Основне завдання вогневих взводів в обороні полягає в тому, щоб своїм вогнем перекрити шлях просування противнику на всіх етапах оборонного бою, у тісній взаємодії з іншими засобами ураження нанести йому максимальні втрати і відбити наступ.
В обороні, як правило, вогневі взводи діють у складі своєї батареї.
В окремих випадках вогневі взводи можуть вирішувати завдання самостійно, діючи в засідках, або як кочуючі.
Завдання вогневого ураження противника в обороні вогневі взводи виконують із закритих і відкритих, основних і запасних ВП, а в окремих випадках і з тимчасових ВП.
Для виконання вогневих завдань в обороні вогневі взводи можуть обладнувати основну, одну-дві запасні і тимчасову ВП.
Запасну ВП вибирають і готують до зайняття для виконання вогневих завдань при завчасному або вимушеному залишенні вогневими взводами основної ВП.
Тимчасова ВП вибирається і готується до зайняття вогневими взводами, як правило, для виконання вогневих завдань при підтримці загальновійськових підрозділів, що діють у смузі забезпечення або обороняють передову позицію, ведення вогню по колонах противника, що висуваються на дальніх підступах до оборони, виконання вогневих завдань як кочуючий взвод.
ВП вибирають переважно на танконебезпечних напрямках з таким розрахунком, щоб у випадку вклинення танків противника в глибину оборони вогневі взводи могли знищити їх вогнем прямим наведенням. Підступи до ВП прикривають протитанковими мінами.
Вогневе ураження противника в обороні вогневими взводами здійснюється на підставі виписки з таблиці вогню дивізіону за командами командира батареї.
На ВП завчасно готуються дані по розвіданих цілях, вузлах доріг, мостах і переправах на імовірних маршрутах висування противника, рубежах імовірного його розгортання в передбойовий і бойовий порядки, перед передовою позицією та переднім краєм, у проміжках між опорними пунктами, на флангах і напрямках проведення контратак.
Вогневі завдання виконуються з основної або запасної (тимчасової) ВП. Після виконання вогневих завдань вогневі взводи здійснюють маневр на іншу (основну, запасну) ВП і готуються до ведення вогню по інших цілях.
З початком вогневої підготовки противника (у випадку обстрілу артилерією ВП) особовий склад вогневих взводів продовжує виконувати поставлене завдання. З отриманням команди від соб (квв) на припинення вогню особовий склад вогневих взводів займає підготовлені укриття, а біля гармат залишаються чергові номери обслуг. Після закінчення обстрілу ВП чергові номери за командою соб (квв) викликають особовий склад з укриття, і вогневі взводи продовжують виконувати поставлене завдання.
При нальоті авіації противника частина особового складу веде зосереджений вогонь зі стрілецької зброї по повітряних цілях, що низько летять, а друга частина продовжує виконувати поставлене завдання.
Після закінчення обстрілу артилерією противника ВП і після нальоту авіації соб (квв) виявляє втрати, організує допомогу потерпілим, вживає заходів щодо відновлення боєздатності вогневих взводів і доповідає командиру батареї про стан вогневих взводів і проведені заходи щодо відновлення боєздатності.
У ході артилерійської підготовки відбиття атаки противника вогневі взводи виконують вогневі завдання за командами командира батареї, які подаються з КСП, відповідно до виписки з таблиці вогню дивізіону. Крім того, вогневі взводи виконують непланові вогневі завдання веденням, як правило, загороджувального вогню і вогню по окремих цілях з основних ВП.
Якщо в результаті атаки противник вклинився в нашу оборону, вогневі взводи своїм вогнем забороняють його поширення у глибину та в бік флангів, вирішуючи завдання артилерійської підтримки військ, що обороняються.
Відповідно до обставин, що склалися, вогневі взводи на цьому етапі оборонного бою можуть проводити маневр на запасні ВП або залишатися на основній закритій ВП і виконувати завдання вогнем прямим наведенням, знищуючи танки, які прорвалися, та інші броньовані машини противника. Маневр на запасну ВП вогневі взводи проводять з дозволу старшого артилерійського командира або загальновійськового командира за командою соб (квв).
При прориві танків і мотопіхоти противника в район закритої ВП вогневі взводи за командою соб (квв) ведуть вогонь по атакуючих танках і мотопіхоті противника. У цьому випадку частина особового складу вогневих взводів знищує вогнем із гармат атакуючі танки противника, а інша частина вогнем зі стрілецької зброї і гранатами відсікає піхоту від танків і знищує її.
Вогневе ураження противника при проведенні контратаки вогневі взводи здійснюють у періоди артилерійської підготовки та артилерійської підтримки контратаки.
У період артилерійської підготовки контратаки вогневі взводи у складі батареї (дивізіону) знищують і подавляють протитанкові та інші вогневі засоби, танки, живу силу противника на напрямку контратаки, а також знову виявлені артилерійські та мінометні батареї. Артилерійська підготовка контратаки може складатися з одного короткого, але потужного вогневого нальоту, який починається не пізніше виходу контратакуючих підрозділів до межі зони досягнення вогню протитанкових засобів противника.
Після закінчення артилерійської підготовки (вогневого нальоту) контратаки вогневі взводи свій вогонь без паузи за командою командира батареї переносять на цілі у найближчу глибину, які були визначені раніше (планові) або знову виявлені (непланові).
Знищення та подавлення живої сили та вогневих засобів противника на напрямку контратаки і на флангах проводяться вогнем по окремих цілях або зосередженим вогнем у складі дивізіону.
Вогневі завдання взводи виконують, як правило, із запасних ВП.
Після проведення контратаки і відновлення початкового положення оборони загальновійськовими підрозділами вогневі взводи можуть здійснювати маневр на іншу ВП (основну, запасну), поповнювати запаси боєприпасів, відновлювати боєздатність і готуватися до виконання вогневих завдань для відбиття повторних атак танків і піхоти противника.
Під час оборонного бою вогневі взводи можуть залучатися до ураження повітряного десанту противника, який висадився в тилу. Уцьому випадку після отримання команди (сигналу) від командира батареї за наказом соб (квв) вогневі взводи висуваються у район висадки десанту противника і розгортаються в бойовий порядок з маршу. Вогонь по противнику відкривається, як правило, за командою (сигналом) командира батареї. Після виконання вогневих завдань вогневі взводи переміщуються в район ВП, яку визначив старший командир.
При призначенні вогневого взводу як кочуючого командир взводу отримує завдання і виписку з плану дій кочуючого взводу від командира батареї. З отриманням завдання командир взводу повинен зрозуміти: вогневі завдання, порядок та час їх виконання, витрату боєприпасів, координати ВП та час готовності до ведення вогню з них, порядок маневру, сигнали управління та сповіщення, місце вогневого взводу після виконання поставленого завдання.
У встановлений час вогневий взвод висувається на визначену ВП, розгортається в бойовий порядок і діє відповідно до плану кочуючого взводу. Послідовно змінюючи ВП після виконання вогневих завдань, кочуючий взвод створює фальшиве уявлення про зосередження значної кількості артилерії у складі підрозділів (частин), які обороняються. Після виконання отриманого завдання командир кочуючого взводу виводить вогневий взвод на основну ВП, доповідає командиру батареї про виконані завдання, витрату боєприпасів і діє за його командами.
