Класифікація надзвичайних ситуацій

1) За джерелом походження надзвичайні ситуації поділяються на 4 класи:

· природного характеру;

· техногенного характеру;

· соціального характеру;

· воєнного характеру.

2) За масштабом прояву надзвичайні ситуації поділяються на 4 рівні):

· державні;

· регіональні;

· місцеві;

· об’єктові.

Структура коду класифікатора має 5 розрядів і відповідає такій схемі:

Наприклад:

10 000 → НС ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ

10 100 → НС УНАСЛІДОК АВАРІЙ ЧИ КАТАСТРОФ НА ТРАНСПОРТІ (за винятком пожеж і вибухів)

10 110 → НС унаслідок аварії на транспорті з викиданням (загрозою викидання) небезпечних і шкідливих (забруднювальних) речовин

10 111 → НС унаслідок аварії на транспорті з викиданням (загрозою викидання) біологічно-небезпечних речовин (БНР)

До надзвичайних ситуацій техногенного характеру (1-й клас) відносять транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загрозу, аварії з викиданням (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних чи біологічних речовин, раптове руйнування будівель і споруд, аварії на інженерних мережах, гідродинамічні прориви гребель, дамб і т. п.

До надзвичайних ситуацій природного характеру (2-й клас) відносять небезпечні геологічні, метеорологічні та гідрологічні явища, деградацію ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміни стану повітряного басейну, інфекційні захворювання людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами або шкідниками, загальне погіршення стану біосфери.

До надзвичайних ситуацій соціального характеру (3-й клас) відносять ті, що пов’язані із протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування, здійснення або загрозу здійснення терористичного акту, збройного нападу, захоплення й утримання важливих об’єктів, пов’язаних із використанням радіоактивних матеріалів, захоплення систем зв’язку і телекомунікацій, захоплення заручників, замах на керівників держави та народних депутатів України, викрадення чи знищення повітряного або морського судна, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадання зброї та боєприпасів тощо.

До надзвичайних ситуацій воєнного характеру (4-й клас) відносять ті, що є результатом застосування сучасних видів зброї, в тому числі й масового ураження, внаслідок чого виникають вторинні фактори ураження населення: відбувається руйнування атомних і гідроелектростанцій, складів і сховищ токсичних та радіоактивних речовин, нафтопродуктів, вибухових речовин, пошкоджуються транспорті та інженерні комунікації.

Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються такі критерії:

1) територіальне поширення та обсяги матеріальних і технічних ресурсів, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

2) кількість осіб, які постраждали або життєдіяльність яких була порушена внаслідок НС;

3) розмір заподіяних (очікуваних) збитків.

Критеріями надзвичайної ситуації державного рівня є такі ознаки:

· поширення НС на територію інших держав або на територію двох чи більше областей, а також необхідність залучення для її ліквідації матеріальних і технічних ресурсів в обсягах, що перевищують можливості окремої області (але не менше, ніж 1% від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів);

· наявність загиблих – понад 10 осіб, постраждалих – понад 300 осіб, порушились нормальні умови життєдіяльності – понад 50 000 осіб;

· збитки від НС перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Критеріями надзвичайної ситуації регіонального рівня є такі ознаки:

· поширення НС на територію двох чи більше адміністративних районів, а також необхідність залучення для її ліквідації матеріальних і технічних ресурсів в обсягах, що перевищують можливості окремого району (але не менше, ніж 1% від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів);

· наявність загиблих – від 3 до 5 осіб, постраждалих – від 50 до 100 осіб, чисельність осіб, у яких зафіксовано порушення нормальних умов життєдіяльності – від 1000 до 10 000;

· збитки від НС перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Критеріями надзвичайної ситуації місцевого рівня є такі ознаки:

· вихід НС за межі території потенційно небезпечного об’єкта, загроза довкіллю, сусіднім населеним пунктам, а також необхідність залучення для її ліквідації матеріальних і технічних ресурсів в обсягах, що перевищують власні можливості об’єкта;

· наявність загиблих – 1…2 особи, постраждалих – від 20 до 50 осіб, чисельність осіб, у яких зафіксовано порушення нормальних умов життєдіяльності – від 100 до 1000;

· збитки від НС перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Об’єктового рівня визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під перелічені вище критерії.

Кожна надзвичайна ситуація характерна своїми уражаючими факторами.

Уражаючі фактори класифікують:

І. За своєю природою поділяють на:

1) фізичні (ударна повітряна хвиля, гідродинамічна хвиля прориву, сейсмічна хвиля тощо);

2) хімічні (шкідливі речовини і матеріали, що негативно впливають на організм людини, фауну і флору тощо);

3) біологічні (хвороботворні бактерії, віруси, заразні хвороби тварин і рослин тощо);

4) соціально-політичні (конфліктні ситуації на міжнаціональному, міжетнічному, расовому ґрунті, повстання, революції, страйки, тероризм тощо);

5) воєнні (холодна зброя, вогнепальна зброя, зброя масового ураження тощо).

