Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒепозитар≥њ та збер≥гач≥ ц≥нних папер≥в




Ќа сьогодн≥ в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни депозитар≥Їм вважаЇтьс€ юридична особа, €ка створюЇтьс€ у форм≥ в≥дкритого акц≥онерного товариства, учасниками €кого Ї не менше н≥ж дес€ть збер≥гач≥в, ≥ €ка зд≥йснюЇ виключно депозитарну д≥€льн≥сть. ѕри цьому частка одного учасника в статутному фонд≥ депозитар≥ю не може перевищувати 25 в≥дсотк≥в цього фонду. ѕри цьому Ї певн≥ обмеженн€, оск≥льки н≥хто не може мати в депозитар≥њ блокуючого пакета акц≥й, ≥ учасники повинн≥ вир≥шувати питанн€ з вищим р≥внем узгодженн€ ≥нтерес≥в. «асновниками депозитар≥ю також, можуть бути фондова б≥ржа чи учасники орган≥зац≥йно оформленого позаб≥ржового ринку.

 л≥Їнтами депозитар≥ю Ї збер≥гач≥, €к≥ уклали з ним депозитарний догов≥р, ем≥тенти щодо рахунк≥в власних ем≥с≥й, в≥дкритих на основ≥ договор≥в про обслуговуванн€ ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в, а також ≥нш≥ депозитар≥њ, з €кими укладено договори про кореспондентськ≥ в≥дносини. ёридичн≥ особи, €к≥ Ї учасниками Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи, зд≥йснюють:

Ч веденн€ реЇстр≥в власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в;

Ч збер≥ганн€ й обслуговуванн€ об≥гу ц≥нних папер≥в на рахунках у ц≥нних паперах та операц≥й ем≥тента щодо випущених ним ц≥нних папер≥в;

Ч кл≥ринг ≥ розрахунки за угодами щодо ц≥нних папер≥в. ¬ажливим моментом, €кий потребуЇ уточненн€, Ї оплата послуг, оск≥льки досить часто оплата послуг реЇстратор≥в викликаЇ претенз≥њ з боку њх кл≥Їнт≥в. «аконодавчо встановлено, що оплата послуг депозитар≥ю зд≥йснюЇтьс€ за тарифами, €к≥ встановлюЇ сам депозитар≥й. ћаксимальний розм≥р тариф≥в встановлюЇтьс€ ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку за погодженн€м з јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни.

«бер≥гачами мають право бути торг≥вц≥ ц≥нними паперами за на€вност≥ в≥дпов≥дного дозволу, комерц≥йн≥ банки, €к≥ мають дозв≥л на зд≥йсненн€ д≥€льност≥ по випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в ≥ мають право бути збер≥гачами, провадити за дорученн€м власника операц≥њ з депонованими ц≥нними паперами ≥ зд≥йснювати ≥ншу депозитарну д≥€льн≥сть, пов'€зану з об≥гом ц≥нних папер≥в. “аким суб'Їктам заборонено зд≥йснювати д≥€льн≥сть з кл≥рингу та розрахунк≥в за угодами щодо ц≥нних папер≥в.

¬становлено де€к≥ обмеженн€ дл€ д≥€льност≥ збер≥гач≥в. “ак, у статутному фонд≥ збер≥гана частка ≥ншого збер≥гача або торг≥вц€ ц≥нними паперами, ≥нвестиц≥йноњ компан≥њ, страховоњ компан≥њ та ≥ншого ≥нституц≥йного ≥нвестора не може перевищувати 5 в≥дсотк≥в.

«бер≥гач≥ зд≥йснюють збер≥ганн€ та обслуговуванн€ об≥гу ц≥нних папер≥в ≥ операц≥й ем≥тента з ц≥нними паперами на рахунках у ц≥нних паперах, €к≥ належать њх власникам, у тому числ≥ самому збер≥гачу. ” раз≥ отриманн€ збер≥гачем дозволу на веденн€ реЇстр≥в власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в йому заборон€Їтьс€ зд≥йснювати будь-€к≥ операц≥њ з ц≥нними паперами, реЇстр власник≥в €ких в≥н веде, кр≥м операц≥й реЇстратора за договором з ем≥тентом.  р≥м того, збер≥гач не може бути ≥нвестиц≥йним керуючим депонента, €кий Ї ≥нституц≥йним ≥нвестором.

ќплата послуг збер≥гача провадитьс€ за тарифами, встановленими самим збер≥гачем. ћаксимальний розм≥р тариф≥в встановлюЇтьс€ ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку за погодженн€м з јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни.

6.2.2. ¬еденн€ реЇстр≥в власник≥в ≥менних акц≥й

ƒ≥€льн≥сть щодо веденн€ реЇстр≥в власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в зд≥йснюЇ ем≥тент або реЇстратор. ≤сторично в ”крањн≥ склалось так, що переважну к≥льк≥сть акц≥й обслуговують окрем≥ реЇстратори, менша частина припадаЇ на самих ем≥тент≥в, у збер≥гач≥в у бездо-кументарн≥й форм≥ поки що не дуже багато акц≥й. —кладаЇтьс€ враженн€, що ем≥тенту зручн≥ше зд≥йснювати реЇстр своњх ц≥нних папер≥в самост≥йно. ѕроте це призводить часто до монопол≥зац≥њ реЇстру ≥ в≥дпов≥дно до адм≥н≥стративного контролю руху акц≥й. ƒе€к≥ з ем≥тент≥в не можуть правильно орган≥зувати веденн€ реЇстру. “ому €кщо к≥льк≥сть власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в ем≥тента перевищуЇ к≥льк≥сть, визначену ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку €к максимальну дл€ орган≥зац≥њ самост≥йного веденн€ реЇстру ем≥тентом, ем≥тент зобов'€заний доручити веденн€ реЇстру реЇстратору через укладанн€ в≥дпов≥дного договору.

ƒогов≥р на веденн€ реЇстру ем≥тент може укласти т≥льки з одним реЇстратором.

¬иникаЇ запитанн€: хто може зд≥йснювати операц≥њ з веденн€ реЇстру? ƒо таких суб'Їкт≥в нормативна база в ”крањн≥ в≥дносить юридичн≥ особи, €кщо реЇстрац≥йна д≥€льн≥сть передбачена њх статутом. ѕричому €кщо органи державноњ влади зобов'€зан≥ бути засновниками Ќац≥онального депозитар≥ю прот€гом двох рок≥в, то вони

не можуть бути засновниками або учасниками реЇстратора. ≤снують й ≥нш≥ обмеженн€. “ак, частка ем≥тента ц≥нних папер≥в у статутному фонд≥ реЇстратора не може перевищувати 10 в≥дсотк≥в.

–еЇстратор веде реЇстр власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в на умовах договору, що укладаЇтьс€ з ем≥тентом ц≥нних папер≥в. “ипова форма договору затверджуЇтьс€ ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку. ќплата послуг реЇстратора зд≥йснюЇтьс€ за тарифами, €к≥ встановлюЇ сам реЇстратор. ћаксимальний розм≥р тариф≥в встановлюЇтьс€ ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку за погодженн€м з јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни.

јкц≥онерне товариство не може зм≥нювати реЇстратора дуже часто, оск≥льки це хоч ≥ не заборонено, але маЇ досить серйозн≥ орган≥зац≥йн≥ труднощ≥. –≥ч у т≥м, що р≥шенн€ про передачу веденн€ реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в приймаЇтьс€ виключно на загальних зборах акц≥онер≥в, €к≥ можуть проводитись з виконанн€м обов'€зкових припис≥в не дуже часто. “ому при вибор≥ реЇстратора або його зам≥н≥ загальн≥ збори акц≥онер≥в або спостережна рада акц≥онерного товариства затверджують умови договору на веденн€ реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в у пор€дку, визначеному статутом товариства. ” раз≥ неукладенн€ договору прот€гом «ќ календарних дн≥в ƒержавна ком≥с≥€ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку надсилаЇ товариству розпор€дженн€ про необх≥дн≥сть його укладенн€, а в раз≥ невиконанн€ такого розпор€дженн€ прот€гом 15 календарних дн≥в прит€гуЇ посадових ос≥б товариства до в≥дпов≥дальност≥

ќск≥льки в ”крањн≥ недержавний корпоративний сектор в основному формувавс€ ≥ формуЇтьс€ через приватизац≥ю, ≥снуЇ законодавчо визначен≥ особливост≥ веденн€ реЇстру дл€ приватизованих п≥дприЇмств. “ак, р≥шенн€ про передаванн€ веденн€ тимчасового реЇстру акц≥онер≥в до проведенн€ перших загальних збор≥в приватизованого п≥дприЇмства ≥ до розм≥щенн€ не менш €к 60 в≥дсотк≥в акц≥й дл€ п≥дприЇмств, що перебувають у процес≥ приватизац≥њ, приймаЇтьс€ правл≥нн€м п≥дприЇмства, €ке приватизуЇтьс€.

¬еденн€ реЇстр≥в власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в передбачаЇ обл≥к та збер≥ганн€ прот€гом певних терм≥н≥в ≥нформац≥њ про власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в ≥ про операц≥њ, внасл≥док €ких виникаЇ потреба внесенн€ зм≥н до реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в. ¬несенн€ зм≥н до реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в зд≥йснюЇтьс€ т≥льки на основ≥ документ≥в, зг≥дно з €кими переходить право власност≥ на в≥дпов≥дн≥ ≥менн≥ ц≥нн≥ папери.

ƒл€ захисту прав власник≥в корпоративних прав реЇстратор зобов'€заний на вимогу власника ц≥нних папер≥в або його представника, а також ном≥нального утримувача надати виписку з реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в. ѕроте ≥нформац≥€, €ку надаЇ реЇ-

стратор, Ї "дозованою", вона не повинна виходити за меж≥ компетенц≥њ реЇстратора. “ому власники не можуть вимагати, наприклад, ≥нформац≥ю про ≥нших власник≥в та к≥льк≥сть ц≥нних папер≥в, €к≥ њм належать. “аку ≥нформац≥ю в≥дпов≥дно до нормативних документ≥в отримуЇ кер≥вництво акц≥онерного товариства.

«араз у реЇстраторськ≥й систем≥ все б≥льшою м≥рою використовуЇтьс€ такий суб'Їкт корпоративного управл≥нн€, €к ном≥нальний утримувач. ÷е пон€тт€ у св≥тов≥й практиц≥ означаЇ "депозитар≥й" або "збер≥гач" ц≥нних папер≥в, €кому передане дорученн€ зд≥йсненн€ операц≥й з ц≥нними паперами в нац≥ональн≥й депозитарн≥й систем≥ ≥ €к≥ зареЇстрован≥ в реЇстр≥ власник≥в ц≥нних папер≥в. ¬≥домост≥ про ном≥нального утримувача п≥дл€гають внесенню до реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в на основ≥ в≥дпов≥дного дорученн€, €кщо право збер≥гача або депозитар≥ю виступати ном≥нальним утримувачем не передбачено договором про в≥дкритт€ рахунку у ц≥нних паперах або депозитарним договором.

ƒл€ складанн€ реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в на обумовлену дату дл€ виконанн€ зобов'€зань ем≥тента ном≥нальний утримувач повинен надати реЇстратору список ус≥х власник≥в.

6.2.3. ќрган≥зац≥€ збер≥ганн€ й об≥гу ц≥нних папер≥в

«бер≥ганн€ й обслуговуванн€ об≥гу ц≥нних папер≥в на рахунках у ц≥нних паперах та операц≥й ем≥тента щодо випущених ним ц≥нних папер≥в мають певн≥ особливост≥. ƒл€ цього розроблено ≥ затверджено нормативно-законодавч≥ приписи.

