ВІДА 4
ОБЕРЕГАР.
А.І Кондратьєв.
І те боги вам мовлять і дали Орієві заповіти:
Любіть світ зелений і життєдайний!
Любіть друзів своїх і будьте мирними між родами!
(ВК 25)
СИМВОЛИ, ЗНАКИ, ОБЕРЕГИ.
Що є символи, яка їх функція і звідки вони походять?
Є старовинна суфійська легенда, яка дає відповідь на ці не прості питання. Далека країна, яка колись існувала, мала досить досконалий суспільний лад. Люди в ній жили у радісній взаємодії один з одним та з усім світом. Вони не знали жахів, невизначеності та нестійкості, які є властивими нашому суспільству. Але мудреці цієї країни узнали, що за деякий час їх материк загине під водами океану, і розробили план переселення людей на острови, які дещо були схожі на їх країну. Ті, хто встиг переселитися туди, потерпали через суворий клімат цих островів та важке звикання до нових умов. На загал, вони звикли до примітивних умов свого нового житла і їхні розуміння та світосприйняття натомість сильно зачерствіли. Щоб пом’якшити біль, яку їм приносило порівняння старих та нових умов життя, мудреці допомогли їм забути своє попереднє щасливе існування. Про нього залишилася лише деяка згадка і тільки у тих небагатьох, хто жив мріями про повернення у втрачений рай. Вони вперто не хотіли забувати щасливу країну свого минулого і могли відновлювати втрачений світ, згадуючи образи та ідеї, які були вже забуті більшістю мешканців островів. Але кожний раз, як візіонери розказували своїм співгромадянам про те, що було відкрите їх внутрішньому зору, ті, пропускаючи їх слова через свій жорсткий досвід та мову, не розуміли змісту сказаного. Тоді ясновидці почали створювати товариства знаючих і навчали своєму мистецтву обдарованих людей, які могли тонко та глибоко відчувати та розуміти. Завдячуючи цьому мистецтву вони стали мандрувати у заповідну країну, де всі предмети є багатомірними, сяючими, наповненими глибоким змістом та життям символами. Мистецтво, яким володіли мудреці – це мистецтво символічного осягнення реальності, що вимагало від людини особливих якостей та способу мислення, які були надані лише небагатьом. Інші, що запопадливо відносилися до їх мудрості, стали копіювати їх ідеї та методи. Результатом була поява безлічі метафор, алегорій та емблем, що нагадували живі символи, як абстрактне креслення нагадує живий дім, але в нього не можна було увійти і сховатися від негоди.
Острів, який було описано у суфійській легенді – це безумовно сучасний світ, який або різко відкидає саму можливість вищого та досконалого досвіду, або вмонтовує цей досвід у примітивні форми готових знаків, емблем та алегорій, у яких він втрачає або перекручує свою багатомірність, перетворюючись в утилітарну систему соціально-функціональних знаків та жестів. Соціальні структури, які мають забезпечувати адекватне функціонування суспільних, політичних, культурних та інших механізмів впливу, виступили масованим фронтом проти знання, збереженого у символах, забиваючи потужною лавиною сумбурної інформації ті важливі сторони нашого існування, які пов’язані з інтелектуальною інтуїцією та пророчим баченням, творчою уявою, евристичною діяльністю та снами, тобто нашими людськими, а не механічними машинними функціями. Але існує сфера, де символи ще не до кінця втратили свою харизму, але редуційовані до алегорій та емблем перетворюються у засіб соціального маніпулювання та формування людини натовпу. Про ці функції соціального управління було деколи правильно сказано “Рука, що керує пресою, радіо, телебаченням та багатотиражними журналами, керує країною”. Будь-який тоталітарний лад дає нам візуальну ілюстрацію цієї думки так, як і демонструє “утопічність”, невловимість, сталість реальних символів у пастках соціальних лабіринтів.
Символ – це елемент живого сакрального (таємного) світу.
СИМВОЛИ ГОСПОД ПАНТЕОНІВ ПРАВОСЛАВ’Я.
Зірка Господа Ра. Хрест Господа Дия. Хрест Господа Дажбога.
Зірка Господа Ра – восьмикінцева зірка на кінцях та перетинах якої (див. Боготар) вписуються всі 24 бога Пантеону Фізичного Світу Землі, а всередині Господь Ра. Цей символ можна побачити на банях собору Святої Софії та на стелі Михайлівської церкви Видубицького монастиря у м. Києві, які були побудовані і розписані на початку XII ст. н.л, коли народ України ще пам’ятав і своїх богів, і свої символи. Сучасна християнська церква, не знаючи значення цього символу, інколи називає його Зіркою духовного відродження. Цю зірку у її символічному зображенні можемо бачити на багаточисельних українських малюнках, писанках, вишиванках, прапорах та корогвах.
