Тема 4. Відповідальність за правопорушення, які посягають на власність. Відповідальність за правопорушення, які посягають на громадський порядок і громадську безпеку.

Практичне заняття - 2 години.

Самостійна робота – 6 годин.

 

Питання на практичне заняття

1. Дрібне викрадення чужого майна.

1.1. Об’єктивна складова.

1.2. Суб’єктивна складова.

1.3. Розмежування з крадіжкою як кримінально караним правопорушенням.

2. Дрібне хуліганство.

2.1. Об’єктивна складова.

2.2. Суб’єктивна сладова.

2.3. Розмежування з хуліганством як кримінально караним правопорушенням.

3. Вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми.

3.1. Об’єктивна складова.

3.2. Суб’єктивна складова.

3.3. Спеціальні заходи попередження насильства в сім’ї.

4. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей.

5. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

6. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях.

7. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді.

 

Методичні рекомендації для самостійної підготовки

Слід знати, що кваліфікація адміністративних правопорушень – це встановлення відповідності ознак скоєного діяння ознакам конкретного складу адміністративного проступку, передбаченим адміністративно-правовою нормою.

Як невід'ємна складова частина діяльності компетентних органів (посадових осіб) по застосуванню законодавства про адміністративні правопорушення, кваліфікація являє собою розумовий процес тієї або іншої особи, що полягає в порівнянні ознак діяння з ознаками, включеними законодавцем у конструкцію визначеного складу. Необхідно навчитись визначати елементи складу кожного правопорушення, що допоможе здійснити їх правильну кваліфікацію. Слід пам’ятати, що кваліфікація є найважливішою стадією (етапом) правозастосування (діяльності по застосуванню норм законодавства про адміністративні правопорушення). Правильна кваліфікація – необхідна умова законності всієї правозастосовчої діяльності.

Для вірної кваліфікації правопорушення за ст. 51 КУпАП „Дрібне викрадення чужого майна” необхідно визначитися із складом даного правопорушення.

Слід звернути увагу на те, що предметом даного правопорушення є майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи. Розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення правопорушення, а розмір відшкодування завданих правопорушенням збитків – за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутності зазначених цін на майно його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи.Чужим слід визнавати майно, яке не перебуває у власності чи законному володінні винного.

Для розмежування дрібного викрадення чужого майна з крадіжкою як кримінально караним правопорушенням слід звернути увагу на те, що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Відповідно до п.5 підрозділу 1 Розділу ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, тобто повинна дорівнювати 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку. До 31 грудня 2014 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга визначається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку. Для визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи необхідно звернутись до ЗУ «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Наприклад, відповідно до ст.7 Закону України від 06.12.12р. № 5515-VI “Про Державний бюджет України на 2013 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень. Таким чином, розмір податкової соціальної пільги у 2013 р. становить 50% від 1147 грн., тобто 573,5 грн. Отже, адміністративна відповідальність за ст.51 КУпАП у 2012 році наставатиме у разі викрадення майна на суму до 114,7 грн. (0,2*573,5).

Для вірної кваліфікації правопорушення за ст. 173 КУпАП „Дрібне хуліганство” необхідно визначитися із складом даного правопорушення.

Слід звернути увагу на те, що дане правопорушення з об’єктивної сторони може проявлятися у: 1) нецензурній лайці в громадських місцях, 2) образливому ставленні до громадян та 3) інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Кожна із зазначених дій за своєю сутністю є оціночним поняттям, що ускладнює процедуру кваліфікації даного правопорушення, оскільки багато чого залежить від особистого розсуду особи, яка розглядатиме дану справу. При підготовці до практичного заняття слід продумати приклади конкретних дій, які можуть бути кваліфіковані як дрібне хуліганство.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під’їзди, а також підземні переходи, стадіони (ЗУ “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення” від 22.09.2005 р.).

Відмінною особливістюдрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку є те, що воно не має характер грубого порушення громадського порядку, в діях особи відсутня явна неповага до суспільства, не причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян. Грубе порушення громадського порядку повинно супроводжуватись особливою зухвалістю і винятковим цинізмом, розкриття сутності яких можна знайти в п. 5 постанови пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хуліганство» від 22 грудня 2006 року.