“ак, д≥€льн≥сть, пов'€зана ≥з збер≥ганн€м ц≥нних папер≥в та обл≥ком прав власност≥ на них, зд≥йснюЇтьс€ на основ≥ договору про в≥дкритт€ рахунку у ц≥нних паперах, €кий укладаЇтьс€ власником ц≥нних папер≥в з обраним ним збер≥гачем, депозитарного договору, €кий укладаЇтьс€ м≥ж збер≥гачем ≥ депозитар≥Їм, або договору про обслуговуванн€ ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в, €кий укладаЇтьс€ м≥ж ем≥тентом та обраним ним депозитар≥Їм.

ƒоговори про в≥дкритт€ рахунку у ц≥нних паперах, депозитарн≥ договори ≥ договори про обслуговуванн€ ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в мають в≥дпов≥дати вимогам типових договор≥в, затверджених ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку. ѕричому у договор≥ про в≥дкритт€ рахунку у ц≥нних паперах, випущених у документарн≥й форм≥, маЇ бути визначений спос≥б збер≥ганн€ ц≥нних папер≥в (колективний чи в≥докремлений).

≤менн≥ ц≥нн≥ папери, що перебувають у колективному збер≥ганн≥ на рахунках власник≥в у збер≥гача ≥ не обл≥кован≥ на рахунках збер≥гача в депозитар≥њ, п≥дл€гають обов'€зковому занесенню до реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в на ≥м'€ збер≥гача €к ном≥наль-

ного утримувача. ≤менн≥ ц≥нн≥ папери в колективному збер≥ганн≥ на рахунках у ц≥нних паперах збер≥гач≥в у депозитар≥њ п≥дл€гають обов'€зковому занесенню до реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в на ≥м'€ депозитар≥ю €к ном≥нального утримувача.

” договор≥ про в≥дкритт€ рахунку у ц≥нних паперах визначаютьс€ умови веденн€ рахунку власника ц≥нних папер≥в, пор€док проведенн€ операц≥й ем≥тента, пор€док наданн€ обл≥ковоњ та ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ збер≥гачем, а також умови оплати його послуг тощо. ” депозитарному договор≥ встановлюЇтьс€ право збер≥гача передавати до депозитар≥ю виключно ц≥нн≥ папери, €к≥ перебувають у колективному збер≥ганн≥, пор€док зд≥йсненн€ операц≥й депозитар≥Їм, умови веденн€ рахунк≥в, пор€док проведенн€ операц≥й ем≥тента, пор€док наданн€ обл≥ковоњ та ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ депозитар≥Їм, а також умови оплати його послуг тощо.

ƒепозитар≥њ та збер≥гач≥ не мають права укладати договори щодо ц≥нних папер≥в, €к≥ належать депоненту ≥ збер≥гаютьс€ у них на рахунках у ц≥нних паперах, у власних ≥нтересах чи в ≥нтересах трет≥х ос≥б без в≥дпов≥дного дорученн€.

” договор≥ про обслуговуванн€ ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в м≥ж ем≥тентом чи його представником та обраним ним депозитар≥Їм визначаЇтьс€ пор€док прийн€тт€ на обслуговуванн€ та обслуговуванн€ ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в, операц≥й ем≥тента в депозитар≥њ щодо випущених ним ц≥нних папер≥в, пор€док переведенн€ ц≥нних папер≥в з документарноњ форми у бездокументарну тощо.

” раз≥ розм≥щенн€ на збер≥ганн€ ц≥нних папер≥в, випущених у документарн≥й форм≥ зг≥дно з договором про обслуговуванн€ ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в, передбачаЇтьс€ наданн€ ем≥тентом або збер≥гачем, що передаЇ цей випуск на збер≥ганн€ депозитар≥ю, сертиф≥ката €кост≥ ц≥нних папер≥в у документарн≥й форм≥.

«бер≥гач не маЇ права користуватис€ послугами ≥ншого збер≥гача дл€ виконанн€ своњх зобов'€зань щодо збер≥ганн€ сертиф≥кат≥в та обл≥ку прав власност≥ на ц≥нн≥ папери своњх депонент≥в. ” раз≥ отриманн€ депозитар≥Їм в≥д збер≥гача ц≥нних папер≥в, щодо €ких в≥н не укладав з ем≥тентом договору про обслуговуванн€ ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в, депозитар≥й зобов'€заний передати њх тому депозитар≥ю, з €ким ем≥тент уклав такий догов≥р, €кщо м≥ж депозитар≥€ми не встановлено кореспондентськ≥ в≥дносини щодо ц≥нних папер≥в. ƒл€ обл≥ку ц≥нних папер≥в, депонованих власником зг≥дно з договором про в≥дкритт€ рахунку у ц≥нних паперах, збер≥гач в≥дкриваЇ на його ≥м'€ рахунок у ц≥нних паперах, на €кому обл≥ковуютьс€ права власност≥ на ц≥нн≥ папери, що належать депоненту, а також обмеженн€ щодо цих ц≥нних папер≥в депонента.

ƒл€ обл≥ку ц≥нних папер≥в, переданих збер≥гачем депозитар≥ю на основ≥ депозитарного договору, депозитар≥й в≥дкриваЇ на ≥м'€ збе-

р≥гача рахунок у ц≥нних паперах, на €кому зд≥йснюЇ обл≥к депонованих ц≥нних папер≥в. ÷≥нн≥ папери, депонован≥ ем≥тентом на основ≥ договор≥в про обслуговуванн€ ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в, зараховуютьс€ на його рахунок у ц≥нних паперах. ƒл€ ц≥нних папер≥в, депонованих ≥ншими депозитар≥€ми через кореспондентськ≥ в≥дносини щодо ц≥нних папер≥в, оформлен≥ на основ≥ в≥дпов≥дного договору, кожний депозитар≥й в≥дкриваЇ спец≥альн≥ рахунки у ц≥нних паперах.

ќб≥г ц≥нних папер≥в, записаних на рахунок у ц≥нних паперах на основ≥ депозитарного договору, обслуговуЇтьс€ виключно переведенн€м њх на в≥дпов≥дний рахунок у ц≥нних паперах у депозитар≥њ. ѕри виконанн≥ кл≥рингу та розрахунк≥в за угодами щодо ц≥нних папер≥в м≥ж збер≥гачами, а також при проведенн≥ операц≥й ем≥тента зм≥ни на рахунках у ц≥нних паперах ≥ на грошових рахунках внос€тьс€ одночасно.

ƒепозитар≥њ можуть одержувати в≥д ем≥тента безпосередньо на св≥й рахунок доходи з ц≥нних папер≥в дл€ наступного перерахуванн€ њх збер≥гачам. «бер≥гач зобов'€заний у встановлений договором терм≥н зарахувати зазначен≥ доходи на грошов≥ рахунки власник≥в ц≥нних папер≥в. ÷≥ доходи не Ї доходами депозитар≥ю ≥ не п≥дл€гають оподаткуванню у склад≥ доход≥в депозитар≥ю. ƒепозитар≥њ та збер≥гач≥ ц≥нних папер≥в не зобов"€зан≥ надавати власникам ц≥нних папер≥в документи (сертиф≥кати, купони) дл€ реал≥зац≥њ в≥дпов≥дних прав власност≥ при проведенн≥ ем≥тентом операц≥й ≥з ц≥нними паперами, €кщо ≥нше не передбачено договором.

6.2.4. ќсобливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в

≈лектронний об≥г ц≥нних папер≥в застосовуЇтьс€ у переважн≥й б≥льшост≥ крањн. ¬ ”крањн≥ також у випадках знерухомленн€ ц≥нних папер≥в ц≥нн≥ папери, випущен≥ в документарн≥й форм≥, можуть бути переведен≥ у бездокументарну форму та збер≥гатис€ на електронних нос≥€х. ≤снуЇ нормативна вимога, зг≥дно з €кою обслуговуванн€ угод щодо ц≥нних папер≥в у бездокументарн≥й форм≥ проводитьс€ т≥льки учасниками Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи.

ƒл€ укладенн€ на фондов≥й б≥рж≥ чи на орган≥зац≥йно оформленому позаб≥ржовому ринку угод щодо ц≥нних папер≥в, випущених у документарн≥й форм≥, ц≥нн≥ папери мають бути знерухомлен≥ в депозитар≥њ, що њх обслуговуЇ.

¬ сучасних умовах пор€док обм≥ну ≥нформац≥Їю на умовах гарантованоњ конф≥денц≥йност≥ м≥ж учасниками Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи ≥ формуванн€ стандартизованих процедур зд≥йсненн€ ними операц≥й ≥з ц≥нними паперами, випущеними в бездокументарн≥й форм≥, та знерухомленими ц≥нними паперами встановлюЇтьс€ ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку зг≥дно

з вимогами м≥жнародних стандарт≥в ≥ на основ≥ використанн€ м≥жнародних систем нумерац≥њ ц≥нних папер≥в. ¬ажлива роль належить збереженню конф≥денц≥йност≥. “ому вс≥ учасники Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи повинн≥ гарантувати конф≥денц≥йн≥сть ≥нформац≥њ щодо рахунк≥в у ц≥нних паперах та об≥гу ц≥нних папер≥в. њхн≥ прац≥вники зобов'€зан≥ додержуватис€ вимог конф≥денц≥йност≥ ≥нформац≥њ щодо рахунк≥в у ц≥нних паперах та об≥гу ц≥нних папер≥в. ўодо норм техн≥чного захисту ≥нформац≥њ, то вони встановлюютьс€ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни та нормативно-правових акт≥в ƒержавноњ ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку, погоджених з ƒержавним ком≥тетом ”крањни з питань державних секрет≥в та техн≥чного захисту ≥нформац≥њ.

ќбл≥к ц≥нних папер≥в у Ќац≥ональн≥й депозитарн≥й систем≥ зд≥йснюЇтьс€ в≥дпов≥дно до норм та правил обл≥ку ц≥нних папер≥в, затверджених ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку за погодженн€м з Ќац≥ональним банком ”крањни, а дл€ комерц≥йних банк≥в Ч ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку сп≥льно з Ќац≥ональним банком ”крањни, зареЇстрованих у ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни.

6.3. ќсобливост≥ переходу власност≥ на корпоративн≥ права

6.3.1. ѕерех≥д ≥ реал≥зац≥€ права власност≥ на ц≥нн≥ папери

ѕерех≥д прав власност≥ на акц≥њ та пањ залежить в≥д вид≥в господарських товариств. ћехан≥зм переходу прав власност≥ в товариствах з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю закладено в њхн≥х статутних документах. ƒержавний сектор маЇ свою нормативну базу ≥ в≥дпов≥дно свою специф≥ку в≥дносин власност≥. ѕерех≥д прав власност≥ в акц≥онерних товариствах також маЇ своњ в≥дм≥нност≥. ¬они залежать в≥д установчих документ≥в ≥ внутр≥шньокорпоративних норм, €к≥ мають своњ специф≥чн≥ особливост≥, але у рамках законодавчоњ бази. Ѕазовим положенн€м щодо переходу власност≥ Ї те, що корпоративн≥ права громад€н Ч це приватна власн≥сть, з €кою вони можуть зд≥йснювати д≥њ, властив≥ ц≥й форм≥ власност≥.  орпоративн≥ права держави та юридичних ос≥б (господарських товариств) виступають в≥дпов≥дно державною та колективною власн≥стю ≥ регулюютьс€ в≥дпов≥дно до цих форм власност≥.