Хрест Господа Дия – схожий на кельтський хрест і символізує у першу чергу Ефірний Світ Землі з напрямками світу. У астрологів та астрономів цей знак символізує планету Земля. Це також був символ столиці Гіперборії - Поли. У древній німецькій міфології цей символ називається хрестом Вотана (Одина).
Хрест Господа Дажбога – восьмикінцевий хрест, що символізує Астральний Світ Землі. Цей хрест є широко відомим на всіх континентах і в буддизмі він називається Кармою, у індуїзмі – Чакра-вартою, у японському синтоїзмі –Хорин-римбо. Протестанти, не знаючи його значення, називають цей хрест Лотарингським, у німецькій міфології це хрест Агтван. Цей хрест також зображений на стелі Михайлівської церкви Видубицького монастиря у м. Києві та у інших старовинних церквах України. Практично на всіх банях українських церков встановлені хрести, що є подобою цього Хреста. Гадаю, що таким чином ці хрести показували єдність Відо-Вістичного Православ’я та християнства (не савеліянської версії), а також символізували Козацьку державність України.
Хрест Господа Сварога. Символ Господа Пана. Зірка Господа Сеста.
Хрест Господа Сварога – шестикінцевий хрест, який символізує Ментальний Світ Землі. Цей хрест ми можемо побачити на стінах Церкви Вознесіння, що біля Колегіуму у місті Переяслав-Хмельницькому, яка була побудована у 1695-1700 р.р. та інших старовинних церквах України. Тобто, зовсім нещодавно, ще на початку ХVIII ст., українське Православ’я, що очевидно, знало та сповідувало культуру та філософію відо-вістизму.
Символ Господа Пана – Всевидюче око, втілює Каузальний Світ Землі. Християнська церква, не знаючи його справжнього значення, також називає його Всевидючим оком і пов’язує з юдейським племінним духом Яхве. Цей символ у стилізованому зображенні також є в Михайлівській церкві Видубицького монастиря у м. Києві та багатьох інших старовинних церквах України.
Зірка Господа Сеста – така знайома нам п’ятикінцева зірка, що втілює Світ Душ Землі. У кельтів цей символ називається Стопою Відьми. Сьогодні цей знак також носять на своїх уніформах та пагонах військові деяких армій світу.
Зірка Господа Семеша. Символ Господа Вісти. Символ Господа Дева.
Зірка Господа Семеша – Чотирикінцева зірка з перехрещеними променями втілює Духовний Світ Землі. Цей символ дуже часто зустрічається в археологічних розкопках древніх слов’янських міст та поховань.
Символ Господа Вісти – Божественна Монада, втілює Етичний Світ Землі. Цей символ широко використовують на Сході і називають його також Божественною Монадою, а у Китаї – Тай-цзи.
Символ Господа Дева – Втілює Мовний Світ Землі і також є поширеним на Сході. Інколи цей символ Господа Дева сприймають як символ Сонця.
СВАСТИЧНІ СИМВОЛИ.
Багато людей сьогодні асоціюють Свастику з Фашизмом та Гітлером. Цю думку вбивали нашим людям останні 60 років. Мало хто сьогодні знає, що на радянських грошах з 1917 по 1923 роки була зображена Свастика, що на рукавах солдат та офіцерів Червоної Армії у цей період також була Свастика у лавровому вінку. Існує навіть така думка, що Свастику, як партійний символ, Гітлеру подарував сам Сталін у 1920 році. На жаль, сьогодні навколо цього древнього символу накопичилося дуже багато легенд та міфів.
Свастичний символ є хрестом із загнутими кінцями, які направлені за, або проти годинникової стрілки і, як правило, всі свастичні символи називають одним словом – СВАСТИКА, що є неправильним, тому що кожний свастичний символ мав у древності свою власну назву, оберегові Сили та образне значення.
Під час археологічних розкопок Свастичну символіку, як і символіку богів та Господ Пантеонів Православ’я, найчастіше знаходили на території Русі, тобто в сучасній Україні, Білорусії та Європейській частині Російської Федерації. Ні Західна Європа, ні Індія не можуть іти ні в яке порівняння з територією Русі у наявності свастичних символів, що покривають зброю, стяги, національні костюми, будинки та храми. Розкопки говорять самі за себе – багато древніх слов’янських городищ побудовані у формі Свастики, яка чітко була зорієнтована на чотири сторони світу.