ІІ. За черговістю впливу на людину і довкілля поділяють на:

1) первинні (прямої дії);

2) вторинні (побічної дії) і

3) залишкові.

Осередком (зоною) ураження називають територію, на якій внаслідок дії уражаючих факторів виникає загроза життю або здоров’ю людей та заподіяння матеріальних втрат.

У графічному зображенні (на плані, карті місцевості) осередок ураження має певну форму, яка залежить від особливостей даної надзвичайної ситуації. Наприклад, осередок ураження при вибухах має форму кола, при аваріях з викидом радіоактивних речовин – еліпса, при аваріях з викидом небезпечних хімічних речовин – еліпса і сектора кола.

Уражаючі фактори надзвичайної ситуації можна виміряти і оцінити за певними параметрами ураження, які мають свою одиницю вимірювання. Наприклад:

– Повітряна ударна хвиля – виникає внаслідок вибуху легкозаймистих і вибухових речовин.

– Хвиля тиску в ґрунті – виникає внаслідок вибуху легкозаймистих і вибухових речовин.

– Хвиля прориву гідротехнічних споруд – виникає внаслідок прориву гребель, шлюзів, дамб тощо.

– Уламки, осколки – виникають при руйнуваннях будівель, споруд, технологічного обладнання.

– Теплове випромінювання – виникає при пожежах і вибухах.

– Іонізуюче випромінювання – виникає при аваріях (катастрофах) з викидом радіоактивних речовин.

– Токсична дія – виникає при аваріях з викидом сильнодіючих ядучих речовин.

Незалежно від виду надзвичайних ситуацій, «сценарій» їх розгортання однаковий. Кожна надзвичайна ситуація закономірно проходить п’ять типових етапів (фаз) розвитку.

Перший етап розвитку надзвичайної ситуації – накопичення відхилень (у системи або в процесі) від її (його) нормального стану доти, поки система (процес) не набуде неусталеності. У випадку техногенної надзвичайної ситуації цю стадію можна назвати «аварійною ситуацією» – аварія ще не відбулася, але її передумови є в наявності. В цей період у багатьох випадках ще може існувати реальна можливість або попередити виникнення надзвичайної ситуації, або суттєво зменшити її наслідки.

Другий етап розвитку надзвичайної ситуації – ініціювання надзвичайної події – своєрідного «спускового гачка», що запускає в дію уражаючі фактори надзвичайної ситуації.

Третій етап розвитку надзвичайної ситуації – прояв дії первинних (основних) уражаючих факторів. Під час аварії на виробництві в цей період відбувається вивільнення енергії, котре може мати руйнівний характер. Важливо розуміти, що масштаби наслідків та інтенсивність протікання надзвичайної ситуації значною мірою визначаються не ініціюючою подією, а структурою підприємства і технологіями, що на ньому використовуються.

Четвертий етап розвитку надзвичайної ситуації – дія вторинних уражаючих факторів. На цій стадії відбувається вихід аварії за межі території підприємства.

П’ятий етап розвитку надзвичайної ситуації – дія залишкових уражаючих факторів. На цій стадії здійснюється ліквідація наслідків надзвичайної ситуації, виконуються рятувальні та інші невідкладні роботи як в осередку аварії чи стихійного лиха, так і у прилеглих до нього постраждалих зонах. На цьому, п’ятому етапі розгортання надзвичайної ситуації здійснюється обчислення прямих і непрямих збитків, спричинених дією всіх (первинних, вторинних і залишкових) уражаючих факторів надзвичайної ситуації.

Існують два основні напрями мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій на промислових об’єктах.

Перший напрямок – запобіжний. Він полягає в розробці технічних та організаційних заходів, котрі зменшують ймовірність прояву небезпечного уражаючого потенціалу сучасних технічних систем – технічні системи оснащують захисними пристроями: засобами вибухо- і пожежозахисту промислового обладнання, електрозахисту, захисту від ураження блискавкою, засобами для локалізації і гасіння пожеж тощо.

Другий напрямок – реагування. Він полягає в підготовці об’єкта, обслуговуючого персоналу, служб цивільного захисту і населення до дій в умовах надзвичайної ситуації.

Відповідно до етапності розвитку надзвичайної ситуації силами цивільного захисту здійснюються такі заходи:

1) запобігання виникненню надзвичайної ситуації;

2) реагування на надзвичайну ситуацію;

3) ліквідація наслідків надзвичайної ситуації (рис. 2.1).

Важливою характеристикою розвитку надзвичайної ситуації (разом з її етапністю) є динаміка її розгортання (швидкість і раптовість).