Визначення поняття «насильства в сім’ї» закріплено в ЗУ «Про попередження насильства в сім’ї», так під насильством в сім’ї слід розуміти будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

Для вірної кваліфікації правопорушення за ст. 173² КУпАП «Вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису, непроходження корекційної програми» необхідно визначитися із складом даного правопорушення.

Слід звернути увагу на те, що суб’єктом даного правопорушення може бути лише особа, яка вчинила насильство щодо одного із членів своєї сім’ї. Саме в ЗУ «Про попередження насильства в сім’ї» в ст. 1 надано визначення поняття «члени сім’ї», до яких віднесено: 1) осіб, які перебувають у шлюбі; 2) осіб, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою; 3) їхні діти (діти двох попередніх категорій осіб); 4) особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; 5) особи, які є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання. Для усвідомлення сутності осіб, які проживають однією сім’єю, необхідно звернутись до ст.3 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 року сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Слід звернути увагу на те, що адміністративна відповідальність за вчинення насильства в сім’ї за ст.173² КУпАП настає за вчинення лише 3 із 4 видів насильства в сім’ї: психологічного, фізичного та економічного.

Використовуючи ЗУ «Про попередження насильства в сім’ї» слід дослідити спеціальні заходи попередження насильства в сім’ї, звернувши особливу увагу на захисний припис та обов’язок пройти корекційну програму, оскільки їх невиконання тягне за собою настання адміністративної відповідальності відповідно до ст.173² КУпАП.

Наступним кроком підготовки до практичного заняття єаналіз складу такого адміністративного правопорушення як невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей, відповідальність за яке передбачена в ст.184 КУпАП.

Відповідно до ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Права та обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені також в Сімейному кодексі України.

Особливу увагу слід звернути на ч.3 ст. 184 КУпАП, яка передбачає, що у разі вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, на батьків або осіб, які їх замінюють, накладається штраф, як і в випадку вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Наступним правопорушенням, відповідальність за яке необхідно проаналізувати під час підготовки до практичного заняття, є порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.12.94 р. шум відноситься до фізичних факторів середовища життєдіяльності, що впливають або можуть впливати на здоров’я людини чи на здоров’я майбутніх поколінь. Слід знати, які саме об’єкти відповідно до ст.24 даного закону визначені як захищені, у якій годині яка діяльність на них є забороненими тощо.

Вказаним вище Законом також встановлено, що сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів. Так, наприклад, в рішенні Одеської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території міста Одеси» від 23.12.2011 р. у розділі 8 визначено обов’язки підприємств, установ, організацій та громадян при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму та інших фізичних факторів.

Подібні Правила встановлюються з метою забезпечення прав і законних інтересів громадян щодо дотримання тиші на вулицях, площах, у парках, скверах, гуртожитках, житлових будинках, прибудинкових територіях, будівлях дачно-будівельних кооперативів, лісопаркових зонах відпочинку, пляжах та інших місцях масового відпочинку населення. Правила містять загальнообов’язкові на території міста норми, за порушення яких наступає адміністративна відповідальність відповідно до статті 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини восьмої статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

Відповідно до пункту 26 статті 10 Закону України «Про міліцію» міліція відповідно до своїх завдань зобов’язана забезпечувати в межах своїх повноважень виконання та контроль рішень сільських, селищних, міських рад із питань охорони громадського порядку, торгівлі, утримання тварин у домашніх умовах, додержання тиші в громадських місцях тощо, а також контролювати утримання в належній чистоті територій дворів і прибудинкових територій у містах та інших населених пунктах.

Наступним кроком підготовки до практичного заняття єаналіз складу такого адміністративного правопорушення як куріння тютюнових виробів у заборонених місцях, відповідальність за яке передбачена ст.175¹ КУпАП.

