Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Розрахунок об'ємів та концентрацій забруднюючих речовин




2.1.1. Об'єми скидів забруднюючих речовин та їх концент­рації визначаються на підставі даних обстеження об'єктів та аналізу журналів обліку водоспоживання, водовідведення, ро­боти каналізаційних насосних станцій і т.п. з урахуванням вимог дозволів на спецводокористування та затверджених норм ГДС (ТУС). Визначені при цьому показники включаються в розра­хункові формули.

2.1.2. Відбір проб зворотних вод чи забруднюючих речовин, а також води водного об'єкта для оцінки впливу забруднень здійснюється відповідно до діючих інструкцій та нормативних актів.

2.1.3. З моменту встановлення факту скиду до повного його припинення проби відбираються не менше 3-х разів з метою одержання реальної характеристики зворотних вод протягом всього періоду скиду.

Допускається одноразовий відбір проб при скиді забруднюю­чих речовин із суден, плавзасобів, морських надводних та підвод­них споруд, берегових та інших об'єктів при короткочасному (не більше 12 годин) періоді скиду.

При заздалегідь сталому складі зворотних вод (наприклад, господарсько-фекальні води суден, стічні води міської каналі­зації) чи забруднюючої речовини дозволяється, як виняток, ви­користання в розрахунках попередніх даних про їх склад ти якість. 2.1.4. Середня концентрація забруднюючих речовин в стічних водах за період порушення водоохоронного законодавства виз­начається з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води і обчислюється за формулою:

(1),

Сс = (С1 + С2 + … + Сn) / n

де Сс — середня концентрація, приймається як розрахункова, при визначенні збитків, г/м3 ;

С1,С2... Сn — концентрації забруднюючих речовин у відібра­них пробах за період порушення водоохоронного законодав­ства, г/м3;

n — кількість відібраних проб.

2.1.5. Об'єм стічних вод з суден, плавзасобів і водних споруд розраховується за формулою:

W св = 0,9 х W зв - (Wнв + W ст.в) (2),

де W зв — об'єм забраної води, м3;

W нв — об'єм невикористаної води, м3 ;

Wст.в — об'єм стічної води в ємкостях водного транспорту або зданої на очисні споруди, м3;

0,9 — коефіцієнт, що враховує нормативні витрати води.

2. 1.6. При відсутності даних про кількість скинутої нафти чи інших забруднюючих речовин, їх маса (Мі) визначається за фор­мулою:

Мі = (Мр — Мф) х S х 10 -6 + (Ср - Сф.к.) х V х 10 -6 (3),

де Мі — маса нафти (нафтопродуктів), які потрапили у воду, т;

Мр — маса нафти (нафтопродуктів) на 1 м2 поверхні води, г/м2 ;

S— площа розливу нафти, м2 ;

Ср — концентрація розчиненої у воді нафти на глибині n, г/м3;

Сф.к. — фонова концентрація розчиненої у воді нафти, г/м3;

V — об'єм забрудненої води, м3 , визначається за форму­лою:

V = S х n (4),

де n — глибина поширення нафти у воді, м. Площа розливу нафти S може бути визначена одним чи де­кількома способами, наприклад, за результатами аерозйомки або за, проведеними інспектором, визначеннями маси нафти на одиницю площі (1 м2) за зовнішнім виглядом нафтової плівки та оцінками геометричних розмірів плями нафти.

2.1.7. Маса нафти, яка потрапила на сніжно-льодову поверх­ню, може бути визначена інструментальними методами за пло­щею розливу та шляхом визначення маси нафти на одиницю площі.

Маса нафти на одиницю площі сніжно-льодової поверхні визначається шляхом відбору кернів у 4-5 місцях, що розташо­вані на лінії, яка розділяє пляму забруднення на дві, приблизно рівні, частини; місця відбору проб повинні бути розташовані на однаковій відстані одна від одної. Із відібраних проб складається загальна проба, в якій і визначається маса нафти на 1 м2 площі.

