Головні помилки при проведенні «вільного» режиму годування

груддю з боку лікаря:

1. лікар не оцінив об'єктивно загальний стан дитини, не побачив його тяжкість і призначив «вільний» режим годування. Наприклад, у дитини з пошкодженням ЦНС, передчаснонароджених дітей, ослаблених, незрілих, які по своєму стану здоров'я не взмозі висмоктати з груді необхідну кількість молока. В зв'язку з цим, у них дуже швидко знову настає бажання поїсти, що призводить до занадто частих годувань. Це приводе до змішування у шлунку молока яке дитина з'їла раніше, з тим, що з'їла потім. Це в свою чергу може сприяти виникненню дисфункції шлунково-кишкового тракту;

2. лікар не виявив або не подумав про гіпогалактію чи галакторею, що і призвело дуже швидко до зменшення зростання маси тіла, а може і до гіпотрофії;

3. невірно розрахував необхідну кількість їжі та не проконтролював на протязі першого тижня вигодовування новонародженого, особливо якщо дитина годується груддю: не проводив контрольні годування, не контролював набір маси тіла, не врахував, що дитина не втримує молоко, тощо;

4. при зменшенні маси тіла не вияснив її причину. Не подумав про порушення техніки годування, про можливі захворювання (пілороспазм, пілоростеноз, незакінчений поворот кишківника, муковісцидоз та інше);

5. найважливіша помилка, коли лікар не розуміє, що дитина не їсть не тому, що не хоче, а тому що не може у зв'язку з захворюваннями - отит, виразки ротової порожнини, кишкові коліки та інші;

Раннє прикладання дитини до груді матері, годування його під час спільного перебування матері та дитини, особливо вигодовування передчаснонароджених, травмованих, хворих дітей потребує визначення необхідного об'єму молока з урахуванням його енергетичної цінності. В неонатології використовуються такі методики:

1. формула Г.І. Зайцевої:

V доб. = 2% від маси тіла х n, де n - день життя,

V доб. - добовий об'єм;

2. формула М.П. Шабалова, Л.В. Ермана:

V раз. = 3 х n х масу тіла в кг, де n-день життя;

V раз. - разовий об'єм; число годувань (7-8) вибирає дитина, якщо вона отримує грудь;

3. змінена О.Ф.Туром формула Л.О.Фінкельштейна:

V доб. = n х (70 або 80),

при масі тіла менше 3200,0 - помножують на 70, при масі тіла більше 3200,0 - помножують на 80; V доб. - добовий об'єм, а n-день життя;

4. енергетичний метод:

новонароджена дитина у перший день життя отримує - 10-20 ккал/кг,

на другу добу - 25 ккал/кг,

на третю добу - 30 ккал/кг,

5-6 добу - 50-60 ккал/кг,

7-8 добу - 70-80 ккал/кг,

10-14 діб - 100-120 ккал/кг

і у віці 1 місяця - 135-140 ккал/кг маси тіла.

По формулі Г.І. Зайцевої, М.П. Шабалова і Л.В. Ермана та енергетичному методу кількість молока можна визначати, як для дітей передчаснонароджених, так і народжених в строк.

По формулам Л.О.Фінкельштейна та О.Ф. Тура тільки для дітей народжених в строк. Вище перераховані методи використовуються у дітей у віці до 10 діб включно.

5. Можливо застосувати «об'ємний» розрахунок:

в залежності від маси тіла дитина у віці від 2-х до 6 тижнів повинна отримувати молоко 1/5 від маси тіла,

від 6 тижнів до 4 міс. - 1/6,

від 4-х місяців до 6 міс. - 1/7,

від 6 до 9 міс. - 1/8 від маси тіла.

6. Дуже простим і відносно точним є метод Шкаріна:

дитина у віці 2-х місяців повинна отримувати 800,0 мл молока, на кожен тиждень менше - об'єм молока зменшується на 50 мл. Формулою можна визначити так:

800 - 50х (8-n), де n - число тижнів життя.

Після 2-х місяців добовий об'єм можна визначити по формулі:

800 + 50x (n-2), де n - число місяців дитині.

Максимальний об'єм їжі від 6 до 12 місяців не повинен бути більше 1 літру

7. Енергетичний метод може бути використаний від народження до 1 року:

у першу чверть року - 120 ккал/кг маси тіла;

в другу чверть - 115 ккал/кг маси тіла;

в третю чверть - 110 ккал/кг маси тіла;

в четверту чверть - 100 ккал/кг маси тіла.

Співвідношення білків, жирів, вуглеводів від народження та до введення прикорму при природному вигодовуванні повинно бути 1:3:6, а після введення прикорму - 1:2:4. Таке збалансоване харчування, призначення вітамінів, мінеральних речовин і забезпечить нормальний фізичний, психічний, розумовий розвиток від народження до одного року і в подальшому.

Дослідження та рекомендації вітчизняних педіатрів та дієтологів
відносно загального калоражу і добової потреби у білках, жирах та вуглеводах при природному вигодовуванні практично співпадають. Рекомендовані
потреби в білках, жирах та вуглеводах при природному вигодовуванні при­ведені в таблиці (в г (кг маси тіла).

Природне вигодовування	Б	Ж	В
Перше півріччя (до введення прикорму)	2,0-2,5	6,0-6,5	12,0-15,0
Друге півріччя (після введення прикорму)	3,0-3,5	5,0-6,0	12,0-15,0

 

Безумовно, ми згідні з думкою І.М. Воронцова та О.В. Мазуріна (1980), що усім формулам присутня надзвичайна «точність» та категоричність рішення, але все-таки, вони дозволяють приблизно визначити об'єм їжі на добу, енергетичну цінність та співвідношення (частково) білків, жирів та вуглеводів. Безумовно, з вище приведених методів перевагу слід віддавати енергетичному, як найбільш точному.