Вогонь артилерії та вимоги до нього.

Розділ 11

 

Основи вогневого ураження

 

Участь у вогневому ураженні противника становить головний зміст бойових дій артилерійських підрозділів і визначає мету та основи її застосування в бою.

Вогневе ураження противника – узгоджений за завданнями, місцем (цілями) і часом комплексний вогневий вплив на нього звичайними, високоточними і запалювальними боєприпасами.

Мета вогневого ураження противника полягає в зменшенні бойового потенціалу (бойових можливостей) угруповання противника, який протистоїть, і забезпеченні виконання бойових завдань загальновійськовими частинами (підрозділами).

Вогневе ураження противника організовується загальновійськовим командиром і поділяється на загальне і безпосереднє вогневе ураження.

загальне вогневе ураження організовується на всю глибину оперативного шикування бойових порядків противника, здійснюється безперервно у встановлених зонах відповідальності за розвідку та ураження шляхом нанесення масованих і зосереджених вогневих ударів на будь-якому загрозливому напрямку, а в проміжках між ними – систематичним вогневим впливом.

Безпосереднє вогневе ураження організовується і здійснюється узгоджено з діями військ у зонах відповідальності за розвідку та ураження шляхом нанесення групових і поодиноких авіаційних ударів, веденням вогню артилерії і загальновійськовими підрозділами за періодами вогневого ураження та у ході систематичних вогневих дій.

Періоди вогневого ураження противника

В обороні

 

Артилерійські підрозділи в обороні залежно від завдань, які виконують загальновійськові частини, беруть участь у загальному і безпосередньому вогневому ураженні противника.

Загальне вогневе ураження організовується і здійснюється старшим командиром.

Безпосереднє вогневе ураження організовується за рішенням командира загальновійськової частини і здійснюється узгоджено з діями частин (підрозділів) першого ешелону в своїй зоні відповідальності при вирішенні ними тактичних завдань.

Вогневе ураження противника в обороні полягає в комплексній вогневій дії на нього боєприпасами звичайної зброї, шляхом нанесення вогневих ударів на підступах до оборони, перед переднім краєм і в глибині оборони.

Артилерія у взаємодії з другими засобами, здійснюючи вогневе ураження, виконує такі тактичні завдання (рис. 9):

- уражає тактичні засоби ядерного і хімічного нападу противника;

- уражає противника, який приготувався до наступу;

- уражає противника при висуванні та розгортанні до переднього краю;

- підтримує підрозділи, які обороняють передову позицію;

- знищує і подавляє артилерію, ВТЗ, РВК, РУК, засоби ППО противника;

- бере участь у відбитті атак танків і піхоти противника;

- прикриває вогнем проміжки і фланги підрозділів;

- прикриває вогнем проломи в обороні внаслідок ядерних і авіаційних ударів противника;

- знищує і подавляє противника, який вклинився в оборону;

- бере участь в ураженні десантів противника;

- проводить артилерійську підготовку та артилерійську підтримку контратак наших підрозділів.

Крім того, може здійснювати: дистанційне мінування місцевості; створення вогнищ пожеж; задимлення місцевості; світлове забезпечення під час ведення бойових дій вночі.

Залежно від умов обстановки і дій противника вогневе ураження противника артилерією здійснюється за періодами (рис. 11.1):

- артилерійської підготовки відбиття атаки противника;

- артилерійської підтримки військ, що обороняються.

Залежно умовам обстановки і діям противника вогневе ураження противника артилерією здійснюється за періодами:

артилерійської підготовки відбиття атаки противника;

артилерійської підтримки військ, що обороняються.

У разі створення смуги забезпечення, крім того, може проводитися артилерійська підтримка військ, що обороняються, в смузі забезпечення.

Вогневе ураження противника під час проведення контратак здійснюється в ході артилерійської підготовки і артилерійської підтримки контратак наших підрозділів.

Артилерійська підготовка відбиття атаки противника здійснюється з метою: дезорганізації та затримання висування і розгортання головних сил противника в атаку; порушити його управління військами і зброєю; нанести ураження підрозділам першого ешелону і резервам; знизити ефективність вогневої підготовки противника.

 

 

Рисунок 11.1 - Періоди вогневого ураження противника і тактичні завдання

артилерії в обороні

Вона починається з підходом противника до раніше намічених рубежів але не пізніше виходу противника на рубіж розгортання у батальйонні колони або з моменту виявлення початку зайняття противником вихідного положення для наступу (атаки) і триває до переходу його в атаку.

Основними об’єктами (цілями) для ураження будуть: тактичні засоби ядерного і хімічного нападу противника; наземні елементи систем високоточної зброї; артилерійські і мінометні батареї; колони військ противника при висуванні; танкові і мотопіхотні підрозділи на рубежах розгортання.

Для виконання вогневих завдань буде залучатися вся або більша частина артилерії частин (підрозділів), що обороняються.

З метою швидкого відкриття вогню по колонах противника, що висуваються, вогонь у підрозділах готується завчасно, розраховані дані по планових цілях повинні бути у старших офіцерів батарей.

Під час вогневої підготовки противника командири артилерійських підрозділів особисто спостерігають за діями противника.

Ураження артилерійських і мінометних батарей, ПУ, РЛС розвідки буде здійснюватися, як правило, з початком його вогневої підготовки. Частина артилерії буде виконувати завдання з тимчасових ВП, застосовуючи зосереджений вогонь і вогонь по окремих цілях.

Колони противника на дальніх підступах уражаються зосередженим вогнем, як правило, із тимчасових вогневих позицій, на напрямку висування головних сил проводиться дистанційне мінування місцевості.