2.2. Розрахунок величини збитків

2.2.1. При встановленому факті забруднення поверхневих та морських вод (за винятком забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України) збитки в національній валюті визначаються за формулами (5, 6, 7, 8, 9, 10, 11).

2.2.2. Збитки для наднормативних скидів визначаються за формулою:

m

Знад = V х Т х (Сс.ф. - Сд) х ∑ (0,003 х Аі х n) х & х 10 -3 (5),

i =1

де V — витрати зворотних вод, м3/год;

Т — тривалість наднормативного скиду, годин;

Сс.ф. — середня фактична концентрація забруднюючих речо­вин у зворотних водах, г/м3;

Сд — дозволена для скиду концентрація забруднюючих речо­вин, визначена при затвердженні ГДС (ТУС), г/м3. У разі скиду речовин, які відсутні в переліку допустимих, а фактична концентрація їх перевищує ГДК для водного об'єкта, що прий­має зворотні води, в розрахунковій формулі Сд приймається рівним ГДК; 0,003 — базова ставка відшкодування збитків, в частках нео­податкованого мінімуму доходів громадян, НМД/кг, (розрахо­вана як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин в долях неоподаткованого мінімуму доходів за одини­цю маси речовини);

Аі—показник відносної небезпечності речовини, визначається

із співвідношення 1/Сгдк;

де Сгдк — граничне допустима концентрація цієї речовини згідно з СанПІН № 4630-88 або Узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм.

У разі скиду речовин, для яких не встановлені рівні ГДК або орієнтовно-безпечні рівні впливу (ОБРВ), показник відносної небезпечності приймається рівним 100, а при ГДК — «відсут­ність»— 100000.

Для завислих речовин показник відносної небезпечності прий­мається рівним 0,3, а для підприємств, що експлуатують кому­нальні системи каналізації, — 0,1;

n — величина неоподаткованого мінімуму доходів громадян в одиницях національної валюти;

& — коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта;

10 -3 — коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

Збитки за наднормативні скиди комунальними каналізаціями відшкодовуються у разі порушення технологічних режимів ро­боти очисних споруд, передбачених проектом у розмірі, який не повинен перевищувати 50 % прибутку за послуги каналізації за час порушення природоохоронного законодавства (крім аварій­них скидів).

2.2.3. Збитки для самовільних, аварійних та санкціонованих вимушених скидів зворотних вод (крім скидів із водних транс­портних засобів) визначаються за формулою:

m
Зс.а.в. = V х Т х Сс.ф. х ∑ (0,003 х Аі х n) х & х 10 -3 (6),

і =1

де позначення аналогічні тим, що використані у формулі (5).

Збитки за аварійні скиди комунальними каналізаціями відшко­довуються у розмірі, що не повинні перевищувати 50 % річного прибутку за послуги каналізації.

2.2.4. Збитки для скидів зворотних вод із водних транспорт­
них засобів (за винятком скидів із суден, кораблів та інших
плавучих засобів в територіальні і внутрішні морські води Украї­
ни) визначаються за формулою:

m

Зв = ∑ (W х Cф х 0,003 х Аі х n х & х 10 -3) (7),

i =1

де W— об'єм скинутих зворотних вод, м3 ;

Сф — фактична концентрація забруднюючої речовини в зво­ротних водах, г/м3. У разі відсутності даних про витрати скинутих із судна господарсько-фекальних вод та їх концентра­цію об'єм накопичення їх для суден І категорії (судна довжиною більше 65 м необмеженого району плавання, незалежно від чи­сельності екіпажу) приймається 50 літрів, а для всіх інших кате­горій 25 літрів на одну особу за добу при БСК20-350 мг/л і вмісті твердих завислих речовин 350 мг/л.

Позначення інших показників аналогічні тим, що викорис­тані у формулі (5).