Свастика та Свастичні символи є головним і, навіть можна сказати, практично єдиним елементом древніх українських орнаментів. Але це зовсім не означає, що праукраїнці були поганими художниками. По-перше, в той час було дуже багато різновидів Свастичних символів. По-друге, у древності ні один візерунок не наносився просто так, кожному елементу візерунка відповідали визначені культові чи оберегові значення.
Не тільки древні орійці вірили у магічну силу Свастики. Цей символ знайдено на глиняному посуді із Самари (сучасний Ірак), що датується V тисячоліттям до н.л. Свастичні символи різних напрямків зустрічаються у доорійській культурі Мохенджо-Даро (біля річки Інд) та древньому Китаї близько 2000 років до н.л. У Північно-східній Африці знайдено захоронення періоду царства Мероз, яке існувало у ІІ-ІІІ столітті н.л. Фреска на стелі відображає жінку, що вступає до загробного світу, на одязі мертвої зображено Свастику. Прикладів багато.
Свастична символіка була обереговою практично у всіх народів на території Європи та Азії: в українців, росіян, білорусів, німців, поморів, скіфів, сарматів, мордви, удмуртів, башкир, чувашів, індусів, ісландців, шотландців та багатьох інших.
Як релігійний символ Свастику завжди використовували послідовники Індуїзму, Джайнізму та Буддизму на Сході; Друїди Ірландії, Шотландії, Скандинавії, представники Натур-релігійних конфесій Європи та Америки на Заході.
В Україні Свастичні символи та елементи зустрічаються у послідовників Древніх Родових культів, у традиції Відо-Вістичного Православ’я та у ранньому християнстві. Уважно роздивившись фрески Софійського Собору у Києві, можна побачити навіть неозброєним оком безліч Свастичних символів та оберегів. Гадаю, в Україні немає такого старовинного Храму, де б не використовувалися Свастична оберегова символіка, що недвозначно говорить про єдність Відо-Вістичного Православ’я та раннього (не забрудненого) християнства.
У Свастику вірили як у талісман, що “притягує” вдачу та щастя. У Древній Русі вважалося, якщо намалювати Свастику на долоні, то обов’язково пощастить. Навіть сучасні студенти малюють Свастику на долонях перед іспитами. Свастику малювали і на стінах чи дверях будинку, щоб у ньому було щастя і в Україні, і в Росії, і в Індії. У наші дні філософи, лозоходці та біоенергетики пропонують будувати міські квартали у вигляді Свастик – такі конфігурації мають генерувати позитивну енергію. Саме так було побудовано, як видно з розкопок, древнє орійське місто Аркаїм, що у Північному Казахстані.
Загальноприйнята назва цього Солярного символу – Свастика, за однією з версій походить від санскритського слова “суасти”, що перекладається: “су” – прегарний, добро і “асти” – бути, Тобто “Бути добру”, або “Всього найкращого”. За іншою версією, це слово має ще трипільське походження, тому що відомо, що свастичну символіку у різних варіаціях та її назву у древню Індію, Тибет, Китай, принесли древні орійці. Тибетці та індуси ще і досі стверджують, що Свастику, цей Всесвітній символ добра та щастя, їм принесли з-за високих Північних гір (Гімалаїв) білі вчителі.
Древні відичні джерела говорять нам про те, що навіть наша галактика має форму Свастики, а наша Сонячна система знаходиться у одному з рукавів цієї Небесної Свастики. А через те, що ми знаходимося у рукаві, вся наша галактика, її древня назва “Свасти”, сприймається нами як Перунів Шлях, або Чумацький Шлях.
У праукраїнців, в залежності від кольору, довжини та напрямку загнутих кінців Солярного Хреста, цей символ мав різні назви, а також різні образні та оберегові значення:
“ПОЛУМ’Я” – Символ захисного оберегового Духовного Полум’я. У
Відичній Традиції цей Символ називається “Пранава” і втілює у собі
священну мантру “ОМ”. Несе чоловічий аспект. Це символ сили та
єдності воїнського Духу, перемоги Світлих Сил Розуму над силами Тьми та невігластва. Гадаємо, що одне з імен символу є “ПРАВА”.
“ВОГОНЬ” – Символ священного вогню Жертовника та Домашнього вогнища. У Відичній Традиції цей Символ називається “Агні”. Несе жіночий аспект. Обереговий Символ Вищих Світлих Богів, які охороняють житло та храми, а також древню мудрість Богів, тобто
древні Віди. Гадаємо, що друге ім’я цього символу є “СЛАВА”.
“КОЛОВОРОТ” – Символ Сонця, яке сходить на Сході, символ вічної перемоги Світла над Тьмою і Вічного Життя над Смертю. Є складеним з двох рун “Solwo”- Сонце. Колір Коловорота: червоний символізує відродження, блакитний – відновлення, чорний – зміни.