За швидкістю і раптовістю розвитку надзвичайні ситуації поділяються на:

1) такі, що розгортаються раптово («вибухоподібно»): неспровоковані вибухи, транспортні аварії, землетруси тощо;

2) такі, що розгортаються швидко: пожежі, цунамі, гідродинамічні аварії, аварії із викидом сильно діючих отруйних речовин тощо;

3) такі, що розгортаються з помірною швидкістю: виверження вулканів, аварії на комунальних системах, повені тощо;

4) такі, що розгортаються повільно: посухи, епідемії, епізоотії, епіфітотії, аварії на промислових очисних спорудах тощо.

 

ЕТАПИ РОЗГОРТАННЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

 

 

 

ПЕРШИЙ

ДРУГИЙ

ТРЕТІЙ

ЧЕТВЕРТИЙ

П'ЯТИЙ

Накопичення відхилень від нормального стану

ініціююча подія і запуск дії уражаючих факторів

дія первинних уражаючих факторів

дія вторинних уражаючих факторів

дія залишкових уражаючих факторів і ліквідація наслідків НС

 

ЗАПОБІГАННЯ

РЕАГУВАННЯ

Ліквідація наслідків

ДІЇ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ

Рис. 2.1. Дії системи цивільного захисту відповідно до етапів розвитку надзвичайної ситуації

 

Поняття та терміни

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Епідемія – масове розповсюдження інфекційної хвороби людей у часі та просторі, в межах певного регіону, що перевищує звичайний рівень захворюваності в 1,5 рази упродовж 3-х днів в 1…2 районах (містах).

Епізоотія – одночасне поширення інфекційної хвороби серед великої кількості одного чи багатьох видів тварин у часі та просторі, на території не менш ніж 1 району, що значно перевищує звичайний зареєстрований рівень захворюваності на цій території. Прикладом можуть бути епідемія коров’ячого сказу, пташиного грипу тощо.

Епіфітотія – масове, поширюване в часі та просторі, інфекційне захворювання рослин, що супроводжується чисельною загибеллю культур і зниженням їх продуктивності, при якому уражено понад 50% їх поверхні. У вигляді епіфітотій можуть проявлятися іржа і головня хлібних злаків, фітофтороз картоплі та інші хвороби.

Катастрофа – велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Надзвичайна ситуація – обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Надзвичайна подія – подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров’ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Надзвичайні умови – це умови, що складаються як наслідок дії одного або кількох одночасно діючих факторів (особливостей місцевості, метеорологічних умов, антропогенної діяльності тощо), котрі посилюють прояв небезпек, викликаних надзвичайною подією.

Уражаючі фактори – це специфічні ноксосферні чинники життєвого середовища, які за певних умов (у надзвичайній ситуації) здатні спричинити загибель людей або завдати шкоди системам життєзабезпечення, спричиняючи при цьому значні матеріальні збитки.

Осередок ураження – це обмежена територія, в межах якої внаслідок дії вражаючих чинників джерела небезпеки загинули або були уражені люди, тварини, рослини, завдано шкоди об'єктам економіки та (або) довкіллю.

Первинні фактори ураження – це уражаючі фактори прямої дії, які безпосередньо викликаються виникненням джерела надзвичайної ситуації і здатні спричинити шкоду людині, об’єктам її життєзабезпечення і матеріальним цінностям.

Вторинні фактори ураження – це фактори ураження опосередкованої дії, які викликаються змінами об’єктів навколишнього середовища в результаті дії первинних факторів ураження і здатні спричинити шкоду людині, об’єктам її життєзабезпечення і матеріальним цінностям.

Залишкові фактори ураження – це фактори ураження, які виникають після ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, внаслідок порушення екологічної рівноваги у навколишньому природному середовищі і характеризуються довготривалим впливом на людину, її життєдіяльність, рослинний і тваринний світ.

Етапи (фази) НС – типові етапи (фази) розвитку надзвичайної ситуації, які мають місце в ґенезі будь-якій техногенній аварії: 1) накопичення відхилень в роботі системи; 2) ініціювання надзвичайної події; 3) дія первинних уражаючих факторів; 4) дія вторинних уражаючих факторів; 5) дія залишкових уражаючих факторів.

 

Практичне заняття 1

Тема: Визначення рівня та коду надзвичайної ситуації за словесним описом повідомлення про неї

Мета: Розібрати порядок класифікації надзвичайних ситуацій за рівнями та навчитися визначати рівень та код надзвичайної ситуації.

Матеріальне забезпечення: конспекти та лекції студентів, методичні рекомендації по розрахунку, класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019:2010

Питання на допуск до практичного заняття

1. Основні види НС та їх коротка характеристика.

2. Класифікація НС.

3. Уражаючі фактори НС.

4. Класифікація уражаючих факторів НС.

 

План

1. Порядок визначення коду та рівня надзвичайної ситуації

2. Приклади визначення коду та рівня надзвичайної ситуації

3. Проведення практичних розрахунків