На рубежах розгортання в ротні і взводні колони, підрозділи противника уражаються зосередженим і масованим вогнем артилерії, а також здійснюється дистанційне мінування місцевості.

З підходом противника до зони ураження високоточними боєприпасами підрозділи відкривають вогонь у першу чергу по танках противника, які атакують.

У міру наближення противника до переднього краю наших військ щільність вогню артилерії збільшується. Артилерія в цей період веде рухомий і нерухомий загороджувальний вогонь з метою відсікти піхоту противника від танків і зірвати його атаку.

Установки ПТРК відкривають вогонь з максимальної дальності пуску, а протитанкові гармати – з дальності прямого пострілу.

При наступі противника з положення безпосереднього зіткнення артилерійське відбиття наступу противника починається, як правило, з початком вогневої підготовки противника і триває до переходу його в атаку.

Артилерійська підтримка військ, що обороняються, здійснюється з метою: забезпечення відбиття атаки противника; нанесення йому максимальних втрат і заборони прориву у глибину оборони; затримання і дезорганізації його резервів. Починається з переходом військ противника в атаку і проводиться на глибину виконання тактичного завдання [18].

Вона здійснюється з максимальним використанням вогневих можливостей артилерії. При цьому основна частина вогню використовується для знищення танків і других броньованих цілей противника перед переднім краєм, з широким застосуванням високоточних боєприпасів. До відбиття атаки залучаються вся артилерія і протитанкові засоби.

Зосередженим вогнем, вогнем по окремих цілях, рухомим і нерухомим загороджувальним вогнем артилерія наносить ураження танкам та іншим броньованим машинам, розлагоджує бойові порядки підрозділів противника і створює сприятливі умови для знищення його вогнем протитанкових засобів. У міру підходу противника до переднього краю оборони вогонь артилерії доводиться до найвищої напруги.

Перед переднім краєм оборони артилерія нерухомим загороджувальним вогнем відсікає піхоту від танків і знищує її і танки противника.

З підходом противника до переднього краю, коли артилерія не зможе вести вогонь по атакуючому противнику, вона уражає резерви противника, які підходять, та інші спостережні цілі перед фронтом і на флангах наших підрозділів, з урахуванням безпечного віддалення від розривів своїх снарядів.

У разі вклинення противника в першу позицію артилерія зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях наносить ураження противнику, який вклинився в оборону, загороджувальним вогнем забороняє просування противника у глибину оборони, прикриває відкриті фланги, зосереджуючи основні зусилля на знищенні танків противника.

Вогневі завдання артилерія виконує з основних і запасних ВП. Маневр у запасний район ВП артилерія здійснює за командою (сигналом) або з дозволу старшого артилерійського командира. Артилерія, яка додана загальновійськовим підрозділам, – з дозволу командира загальновійськового підрозділу.

Залежно від умов обстановки переміщення здійснюється у складі дивізіону або побатарейно.

Під час переміщення дивізіон (батарея) повинен бути завжди готовим розгорнутися у непідготовленому районі ВП і відкрити вогонь.

При оволодінні противником опорних пунктів рот першого ешелону висувається і розгортається на загрозливому напрямку ПТРез бригади. Протитанкові підрозділи знищують танки та інші броньовані машини противника з рубежів розгортання.

З метою забезпечення безперервної взаємодії із загальновійськовими підрозділами артилерійські командири у ході бою переміщують свої КСП разом із командирами загальновійськових підрозділів, які вони підтримують або яким вони додані.

У разі прориву танків та інших броньованих машин противника в район ВП вони знищуються вогнем прямим наведенням. Піхоту противника, яка прорвалася, вогневі взводи знищують вогнем із стрілецької зброї та вогнем артилерії прямим наведенням.

У разі прийняття рішення загальновійськовим командиром на проведення контратаки вогневе ураження противника артилерія виконує в періоди артилерійської підготовки та артилерійської підтримки контратаки.

Артилерійський підрозділ може бути призначений для підтримки загальновійськового підрозділу другого ешелону. Завдання дивізіону буде поставлене завчасно, ще при підготовці оборони, а перед проведенням контратаки уточнене на місцевості.

Артилерійська підготовка контратаки здійснюється з метою нанесення рішучого ураження противнику, який уклинився перед фронтом і на флангах рубежу контратаки другого ешелону (резерву), ураження і затримки його найближчих резервів. У цей період артилерія знищує протитанкові та інші вогневі засоби, танки, живу силу противника на напрямку контратаки, а також знову виявлені артилерійські і мінометні батареї.

Артилерійська підготовка контратаки, як правило, проводиться одним або декількома вогневими нальотами.

Вона починається не пізніше виходу підрозділів, які контратакують до межі зони досягання вогню протитанкових засобів противника, і закінчується з виходом їх на рубіж переходу в контратаку.

Артилерійська підтримка контратаки здійснюється з метою забезпечення просування контратакуючих підрозділів на глибину отриманого завдання. Вона починається з виходом контратакуючих підрозділів на рубіж переходу у контратаку і здійснюється, як правило, зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях. У цей період артилерійські підрозділи знищують і подавляють живу силу і вогневі засоби противника на напрямку контратаки і на флангах.

Після проведення контратаки і відновлення положення загальновійськовими підрозділами артилерійські підрозділи виконують вогневі завдання по закріпленню або захвату рубежу, здійснюють зміну ВП, а також поповнення боєприпасами.

 

Вогонь артилерії та вимоги до нього.