“ІНГЛІЯ” – Символізує Перший Творчий Божественний Вогонь Творення, з якого з’явився Всесвіт та наша Сонячна система. Цей символ є оберегом Божественної Чистоти і він захищає Світ від Сил Тьми.
“ГРОМОВИК” – Символ Бога Перуна, що охороняє Царство богів
та зберігає Древню Небесну Мудрість, тобто Віди. Як оберіг зображувався на військовій зброї та щитах, а також над входом до Сховищ, щоб той, що входить до них з недобрими думками був вражений Громом.
“ГРОЗОВИК” –Вогняний символ (Перуниця), за допомогою якого Жерці Православ’я керували природними стихіями погоди, а також Грозовик використовували як оберіг, що захищає від непогоди житло та храми.
“РОДОВИК” – Символізує Світлу Силу Бога Рода, що допомагає народам великої Раси, надає постійну підтримку Древніх Мудрих Пращурів людям, які працюють на благо свого Роду і творять для нащадків свого Роду. Цей оберіг можна бачити на стіні біля Північно-Західних дверей Собору Святої Софії у м. Києві.
”БОГОВИК” – Втілює Вічну силу та оберезтво Світлих Богів людини, що стала на шлях Духовного розвитку та досконалості. Мандала, з зображенням цього символу допомагає людині усвідомити взаємопроникнення та Єдність чотирьох Першоелементів у нашому Всесвіті.
“КОЛЯДНИК” – Символ Коляди, 13-го місяця року, символ оновлення Землі і підготовки до приходу Нового астрономічного року. Символ перемоги Світлого дня над Темними днями. Використовувався як чоловічий оберіг, що давав чоловікам сили у творчій праці та у борні з ворогами.
“ХРЕСТ ЛАДИ” – Символ Ладу, Любові, Гармонії та Щастя у сім’ї. В народі цей символ ще називали “ЛАДИНЕЦЬ” Як оберіг його носили, як правило, дівчата, щоб мати захист від “дурного ока”.
“ЯРОВОРОТ” – Вогневий Символ Бога Ярила, який керує яровим цвітінням та всіма благодійними погодними умовами. В народі було за обов’язок малювати цей символ на сільськогосподарському знарядді: плугах, серпах, косах, сапах.
“СОЛОНЬ” – Древній Сонячний Символ, що є оберегом для людини та його майна від темних сил. Цей символ, як правило, зображували на одязі та побутових предметах. Дуже часто це зображення зустрічається на ложках, чашках, горщиках тощо.
”ХРЕСТ ТАНІ” (Дани) – Древній Сонячний символ, що є оберегом території ОРАТАНІЇ – УКРАЇНИ. Несе жіночий аспект. Використовувався як магічний патерик жерцями Православ’я. Такий лівосторонній патерик зберігається у Коломийському
історичному музеї Гуцульщини та Покуття України.
“ХРЕСТ ХОРСА” – Древній Сонячний символ, що є оберегом території ОРАТАНІЇ – УКРАЇНИ. Несе чоловічий аспект. Використовувався як магічний патерик жерцями Православ’я. Є
інформація, що такий правосторонній патерик зберігається
(заховано) у запасниках Ватикану.
РУНІЧНІ СИМВОЛИ.
На приземленому рівні руни є системою письма. А на космічному рівні, як і на земному, руни є системою комунікації. Як кажуть мудреці Північної Європи, руни – це інструмент пізнання таємних, невидимих ніяким іншим способом, істин. Руни – це свого роду традиційний код, який подаровано нам богами, код, за допомогою якого можна послати повідомлення з одного рівня реальності на другий, з одного світу до іншого. Як у магії, де метою майстра рун є зміна об’єктивного світу відповідно до його власної волі, так і в рунічному гаданні, де за мету ставиться “читання” прихованих істин про себе та про зовнішній світ, - руни завжди є інструментом (посередником), за допомогою якого інформація може бути відправлена чи отримана.
Насправді, руни живуть в душі того, хто займається гаданням, тобто у вашій душі. Рунічні знаки – це символічні об’єкти, які діють як магічне дзеркало вашої душі. Коли ви споглядаєте руни, викладені на священному куску білої матерії – насправді ви дивитеся у глибини Криниці Долі.
Ми не ставимо собі за мету донести до читачів практику пророцтва на рунах. Той, хто зацікавиться цими практиками, обов’язково знайде поза нашою книгою необхідні йому джерела.
Нижче наводяться Рунічна абетка Старшого Футарку у її Північній Традиції та порядку, рунічне звукове відображення та тлумачення значення рун.
