Метрологічна служба України

Завдання: складіть тези до навчального матеріалу.

Метрологічне забезпечення - установлення та застосування метрологічних норм і правил, а також розроблення, виготовлення та застосування технічних засобів, необхідних для досягнення єдності і потрібної точності вимірювань. Метрологічне забезпечення складається із наукової, законодавчої, нормативної, технічної та організаційної основ. Науковою основою метрологічного забезпечення є метрологія - наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення необхідної точності.

Законодавчою основою метрологічного забезпечення є Закони України, Декрети і постанови Кабінету Міністрів України, які спрямовані на забезпечення єдності вимірювань. Нормативною основою метрологічного забезпечення є державні стандарти та інші документи державної системи забезпечення єдності вимірювань (ДСВ), відповідні нормативні документи Держстандарту України, методичні вказівки і рекомендації, які регламентують єдину номенклатуру, способи подання та оцінювання метрологічних характеристик, правила стандартизації й атестації засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), вимоги до проведення державних випробувань, перевірки, ревізії та експертизи ЗВТ.

Технічною основою метрологічного забезпечення є:

· система державних еталонів одиниць фізичних величин, яка забезпечує їх відтворення з найвищою точністю;

· система робочих еталонів і зразкових ЗВТ, за допомогою яких здійснюється передача розмірів одиниць фізичних величин робочим ЗВТ;

· система стандартних зразків складу та властивостей речовин та матеріалів, що забезпечує відтворення одиниць фізичних величин, які характеризують склад і властивості речовин і матеріалів;

· система робочих ЗВТ, які використовуються під час розроблення, виробництва, випробувань та експлуатації продукції, наукових досліджень та інших видів діяльності.

Організаційною основою метрологічного забезпечення є метрологічна служба України, яка складається з державної та відомчих служб.

Державна система забезпечення єдності вимірювань - це комплекс нормативно-технічних документів, на підставі яких стандартизують:

· одиниці фізичних величин;

· державні еталони та повірні схеми;

· робочі еталони та зразкові ЗВТ;

· методи та засоби метрологічної перевірки (повірки згідно ДСТУ 2681-94), калібрування, випробувань та метрологічної атестації ЗВТ;

· номенклатуру нормованих метрологічних характеристик ЗВТ;

· норми точності вимірювань;

· способи вираження та форми подання результатів та характеристики точності вимірювань;

· методики виконання вимірювань;

· методики оцінки вірогідності та форми подання даних про властивості речовин та матеріалів, вимоги до проведення експертизи, а також атестації цих даних;

· вимоги до стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, до стандартних довідкових даних;

· організацію і порядок проведення сертифікації, державних випробувань, метрологічної перевірки, калібрування та метрологічної атестації ЗВТ;

· порядок проведення метрологічної експертизи нормативної, проектної, конструкторської, технологічної і програмної документації;

· терміни та визначення в галузі метрології;

· порядок та форми здійснення державного метрологічного нагляду;

· порядок здійснення акредитації метрологічних служб, вимірювальних, випробувальних, аналітичних та інших лабораторій на право проведення метрологічних робіт;

· порядок одержання суб`єктами підприємницької діяльності дозволів (ліцензій) на право виготовлення, метрологічної перевірки, калібрування, ремонту, імпорту (ввезення), прокату і продажу ЗВТ.

Основною метою метрологічного забезпечення є поліпшення якості продукції, підвищення ефективності виробництва, використовування матеріальних цінностей та енергетичних ресурсів, а також наукових досліджень.

Основними завданнями метрологічного забезпечення державної метрологічної служби є:

· установлення одиниць фізичних величин;

· формування системи державних еталонів одиниць фізичних величин і забезпечення її функціонування для відтворення одиниць з найвищою в Україні точністю;

· розроблення методів і засобів передавання розмірів одиниць фізичних величин від еталонів зразковим і робочим ЗВТ;

· розроблення науково-методичних, правових та організаційних основ, норм і правил, які необхідні для досягнення єдності та потрібної точності вимірювань;

· розроблення та впровадження в метрологічну практику норм і правил законодавчої метрології, а також документів ДСВ;

· виконання аналізу стану вимірювань у всіх галузях економіки України;

· державний метрологічний нагляд за розробленням, виробництвом, станом, застосуванням, ремонтом, прокатом, продажем, імпортом і зберіганням ЗВТ, додержанням метрологічних норм та правил, а також за діяльністю відомчих метрологічних служб;

· державний метрологічний нагляд за кількістю фасованих товарів в упаковках під час продажу та розфасування;

· проведення державних випробувань, метрологічної перевірки, калібрування та метрологічної атестації ЗВТ;

· сертифікація ЗВТ;

· виконання робіт із забезпечення єдності і потрібної точності вимірювань для потреб оборони;

· розроблення та атестація методик виконання вимірювань;

· створення та атестація стандартних зразків складу і властивостей речовин і матеріалів;

· розроблення та забезпечення функціонування системи стандартних довідкових даних про фізичні константи і властивості речовин і матеріалів;

· проведення експертизи та атестації даних про властивості речовин і матеріалів;

· проведення експертизи нормативної, проектної, конструкторської та технологічної документації;

· оцінювання відповідності наукової, законодавчої, нормативної, технічної та організаційної основ метрологічного забезпечення потребам економіки України та розроблення програм їх удосконалення;

· проведення акредитації метрологічних служб, вимірювальних, випро­бувальних, аналітичних та інших лабораторій на право виконання метрологічних робіт;

· організація і здійснення підготовки кадрів у галузі метрології та підвищення їх кваліфікації.

