Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«акони, категор≥њ ≥ методи еколог≥њ.

–≥вн≥ орган≥зац≥њ живоњ матер≥њ. ѕ≥дрозд≥ли еколог≥њ.

1.1. ¬изначенн€, предмет ≥ завданн€ еколог≥њ

¬перше терм≥н Уеколог≥€Ф був запропонований н≥мецьким б≥ологом ≈. √еккелем у 1866 р. ≈колог≥€ вивчаЇ умови ≥снуванн€ живих орган≥зм≥в, њхн≥й взаЇмозв'€зок та њхню взаЇмод≥ю з довк≥лл€м.

ѕредмет еколог≥њ Ц це сукупн≥сть або структура зв'€зк≥в м≥ж орган≥змами та середовищем, що њх оточуЇ.

ќсновн≥ завданн€ еколог≥њ:

Х вивченн€ загального стану сучасноњ б≥осфери, умов його формуванн€ та причин зм≥н п≥д впливом природних ≥ антропогенних фактор≥в;

Х прогнозуванн€ динам≥ки стану б≥осфери в час≥ й простор≥;

Х розробка (з урахуванн€м основних еколог≥чних закон≥в) шл€х≥в гармон≥зац≥њ взаЇмов≥дносин людського сусп≥льства й природи, збереженн€ здатност≥ б≥осфери до самоочищенн€, саморегулюванн€ й самов≥дновленн€.

1.2. –≥вн≥ орган≥зац≥њ живоњ матер≥њ.

¬ еколог≥њ вид≥л€ють наступн≥ р≥вн≥ орган≥зац≥њ живоњ матер≥њ: кл≥тина=>тканина=> орган => орган≥зм =>попул€ц≥€=> б≥оценоз => екосистема => б≥осфера.

ѕ≥дрозд≥ли еколог≥њ

≈колог≥ю можна умовно под≥лити на п'€ть великих п≥дрозд≥л≥в: аутеколог≥ю (еколог≥ю орган≥зм≥в), демеколог≥ю (еколог≥ю попул€ц≥й), синеколог≥ю (еколог≥ю угруповань), б≥огеоценолог≥ю та б≥осферолог≥ю (глобальну еколог≥ю).

јутеколог≥€ (терм≥н введений у 1896р. Ўретером) вивчаЇ взаЇмозв'€зки представник≥в виду з оточуючим њх середовищем. ÷ей розд≥л еколог≥њ займаЇтьс€ головним чином визначенн€м меж ст≥йкост≥ виду ≥ його ставленн€м до р≥зних еколог≥чних фактор≥в.

ƒемеколог≥€ (терм≥н введений у 1963р. Ўвердтфегером) описуЇ коливанн€ чисельност≥ р≥зних вид≥в ≥ встановлюЇ њх причини.

—инеколог≥€ (Ўретер, 1902) анал≥зуЇ стосунки м≥ж особинами, що належать до р≥зних вид≥в даного угрупованн€ орган≥зм≥в, а також м≥ж ними ≥ оточуючим середовищем.

Ѕ≥огеоценолог≥€, або екосистемолог≥€, вивчаЇ б≥огеоценотичний шар «емноњ кул≥ ≥, зокрема, конкретн≥ б≥огеоценози (суход≥льн≥, водн≥), в €ких взаЇмод≥ють б≥оценози ≥ аб≥отичне середовище.

Ѕ≥осферолог≥€ (глобальна еколог≥€) вивчаЇ б≥осферу €к Їдине планетарне ц≥ле, з'€совуЇ законом≥рност≥ еволюц≥њ б≥осфери.

 

1.3. ќсновн≥ закони еколог≥њ.

«акон м≥н≥муму. ¬ 1840 роц≥ ё. Ћ≥б≥х встановив, що " речовиною, що Ї в м≥н≥мум≥, регулюЇтьс€ врожай ≥ визначаЇтьс€ величина та ст≥йк≥сть його в час≥". ƒ≥ю цього закону обмежують два принципи. «г≥дно з першим закон Ћ≥б≥ха застосовуЇтьс€ лише за умов стац≥онарного стану: при стац≥онарному стан≥ л≥м≥туючою буде та речовина, доступна к≥льк≥сть котроњ найб≥льш близька до необх≥дного м≥н≥муму. ƒругий принцип стосуЇтьс€ взаЇмод≥њ фактор≥в: висока концентрац≥€ та доступн≥сть певноњ речовини може зм≥нити споживанн€ м≥н≥мальноњ поживноњ речовини. ќрган≥зм тод≥ зам≥н€Ї одну, деф≥цитну, речовину ≥ншою, що Ї в надлишку.

«акон толерантност≥ (закон Ўелфорда): л≥м≥туючим фактором процв≥танн€ орган≥зму може бути €к м≥н≥мум, так ≥ максимум еколог≥чного впливу, д≥апазон м≥ж €кими визначаЇ ступ≥нь витривалост≥ (толерантност≥) орган≥зму до даного фактора.