Слід зазначити, що перелік місць, де куріння тютюнових виробів забороняється визначається Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», а також рішеннями відповідних сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. куріння тютюнових виробів - дії, що призводять до згорання тютюнових виробів, у результаті чого утворюється тютюновий дим, який виділяється в повітря та вдихається особою, яка їх курить.

Слід звернути увагу на те, що до тютюнових виробів даним законом віднесено сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Саме в даному законі вперше закріплено визначення громадського місця, під яким слід розуміти частину (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Крім того, в ньому наведено перелік місць, в яких куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів взагалі заборонено, та перелік місць, в яких куріння тютюнових виробів забороняється, крім спеціально відведених для цього місць. Слід враховувати, що на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити куріння тютюнових виробів. Так, відповідно до розділу 8 рішення Одеської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території міста Одеси» від 23.12.2011 р. забороняється куріння тютюнових виробів на робочих місцях та в громадських місцях (за винятком місць, спеціально для цього відведених), а саме: 1) в будівлях, спорудах (їх частинах), доступних або відкритих для відвідування вільно чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їздах; 2) у тунелях і підземних пішохідних переходах; 3) на стадіонах; 4) у ліфтах, таксофонах; 5) на територіях закладів освіти, у тому числі дитячих комбінатів, шкіл, вищих та середніх навчальних закладів; 6) на територіях та безпосередньо поряд з територіями дитячих майданчиків, дитячих розважальних атракціонів, майданчиків для відпочинку та дозвілля; 7) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ.

Під час самостійної підготовки слід звернути увагу на вимоги до місць та закладів, де куріння заборонено. Наступним правопорушенням, відповідальність за яке необхідно проаналізувати під час підготовки до практичного заняття, є розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді. Під час самостійної підготовки слід звернути увагу на об’єктивна сторона даного правопорушення полягає виключно в активних діях з вживання спиртних напоїв. При цьому протиправним є розпивання будь-яких спиртних напоїв: горілки, коньяку, вин, самогону чи інших алкогольних напоїв домашнього виготовлення. Що стосується розпивання у громадських місцях одеколонів, лосьйонів, політури та інших одурманюючих рідин на спиртовій основі, то такі дії також слід розцінювати як адміністративний проступок. Слід пам’ятати, що досягнення стану алкогольного сп’яніння є необов’язковим, оскільки достатньо одного факту їх розпивання в місцях, спеціально не встановлених для цих цілей. Сутність поняття «розпивання» охоплює не тільки сам факт вживання спиртного напою, але й дії, що передують йому (наприклад, розливання спиртного напою в стакани). Іншим видом дій, які утворюють об’єктивну сторону даного правопорушення, є поява в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп’яніння, яка явно порушує загальновизначені норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав’язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп’яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси – нестійкість, хитка хода); п’яний повністю безпорадний (у непритомному стані). До того ж не має значення вид ужитого напою, що містив алкогольну складову (це може бути пиво або інший слабоалкогольний напій), які не віднесені до спиртних напоїв та розпивання яких у громадських місцях не заборонено. Слід усвідомити, що не можна притягувати до відповідальності тільки за сам факт появи у громадському місці, якщо поведінка особи при цьому є пристойною.

Засвоїти поняття: чуже майно; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; соціальна пільга; прожитковий мінімум; шахрайство; крадіжка; розтрата; привласнення; хуліганство; винятковий цинізм; зухвалість; громадське місце; насильство в сім’ї; корекційна програма; тютюновий виріб; спиртні напої.

 

Питання для самоконтролю:

- Що є предметом викрадення чужого майна?

- Яке майно є чужим?

- Хто може бути суб’єктом дрібного викрадення чужого майна?

- На яку суму повинно бути викрадене майно, щоб таке викрадення вважалось дрібним?

- У яких формах може бути вчинене дрібне викрадення чужого майна?

- Як розмежувати дрібне викрадення чужого майна з крадіжкою і шахрайством, відповідальність за які настає відповідно до ККУ?

- Які дії характерні для дрібного хуліганства?

- Як розмежувати дрібне хуліганство і хуліганство як кримінально каране правопорушення?