Рішення основних задач в області метрологічного забезпечення на га­лу­зевому рівні здійснють відомчі метрологічні служби відповідних міністерств та відомств.

До цих задач відносяться:

· вибір номенклатури параметрів матеріалів, виробів, процесів, які підля­гають оцінці при вимірюваннях, випробуваннях і контролі;

· вибір номенклатури і числових значень показників точності (достовірності) ре­зультатів вимірювань, випробувань і контролю, форм їх представлення, що забез­печують оптимальне рішення задач, для яких ці результати призначені;

· метрологічна експертиза проектної, конструкторської і технологічної доку­ментації з метою контролю правильності результатів рішень двох попередніх задач;

· планування процесів вимірювань, випробувань і контролю, розробка мето­дик вимірювань, випробувань і контролю;

· забезпечення процесів вимірювань, випробувань і контролю відповідними технічними засобами (засобами вимірювальної техніки, випробувальним обладнанням, засобами контролю);

· підтримка технічних засобів в метрологічно-справному стані;

· виконання процесів вимірювань, випробувань і контролю, опрацювання результатів вимірювань, випробувань і контролю (в тих випадках, коли це потріб­но).

Крім задач із забезпечення єдності вимірювань, рішення яких покладено на органи метрологічних служб, доповнювальну групу задач метрологічного забез­печення повинні вирішувати різні категорії спеціалістів, виробничі підрозділи і колективи:

· вибір раціональної номенклатури вимірювальних (контрольних) величин, параметрів - конструктори, розробники нових матеріалів, виробів або процесів на основі вивчення і моделювання їх (матеріалів, виробів або процесів) властивостей;

· вибір норм точності - “споживачі” вимірювальної інформації, тобто ті, для кого призначені і хто буде виготовляти, обмінюватися (при торгівлі) чи вико­ристовувати нові речовини, вироби чи процеси;

· метрологічну експертизу - професійно-підготовлені групи експертів, в які входять конструктори, технологи та спеціалісти відомчих метрологічних служб;

· планування і проведення вимірювань, випробувань і контролю - науково-технічний персонал, що розробляє і здійснює технологічні процеси виготовлення виробів і матеріалів;

· забезпечення процесів вимірювань, випробувань і контролю технічними засобами в централізованому порядку - міністерства (відомства), які є розробниками ЗВТ, випробувань і контролю; в децентралізованому порядку (наприклад, нестандартизовані засоби вимірювань і контролю, випробувальне об­ладнання) - підприємства і організації, які виконують операції вимірювань, випро­бувань і контролю;

· підтримка технічних засобів в справному стані - підприємства і організації, які здійснюють ремонт ЗВТ, випробувань і контролю.

Поняття єдності і точності вимірювань є визначальними для теоретичної метрології і метрологічної практики. Різниця і в той же час взаємозв`язок, взаємо­обумовленість цих понять визначають характер, зміст, направленість і форми орга­нізації метрологічного забезпечення будь-яких виробничих проблем.

Можливість застосування результатів вимірювання для правильного і ефективного вирішення будь-якої вимірювальної задачі визначається наступними трьома умовами:

· результати вимірювань виражають в узаконених одиницях і (чи) формах;

· відомі (з необхідною заданою достовірністю) значення показників точності цих результатів;

· значення показників точності забезпечують оптимальне (у відповідності з вибраними критеріями оптимальності) рішення задачі, для якої результати призначені.

Якщо результати вимірювань задовільняють першим двом умовам, то про них відомо все, що необхідно знати для прийняття обгрунтованого рішення про можливість їх використання. Такі результати можна співставляти. Вони можуть використовуватися в різних поєднаннях, різними людьми і організаціями. В цьому випадку можна сказати, що забезпечено єдність вимірювання.

Якщо ж результати вимірювань не мають яких-небудь з цих властивостей, тобто невідома чи неправильно визначена їх точність, то фактично не придатні для рішення тих чи інших вимірювальних задач результати вимірювань можуть бути помилково прийняті за придатні. Такі результати неможливо співставляти чи сумісно використовувати. В цих випадках прийнято говорити про відсутність єдності вимірювань.

Третя з перечислених вище умов визначає специфічні вимоги до точності застосовуваних методів і ЗВТ, насамперед:

1. Точність результатів технічних вимірювань може бути достовірно оціненою на основі попереднього аналізу можливих причин і джерел похибок вимірювань і апріорної оцінки значень цих похибок. Отже, для забезпечення єдності вимірювань необхідно створити і регламентувати такі правила підготовки і проведення вимірювань, опрацювання і оформлення їх результатів, дотримання яких гарантує певну точність всіх виконуваних за даними правилами вимірювань.