ѕ≥дтвердженн€м права власност≥ на ц≥нн≥ папери Ї сертиф≥кат, а в раз≥ знерухомленн€ ц≥нних папер≥в чи њх ем≥с≥њ в бездокументарн≥й форм≥ Ч виписка з рахунку у ц≥нних паперах, €ку збер≥гач

зобов'€заний надавати власнику ц≥нних папер≥в. ѕроте сл≥д мати на уваз≥, що виписка з рахунка у ц≥нних паперах не може бути предметом угод, що т€гнуть за собою перех≥д права власност≥ на ц≥нн≥ папери.  р≥м того, угоди щодо ц≥нних папер≥в не п≥дл€гають нотар≥альному посв≥дченню, €кщо ≥нше не передбачено законодавством чи угодою стор≥н.

јкц≥њ на пред'€вника мають найб≥льш в≥льний рух, ≥ реал≥зац≥€ прав власност≥ зд≥йснюЇтьс€ за угодою стор≥н. ¬ ”крањн≥ таких акц≥й поки що небагато, загальний њх випуск реЇструЇтьс€, а куп≥вл€-про-даж зд≥йснюЇтьс€ ≥нвесторами на св≥й страх ≥ ризик. ѕраво власност≥ на ц≥нн≥ папери на пред'€вника, випущен≥ в документарн≥й форм≥, переходить до нового власника з моменту передач≥ (поставки) ц≥нних папер≥в. ” раз≥ в≥дчуженн€ знерухомлених ц≥нних папер≥в на пред'€вника право власност≥ на ц≥нн≥ папери переходить до нового власника з моменту зарахуванн€ њх на рахунок власника у збер≥гача.

≤менн≥ ц≥нн≥ папери, випущен≥ в документарн≥й форм≥ (€кщо умовами ем≥с≥њ спец≥ально не зазначено, що вони не п≥дл€гають передач≥), передаютьс€ новому власнику шл€хом повного ≥ндосаменту. ” раз≥ в≥дчуженн€ знерухомлених ≥менних ц≥нних папер≥в право власност≥ переходить до нового власника з моменту зарахуванн€ њх на рахунок власника у збер≥гача.

Ќе допускаЇтьс€ самов≥льне в≥дчуженн€ ≥менних ц≥нних папер≥в, €ке не в≥дображене в депозитарн≥й або реЇстраторськ≥й систем≥. «аконодавчо визначено, що права на участь в управл≥нн≥, одержанн€ доходу тощо, €к≥ випливають з ≥менних ц≥нних папер≥в, можуть бути реал≥зован≥ новим власником лише з моменту внесенн€ зм≥н до реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в. “обто право власност≥ на ц≥нн≥ папери, випущен≥ в бездокументарн≥й форм≥, переходить до нового власника з моменту зарахуванн€ ц≥нних папер≥в на рахунок власника у збер≥гача. ¬несенн€ ном≥нального утримувача до реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в, а також перереЇстрац≥€ ц≥нних папер≥в на ≥ншого ном≥нального утримувача не означаЇ, що право власност≥ на ц≥нн≥ папери переходить до ном≥нального утримувача.

ќперац≥њ з ц≥нними паперами, що зд≥йснюютьс€ м≥ж депонентами одного ном≥нального утримувача, не в≥дображаютьс€ у реЇстр≥ власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в.

6.3.2.  л≥ринг ≥ розрахунки за угодами щодо ц≥нних папер≥в

–ух акц≥й на пред'€вника, оск≥льки по них не ведетьс€ по≥менного реЇстру, провадитьс€ через розрахунки €к безгот≥вковими платежами (що в умовах ”крањни зд≥йснюЇтьс€ р≥дше), так ≥ гот≥вкою.

≤снуванн€ значного т≥ньового сектору створюЇ умови дл€ руху великих грошових кошт≥в поза оф≥ц≥йним об≥гом. јкц≥њ на пред'€вника купуютьс€ часто без дотриманн€ правил куп≥вл≥-продажу ≥ без оформленн€ таких угод в оф≥ц≥йних органах, тим б≥льше, що такоњ законодавчоњ норми, €к обов'€зкове посв≥дченн€ руху ц≥нних папер≥в нотар≥атом, немаЇ.

як правило, в депозитар≥њ схеми розрахунк≥в так≥, що торг≥вц≥ можуть зд≥йснювати розрахунки за угодами за принципами перед-поставки ц≥нних папер≥в, передоплати кошт≥в за акц≥њ ≥ поставки проти оплати (при цьому акти оплати ≥ поставки зб≥гаютьс€ у час≥).

¬заЇморозрахунки за угодами щодо ц≥нних папер≥в зд≥йснюютьс€ на основ≥ розрахункових документ≥в, наданих сторонами в≥дпов≥дно до договор≥в, що передбачають перех≥д права власност≥ на ц≥нн≥ папери, або ≥нформац≥њ, наданоњ фондовими б≥ржами та орган≥зац≥йно оформленоњ позаб≥ржовим ринком. як правило, величина оплати за перереЇстрац≥ю акц≥й, щодо €ких укладаютьс€ угоди куп≥вл≥-продажу, розраховуЇтьс€ €к в≥дсоток в≥д суми, що зазначена в угод≥. ÷е не виключаЇ, звичайно, ≥нших вар≥ант≥в розрахунк≥в, при €ких, наприклад, реЇстратор чи ≥нший учасник депозитарноњ системи прив'€зуЇтьс€ до ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й. —л≥д мати на уваз≥, що при бездокументарн≥й форм≥ ем≥тент зд≥йснюЇ одноразов≥ витрати Ч за сплату за в≥дкритт€ депозитар≥Їм ем≥тенту рахунку у ц≥нних паперах та депонуванн€ глобального сертиф≥ката (тимчасового та пост≥йного), в≥дкритт€ генеральним збер≥гачем власникам рахунк≥в у ц≥нних паперах тощо.  р≥м того, ем≥тент повинен нести також пост≥йн≥ витрати за збер≥ганн€ глобального сертиф≥ката випуску ц≥нних папер≥в, зд≥йснювати оплату за в≥дкрит≥ рахунки власникам, платити за переходи прав власност≥. ƒосить суттЇвих витрат зазнаЇ ем≥тент ≥ при застосуванн≥ документарноњ системи. ƒо непост≥йних можна в≥днести орган≥зац≥ю випуску бланк≥в сертиф≥кат≥в в≥дпов≥дноњ захищеност≥, а до пост≥йних Ч плату реЇстратору за њх збер≥ганн€, веденн€ рахунк≥в та ≥н.

 л≥ринговий депозитар≥й дл€ зд≥йсненн€ грошових розрахунк≥в за угодами щодо ц≥нних папер≥в зобов'€заний користуватис€ послугами, що надають розрахунков≥ банки на основ≥ в≥дпов≥дного договору, типова форма €кого затверджуЇтьс€ ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку ≥ Ќац≥ональним банком ”крањни. ¬ ц≥лому депозитар≥й може вибирати в≥льно такий розрахунковий банк або банки, €к≥ його влаштовують. ¬имоги до такого розрахункового банку встановлено положенн€м, що затверджуЇтьс€ ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку ≥ Ќац≥ональним банком ”крањни. ƒепозитар≥й може обслуговувати кл≥Їнт≥в за схемою, €ка не передбачаЇ грошового регулюванн€. ƒепозитар≥й може надавати можливост≥ руху ц≥нних папер≥в по рахунках, але не

контролюЇ процес грошових розрахунк≥в. ÷е насамперед стосуЇтьс€ угод, де не виникають грошов≥ в≥дносини Ч даруванн€, м≥ни, а також угод, де розрахунки зд≥йснюютьс€ з в≥дстрочкою.

ѕравила та операц≥йн≥ стандарти кл≥рингу ≥ розрахунк≥в за угодами щодо ц≥нних папер≥в затверджуютьс€ ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку. ѕравила та операц≥йн≥ стандарти грошового кл≥рингу та розрахунк≥в за операц≥€ми з ц≥нними паперами затверджуютьс€ ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку за погодженн€м з Ќац≥ональним банком ”крањни ≥ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни. “ому сл≥д мати на уваз≥, що операц≥њ щодо угод переходу прав власност≥ на ц≥нн≥ папери передбачають сплату державного мита у розм≥р≥ 0,2 в≥дсотка в≥д суми угоди, €ка зазначена в договор≥. ѕри цьому суму державного мита сплачуЇ, €к правило, продавець, €кий в≥д свого ≥мен≥ реал≥зуЇ ц≥нн≥ папери, хоч у договорах куп≥вл≥-продажу така в≥дпов≥дальн≥сть може бути перекладена на покупц€.  р≥м того, при обм≥н≥ ц≥нних папер≥в на ≥нш≥ ц≥нн≥ папери виникаЇ ситуац≥€, коли кожна з стор≥н угоди сплачуЇ по 0,2 в≥дсотка в≥д суми майна, €ке в≥н даЇ в обм≥н. ѕри викуп≥ акц≥онерним товариством власних акц≥й у акц≥онер≥в також сплачуЇтьс€ державне мито за ставкою 0,2 в≥дсотка в≥д суми, €ка зазначена в угод≥.

” раз≥, коли громад€ни продають своњ ц≥нн≥ папери, за њх в≥дчуженн€ сплачуЇтьс€ державне мито. —уми в≥д продажу акц≥й не включаютьс€ до складу сукупного оподатковуваного доходу. ¬ ≥ншому випадку кошти, отриман≥ за основним м≥сцем роботи ф≥зичними особамиЧвласниками ц≥нних папер≥в в≥д продажу акц≥й, п≥дл€гають оподаткуванню в склад≥ сукупного доходу, €кий обкладаЇтьс€ податком €к р≥зниц€ м≥ж курсовою та ном≥нальною варт≥стю. якщо так≥ доходи сплачуютьс€ не за м≥сцем основноњ роботи, вони оподатковуютьс€ за ставкою 20 в≥дсотк≥в.

“ема 7

”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя –”’ќћ ј ÷≤… Ќј ѕ≈–¬»ЌЌ»’ ≤ ¬“ќ–»ЌЌ»’ –»Ќ ј’

7.1. —уть управл≥нн€ рухом акц≥й

7.1.1. ќснови управл≥нн€ ц≥нними паперами на первинному ≥ вторинному ринках

”правл≥нн€ рухом акц≥й зд≥йснюЇтьс€ з момент≥в випуску (ем≥с≥њ) акц≥й певним акц≥онерним товариством. ≤снуЇ два основних напр€ми управл≥нн€ випуском акц≥й: розм≥щенн€ при первинн≥й ем≥с≥њ та розм≥щенн€ при додатковому випуску акц≥й у раз≥ зб≥льшенн€ статутного фонду. ѕервинним ринком вважаютьс€ куп≥вл€-про-даж ц≥нних папер≥в перших випуск≥в, вторинним Ч так≥ сам≥ д≥њ з ≥снуючими (зареЇстрованими) ц≥нними паперами. ¬≥дпов≥дно корпоративне управл≥нн€ рухом акц≥й маЇ дв≥ стад≥њ Ч- при первинному розм≥щенн≥ ≥ при подальш≥й п≥дтримц≥ та створенн≥ умов зростанн€ њх ринковоњ вартост≥.

¬≥д правильност≥ та ефективност≥ управл≥нн€ первинним розм≥щенн€м акц≥й багато в чому залежить подальше ≥снуванн€ ≥ д≥€льн≥сть акц≥онерного товариства. –≥ч у т≥м, що бажанн€ засновник≥в зд≥йснити розм≥щенн€ акц≥й аж н≥€к не означаЇ автоматичного вир≥шенн€ цього питанн€, оск≥льки остаточне р≥шенн€ про придбанн€ акц≥й приймають т≥льки ≥нвестори. як буде зд≥йснена п≥дготовча робота й орган≥зац≥€ випуску, так ≥ пройде п≥дписка на акц≥њ. ƒл€ ем≥тента позитивн≥ моменти пов'€зан≥ з тим, що при вдалому первинному розм≥щенн≥ акц≥й ем≥тент отримуЇ ≥нвестиц≥њ, €к≥ можна використати на формуванн€ виробничого потенц≥алу, при додатковому випуску акц≥й залучен≥ кошти можна направити на модерн≥зац≥ю та розвиток виробництва. ѕопит на випущен≥ ц≥нн≥ папери приносить компан≥њ певн≥ рекламн≥ переваги, над≥йн≥сть у конкурентн≥й боротьб≥.

