Порядок роботи командира батареї з підготовки бойових дій залежить від: отриманого завдання; умов обстановки; наявності часу.
Командир батареї отримує завдання, як правило, на місцевості від старшого артилерійського командира (командира загальновійськового підрозділу, якого підтримує батарея) під час проведення ними рекогноскування.
Після отримання завдання командир батареї:
- з’ясовує його;
- визначає заходи, які необхідно провести негайно;
- проводить розрахунок часу;
- оцінює обстановку та приймає рішення;
- віддає розпорядження на підготовку до бойових дій;
- організовує всебічне забезпечення бойових дій і управління;
- організовує артилерійську розвідку противника;
- організовує розвідку і підготовку вогневих позицій у зазначених районах;
- бере участь у рекогноскуванні і організації взаємодії, які проводяться старшим артилерійським командиром і командиром загальновійськового підрозділу;
- віддає бойовий наказ;
- проводить практичну роботу з підготовки підрозділів до бойових дій;
- у встановлений час доповідає старшому командиру про готовність до виконання завдань.
У розпорядженні командира дивізіону (начальника штабу) на підготовку до бойових дій командиру батареї можуть бути доведені такі дані: короткі відомості про положення і характер дій противника; завдання загальновійськового підрозділу, якому батарея додана або призначена для підтримки; завдання дивізіону; завдання батареї; основний (запасний) райони ВП; основний напрямок стрільби; місце КСП (СП); порядок і час зміни КСП,зайняття основного району ВП; порядок забезпечення боєприпасами; час готовності до виконання вогневих завдань.
Заходи, які необхідно провести негайно, будуть визначатися обстановкою і наявністю часу.
Основними з них можуть бути: доведення завдань підлеглим на підготовку до бойових дій; вибір і підготовка місця КСП, ВП, шляхів маневру в основному і запасному районах; прокладення дротяних ліній зв’язку; участь в рекогноскуванні, яку проводить командир дивізіону і організації взаємодії із загальновійськовим командиром; технічна підготовка озброєння і техніки; інженерне обладнання: КСП, основного і запасного районів ВП, (фальшивих ВП); отримання і підготовка боєприпасів; розрахунок установок для стрільби, відпрацювання таблиці розрахованих установок для стрільби.
Під час рекогноскування, яке проводить командир дивізіону, командир батареї:
вивчає: місцевість; умовні найменування місцевих предметів і орієнтири; положення, можливі напрямки висування і рубежі розгортання противника;
уточнює: передній край наших підрозділів (побудову оборони ЗГВ підрозділів); приховані підступи до опорних пунктів; місця інженерних загороджень; ділянки місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони; напрямки контратак другого ешелону; вогневі завдання батареї; завдання, які виконуються засобами старших начальників та іншими артилерійськими підрозділами;
- вибирає місце КСП;
- уточнює завдання з розвідки противника;
- вивчає райони ВП і маршрути маневру;
- визначає обсяг і порядок інженерного обладнання;
Командир батареї, який призначений для підтримки роти (батальйону) після отримання завдання від командира дивізіону, зобов’язаний прибути до командира загальновійськового підрозділу і бути готовим доповісти йому: склад, положення, стан, забезпеченість батареї; отримані завдання, встановлену витрату боєприпасів; вогневі можливості батареї; призначений район ВП і КСП, час, порядок їх зайняття; час готовності до виконання завдань.
Взаємодія командира батареї з командиром загальновійськового підрозділу організовується за: завданнями і часом їх виконання загальновійськовими підрозділами; імовірними напрямками контратак своїх підрозділів.
Залежно від умов обстановки бойові завдання підлеглим командир батареї доводить: усним бойовим наказом; бойовими розпорядженнями.
У бойовому наказі командир батареї зазначає:
1. Короткі висновки із оцінки противника.
2. Бойове завдання загальновійськового підрозділу, якого підтримує батарея або якому додана, фронт та глибину зони відповідальності; завдання сусідів та розмежувальні лінії з ними; об’єкти (цілі), які уражаються засобами старших командирів, та напрямки дій загальновійськового підрозділу, рубіж безпечної відстані.
3. Склад, завдання батареї, місце в угрупуванні артилерії та кого підтримує, основний напрямок стрільби, спосіб визначення установок для стрільби на ураження, порядок висування, розгортання та переміщення у ході бою.
4. Після слова „Наказую” – завдання вогневим взводам по періодах вогневого ураження противника, порядок перепідпорядкування у ході бою, райони вогневих позицій, порядок здійснення маневру; завдання взводу управління.
5. Витрату боєприпасів, у тому числі і високоточних, на день бою та за періодами вогневого ураження і порядок їх поповнення.
6. Час готовності до відкриття вогню (виконання завдання).
7. Місце КСП та ПУВ батареї, на кого покладається управління батареєю на випадок виходу з ладу КСП.
8. Об’єкти, позначені знаком Червоного Хреста, цивільної оборони, культурні цінності, споруди, які не становлять небезпеки; об’єкти, руйнування яких може призвести до тяжких наслідків; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, визначені старшим командиром.
Після узгодження питань взаємодії з загальновійськовим командиром і віддання бойового наказу командир батареї доводить до підлеглих порядок підтримки взаємодії з загальновійськовим підрозділом за завданнями і часом їх виконання. Крім того, він зазначає: порядок підтримання зв’язку із загальновійськовим командиром; способи ціле-вказівок; сигнали управління, оповіщення, взаємодії.
Далі командир батареї проводить практичну роботу у підрозділах з підготовки їх до бойових дій. У ході цієї роботи командир батареї надає практичну допомогу підлеглим і здійснює контроль готовності батареї до виконання завдань.
Здійснюючи контроль готовності підрозділів, командир батареї перевіряє: знання командирами підрозділів: вогневих завдань батареї, порядку їх виконання, а також завдань загальновійськових підрозділів, якіх батарея підтримує; точність топогеодезичної прив’язки ВП і КСП, точність орієнтування гармат і приладів; готовність матеріальної бази, гармат, засобів автоматизації управління батареєю, приладів боєприпасів до стрільби; точність визначення установок для стрільби по планових цілях; правильність записів установок для стрільби командирами гармат; готовність батареї до виконання вогневих завдань вночі та в інших умовах обмеженої видимості; інженерне обладнання і маскування ВП і КСП; проведення заходів щодо захисту від ЗМУ, високоточної зброї; безпосередню охорону і готовність до знищення танків і піхоти противника, які прорвалися в район ВП.
Дії батареї в обороні
