Наукове дослідження – це метод перевірки теорій і гіпотез шляхом застосування визначених правил аналізу даних, отриманих у результаті спостережень та інтерпретації цих спостережень у суворо заданих умовах.
Інформаційно-аналітична розробка – це метод перевірки реальності причинно-наслідкового зв'язку між різними явищами, подіями, діями та закономірностями тенденцій їх розвитку.
Інформаційно-аналітична розробка – це цілеспрямоване дослідження, кінцевим результатом якого є підсумкові прикладні знання, висновки щодо:
1) реальності причинно-наслідкових зв'язків, їх характеру;
2) тенденцій розвитку явищ, процесів, подій, дій;
3) характеру відповідних наслідків певних процесів, дій чи подій;
4) визначення ознак, що вказують на ступінь визрівання небезпеки, ризиків, викликів і загроз для існування та розвитку об'єктів охорони: потенціалів держави, суспільства, фізичних і юридичних осіб, національних інтересів; а також
5) у вигляді відповідних пропозицій щодо практичних дій, спрямованих на вирішення проблеми, що існує або зароджується.
Наукове дослідження – це метод перевірки теорій і гіпотез шляхом застосування визначених правил аналізу даних, отриманих у результаті спостережень та інтерпретації цих спостережень у суворо заданих умовах.
Інформаційно-аналітична розробка – це метод перевірки реальності причинно-наслідкового зв'язку між різними явищами, подіями, діями та закономірностями тенденцій їх розвитку,
Об'єкт наукового дослідження – це процес чи явище, котрі породжують проблемну ситуацію та обрані науковцями для вивчення.
Об'єкт інформаційно-аналітичної розробки – аналогічний об'єкту наукового дослідження – процес, явище, крім того додаються також відповідні події, дії фізичних і юридичних осіб, пов'язані з процесом чи явищем, які породжують проблемну ситуацію, що привертає увагу інформаційних співробітників та фахівців-аналітиків. З цієї причини вони стають об'єктами розробки.
Предмет – це те, що знаходиться в межах об'єкта у визначеному аспекті розгляду проблеми; це певний перелік проблемних питань, на які дослідник має дати вичерпні відповіді:
1) визначення структури та складових елементів об'єкта дослідження;
2) характер внутрішніх позитивних і негативних процесів, тенденцій, взаємозалежності та особливості взаємного існування, рівень наближення і протилежності якостей, цінностей, наявність тенденцій до протистояння чи єднання, порозуміння, злагоди, гармонізації;
3) особливості взаємовідносин об'єкта дослідження із зовнішнім середовищем, характер взаємного впливу, рівень позитива та негатива, тенденції їх зростання чи загасання у найближчій та віддаленій перспективі;
4) закономірності розвитку тенденцій, принципи формування правил, сутність і причини винятків із правил;
5) чинники виникнення, розвитку і зникнення проблеми тощо.
Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове в об'єкті виділяється та його частина, котра слугує предметом, основним проблемним матеріалом дослідження.
Для інформаційно-аналітичної розробки важливими є наукові факти, проте для підготовки інформаційно-аналітичних висновків використовуються також інші різновиди фактів, в тому числі й достовірність яких встановити проблематично.
4. Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності
Інформаційно-аналітична робота щодо інформаційного забезпечення – це збір (придбання, добування), накопичення, обробка, аналіз і передача необхідної інформації її споживачам для обслуговування всіх видів діяльності держави чи суб'єктів господарювання.
Зазначена діяльність має дві головні (стратегічні) мети:
1) забезпечення процесу управління (створення сприятливих умов виконання власних функцій і реалізації поставлених завдань) публічною (владною), оперативною (адміністративно-розпорядчою) і оперативно-розшуковою діяльністю структур виконавчого механізму держави і суб'єктів господарювання шляхом постачання необхідної відкритої та закритої інформації всім зацікавленим ланкам державної влади і управління (держави, організації, суб'єктам господарювання);
2) надання консультативно-прогностичної допомоги посадовим особам структур управління державою (органом) чи господарській структурі при прийнятті ними рішень в межах їх функціональних повноважень і обов'язків, моделювання тактики їх поведінки (іміджмейкерські аспекти діяльності осіб, що приймають рішення).