¬≥д належного управл≥нн€ додатковим ≥ первинним випуском ц≥нних папер≥в залежить також можлив≥сть збереженн€ контролю за власн≥стю та в≥дпов≥дна гнучк≥сть в управл≥нн≥ акц≥онерними товариствами. ѕри невдал≥й реал≥зац≥њ акц≥й њх значна частина може перейти в руки ос≥б, €к≥ мають своњ ≥нтереси, що можуть не зб≥гатис€ з ≥нтересами б≥льшост≥ власник≥в товариства.

ƒл€ зд≥йсненн€ первинного розм≥щенн€ акц≥й, €к правило, укладаЇтьс€ угода з дилерами, €к≥ займаютьс€ продажем таких акц≥й ≥нвесторам. ”мови взаЇмод≥њ ем≥тент≥в та продавц≥в визначаютьс€

угодами м≥ж ними. “ака д≥€льн≥сть зветьс€ андеррайтингом ≥ означаЇ собою, €к правило, розм≥щенн€ ф≥нансовими посередниками нових випуск≥в ц≥нних папер≥в. ≤снуЇ також можлив≥сть первинного продажу акц≥й самим ем≥тентом, однак це покладаЇ на засновник≥в значн≥ турботи по зд≥йсненню всього комплексу роб≥т по орган≥зац≥њ п≥дписки. ѕри первинному поширенн≥ над≥йн≥сть цих акц≥й забезпечуЇтьс€ так званим принципом повного пред'€вленн€, тобто розкритт€ вс≥Їњ ≥нформац≥њ ем≥тентом, €кий виходить на первинний ринок ц≥нних папер≥в.

Ќа вторинн≥ ринки акц≥њ потрапл€ють п≥сл€ њх первинного розм≥щенн€ ≥нод≥ досить складними шл€хами. ¬они можуть реал≥зуватись др≥бними власниками-акц≥онерами з дотриманн€м або без дотриманн€ вимог законодавства, ними торгують ≥ крупн≥ дилери у позаб≥ржовому об≥гу. Ќайб≥льш корпорац≥њ намагаютьс€ управл€ти рухом своњх акц≥й через посередництво фондових б≥рж.

–≥шенн€ про випуск акц≥й в об≥г залежить не т≥льки в≥д засновник≥в та учасник≥в створенн€ господарських товариств. ƒ≥€льн≥сть корпорац≥њ ≥ њњ ц≥нн≥ папери мають в≥дпов≥дати певним законодавчо визначеним вимогам дл€ первинного розм≥щенн€ акц≥й.

7.1.2. ќрган≥зац≥€ розм≥щенн€ акц≥й

≤стор≥€ розвитку корпоративного кап≥талу ≥ ф≥нансових ринк≥в, що пережили р€д корисливих резонансних д≥й з боку засновник≥в ≥ гучних ф≥нансових потр€с≥нь, спричинила поЇднанн€ д≥й ≥нституц≥й корпоративного сектору та державних орган≥в з метою упор€дкуванн€ об≥гу корпоративних ц≥нних папер≥в. ƒо законодавчих вимог насамперед належить реЇстрац≥€ випуск≥в акц≥й. “ака практика зд≥йснюЇтьс€ практично вс≥ма крањнами св≥ту. Ќаприклад, у —≤Ћј дл€ первинноњ пропозиц≥њ акц≥й покупц€м вони мають бути зареЇстрован≥ в  ом≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та на б≥рж≥. “ака процедура у ц≥й крањн≥ запроваджена јктом по ц≥нних паперах, що д≥Ї з 1933 р. ¬изначен≥ јктом правила забезпечують майбутн≥х акц≥онер≥в б≥льш-менш докладною ≥нформац≥Їю, що даЇ в≥дпов≥д≥ на запитанн€: купувати чи не купувати акц≥њ? “ому компан≥€ (засновники), €ка вир≥шила випускати акц≥њ, подаЇ в  ом≥с≥ю за€ву про њх реЇстрац≥ю з ≥нформац≥Їю про свою д≥€льн≥сть ≥ проспект з докладною ≥нформац≥Їю про себе ≥ майбутн≥ нам≥ри.

якщо разовий обс€г ц≥нних папер≥в у —≤Ћј перевищуЇ 1,5 млн дол., то так≥ випуски реЇструютьс€ в  ом≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та б≥рж≥  онгресу —≤Ћј, а €кщо обс€г менший Ч у в≥дпов≥дних ком≥с≥€х штат≥в. «а€ви про реЇстрац≥ю мають бути подан≥ не менш €к за 20 дн≥в до початку продажу ц≥нних папер≥в.  ом≥с≥€ не виносить р≥шенн€ щодо €кост≥ ≥ л≥кв≥дност≥ ц≥нних папер≥в. –езультатом

перев≥рки реЇстрац≥йноњ за€ви (њњ розгл€д триваЇ, €к правило, чотири Ч ш≥сть тижн≥в) Ї лист-коментар  ом≥с≥њ, €кий даЇ право на початок продаж або пропонуЇ надати додатков≥ в≥домост≥. ѕ≥сл€ того €к ц≥ ц≥нн≥ папери надход€ть у повторний об≥г ≥ перебувають у об≥гу на вторинних ринках, провод€тьс€ систематичн≥ уточненн€ кредитоспроможност≥ ем≥тента через 1, 2, 3 роки п≥сл€ ем≥с≥њ.

ѕод≥бн≥ вимоги ≥снують ≥ у в≥тчизн€н≥й регул€тивн≥й систем≥. “ак, ем≥тент маЇ право на випуск акц≥й п≥дприЇмств з моменту реЇстрац≥њ цього випуску в ƒержавн≥й ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку. якщо подан≥ дл€ реЇстрац≥њ акц≥њ пропонуютьс€ дл€ в≥дкритого продажу, тобто призначен≥ дл€ розм≥щенн€ м≥ж юридичними особами ≥ громад€нами, коло €ких заздалег≥дь визначити неможливо, то ем≥тент зобов'€заний подати в орган реЇстрац≥њ також ≥нформац≥ю про випуск цих ц≥нних папер≥в.

ќтже, дл€ первинного випуску акц≥й потр≥бна реЇстрац≥€ ≥нформац≥њ про випуск ≥ реЇстрац≥€ випуску акц≥й. ≤снуЇ положенн€, зг≥дно з €ким ≥нформац≥€ акц≥й, обл≥гац≥й п≥дприЇмств, що пропонуютьс€ дл€ в≥дкритого продажу, кр≥м реЇстрац≥њ п≥дл€гаЇ обов'€зковому опубл≥куванню в органах преси ¬ерховноњ –ади ”крањни та  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни й оф≥ц≥йному виданн≥ фондовоњ б≥рж≥ не менш €к за 10 дн≥в до початку п≥дписки на ц≥ ц≥нн≥ папери. ѕричому акц≥њ, що пропонуютьс€ дл€ в≥дкритого продажу, допускаютьс€ дл€ розм≥щенн€ не ран≥ш €к через «ќ дн≥в п≥сл€ опубл≥куванн€ оголошенн€ про њх випуск. ” раз≥ виникненн€ будь-€ких зм≥н в ≥нформац≥њ про випуск акц≥й, обл≥гац≥й п≥дприЇмств, що пропонуютьс€ до в≥дкритого продажу, ем≥тент ц≥нних папер≥в повинен опубл≥кувати ≥нформац≥ю про зм≥ни, що сталис€, до зак≥нченн€ 30-денного терм≥ну з дн€ опубл≥куванн€ ≥нформац≥њ. –еЇстрац≥€ випуску ц≥нних папер≥в маЇ бути проведена не п≥зн≥ш €к за «ќ дн≥в з моменту подач≥ за€ви з доданн€м необх≥дних документ≥в. Ќе зовс≥м ч≥тко визначен≥ умови реЇстрац≥њ обл≥гац≥й п≥дприЇмств, €к≥ можуть конвертуватись в акц≥њ, та опц≥он≥в на придбанн€ акц≥й. ƒехто вважаЇ, що реЇстрац≥њ не повинн≥ п≥дл€гати акц≥њ закритих акц≥онерних товариств, €к≥ мають обмежене число акц≥онер≥в.

—л≥д мати на уваз≥, що реЇстрац≥€ випуску ц≥нних папер≥в або ≥нформац≥њ про випуск ц≥нних папер≥в, що проводитьс€ ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку, не може розгл€датис€ €к гарант≥€ вартост≥ цих ц≥нних папер≥в.

ƒодатковий випуск акц≥й може зд≥йснюватись т≥льки за умови, що вс≥ ран≥ше випущен≥ акц≥њ повн≥стю сплачен≥ за варт≥стю, не нижчою в≥д ном≥нальноњ. ÷≥на на додатков≥ акц≥њ не зовс≥м ч≥тко визначена в правов≥й баз≥. ясно, що акц≥€ маЇ продаватис€ п≥д впливом попиту ≥ пропонуванн€. ѕроте це може призвести до корисливих д≥й з боку засновник≥в. ѕоки що в ”крањн≥ при первинному

розм≥щенн≥ акц≥њ не можуть продаватис€ нижче в≥д своЇњ ном≥нальноњ вартост≥. њх продаж можливий лише п≥сл€ державноњ реЇстрац≥њ товариства. ѕри зб≥льшенн≥ статутного фонду акц≥онери користуютьс€ переважним правом на придбанн€ додатково випущених акц≥й.  р≥м такого положенн€ н≥€коњ ≥ншоњ конкретизац≥њ можливостей акц≥онер≥в на придбанн€ акц≥й додаткового випуску ≥ встановленн€ ц≥н на них немаЇ.

” голосуванн≥ про затвердженн€ результат≥в п≥дписки на додатково випущен≥ акц≥њ беруть участь особи, €к≥ п≥дписалис€ на ц≥ акц≥њ. «б≥льшенн€ статутного фонду акц≥онерного товариства не б≥льш €к на 1/3 може бути зд≥йснено за р≥шенн€м правл≥нн€ за умови, що таке передбачено статутом.

як первинна ем≥с≥€, так ≥ зм≥ни статуту пов'€зан≥ ≥з зб≥льшенн€м статутного фонду ≥ мають бути зареЇстрован≥ органом, що зареЇстрував статут акц≥онерного товариства, п≥сл€ реал≥зац≥њ додатково випущених акц≥й.

ўодо вилученн€ акц≥й з об≥гу, то така процедура маЇ зд≥йснюватись також в≥дпов≥дно до нормативних вимог. –≥ч у т≥м, що зменшенн€ статутного фонду може пересл≥дувати певн≥ ц≥л≥, €к≥ можуть утискувати ≥нтереси акц≥онер≥в, особливо др≥бних. “ому Ї вимога щодо р≥шенн€ про зменшенн€ статутного фонду акц≥онерного товариства, €ке приймаЇтьс€ у такому самому пор€дку, що ≥ про зб≥льшенн€ його статутного фонду. ”правл≥нн€ цим процесом в≥дбуваЇтьс€ через зменшенн€ ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й або зменшенн€ к≥лькост≥ акц≥й через викуп частини акц≥й у њх власник≥в з метою анулюванн€ њх. «меншенн€ статутного фонду за на€вност≥ заперечень кредитор≥в товариства не допускаЇтьс€. ” статутних документах, а також у правових нормах можна закласти вимоги щодо викупу товариством акц≥й у акц≥онер≥в, €кщо вони голосували проти зменшенн€ статутного фонду.