2. Реальна точність технічних вимірювань обумовлюється не тільки інструментальними, а й методичними похибками, пов`язаними з використанням непрямих вимірювань, пожорсткішанням умов застосування приладів, динамічними та іншими властивостями об`єктів вимірювань і т.д.

Необхідно відзначити, що практичну діяльність по оцінці точності результатів вимірювань (керуючись відповідними регламентованими правилами) здійснюють колективи спеціалістів (технологів, конструкторів, операторів), які планують і безпосередньо виконують вимірювання. Органи ж метрологічної служби, вирішуючи вказані вище задачі створюють необхідні умови (Держстандарт України і його орга­нізації - на міжгалузевому рівні; органи відомчих метрологічних служб - на рівні відомств, підприємств і організацій) для правильних і однотипних оцінок точності ви­ко­ристовуваної вимірювальної інформації. Для реалізації цих умов органи метро­логічної служби повинні направляти діяльність відомств, підприємств і організацій на забезпечення єдності вимірювань (аналіз, прогнозування, планування, оцінку і норму­вання похибок вимірювання), контролювати її результати, забезпечувати пла­номірне зростання її ефективності і відповідність сучасним і перспективним по­требам народного господарства.

Таким чином, на основі досягнень метрологічної науки розробляються пра­вила метрологічної підготовки і виконання вимірювань, опрацювання і оформлення їх результатів. Виконання метрологічних правил, обов`язковість яких встанов­люється нормативно-технічними документами Держстандарту України, забезпечує гарантовану точність результатів вимірювань. Повне, якісне і повсякчасне виконан­ня цих правил забезпечується і контролюється органами метрологічних служб. Управління діяльністю забезпечення єдності вимірювань в масштабі країни (на міжгалузевому рівні) здійснює Держстандарт України і його організації.

??? Питання для самоконтролю:

1. Що таке метрологія?
2. Розкрийте еволюцію метрології.
3. Які розділи метрології Вам відомі?
4. В чому полягає сутність єдності вимірювань?
5. Розкрийте основні функції метрологічної служби України.
6. Що таке метрологічне забезпечення?

Резюме:

1.Проблема уніфікації методів та засобів вимірювання сягає своїми коренями у сиву давнину, що, власне, і визначає потребу в єдності, тобто стандартизації мір, та є підґрунтям формування метрології як науки. Вимірювання виникло ще на зорі розвитку людства, коли людина почала виготовляти та користуватися різними засобами, знаряддями, свідомо виробляти певну продукцію. До нас дійшли такі одиниці вимірювання фізичних величин, як: карат, що в перекладі з південно-східних мов означає «горошина»; лікоть, сажень, верста, які в Київськiй Русі використовувалися як міри довжини.

2. Метрологія – це наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення єдності вимірювань та способи досягнення потрібної точності. Пiд єдністю вимірювань розуміють такий їх стан, при якому результати вимірювань виражаються в узаконених одиницях, а їх похибки відомі з заданою ймовірністю. Предметом метрології є отримання кiлькісної та якісної інформації про властивість фізичних об'єктiв та процесів, встановлення та застосування наукових і організаційних основ, правил та норм, потрібних для досягнення єдності та необхідної точностi. Методи метрології – сукупність фізичних та математичних методів, що використовуються для одержання вимірювальної інформації із заданими точністю та достовірністю (методів вимірювальних перетворень, методів вимірювань та опрацювання результатів спостережень, планування вимірювального експерименту). Засоби метрології – це сукупнiсть засобiв вимірювальної техніки та засобів контролю, які вдосконалюються і розвиваються на основі об'єктивних законів.

3. Метрологічна служба − це мережа організацій, окрема організація або окремий підрозділ, на які покладена відповідальність за забезпечення єдності вимірювань у закріпленій сфері діяльності. Основними функціями метрологічної служби центрального органу виконавчої влади є: здійснення єдиної технічної політики у сфері забезпечення єдності вимірювань; організація проведення аналізу стану вимірювань в галузі та встановлення основних напрямів подальшого розвитку метрологічного забезпечення;організація і проведення метрологічного контролю і нагляду; організація міжлабораторних порівняльних випробувань, а також міжлабораторних порівнянь результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління; здійснення взаємодії з органами Державної метрологічної служби щодо питань забезпечення єдності вимірювань тощо.

4. Метрологічне забезпечення - установлення та застосування метрологічних норм і правил, а також розроблення, виготовлення та застосування технічних засобів, необхідних для досягнення єдності і потрібної точності вимірювань. Метрологічне забезпечення складається із наукової, законодавчої, нормативної, технічної та організаційної основ. Науковою основою метрологічного забезпечення є метрологія - наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення необхідної точності. Основною метою метрологічного забезпечення є поліпшення якості продукції, підвищення ефективності виробництва, використовування матеріальних цінностей та енергетичних ресурсів, а також наукових досліджень.