- Які місця можна віднести до громадських?

- Назвіть діяння, які входять до об’єктивної сторони дрібного хуліганства.

- Наведіть приклади діянь, що охоплюються поняттям «образливе ставлення до громадян».

- Наведіть приклади діянь, що охоплюються поняттям «інші подібні дії» у контексті дрібного хуліганства.

- Яка факультативна ознака об’єктивної сторони становиться обов’язкою при кваліфікації дрібного хуліганства?

- Що є відмінною особливістюдрібного хуліганства від хуліганства як кримінально караного діяння?

- Які види насильства в сім’ї існують? Які з них тягнуть настання адміністративної відповідальності?

- Які існують спеціальні заходи попередження насильства в сім’ї?

- Чи виключає застосування спеціальних заходів попередження насильства в сім’ї настання адміністративної відповідальності?

- За невиконання яких спеціальних заходів попередження насильства в сім’ї настає адміністративна відповідальність?

- Хто відноситься до членів сім’ї при кваліфікації насильства в сім’ї?

- Якими нормативно-правовими актами визначено місця, в яких забороняється куріння тютюнових виробів?

- Назвіть місця, у яких категорично забороняється куріння тютюнових виробів.

- Назвіть місця, у яких забороняється куріння тютюнових виробів, крім спеціально відведених для цього місць.

- Яка наочна інформація має бути розміщена у місцях та закладах, де куріння заборонено?

- Хто має право заборонити або обмежити куріння тютюнових виробів в межах відповідної адміністративної території на час проведення масових заходів?

- Назвіть діяння, що включає в себе об’єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.178 КУпАП.

- Розпивання яких спиртних напоїв у заборонених місцях є протиправним?

- Склад правопорушення, передбаченого ст.178 КУпАП, є формальним чи матеріальним?

- Чи завжди поява в громадських місцях у нетверезому стані тягне настання адміністративної відповідальності? Чи має при цьому значення вид напою, що вживався особою?

- Наведіть приклади захищених від шкідливого впливу шуму об’єктів.

- Наведіть приклади діянь, що є забороненими у нічний час на захищених об’єктах.

- Коли заборонено проводити на захищених об’єктах ремонтні роботи, що супроводжуються шумом?

- Які норми не повинен перевищувати шум?

- В залежності від чого диференційовані науково обґрунтовані допустимі рівні шуму?

- На які випадки не поширюються законодавчо встановлені вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом?

- Чи однаковою є відповідальність батька та матері батьків за виховання, навчання і розвиток дитини?

- В якому нормативно-правовому акті міститься перелік обов’язків батьків?

- Наведіть приклади обов’язків батьків, за невиконання яких їх може бути притягнено до адміністративної відповідальності?

 

Вирішити задачі:

1.Гр-ка Кузнєцова 31.05.2010 року, близько 13:00 години, в м. Біляївка викрала одну курку, вартістю 48 грн. із домоволодіння гр.-на Сергєєва, за що була притягнена до адміністративної відповідальності 10.06.2010 року. 03.06.2011 р. гр-ка Кузнєцова близько 22:00 години, в м. Біляївка викрала одну курку, вартістю 58 грн. із домоволодіння гр-на Нікітенко. Кваліфікуйте дії гр-ки Кузнєцової.

2. Гр-н Петренко причинив тілесні ушкодження своїй матері, а також вигнав її з дому. Кваліфікуйте дії гр-на Петренко та надайте алгоритм дій працівника міліції в даному випадку.

3.20.01.2012 року о 18-00 годині гр-н Костюченко біля будинку №14 по улиці Говорова будучи в стані алкогольного сп’яніння висловлювався нецензурною лайкою на адресу гр-ки Костюченко та гр-на Завального та штовхав їх, на зауваження не реагував. Кваліфікуйте дії гр-на Костюченко.