–≥шенн€м акц≥онерного товариства про зменшенн€ розм≥ру статутного фонду акц≥њ, не подан≥ до анулюванн€, визнаютьс€ нед≥йсними, проте не ран≥ш €к через 6 м≥с. п≥сл€ доведенн€ до в≥дома про це вс≥х акц≥онер≥в передбаченим статутом способом. јкц≥онерне товариство в≥дшкодовуЇ власнику акц≥й збитки, пов'€зан≥ ≥з зм≥нами статутного фонду.

7.1.3. ќсобливост≥ ≥нформуванн€ ≥нвестор≥в

ќск≥льки ≥нвестори повинн≥ мати в≥домост≥ щодо походженн€ засновник≥в, регул€рноњ д≥€льност≥ њх ем≥тента, план≥в на майбутнЇ, практично в ус≥х крањнах ≥снують нормативно визначен≥ вимоги щодо поданн€ такоњ ≥нформац≥њ. њх основне завданн€ Ч перешкоджати недобросов≥сному засновництву. ≤нод≥ така вимога вступаЇ у певн≥

суперечност≥ з внутр≥шн≥ми положенн€ми про комерц≥йну таЇмницю в д≥ючому п≥дприЇмств≥, €ке хоче стати акц≥онерним товариством. ” в≥тчизн€н≥й практиц≥ спостер≥гались випадки, коли публ≥кувались, €к правило, досить загальн≥ в≥домост≥, а ≥нод≥ вони нав≥ть неправдив≥. ѕри реЇстрац≥њ випуску маЇ бути розповсюджений так званий проспект ем≥с≥њ, в €кому в≥дображуютьс€ основн≥ положенн€ щодо д≥€льност≥ акц≥онерного товариства, внески засновник≥в та ≥нша ≥нформац≥€, €ка даЇ змогу ≥нвестору мати у€вленн€ про майбутнЇ його придбанн€ у вигл€д≥ таких акц≥й.

” раз≥, €кщо ≥нвестор придбав так≥ корпоративн≥ права, в≥н маЇ право на ознайомленн€ з д≥€льн≥стю п≥дприЇмства в≥дпов≥дно до чинного законодавства ≥ статутних документ≥в.  р≥м власник≥в корпоративних прав, €к≥ мають певн≥ права на ознайомленн€ з ситуац≥Їю у ф≥рм≥ з метою впливати на управл≥нськ≥ р≥шенн€, украњнська нормативно-правова база визначаЇ, що ем≥тент зобов'€заний не менш €к один раз на р≥к ≥нформувати громадськ≥сть про св≥й стан ≥ результати д≥€льност≥ у форм≥ р≥чного зв≥ту. ” р≥чному зв≥т≥ мають бути так≥ дан≥ про ем≥тента: а) ≥нформац≥€ про результати господарюванн€ за попередн≥й р≥к; б) п≥дтверджен≥ аудитором (аудиторською ф≥рмою) р≥чний баланс та дов≥дка про ф≥нансовий стан; в) основн≥ в≥домост≥ про додатково випущен≥ ц≥нн≥ папери; г) обгрунтуванн€ зм≥н у персональному склад≥ службових ос≥б. ѕрот€гом останнього часу внесен≥ де€к≥ законодавч≥ поправки, наприклад, щодо необов'€зковост≥ проведенн€ аудиторськоњ перев≥рки дл€ невеликих п≥дприЇмств.

≤снують вимоги щодо оприлюдненн€ не т≥льки регул€рноњ, а й спец≥альноњ ≥нформац≥њ. “ак, ем≥тент зобов'€заний прот€гом двох дн≥в над≥слати фондов≥й б≥рж≥ ≥ реЇструвальному органу, а також опубл≥кувати в оф≥ц≥йн≥й газет≥ фондовоњ б≥рж≥ ≥нформац≥ю про зм≥ни, що в≥дбулис€ в його господарськ≥й д≥€льност≥ ≥ впливають на варт≥сть ц≥нних папер≥в або розм≥р доходу по них, а саме:

а) зм≥ни прав на ц≥нн≥ папери;

б) зм≥ни у персональному склад≥ службових ос≥б;

в) арешт банк≥вських рахунк≥в ем≥тента;

г) початок д≥й по санац≥њ (зд≥йсненн€ комплексу заход≥в, спр€мованих на оздоровленн€ ф≥нансового стану ем≥тента);

д) реорган≥зац≥ю або припиненн€ д≥€льност≥ ем≥тента;

Ї) знищенн€ не менш €к 10 в≥дсотк≥в майна ем≥тента внасл≥док надзвичайних обставин;

Ї) пред'€вленн€ позову до ем≥тента в розм≥р≥, що перевищуЇ 10 в≥дсотк≥в статутного фонду або суми вартост≥ основних ≥ оборотних кошт≥в ем≥тента;

ж) одержанн€ кредиту або ем≥с≥ю ц≥нних папер≥в у розм≥р≥, що перевищуЇ 50 в≥дсотк≥в статутного фонду або суми вартост≥ основних та оборотних кошт≥в ем≥тента.

як бачимо, у ц≥й регул€торн≥й баз≥ Ї досить жорстк≥ вимоги, €к≥ важко виконувати. “ак, р≥чний зв≥т маЇ бути опубл≥кований не п≥зн≥ш €к за дев'€ть м≥с€ц≥в року, наступного за зв≥тним, ≥ надсилатис€ держател€м ≥менних акц≥й та реЇструвальному органу. «а умов, коли держател≥в ≥менних акц≥й акц≥онерних товариств, особливо тих, що були створен≥ в процес≥ приватизац≥њ, нал≥чуЇтьс€ часто дес€тки тис€ч, виконати умову над≥слати так≥ зв≥ти складно. “ому сл≥д впровадити ≥ншу форму поданн€ обов'€зковоњ ≥нформац≥њ. —пец≥альна ≥нформац≥€ передбачаЇ њњ надсиланн€ прот€гом двох дн≥в, що р≥дко виконуЇтьс€ ем≥тентами. ѕункт≥в ц≥Їњ ≥нформац≥њ надзвичайно багато ≥ виконувати њх на практиц≥ важко.  р≥м того, в оф≥ц≥йн≥й газет≥ фондовоњ б≥рж≥ не вс≥ так≥ в≥домост≥ можуть бути нав≥ть розм≥щен≥ через великий обс€г матер≥алу.

¬одночас законодавчо визначено, що особа, €ка п≥дписалась або купила ц≥нн≥ папери до опубл≥куванн€ ≥нформац≥њ про зм≥ни в господарськ≥й д≥€льност≥ ем≥тента, що впливають на варт≥сть ц≥нних папер≥в або розм≥р доходу по них, може прот€гом 15 дн≥в з моменту публ≥кац≥њ ц≥Їњ ≥нформац≥њ роз≥рвати догов≥р в односторонньому пор€дку. ” раз≥ роз≥рванн€ договору ем≥тент зобов'€заний на вимогу ц≥Їњ особи в≥дшкодувати њй витрати ≥ можлив≥ збитки, пов'€зан≥ з п≥дпискою або куп≥влею ц≥нних папер≥в.

≤снуЇ також положенн€, в≥дпов≥дно до €кого ем≥тент у раз≥ невиконанн€ умов п≥дписки на ц≥нн≥ папери зобов'€заний повернути передплатникам на њх вимогу вс≥ одержан≥ в≥д них кошти ≥з сплатою в≥дсотк≥в за весь терм≥н њх триманн€. ≈м≥тент також несе в≥дпов≥дальн≥сть по в≥дшкодуванню збитк≥в, завданих недостов≥рною ≥нформац≥Їю про ц≥нн≥ папери. ѕри позитивн≥й оц≥нц≥ цих положень потр≥бно створити практичн≥ умови, щоб ц≥ положенн€ могли реально д≥€ти ≥ захищати права ≥нвестор≥в

7.2. –оль фондовоњ б≥рж≥ та систем позаб≥ржовоњ торг≥вл≥ в регулюванн≥ руху акц≥й

7.2.1. ѕон€тт€ фондовоњ б≥рж≥

” св≥тов≥й практиц≥ на ринку ц≥нних папер≥в набула поширенн€ б≥ржова д≥€льн≥сть. ” ц≥лому фондова б≥ржа €вл€Ї собою орган≥зац≥йно оформлений, пост≥йно д≥ючий ринок, на €кому зд≥йснюЇтьс€ торг≥вл€ ц≥нними паперами. Ќа фондов≥й б≥рж≥ купуютьс€ ≥ продаютьс€ не т≥льки ц≥нн≥ папери, що €вл€ють собою корпоративн≥ права, а й ≥нш≥, €к≥ перебувають в об≥гу зг≥дно з чинним законодавством т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни.

Ќайстар≥шою у св≥т≥ фондовою б≥ржею вважаЇтьс€ јмстердамська б≥ржа, заснована у 1602 р. дл€ операц≥й з ц≥нними паперами ќст-≤ндськоњ та ¬ест-≤ндськоњ компан≥й.

” сучасних умовах у св≥т≥ ≥снуЇ близько 200 фондових б≥рж, серед €ких Ї к≥лька пров≥дних. Ќайб≥льшими фондовими б≥ржами Ї “ок≥йська, Ќью-йоркська, Ћондонська, ‘ранкфуртська та де€к≥ ≥нш≥. јктивно розвиваютьс€ фондов≥ б≥рж≥ јз≥њ, “ихоокеанського рег≥ону. Ќевелик≥ б≥рж≥ обслуговують рег≥ональний об≥г ц≥нних папер≥в. ≤снують також в≥дд≥ли, що займаютьс€ ц≥нними паперами на товарних б≥ржах. “ак, у —Ўј д≥ють велик≥ фондов≥ б≥рж≥ Ч јмериканська, —ередньозах≥дна, ‘≥ладельф≥йська, “ихоокеанська, Ѕостонська. ¬одночас зд≥йснюютьс€ торги ц≥нними паперами на „иказьких зернов≥й та м'€сн≥й б≥ржах.

як правило, в багатьох крањнах ≥снуЇ по к≥лька б≥рж. ѕроте можна спостер≥гати певну тенденц≥ю до централ≥зац≥њ об≥гу ц≥нних папер≥в. ” —Ўј в 90-т≥ XX ст. роки обс€г торг≥в на рег≥ональних фондових б≥ржах с€гав близько «ќ в≥дсотк≥в обороту Ќью-йоркськоњ фондовоњ б≥рж≥. Ќа њх частку припадало близько 17 в≥дсотк≥в доход≥в в≥д ком≥с≥йних операц≥й з ц≥нними паперами.  ≥лька рок≥в тому в св≥т≥ ≥снувало 22 нац≥ональн≥ фондов≥ б≥рж≥, тобто ц≥ б≥рж≥ Ї Їдиними, де провод€тьс€ б≥ржов≥ торги.

” крањнах, де ≥снуЇ по к≥лька б≥рж, спостер≥гаЇтьс€ процес њх ≥нтеграц≥њ в р≥зних формах. “ак, у ‘ранц≥њ в 1984 р. в≥с≥м б≥рж об'Їдналис€ в “овариство французьких б≥рж, €ке д≥Ї п≥д ег≥дою ѕаризькоњ фондовоњ б≥рж≥ разом з нац≥ональним депозитар≥Їм ‘ранц≥њ. ” ‘–Ќ з 1986 р. також в≥дбулос€ об'Їднанн€ семи б≥рж на баз≥ ‘ранкфуртськоњ б≥рж≥ ≥ було створено товариство "Ќ≥мецька б≥ржа". ƒо його складу входить також центральний депозитар≥й Ч Ќ≥мецький касовий союз. ” 2000 р. оголошено про злитт€ ‘ранкфуртськоњ та Ћондонськоњ фондових б≥рж.