ƒ≥апазон м≥ж двома величинами складаЇ меж≥ толерантност≥, в котрих орган≥зм нормально функц≥онуЇ ≥ реагуЇ на вплив середовища.

«акон внутр≥шньоњ динам≥чноњ р≥вноваги: речовина, енерг≥€, ≥нформац≥€ та динам≥чн≥ €кост≥ окремих природних систем та њхн≥ ≥Їрарх≥њ дуже т≥сно пов'€зан≥ м≥ж собою, тому зм≥на одного з показник≥в неминуче призводить до функц≥онально - структурних зм≥н ≥нших, але при цьому збер≥гаютьс€ загальн≥ €кост≥ системи - речовинно-енергетичн≥, ≥нформац≥йн≥ та динам≥чн≥.

«акон св≥дчить, що у випадку незначних втручань у природне середовище його екосистеми здатн≥ саморегулюватис€ та в≥дновлюватис€, а коли ц≥ втручанн€ перевищують певн≥ меж≥ ≥ вже не можуть згаснути в ланцюгу ≥Їрарх≥њ екосистем, вони призвод€ть до значних порушень енерго- ≥ б≥обалансу на значних територ≥€х ≥ в ус≥й б≥осфер≥.

«акон обмеженост≥ природних ресурс≥в: ус≥ природн≥ ресурси в умовах «емл≥ вичерпн≥.

ѕланета Ї природно обмеженим т≥лом, ≥ на н≥й не можуть ≥снувати не≠ск≥нченн≥ складов≥ частини.

«акон оптимальност≥: н≥€ка система не можезвужуватис€ або розширюватис€ до неск≥нченност≥.

Ќ≥€кий ц≥л≥сний орган≥зм не може перевищити певних критичних розм≥р≥в, котр≥ забезпечують п≥дтримку його енергетики. ÷≥ розм≥ри залежать в≥д умов живленн€ та фактор≥в ≥снуванн€.

«акон п≥рам≥ди енерг≥й: з одного троф≥чного р≥вн€ еколог≥чноњ п≥рам≥ди на ≥нший переходить у середньому не б≥льше 10 % енерг≥њ. «воротний пот≥к з б≥льш високих на б≥льш низьк≥ р≥вн≥ набагато слабший - не б≥льше 0,5-0,25 %, ≥ тому говорити про кругооб≥г енерг≥њ в б≥оценоз≥ не доводитьс€.

«акон розвитку довк≥лл€: будь-€ка природна система розвиваЇтьс€ лише за рахунок використанн€ матер≥ально-енергетичних та ≥нформац≥йних можливостей навколишнього середовища.

јбсолютно ≥зольований саморозвиток неможливий - це висновок з закон≥в термодинам≥ки.

« цьогозакону випливають так≥ висновки:

Ч абсолютно безв≥дходне виробництво неможливе;

Ч будь-€ка б≥льш високоорган≥зована б≥отична система в своЇму розвитку Ї потенц≥йною загрозою дл€ менш орган≥зованих систем. “ому в б≥осфер≥ «емл≥ неможливе повторне зародженн€ житт€ - воно буде знищене ≥снуючими орган≥змами; б≥осфера «емл≥ €к система розвиваЇтьс€ за рахунок внутр≥шн≥х ≥ косм≥чних ресурс≥в.

« акони Ѕ.  оммонера:

Чвсе пов'€зане з ус≥м;

Ч все мусить кудись д≥ватис€;

Ч природа знаЇ краще;

Ч н≥що не даЇтьс€ даремно.

ѕерший закон Ѕ.  оммонера, на думку ћ. –еймерса, близький за зм≥стом до закону внутр≥шньоњ динам≥чноњ р≥вноваги, другий - до цього ж закону та закону розвитку природноњ системи за рахунок довк≥лл€, трет≥й - застер≥гаЇ людство в≥д самовпевненост≥, четвертий - знову торкаЇтьс€ проблем, котр≥ узагальнюють закон внутр≥шньоњ динам≥чноњ р≥вноваги, закони константност≥ й розвитку природноњ системи. «г≥дно з четвертим законом Ѕ.  оммонера ми повинн≥ повертати природ≥ те, що беремо в≥д нењ, ≥накше катастрофа неминуча.



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
ѕ–»Ћќ∆≈Ќ»≈ ¬ ¬ыплаты по добровольному и об€зательному страхованию по регионам за 12 мес€цев 2015 года | «агальн≥ вимоги та методичн≥ рекомендац≥њ щодо виконанн€ маг≥стерських дипломних роб≥т, виданн€ друге, доповнене. Ц ƒн≥пропетровськ: ƒƒ‘ј, 2012. Ц 55 с.
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 559 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

543 - | 423 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.