4. Гр-н Боровицький С.П., перебуваючи у себе вдома, в компанії друзів відзначав день народження. О 23 годині він разом з гостями відправився гуляти по місту, забувши вимкнути магнітофон. Сусід гр-на Боровицького С.П. гр-н Кленман Т.М., роздратований гучною музикою, яка звучить протягом декількох годин, викликав міліцію. У зв'язку з даним фактом у відношенні Боровицького С.П. було порушено справу про адміністративне правопорушення. Даючи пояснення у справі, він повідомив, що не винен в події, так як покинув квартиру першим, попросивши одного з гостей, Соболєва П.П., вимкнути електроприлади і замкнути квартиру, але той цього не зробив. Гр-н Соболєв П.П., даючи свідчення у справі, не заперечував, що Боровицький С.П. дійсно просив вимкнути музику і світло в квартирі, але при цьому він звертався не до нього особисто, а до всіх присутніх. Гр-н Соболєв П.П. пояснив також, що мало знайомий з Боровицьким С.П. і був у нього в гостях вперше, тому взагалі не відніс дане прохання на свій рахунок. Інші свідки – гр-н Коробов К.Л. і гр-ка Маркова Ж.М. – повідомили, що практично не пам'ятають подій того вечора. Визначте, хто в даній ситуації є суб'єктом адміністративної відповідальності? Яка може бути форма вини суб'єкта при вчиненні даного правопорушення?

5.22 лютого 2012 року о 23.00 гр-н Машко П.Р. був доставлений у міське відділення міліції за появу угромадському місці у п'яному вигляді. Надалі він пояснив, що щойно відзначав у ресторані своє 18-річчя. В процесі перевірки вияснилось, що півроку тому гр-н Машко П.Р. піддавався застереженню за розпивання спиртних напоїв у громадському місці. Наступного дня начальник відділення міліції піддав гр-на Машка П.Р. штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (за ч. 2 ст.178 КУпАП). Оцініть законність прийнятих щодо гр-на Машка П.Р. заходів.

Тестові завдання для самоконтролю:

Об’єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у:

А. нецензурній лайці в громадських місцях;

В. образливому ставленні до громадян;

С. інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян;

D. всі наведені варіанти відповідей є вірними.

Адміністративна відповідальність за вчинення насильства в сім’ї не настає у разі вчинення:

A. фізичного насильства;

B. сексуального насильства;

C. психологічного насильства;

D. економічного насильства;

E. у разі вчинення всіх перелічених видів насильства в сім’ї може наставати адміністративна відповідальність.

За яких умов вчинення фізичного насильства в сім’ї тягне настання адміністративної відповідальності:

A. не завдало фізичного болю;

B. не завдало сильних страждань;

C. не спричинило тілесних ушкоджень;

D. не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень;

E. не завдало фізичного болю і не спричинило сильних страждань.

До спеціальних заходів попередження насильства в сім’ї не відноситься:

A. офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї;

B. узяття на профілактичний облік і зняття з профілактичного обліку членів сім’ї, що здійснили сімейне насильство;

C. захисний припис;

D. обов’язок пройти корекційну програму;

E. всі наведені варіанти є спеціальними заходами попередження насильства в сім’ї.

Захисним приписом правопорушнику не може бути заборонено:

A. чинити конкретні акти насильства в сім’ї;

B. отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства в сім’ї;

C. відвідувати жертву насильства в сім'ї, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем їх спільного проживання;

D. відвідувати дітей у закладах освіти, які вони відвідують;

E. вести телефонні переговори з жертвою насильства в сім’ї.

Яка категорія осіб вважатиметься членами сім’ї лише за умови спільного проживання:

A. повнолітні діти та їх батьки;

B. діти осіб, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою;

C. особи, які перебувають під опікою чи піклуванням;

D. особи, які перебувають у шлюбі;

E. серед наведених варіантів вірної відповіді немає.

Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

A. в аеропортах та на вокзалах;

B. у ліфтах;

C. у приміщеннях закладів охорони здоров’я;

D. у під’їздах житлових будинків;

E. на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.

Під появою в громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, необхідно розуміти:

A. поведінку особи у стані сп’яніння, яка явно порушує загальновизначені норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав’язливе ставлення до громадян тощо);

B. коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо);

C. через сп’яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси – нестійкість, хитка хода);

D. п’яний повністю безпорадний (у непритомному стані);

E. всі наведені варіанти відповідей є вірними.

Проведення на захищених об’єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється:

A. у робочі дні з двадцять другої до дев’ятої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово;

B. з двадцять третьої до восьмої години;

C. у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово;

D. з двадцять третьої до дев’ятої години, а у святкові та неробочі дні - двадцять першої до десятої години;

E. з двадцять першої до восьмої години.

Об’єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.184 КУпАП включає в себе:

A. ухилення батьків або осіб, що їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей;

B. вчиненні неповнолітніми віком від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП;

C. вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена ККУ, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність;

D. всі наведені варіанти відповідей є вірними.

Основні джерела для підготовки:

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.

2. Сімейний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

3. Податковий кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

4. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

5. Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

6. Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

7. Закон України «Про Державний бюджет України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

8. Рішення Одеської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території міста Одеси» від 23.12.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.odessa.ua/ru/acts/council/38553/.

9. Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. А.Т. Комзюка. – Харків: Ун-т внутр. Справ, 2000. – 99 с.

10. Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): Навчальний посібник / За заг. ред. І.П. Голосніченка. – К.: КІВС, 2003. – 112с.

11. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення [текст] Станом на 2 квітня 2012 р. / За заг. ред. С. В. Пєткова та С. М. Морозова - К.: "Центр учбової літератури", 2012. - 1248 с.

12. Калюжний Р.А. Науково-практичний коментар КУпАП [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uristinfo.net/adminpravo/131-ra-kaljuzhnij-naukovo-praktichnij-komentar-kupap.html.

13. Ковальова О.В. Актуальні питання попередження насильства в сім’ї // Боротьба з насильством в сім’ї: тези доповідей учасників Круглого столу. м. Одеса, 09 жовтня 2013 року/Фонд Ганса Зайделя. – Одеса: ОДУВС, 2013. – 178 с. – С.69-72.

14. Ковальова О.В. Громадське місце як елемент об’єктивної сторони адміністративних правопорушень // Південноукраїнський правничий часопис. – 2012. – №2. – С.180-182.

15. Ковальова О.В., Дишкант Р.С. Дрібне викрадення чужого майна: особливості кваліфікації // Південноукраїнський правничий часопис. – 2013. - №1. – С.115-118.

16. Ковальова О.В. Направлення на проходження корекційної програми як спеціальний захід попередження насильства в сім’ї // Збірник матеріалів круглого столу «Розвиток юридичної науки в контексті набрання чинності новим кримінальним процесуальним кодексом України», 28 березня 2013 року. – Київ,ФПКСП НАВС, 2013. – С.40-42.

17. Ковальова О.В. Спеціальні заходи з попередження насильства в сім’ї: проблеми застосування та шляхи їх вирішення // Південноукраїнський правничий часопис. – 2012. – №1. – С.98-103.

Тема 5. Відповідальність за правопорушення, які посягають на встановлений порядок обігу наркотичних засобів психотропних речовин та прекурсорів. Відповідальність за правопорушення в галузі охорони праці та здоров’я населення.

Практичне заняття – 2 години.

Самостійна робота – 6 годин.

 

Питання на практичне заняття

1. Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.

1.1. Об’єктивна складова.

1.2. Суб’єктивна складова.

1.3. Розмежування з незаконним виробництвом, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням наркотичних засобів або психотропних речовин як кримінально караним правопорушенням.

2. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці.

3. Ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження.

4. Порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством).

 

Методичні рекомендації для самостійної підготовки

Слід знати, що кваліфікація адміністративних правопорушень – це встановлення відповідності ознак скоєного діяння ознакам конкретного складу адміністративного проступку, передбаченим адміністративно-правовою нормою.

