План.
2. Лікарські засоби галогенів та їх сполук.
3. Лікарськи препарати кислоти хлористоводневої.
.
Актуальність теми.
Знайомство з лікарськими засобами неорганічної природи, зокрема лікарськими засобами VII групи періодичної системи - галогенів та їх сполук дасть студентам чіткі уявлення про їх будову, фізичні та хімічні властивості, їх методів аналізу та допоможе зрозуміти взаємозв'язок між їх хімічною будовою та дією на організм.
Вивчення фізико-хімічних властивостей цих лікарських засобів надасть можливість студентам правильно підбирати реакції ідентифікації та давати їм обгрунтування відповідно до хімічної будови речовин; підбирати методи кількісного визначення, враховуючи їх хімічні властивості; проводити їх якісний та кількісний аналіз на практичних заняттях; правильно організовувати зберігання цих лікарських засобів в умовах аптеки; розуміти фармакологічну дію.
Кількість годин: 2 години.
Курс: III
Лікарські засоби неорганічної природи
Елементи, які входять до складу ЛЗ неорганічної природи, - це насамперед необхідні макро- та мікроелементи організму. Хімічні процеси з участю сполук цих елементів визначають механізми фармакологічної активності ЛЗ та лежать в основі фармацевтичного аналізу.
Для неорганічних сполук характерним типом зв'язку є іонний зв'язок (зв'язок, обумовлений електростатичним притяжінням протилежно заряджених іонів). Для сполук з іонним типом зв'язку характерні високі температури плавлення та кипіння.
Вони також характеризуються доброю електропровідністю (є електролітами) - у розчинах більшості іонних сполук немає молекул, тому що при розчиненні у полярних розчинниках (вода, спирти, аміак) вони повністю дисоціюють на іони (розкладаються на заряджені частинки - іони, які поділяють на катіони та аніони).
Неорганічні сполуки добре дисоціюють в водних розчинах на іони (с електролітами) і тому аналіз їх зводиться до визначення катіонів та аніонів, які входять в склад їх молекул.
VII група періодичної системи. Лікарські засоби галогенів та їх сполук.
Серед елементів VII групи періодичної системи головну підгрупу складають галогени:
Флуор, Хлор, Бром, Йод і Астат.
Від легкого утворення солей вони одержали свою назву - галогени - солероди.
Перші чотири галогени досить поширені у природі. Астат отриманий штучним шляхом і нестійкий (радіоактивний)
В молекулярній формі жоден із галогенів у природі не зустрічається., тому що їх молекули мають дуже високу реакційну здатність. Молекули галогенів складаються із двох атомів (СІ2, Br2, І2).
У хімічному відношенні вільні галогени (молекулярна форма) проявляють себе як неметали та є сильними окисниками.
В більшості своїх сполук галогени одновалентні. Це пояснюються тим, що атоми галогенів мають на зовнішньому енергетичному рівні 7 електронів (2 на s- і 5 на /р-орбіталях) і тому виявляють більшу схильність до приєднання ще одного електрону (від атома металу чи Гідрогену) до утворення стійкої конфігурації зовнішнього шару з восьми електронів. Таким чином, при приєднанні одного електрона утворюються однозарядні негативні іони (CI‾, Br-, І-).
Галогенід-іони (CI‾, Br‾, I‾)., на відміну від вільних галогенів, в кислому середовищі є відновниками і самі здатні окислюватися до вільного галогену.
Всі галогени, за виключенням штучно отриманого радіоактивного астата, фізіологічно активні і життєво необхідні. Вільні галогени мають високу реакційну здатність і є отруйними речовинами. У медичній практиці з них застосовують тільки вільний йод. Йод - єдиний з усіх вільних галогенів є фармацевтичним препаратом і у вигляді спиртових розчинів (5 та 10%) застосовується в медицині як антисептичний і дезинфікуючий засіб (завдяки сильним окиснювальним властивостям).
Найчастіше галогени знаходять застосування в медицині у вигляді сполук з іншими елементами, Класифікація сполук галогенів, які мають значення для медицини:
1.Сполуки галогенів з Гідрогеном - галогенопохідні кислоти (НСІ, НВг, НІ). Із сполук цієї групи (сполуки галогенів з Гідрогеном) значення для медицини має кислота хлористоводнева.
2.Сполуки з лужними металами - галогеніди (NaCI, KCl, NaBr, KBr, Nal, KI) - є солями галогеноводневеих кислот. Всі ці препарати мають багато спільного і в способах отримання і у властивостях, а значить і у методах аналізу. Але дія їх на організм різна.
Так, фториди (флуориди) застосовують у зуболікарській справі, броміди — як заспокійливі засоби, а йодиди — для лікування атеросклерозу та ендемичного зобу. Хлориди найчастіше не мають специфічної дії. Дія препаратів, що містять йон Хлору, залежить від наявного катіона.
Причому, в натрії хлориді не допускаються домішки солей калію, а в калію хлориді - солей натрію, так як калій і натрій є антагоністами по дії.
Лікарські засоби сполук галогенів з Гідрогеном
Зі сполук галогенів з Гідрогеном значення для медицини має кислота хлористоводнева. Це єдина мінеральна кислота, яка постійно присутня у вільному стані в шлунковому соку тварин та людини, концентрація становить близько 0,3 %
Роль кислоти хлористоводневої шлункового соку полягає в тому, що вона перетворює один з ферментів шлункового соку - пепсин в активну форму. Окрім цього, вона виконує ще одну важливу функцію- знешкоджуе патогенні та гниліснімікроорганізни які потрапиляють у шлунок.