ѕроте це не означаЇ повноњ монопол≥зац≥њ ринку ц≥нних папер≥в, оск≥льки ≥снують ≥нш≥ його елементи. Ќе треба забувати, що ≥снуЇ розвинута система позаб≥ржовоњ торг≥вл≥, €ка отримала широке поширенн€. Ќаприклад, у —Ўј, незважаючи на значну к≥льк≥сть оф≥ц≥йних фондових б≥рж, ≥снуЇ й усп≥шно функц≥онуЇ система  ј«ќј—^, створена Ќац≥ональною асоц≥ац≥Їю б≥ржових дилер≥в, а також система автоматичного пор≥вн€нн€ замовлень —ј“8. ќск≥льки до акц≥й, що мають котируванн€ на пров≥дних б≥ржах, висуваютьс€ сувор≥ вимоги, система ћј8Ѕј<3 була створена €к м≥ждилерський ринок зареЇстрованих, але таких, що не котируютьс€ на пров≥дних б≥ржах (насамперед Ќью-йоркськ≥й фондов≥й б≥рж≥), ц≥нних папер≥в. ўоправда, у 1998 р. оголошено про початок об'Їднанн€ ц≥Їњ ≥нституц≥њ з јмериканською фондовою б≥ржею.

¬ ”крањн≥ перша товарна б≥ржа була створена в ќдес≥, а початок б≥ржовоњ фондовоњ д≥€льност≥ було закладено 22 вересн€ 1862 р.

створенн€м  ињвськоњ б≥рж≥, на €к≥й пот≥м зд≥йснювались торги ц≥нними паперами. ” роки громад€нськоњ в≥йни д≥€льн≥сть б≥рж була призупинена ≥ в≥дновлена т≥льки в роки непу. Ќа восьми б≥ржах —–—– тод≥ були створен≥ фондов≥ в≥дд≥ли. ѕроте наприк≥нц≥ 20-х рок≥в б≥рж≥ були зачинен≥ вольовими р≥шенн€ми ур€довц≥в. ” 1930 р. припинила д≥€льн≥сть також ≥  ињвська б≥ржа.

—творенн€ ≥ реЇстрац≥€ ”крањнськоњ фондовоњ б≥рж≥ припадаЇ на 1991 р. Ч р≥к проголошенн€ незалежност≥ ”крањни. —истема становленн€ фондового ринку пройшла непростий шл€х. ѕрот€гом майже п'€ти рок≥в ”крањнська фондова б≥ржа була Їдиною в крањн≥. ќднак поступово створювалас€ система багатофакторноњ орган≥зац≥њ фондового ринку: мережа центр≥в сертиф≥катних аукц≥он≥в, позаб≥р-жова фондова торговельна система, система незалежних реЇстратор≥в ≥менних ц≥нних папер≥в. ѕочали створюватись ≥нш≥ фондов≥ б≥рж≥ Ч  ињвська м≥жнародна, ƒонецька, ѕридн≥провська. Ќа ”крањнськ≥й м≥жбанк≥вськ≥й валютн≥й б≥рж≥ розпочалис€ торги ц≥нними паперами. «араз ≥снуЇ п'€ть-ш≥сть б≥рж, €к≥ з б≥льшим чи меншим усп≥хом зд≥йснюють торги ц≥нними паперами. –озвиваЇтьс€ позаб≥ржо-ва фондова торговельна система, €ка займаЇ ч≥льне м≥сце в об≥гу корпоративних ц≥нних папер≥в.

7.2.2. ќрган≥зац≥йн≥ засади функц≥онуванн€ фондовоњ б≥рж≥

¬≥дпов≥дно до чинних в ”крањн≥ нормативних документ≥в фондова б≥ржа €вл€Ї собою акц≥онерне товариство, €ке зосереджуЇ попит ≥ пропозиц≥ю ц≥нних папер≥в, спри€Ї формуванню њх б≥ржового курсу та зд≥йснюЇ свою д≥€льн≥сть зг≥дно ≥з статутом ≥ правилами фондовоњ б≥рж≥.

‘ондова б≥ржа може бути створена не менш €к 20 засновниками Ч торг≥вц€ми ц≥нними паперами, €к≥ мають дозв≥л на зд≥йсненн€ комерц≥йноњ ≥ ком≥с≥йноњ д≥€льност≥ по ц≥нних паперах за умови, що вони зробл€ть до статутного фонду визначен≥ чинним законодавством внески.

‘ондова б≥ржа Ч орган≥зац≥€, €ка створюЇтьс€ без мети отриманн€ прибутку та займаЇтьс€ виключно орган≥зац≥Їю укладанн€ угод куп≥вл≥ та продажу ц≥нних папер≥в ≥ њх пох≥дних. ¬она не може зд≥йснювати операц≥њ з ц≥нними паперами в≥д власного ≥мен≥ та за дорученн€м кл≥Їнт≥в, а також виконувати функц≥њ депозитар≥ю.

¬ установчих документах фондовоњ б≥рж≥, закладено певн≥ особливост≥. “ак, пор€д ≥з загальними вимогами, €к≥ було викладено в цьому пос≥бнику, в статут≥ фондовоњ б≥рж≥ визначаютьс€:

а) умови та пор€док прийн€тт€ в члени ≥ виключенн€ з член≥в фондовоњ б≥рж≥;

б) права й обов'€зки член≥в фондовоњ б≥рж≥;

в) орган≥зац≥йна структура фондовоњ б≥рж≥;

г) пор€док та умови в≥дв≥дуванн€ фондовоњ б≥рж≥;

д) пор€док та умови застосуванн€ санкц≥й, встановлених фондовою б≥ржею.

¬ажливим моментом, €кий маЇ обов'€зково враховуватись €к менеджментом б≥рж≥, так ≥ торг≥вц€ми ц≥нними паперами, Ї регламентован≥ правила фондовоњ б≥рж≥, що передбачають:

а) види угод, €к≥ укладаютьс€ на фондов≥й б≥рж≥;

б) пор€док торг≥вл≥ на фондов≥й б≥рж≥;

в) умови допуску ц≥нних папер≥в на фондову б≥ржу;

г) умови ≥ пор€док п≥дписку на ц≥нн≥ папери, що котируютьс€ на фондов≥й б≥рж≥;

д) пор€док формуванн€ ц≥н, б≥ржового курсу та њх публ≥кац≥њ;

Ї) перел≥к ц≥нних папер≥в, що котируютьс€ на фондов≥й б≥рж≥;

Ї) обов'€зки член≥в фондовоњ б≥рж≥ щодо веденн€ обл≥ку та ≥нформац≥њ, внутр≥шн≥й розпор€док роботи ком≥с≥й фондовоњ б≥рж≥, пор€док њх д≥€льност≥;

ж) систему ≥нформац≥йного забезпеченн€ фондовоњ б≥рж≥;

з) види послуг, що надаютьс€ фондовою б≥ржею, ≥ розм≥р плати за них;

и) правила веденн€ розрахунк≥в на фондов≥й б≥рж≥;

≥) ≥нш≥ положенн€, що стосуютьс€ д≥€льност≥ фондовоњ б≥рж≥.

≤снують особлив≥ умови припиненн€ д≥€льност≥ фондовоњ б≥рж≥. “ак, д≥€льн≥сть фондовоњ б≥рж≥ припин€Їтьс€ у тому раз≥, коли число њњ член≥в стало менш €к 10. якщо у фондов≥й б≥рж≥ залишилос€ 10 член≥в, њњ д≥€льн≥сть припин€Їтьс€ у раз≥ неприйн€тт€ нових член≥в прот€гом 6 м≥с.

” сучасних умовах фондов≥ б≥рж≥ ”крањни мають вир≥шувати так≥ завданн€: 1) зб≥льшенн€ к≥лькост≥ ≥ розширенн€ номенклатури ц≥нних папер≥в, €к≥ котируютьс€ на фондових б≥ржах, розширенн€ торг≥вл≥ пох≥дними ц≥нних папер≥в; 2) удосконаленн€ нормативноњ бази функц≥онуванн€ фондового ринку, розвиток системи п≥дготовки кадр≥в дл€ фондовоњ д≥€льност≥, розвиток ≥нформац≥йного забезпеченн€ учасник≥в корпоративного сектору; 3) п≥двищенн€ координац≥йноњ роботи вс≥х фондових б≥рж ”крањни, об'Їднанн€ њх зусиль дл€ в≥длагодженн€ торг≥в, њх модерн≥зац≥њ ≥ переходу на сучасний електронний об≥г.

¬ажливим моментом дл€ пол≥пшенн€ управл≥нн€ рухом акц≥й на фондов≥й б≥рж≥ маЇ стати формуванн€ украњнського ≥ндексу ц≥нних папер≥в через котируванн€ на одн≥й ≥з пров≥дних б≥рж (можливо, такою стане ”крањнська фондова б≥ржа) акц≥й 50Ч60 великих п≥дприЇмств загальнонац≥онального значенн€. ¬ сучасних умовах в р≥зних крањнах застосовують так≥ фондов≥ ≥ндекси: ќош

<≤опез, 8≥апс!агс1 & –оог 8 500, ^«Ѕјќ —отроз≥ње (—Ўј), ≈“8≈ 100 (¬еликобритан≥€), Ў  ≈≤ (япон≥€), “8≈ 300 —отрое≥≥е ≤пс≥ех ( анада), —ј— 40 (‘ранц≥€), Ѕј’ (‘–Ќ). ¬ ”крањн≥ зараз ≥снують ≥ндекси, наприклад, ѕ‘“—-≥ндекс, –го»-50,  ј—-20, ј”ќ—ё 15 та ≥н., проте вони б≥льш в≥дом≥ в колах анал≥тик≥в фондового ринку, а не вс≥м ≥нвесторам.

« метою зд≥йсненн€ державного контролю державною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку призначаютьс€ державн≥ представники на фондових б≥ржах. ¬они уповноважен≥ зд≥йснювати контроль за дотриманн€м положень статуту ≥ правил фондовоњ б≥рж≥ та мають право брати участь у робот≥ кер≥вних орган≥в фондових б≥рж. «упин€ти д≥€льн≥сть фондовоњ б≥рж≥ в раз≥ порушенн€ нею статутноњ д≥€льност≥ ≥ вимагати приведенн€ њњ в≥дпов≥дно до статуту та правил фондовоњ б≥рж≥ уповноважена ƒержавна ком≥с≥€ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку.

” корпоративному управл≥нн≥ руху акц≥й його суб'Їкт≥в насамперед хвилюЇ над≥йн≥сть ц≥нних папер≥в ≥ п≥дтриманн€ њх належноњ л≥кв≥дност≥. “ому значна частина менеджер≥в корпорац≥й звертаЇтьс€ за допомогою до фах≥вц≥в фондових б≥рж. Ќайстар≥ша за нов≥тню ≥стор≥ю ”крањни ”крањнська фондова б≥ржа своњ перш≥ торги зд≥йснила 6 лютого 1992 р., причому в основному пропонувались акц≥њ засновник≥в б≥рж≥. ўоправда, де€к≥ з них пот≥м збанкрутували Ч банки "≤нко", "√радобанк", "ѕеркомбанк".  р≥м того, на цих перших торгах пропонувались кредитн≥ ресурси. Ќа б≥рж≥ почав використовуватись л≥стинг, €кий дав змогу включати до б≥ржових реЇстр≥в та б≥ржових бюлетен≥в ц≥нн≥ папери акц≥онерних товариств. Ќаприк≥нц≥ 1993 р. у л≥стингу перебувало 14 ем≥тент≥в, 9 з €ких Ч банки, 1994 р. Ч 35. «а п≥дсумками 1995 р. до котируванн€ на б≥рж≥ було допущено ц≥нн≥ папери 122 ем≥тент≥в, у грудн≥ 1996 р. таких п≥дприЇмств було вже 439, а в 1997 р. Ч 980. “аке зростанн€ було дос€гнуте за рахунок розширенн€ участ≥ ”крањнськоњ фондовоњ б≥рж≥ в приватизац≥йних процесах ≥ переважанн€ в л≥стингу корпоративних ц≥нних папер≥в. «а 1997 р. до котируванн€ були допущен≥ акц≥њ 713 приватизованих п≥дприЇмств, що становило близько 73 в≥дсотк≥в загальноњ к≥лькост≥ ем≥тент≥в, що перебували в л≥стингу.  р≥м того, фондов≥ б≥рж≥ мають достатн≥ техн≥чн≥ можливост≥ забезпечити зростаюч≥ потреби ≥нвестор≥в. Ќаприклад, д≥юча система електронного об≥гу на ”крањнськ≥й фондов≥й б≥рж≥ може котирувати ц≥нн≥ папери 1500 ем≥тент≥в ≥ зд≥йснювати щодн€ до 15 тис. операц≥й.