2.2.5. Збитки для аварійних та інших скидів сировини, речо­вин у чистому вигляді (нафтопродуктів, фенолів і т.п.) визнача­ються за формулою:

За = М х 0,003 х Аі х n х & (8),

де М — маса скинутої забруднюючої сировини, кг.

Позначення інших показників аналогічні тим, що викорис­тані у формулі (5).

2.2.6. Розрахунок збитків від забруднення водного об'єкта сміттям (за винятком забруднення сміттям територіальних і внутрішніх морських вод України із суден, кораблів та інших плавучих засобів) здійснюється за формулою (9):

Зс = (М х Кх х 0,17) х Аі + Т х 0,1 (9),

де Зс — збитки від забруднення вод сміттям, в одиницях національної валюти;

М — маса сміття (в центнерах), яке зібране судном-сміттєзбірником або визначене як добуток множення забрудне­ної площі S на середню масу Wср сміття з 1 м2 (зібраного в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані від її центру — W1, W2, W3), визначаються за формулою:

М = S + Wср, де Wср =

S — площа водної поверхні із сміттям, м2 ; Кх — коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення по­верхні води сміттям;

0,17 — вартість перевезення та утилізації сміття, в НДМ —одиниць;

Аі — показник небезпечності сміття, визначається з відно­шення: 1/ГДК найбільш небезпечної забруднюючої речовини, яка була виявлена в складі скинутого сміття;

Т — строк роботи спецсуден (судна) при збиранні сміття,

годин;

0,1 — вартість 1 години роботи спецсудна в НДМ — одиниць.

2.2.7. Загальна сума збитків при одночасному забрудненні водного об'єкта декількома забруднюючими речовинами (але однією юридичною чи фізичною особою) визначається додаван­ням до найбільшої з усіх розрахованих величин суми збитків для інших забруднюючих речовин, помноженої на коефіцієнт 0,15.

2.2.8. У разі залпового скиду, що призвів до забруднення водного об'єкта в контрольному створі до 50 і більше ГДК, розрахована сума збитків помножується на коефіцієнт 10.

2.2.9. Сума збитків може бути зменшена, якщо винним були вжиті заходи по ліквідації наслідків забруднення водного об'єк­та (збирання, знешкодження забруднюючої речовини і т.ін.).

2.2.10. У випадку вжиття заходів по ліквідації наслідків заб­руднення сума збитків зменшується, залежно від кількості зібра­ної або знешкодженої забруднюючої речовини і загального строку ліквідації наслідків забруднення.

Сума збитків в цьому випадку встановлюється за формулою:


Зз = 3вс х (1-е х Кзі) (11),

 

де: Зз — зменшена сума збитків, в одиницях національної валюти;

Звс — початкова сума збитків, в одиницях національної валю­ти;

Мі—маса зібраної забруднюючої речовини за кожний відрізок часу ліквідації, т;

М — маса скинутої забруднюючої речовини, т;

Кзі — коефіцієнт зменшення збитків, залежно від строку ліквідації наслідків забруднення.

Строк ліквідації наслідків забруднення вод розраховується для кожного відрізка часу, як різниця між:

• строком, який пройшов з моменту початку скиду (якщо він встановлений) і строком закінчення ліквідації наслідків забруд­нення вод, (Т);

• строком, який пройшов з моменту виявлення скиду (якщо, момент початку скиду не встановлений) і строком закінчення ліквідації наслідків і забруднення вод, (Тв).

Якщо одночасно відбувається скид і збір забруднюючої речовини, строк визначається, як час роботи технічних засобів.

2.2.11. Пункти 2.2.7, 2.2.8, 2.2.9 та 2.2.20 не стосуються суден, кораблів та інших плавучих засобів, що забруднюють територіальні і внутрішні морські води України.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-19; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 685 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Что разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Наполеон Хилл
==> читать все изречения...

2456 - | 2270 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.