Розміри податку на додану вартість у готелях країн ЄЕС

Примітка. Таблицю складено за даними «Вимог до індустрії готелів, ресторанів та кафе в 1992 році. За матеріалами Білої книги Хотрек» (М.: Центр, рада з туризму та екскурсій, Ін-т туризму, 1991) [318, с 78].

Розвиваючи основи державної податкової політики щодо готель­ного господарства і туризму в Україні, вважаємо, що більш доцільним може бути диференційований підхід до встановлення ставки ПДВ для підприємств різних регіонів країни. Для підприємств, розміщених у регіонах з інтенсивним або туристським потоком, що розвиваються,

але з недостатнім ступенем забезпечення місцями в готелях, розмір податку може бути нижчим за стандартний, а для підприємств, розташованих у регіонах з низьким рівнем туристського попиту та достатнім ступенем забезпечення населення готельними місцями, він може бути вищим.

Яскравим прикладом щодо підтвердження попередньої думки може бути стимулювання розвитку готельного господарства в одній з дестинацій України - Закарпатській області. За забезпеченістю місцями на підприємствах готельного типу ця область посідає передостаннє місце серед усіх областей України - 1,9 місця на 1000 осіб населення (при нормативі 4,8 місця, встановленому ще в СРСР). При виділеній для проживання іноземців частці номерного фонду готелів області в розмірі 32,9%, (наприкінці 90-х років XX ст.) частка фактично наданих послуг проживання цьому контингенту споживачів становить 7%, тобто у 4,5 раза менша. Це свідчить про невисокий рівень комфортності, відсутність необхідної інфраструктури, невідпо­відність попиту споживачів пропозиції послуг, що безумовно пов'язано з недостатніми маркетинговими дослідженнями та відсут­ністю необхідних фінансових коштів на створення і підтримку матеріально-технічної бази та оснащення готелів. Тобто для цієї області, яка, входить до складу спеціальної економічної зони, можна рекомендувати встановити менший розмір ПДВ, а, можливо, на певний період часу зовсім звільнити від нього або від сукупності податків.

Метод диференціації розміру податку на додану вартість по окремих регіонах досить широко застосовують у США та європейських країнах. При цьому розмір коливань податку від стандартного обмежено жорсткими межами: «+, - 2,5%» [318, с 79].

Позитивне вирішення питання щодо зниження розміру ПДВ у готельній індустрії у найближчій перспективі відіграватиме важливу роль для забезпечення конкурентоспроможності підприємств України на світовому ринку готельних послуг і, насамперед, серед країн ЄЕС, Середземномор'я, Ближнього Сходу - основних в'їзних-в'иїзних регіонів туристських потоків до України.

Результати аналізу свідчать (табл. 4.1), що у 9 з 12 країн ЄЕС застосовують зменшений розмір податку на додану вартість, що забезпечує зниження цін на послуги гостинності та відповідно, підвищення рівня їх конкурентоспроможності.

У деяких країнах Середземноморя, наприклад на Кіпрі та Мальті, продукт гостинності взагалі не оподатковується податком на додану вартість. У Тунісі розмір цього податку становить лише 6%,

в Ізраїлі підприємства, які приймають іноземних туристів, взагалі не оподатковуються ПДВ. В Єгипті ця податкова пільга поширюється на підприємства, які обслуговують іноземних туристів упродовж 10 років.

Питання надання пільг шодо податку на додану вартість для готельних підприємств, на наш погляд, має вирішуватись одночасно з іншими підприємствами інфраструктури готельного господарства і туризму, у тому числі: транспорту, торгівлі та харчування, побутового, культурно-масового та інших видів обслуговування, які забезпечують комплексний продукт гостинності для туристів.

Найважливішим господарчим підрозділом у готелях є підрозділ ресторанного господарства, який функціонально дуже тісно пов'я­заний з технологією обслуговування споживачів готельних послуг. Він займає друге місце у формуванні доходів готелів і перше -за розміром витрат серед інших підрозділів, які надають основні та додаткові послуги. Тому доцільність пільгової податкової політики закладів ресторанного господарства при готелях, які мають особливий режим роботи, не викликає сумнівів. Це підтверджує і закордонний досвід оподаткування ресторанів при готелях.

Так, країни ЄЕС вважають за доцільне використовувати зменшений розмір податку на додану вартість у сфері ресторанного господарства (табл. 4.2).

Таблиця 4.2