Ќе зовс≥м вдалими дл€ д≥€льност≥ фондових б≥рж ”крањни були 1998Ч2000 рр., оск≥льки р€д зовн≥шньоеконом≥чних ≥ пол≥тичних чинник≥в ≥стотно знизили приваблив≥сть ≥нвестиц≥йного пол€ ≥ спостер≥гавс€ спад фондовоњ д≥€льност≥.

7.2.3. ѕозаб≥ржова торговельна система

–ух акц≥онерного ф≥ктивного кап≥талу зд≥йснюЇтьс€ не т≥льки на фондових б≥ржах. «начна частина акц≥й купуЇтьс€ ≥ продаЇтьс€ на позаб≥ржових фондових ринках. “ак≥ ринки в економ≥чн≥й л≥тератур≥ отримали р≥зн≥ назви: "дилерськ≥ (неаукц≥онн≥)", "друг≥", "трет≥", "паралельн≥", "вуличн≥" ринки. ¬ ц≥лому позаб≥ржовий фондовий ринок передбачаЇ операц≥њ з ц≥нними паперами, що зд≥йснюютьс€ поза фондового б≥ржею. як засв≥дчила заруб≥жна та в≥тчизн€на практика, на таких ринках зд≥йснювалось первинне розм≥щенн€ акц≥й, у тому числ≥ п≥дприЇмств, що приватизувались.  р≥м того, в котируванн€ на б≥ржах не потрапл€ють акц≥њ невеликих (менш над≥йних пор≥вн€но з зареЇстрованими на б≥рж≥) акц≥онерних товариств, €к≥ також мають продаватись ≥ купуватись.

Ќайб≥льш стих≥йну форму позаб≥ржова торг≥вл€ маЇ при куп≥вл≥-продажу корпоративних ц≥нних папер≥в ф≥зичними особами. “ак, у роки активного зд≥йсненн€ сертиф≥катноњ приватизац≥њ в ”крањн≥ (1994Ч1997) укладалис€ масштабн≥ угоди про продаж ф≥зичними особами прав на придбанн€ акц≥й п≥дприЇмств, що п≥дпадали п≥д приватизац≥ю ≥ були привабливими дл€ ≥нвестора.  упувались приватизац≥йн≥ сертиф≥кати €к ф≥зичними особами, так ≥ ф≥нансовими посередниками. “ак≥ угоди зд≥йснювались стих≥йно, ц≥ни визначались т≥льки в≥д попиту ≥ пропозиц≥њ, ≥нформац≥€ не отримувала оф≥ц≥йного поширенн€. «начна частина таких угод укладалась в "т≥н≥". Ќа сьогодн≥ в ”крањн≥ також значна частина угод щодо переход≥в права власност≥ на корпоративн≥ ц≥нн≥ папери укладаЇтьс€ стих≥йно. ” св≥тов≥й практиц≥ стих≥йна торг≥вл€ охоплюЇ част≥ше акц≥њ на пред'€вника, в ц≥лому системи позаб≥ржовоњ торг≥вл≥ мають орган≥зован≥ форми. як правило, ринки позаб≥ржовоњ торг≥вл≥ створюютьс€ ≥ функц≥онують у систем≥ "приб≥ржовоњ" торг≥вл≥ ≥ розвиток њх техн≥чноњ бази надаЇ њм рис орган≥зованоњ фондовоњ торг≥вл≥. ѕрикладами усп≥шного застосуванн€ систем позаб≥ржовоњ торг≥вл≥ можна вважати позаб≥ржов≥ системи ћј«Ѕјќ та  ћ8 (—≤Ћј), —ќј“— ( анада), 8≈8Ѕј— (—≥нгапур).

¬ ”крањн≥ створена асоц≥ац≥€ "ѕозаб≥ржова фондова торговельна система" (ѕ‘“—), €ка €вл€Ї собою основну структурну форму позаб≥ржовоњ торг≥вл≥. ќсновна торг≥вл€ акц≥€ми в ”крањн≥ зосереджена €к раз у систем≥ позаб≥ржовоњ торг≥вл≥, за де€кими даними в 2000 р. там зд≥йснювалось б≥льш €к 98 в≥дсотк≥в ус≥х продаж. ќрган≥зац≥йно ц€ система утворилась на баз≥ центр≥в сертиф≥катних аукц≥он≥в, €к≥ в ц≥лому виконали своњ початков≥ завданн€. ѕ‘“— розроблена ≥ д≥Ї €к багатофункц≥ональна система дл€ забезпеченн€ д≥€льност≥ брокер≥в ≥ дилер≥в з розм≥щенн€ ф≥нансових ≥нструмент≥в. ¬она маЇ певну матер≥ально-техн≥чну базу, €ка об'ЇднуЇ оф≥си ф≥нансових по-

середник≥в Ч учасник≥в —истеми. ѕрограмне забезпеченн€ —истеми базуЇтьс€ на застосуванн≥ системи "ѕортал", розробленоњ фах≥вц€ми асоц≥ац≥њ ћј«Ѕјќ^.

ѕ‘“— виконуЇ так≥ завданн€: торг≥вл€ акц≥€ми в режим≥ реального часу (виставл€ти котируванн€, отримувати оперативну ≥нформац≥ю про стан ринку, укладати угоди), зд≥йсненн€ обм≥ну пов≥домленн€ми на диспле€х, наданн€ режиму перегл€ду стану фондового ринку зац≥кавленим сторонам.

јсоц≥ац≥ю утворюють ф≥нансов≥ посередники, €к≥ мають в≥дпов≥дати певним вимогам. “ак, член ѕ‘“— повинен мати права на зд≥йсненн€ вс≥х вид≥в д≥€льност≥ по випуску й об≥гу ц≥нних папер≥в, виконувати положенн€ статуту ѕ‘“—, сплачувати вступн≥ та поточн≥ членськ≥ внески. ќсоблив≥стю вступу до јсоц≥ац≥њ Ї необх≥дн≥сть мати дл€ вступника три письмов≥ рекомендац≥њ в≥д член≥в јсоц≥ац≥њ, що виконують своњ членськ≥ зобов'€занн€ ≥ мають стаж роботи на фондовому ринку не менш €к р≥к.  р≥м того, в положенн≥ про членство в јсоц≥ац≥њ Ї вимоги про дотриманн€ њњ членом загальновизнаних у д≥лових колах стандарт≥в етичноњ ≥ профес≥йноњ повед≥нки.

ƒл€ вступу до јсоц≥ац≥њ необх≥дно зробити одноразовий вступний внесок, екв≥валентний 500 дол. —≤Ћј, п≥сл€ цього сплачуютьс€ м≥с€чн≥ внески з розрахунку 250 дол. —Ўј за квартал у нац≥ональн≥й валют≥. ¬иконавши ц≥ вимоги, члени ѕ‘“— зд≥йснюють куп≥влю-продаж ц≥нних папер≥в у ц≥й систем≥ фондовоњ торг≥вл≥.

“ема 8

‘≤ЌјЌ—ќ¬≤ ѕќ—≈–≈ƒЌ» » ¬ —»—“≈ћ≤  ќ–ѕќ–ј“»¬Ќќ√ќ ”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя

8.1. ≈коном≥чна роль ф≥нансового посередництва

8.1.1. —уть ф≥нансового посередництва ≥ його функц≥њ

—в≥това практика св≥дчить про надзвичайно велику роль ф≥нансових посередник≥в у систем≥ корпоративного управл≥нн€. «начну роль у корпоративному сектор≥ в≥д≥грають так зван≥ ≥нституц≥йн≥ ≥нвестори, серед €ких значна к≥льк≥сть ф≥нансових посередник≥в. ” зовн≥шн≥х структурах корпоративного управл≥нн€ функц≥онують р≥зн≥ форми посередництва, €к≥ мають не т≥льки специф≥чн≥ риси й особливост≥, зумовлен≥ њх м≥сцем та роллю в економ≥чн≥й систем≥, а й сп≥льн≥ риси.

” широкому розум≥нн≥ ф≥нансов≥ посередники характеризуютьс€ €к компан≥њ, що надають своњм кл≥Їнтам послуги в галуз≥ ≥нвестуванн€. ‘≥нансов≥ посередники визначаютьс€ також €к ≥нститути, €к≥ орган≥зують безпосереднЇ регулюванн€ попиту та пропозиц≥њ на ф≥нансов≥ ресурси в економ≥ц≥, основн≥ суб'Їкти ринку кап≥тал≥в.

—л≥д вид≥лити к≥лька важливих функц≥й, що виконують ф≥нансов≥ посередники в систем≥ корпоративного управл≥нн€. Ќасамперед ≥снуванн€ ф≥нансових посередник≥в, €к показуЇ св≥това практика, даЇ змогу в масштабах сусп≥льства й окремого п≥дприЇмства мати певну економ≥ю на де€ких операц≥€х внасл≥док спец≥ал≥зац≥њ. ‘≥нансов≥ структури виступають €к посередники об'Їктивно, внасл≥док д≥њ економ≥чних закон≥в ринкового характеру ≥ функц≥онують у зм≥шаному механ≥зм≥ господарюванн€, обслуговуючи р≥зн≥ сектори нац≥онального господарства ≥ п≥дпадаючи п≥д д≥ю державних та ринкових регул€тор≥в.

ƒругою важливою функц≥Їю ф≥нансового посередництва Ї залученн€ в≥льних ≥нвестиц≥йних ресурс≥в ≥ спр€муванн€ њх у корпоративний сектор. ѕри цьому ф≥нансов≥ посередники своЇю д≥€льн≥стю впливають на структурну перебудову ≥ динам≥ку руху економ≥чних процес≥в.

“ретьою важливою функц≥Їю ф≥нансових посередник≥в Ї зниженн€ р≥вн€ ризик≥в при ≥нвестиц≥йн≥й д≥€льност≥. ÷€ функц≥€ стосуЇтьс€ приватного ≥нвестора, €кий не завжди може оц≥нити об'Їкти ≥нвестуванн€.

„етвертою важливою функц≥Їю ф≥нансових посередник≥в щодо корпоративних структур Ї консультативна. як правило, посередницьк≥

структури впливають на п≥дприЇмства консультативною роботою, €ка стосуЇтьс€ тих чи ≥нших стор≥н корпоративного управл≥нн€. ќсобливо це стосуЇтьс€ у в≥тчизн€н≥й практиц≥ приватизованих п≥дприЇмств, що набули форми акц≥онерних товариств, однак не мають досв≥ду управл≥нн€ такою орган≥зац≥йно-економ≥чною формою б≥знесу.

