Рис. 2.1.8. Перенесення вогню Рис. 2.1.9. Послідовне

на новий об’єкт зосередження вогню

 

Своєчасне виявлення противника і знищення його вогнем досягається веденням безпосереднього спостереження і умілим застосуванням своєї зброї, достовірною розвідкою цілей, влучністю вогню, раптовістю відкриття та умілим управлінням вогнем в ході бою.

Таким чином маневр як військами так і вогнем повинен бути простим за задумом, зрозумілим для підлеглих і виконуватися швидко, потай і раптово для противника.