8.1.2. ¬иди ф≥нансового посередництва

—в≥това практика вказуЇ на ≥снуванн€ к≥лькох основних вид≥в ф≥нансових посередник≥в, до €ких в≥днос€ть ф≥нансових брокер≥в (посередник≥в), торг≥вц≥в ц≥нними паперами (дилери), ≥нвестиц≥йн≥ фонди, ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ, ≥нвестиц≥йних консультант≥в, дов≥рч≥ товариства.

‘≥нансове посередництво в ”крањн≥ регулюЇтьс€ державними органами, маЇ певну законодавчо-нормативну базу своЇњ д≥€льност≥ ≥ розвиваЇтьс€, створюючи тим самим один ≥з елемент≥в зовн≥шньоњ сфери корпоративного управл≥нн€. ¬ажливим моментом при цьому Ї те, що ф≥нансовими посередниками зг≥дно з д≥ючою нормативною базою можуть виступати €к громад€ни, так ≥ юридичн≥ особи, в тому числ≥ громад€ни ”крањни й особи з ≥ноземним громад€нством.

ƒл€ ”крањни характерною формою ф≥нансового посередництва Ї так зван≥ торг≥вц≥ ц≥нними паперами, €к≥ обслуговують рух ц≥нних папер≥в корпоративних п≥дприЇмств. “ак≥ ф≥нансов≥ посередники зд≥йснюють д≥€льн≥сть по випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в, €кою визнаЇтьс€ посередницька д≥€льн≥сть по випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в, що зд≥йснюЇтьс€ банками, а також акц≥онерними товариствами, статутний фонд €ких сформовано за рахунок виключно ≥менних акц≥й, та ≥ншими товариствами, дл€ €ких операц≥њ з ц≥нними паперами становл€ть виключний вид њх д≥€льност≥.

¬ ”крањн≥ торг≥вц≥ ц≥нними паперами мають право зд≥йснювати так≥ види д≥€льност≥ по випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в:

а) д≥€льн≥сть по випуску ц≥нних папер≥в;

б) ком≥с≥йну д≥€льн≥сть по ц≥нних паперах;

в) комерц≥йну д≥€льн≥сть по ц≥нних паперах.

ƒ≥€льн≥стю з випуску ц≥нних папер≥в визнаЇтьс€ виконанн€ торг≥вцем ц≥нними паперами за дорученн€м, в≥д ≥мен≥ ≥ за рахунок ем≥тента обов'€зк≥в щодо орган≥зац≥њ п≥дписки на ц≥нн≥ папери або њх реал≥зац≥њ ≥ншим способом. ѕри цьому торг≥вець ц≥нними паперами за домовлен≥стю з ем≥тентом може брати на себе зобов'€занн€ у раз≥ неповного розм≥щенн€ ц≥нних папер≥в викупити в ем≥тента нереал≥зован≥ ц≥нн≥ папери.

 ом≥с≥йною д≥€льн≥стю з ц≥нних папер≥в визнаЇтьс€ куп≥вл€-продаж ц≥нних папер≥в, що зд≥йснюЇтьс€ торг≥вцем ц≥нними паперами в≥д свого ≥мен≥, за дорученн€м ≥ за рахунок ≥ншоњ особи.

 омерц≥йною д≥€льн≥стю по ц≥нних паперах визнаЇтьс€ куп≥в-л€-продаж ц≥нних папер≥в, що зд≥йснюЇтьс€ торг≥вцем ц≥нними паперами в≥д свого ≥мен≥ та за св≥й рахунок.

 р≥м названих ф≥нансових посередник≥в в умовах приватизац≥йного процесу в ”крањн≥ ≥снували ≥ де€к≥ специф≥чн≥ форми ф≥нансового посередництва, до €ких з певною часткою умовност≥ можна в≥днести товариства покупц≥в. ¬одночас при цьому вони мали суттЇв≥ в≥дм≥нност≥, оск≥льки не отримували л≥ценз≥њ на проведенн€ посередницьких операц≥й з ≥нвестиц≥йними ресурсами, майже не залучали кошти сторонн≥х ≥нвестор≥в при зд≥йсненн≥ приватизац≥йних операц≥й.  р≥м того, де€к≥ форми ф≥нансового посередництва в сучасних умовах т≥сно переплетен≥ ≥ взаЇмодоповнюють одне одного. Ќаприклад, у реальному житт≥ функц≥њ ф≥нансових брокер≥в найчаст≥ше виконують дов≥рч≥ товариства, функц≥њ дилер≥в та ≥нвестиц≥йних консультант≥в Ч ≥нвестиц≥йн≥ фонди та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ.

“ак, при зд≥йсненн≥ виключноњ д≥€льност≥ з випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в допускаЇтьс€ зд≥йсненн€ окремих вид≥в д≥€льност≥, пов'€заних з об≥гом ц≥нних папер≥в, насамперед д≥€льност≥ з наданн€ консультац≥й власникам ц≥нних папер≥в. ”же приватизован≥ п≥дприЇмства отримують в сучасних умовах в≥д ≥нвестиц≥йних компан≥й послуги по так званому "постприватизац≥йному менеджменту", €кий включаЇ значно ширш≥ завданн€, н≥ж ≥нвестиц≥йна д≥€льн≥сть. Ќаприклад, такий вид участ≥ в корпоративному управл≥нн≥, €к економ≥чне консультуванн€, за на€вност≥ сильноњ групи анал≥тик≥в у ф≥нансового посередника включаЇ визначенн€ стратег≥њ д≥€льност≥ п≥дприЇмства, перебудову менеджменту, визначенн€ потенц≥альних ≥нвестор≥в тощо.

“акий напр€м д≥€льност≥ з р€ду важливих причин практично не розвиваЇтьс€ в сучасних умовах. Ѕезпосередньо консультуванн€ з питань ≥нвестиц≥й передбачаЇ обгрунтуванн€ ≥ розробку ≥нвестиц≥йних проект≥в та в≥дпов≥дних б≥знес-план≥в, анал≥з ≥ розробку можливостей випуск≥в нових ц≥нних папер≥в, оц≥нку ризик≥в ≥ розробку управл≥нн€ портфел€ми акц≥й дл€ акц≥онерних товариств. ѕроекти, що стосуютьс€ корпоративного управл≥нн€, розроблен≥ за участю фах≥вц≥в консалтингових ф≥рм, мають повн≥стю в≥дпов≥дати св≥товим стандартам. ѕри цьому потр≥бн≥ знанн€ експерт≥в-анал≥тик≥в з питань макроеконом≥ки, м≥жнародного, ф≥нансового, податкового, вексельного, патентного прав, проведенн€ досконалого бухгалтерського обл≥ку та аудиту, менеджменту й маркетингу. —ьогодн≥ в≥дчуваЇтьс€ €к брак фах≥вц≥в необх≥дного р≥вн€, так ≥ обмежен≥ ф≥нансов≥ можливост≥ переважноњ б≥льшост≥ п≥дприЇмств оплатити високо€к≥сну роботу.

8.1.3. ќбмеженн€ д≥€льност≥ ф≥нансових посередник≥в

Ќа ф≥нансових посередник≥в поширюютьс€ ус≥ обмеженн€, €к≥ д≥ють дл€ господарських товариств.  р≥м того, ≥снують певн≥ особлив≥ обмеженн€, викликан≥ специф≥чною роллю цих структур на фондовому ринку. ѕрактично вс≥ крањни досить жорстко регулюють д≥€льн≥сть ф≥нансових посередник≥в, застосовуючи р≥зн≥ методи впливу.

ƒл€ д≥€льност≥ в≥тчизн€них ф≥нансових посередник≥в характерною рисою була робота з приватизац≥йними сертиф≥катами, ≥ значно меншою м≥рою вони працювали з реальними ≥нвестиц≥йними ресурсами. Ќа перших етапах розвитку ф≥нансових посередник≥в, €к≥ припадають на середину 90-х рок≥в, њх к≥льк≥сть зростала надзвичайно швидко. ƒл€ д≥йового регулюванн€ цих процес≥в були запроваджен≥ законодавчо визначен≥ обмеженн€ щодо функц≥онуванн€ ф≥нансового посередництва. ¬они регламентували у загальних рисах посередницьку д≥€льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в та в процесах приватизац≥њ.

ќдним з важливих напр€м≥в обмеженн€ було положенн€, зг≥дно з €ким дозв≥л на зд≥йсненн€ будь-€кого виду д≥€льност≥ з випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в не може отримати торг≥вець ц≥нними паперами, €кий безпосередньо або поб≥чно волод≥Ї майном ≥ншого торг≥вц€ ц≥нними паперами варт≥стю понад 10 в≥дсотк≥в статутного фонду, в тому числ≥ безпосередньо варт≥стю понад 5 в≥дсотк≥в статутного фонду ≥ншого торг≥вц€.

“орг≥вець ц≥нними паперами, €кий маЇ дозв≥л на зд≥йсненн€ будь-€кого виду д≥€льност≥ з випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в, не може безпосередньо або поб≥чно волод≥ти майном ≥ншого торг≥вц€ ц≥нними паперами варт≥стю понад 10 в≥дсотк≥в статутного фонду, в тому числ≥ безпосередньо Ч варт≥стю понад 5 в≥дсотк≥в статутного фонду ≥ншого торг≥вц€. якщо частка юридичноњ особи, що не маЇ дозволу на зд≥йсненн€ д≥€льност≥ по об≥гу ц≥нних папер≥в, або громад€нина в статутному фонд≥ к≥лькох торг≥вц≥в ц≥нними паперами перевищуЇ 5 в≥дсотк≥в по кожному торг≥вцю, то вони не можуть зд≥йснювати торг≥влю ц≥нними паперами один з одним.

 р≥м того, торг≥вець ц≥нними паперами не може зд≥йснювати торг≥влю: а) ц≥нними паперами власного випуску; б) акц≥€ми того ем≥тента, у €кого в≥н безпосередньо або поб≥чно волод≥Ї майном у розм≥р≥ б≥льш €к 5 в≥дсотк≥в статутного фонду. Ќа сьогодн≥ д≥€льн≥сть ф≥нансових посередник≥в досить детально регламентуЇтьс€, хоча орган≥зац≥йна база њх функц≥онуванн€ потребуЇ доопрацюванн€.

8.1.4. —тан ф≥нансового посередництва в корпоративному сектор≥ ”крањни

Ќа початков≥й стад≥њ формуванн€ недержавного корпоративного сектору б≥льшу частину приватизац≥йних майнових сертиф≥кат≥в було з≥брано за рахунок масштабноњ рекламноњ кампан≥њ ф≥нансовими посередниками з≥ значним кап≥талом, €кий був малореальний, представлений ц≥нними паперами з сумн≥вною ринковою варт≥стю.

Ќаприк≥нц≥ 90-х рок≥в в ”крањн≥ було зареЇстровано близько 1200 ф≥нансових посередник≥в, серед €ких Ї торг≥вц≥ ц≥нними паперами, дов≥рч≥ товариства, ≥нвестиц≥йн≥ фонди, ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ та комерц≥йн≥ банки. «а даними де€ких фах≥вц≥в, реально на фондовому ринку працюЇ близько 20Ч«ќ в≥дсотк≥в в≥д зазначеноњ к≥лькост≥ ф≥нансових посередник≥в.

” сучасних умовах практика показала, що так≥ в≥дом≥ посередники, €к "≤‘ " ињвська –усь" ћƒ—", "ќлб≥-ƒов≥ра", "ќлександр≥€", "ѕерший украњнський приватизац≥йний фонд", "–≥зно-експорт", "Ќафтаенерго≥нвест", "ƒ≥ком", "¬≥нко", €к≥ на початку приватизац≥йних процес≥в були л≥дерами за к≥льк≥стю з≥браних майнових приватизац≥йних сертиф≥кат≥в ≥ вклали њх у р€д приватизованих п≥дп





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 656 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

750 - | 555 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.162 с.