Як невід'ємна складова частина діяльності компетентних органів (посадових осіб) по застосуванню законодавства про адміністративні правопорушення, кваліфікація являє собою розумовий процес тієї або іншої особи, що полягає в порівнянні ознак діяння з ознаками, включеними законодавцем у конструкцію визначеного складу. Необхідно навчитись визначати елементи складу кожного правопорушення, що допоможе здійснити їх правильну кваліфікацію. Слід пам’ятати, що кваліфікація є найважливішою стадією (етапом) правозастосування (діяльності по застосуванню норм законодавства про адміністративні правопорушення). Правильна кваліфікація – необхідна умова законності всієї правозастосовної діяльності.

Для вірної кваліфікації правопорушення за ст. 44 КУпАП „Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах” необхідно визначитися із складом даного правопорушення.

Особливу увагу слід звернути увагу на предмет даного правопорушення – наркотичні засоби і психотропні речовини в невеликих розмірах. Списки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів згруповані в таблиці I-IV в Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 р. (далі – Перелік). Перелік та зміни до нього затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу і публікуються в офіційних друкованих виданнях. Під час самостійної підготовки слід звернути увагу на визначення наркотичних засобів та психотропних речовин.

Кваліфікуючою ознакою даного правопорушення є невеликий розмір наркотичного засобу або психотропної речовини, який визначається відповідно до наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу». Під час ознайомлення з даним наказом слід занотувати невеликий розмір найбільш розповсюджених наркотичних засобів.

Під час вивчення складу даного правопорушення слід звернути увагу на один із елементів суб’єктивної сторони, який є кваліфікуючим – на мету, адже адміністративна відповідальність наставатиме лише, якщо в особи не має мети збуту. Слід усвідомити, що якщо наявною є мета збуту наркотичних засобів чи психотропних речовин, то розмір останніх вже немає значення, адже в даному випадку правопорушення тягне кримінальну відповідальність за відповідною статтею ККУ. Під час самостійної підготовки слід звернути увагу на обставини, що можуть свідчити про наявність у особи мети збуту наркотичних засоів чи психотропних речовин.

Під час вивчення об’єктивної сторони правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.4 КУпАП, необхідно з’ясувати, у яких формах може відбуватись дане правопорушення та вміти надати характеристику кожній із форм діяння.

Для вірної кваліфікації правопорушення за ст. 41 КУпАП «Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці” необхідно визначитися із складом даного правопорушення, визначити його об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт, суб’єктивну сторону тощо.

Як і більшість норм КУпАП ст. 41 характеризується бланкетним способом викладення норм, отже для усвідомлення змісту правопорушень, за які настає відповідальність згідно даної статті необхідно проаналізувати законодавство про працю та про охорону праці, зокрема Кодекс законів про працю України, Закони України “Про охорону праці” від 14.10.1992 р., “Про оплату праці” від 24.03.1995 р., “Про відпустки” від 15.11.1996 р. та інші відповідні нормативно-правові акти.

При з’ясуванні об’єктивної сторони даного правопорушення слід скласти та занотувати перелік діянь, які є порушенням вимог законодавства про працю та перелік діянь, які є порушенням вимог законодавства про охорону праці.

Крім того, слід звернути увагу на те, що суб’єкти правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 41 КУпАП, є спеціальними, зокрема ч.1 – посадові особи, на яких законодавством покладено обов’язки з дотримання вимог законодавства про працю; ч.2,3 – працівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також громадяни, які є суб’єктами підприємницької діяльності.

Задля ефективної протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин держава використовує різні заходи, зокрема і примусові медичні огляди та обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами чи психотропними речовинами, та хворих на наркоманію. Ухилення від зазначених заходів примусу тягне адміністративну відповідальність відповідно до ст.44¹ КУпАП. Для вірної кваліфікації правопорушення за ст. 44¹ КУпАП «Ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження» необхідно визначитися із складом даного правопорушення.

Перш за все слід знати, що порядок проходження медичного огляду та медичного обстеження встановлюється ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 р.

При з’ясуванні об’єктивної сторони даного правопорушення слід визначити у вчиненні яких діянь вона виражається.

Під час підготовки до заняття слід з’ясувати визначення понять медичний огляд, наркоманія, зловживання наркотичними засобами та психотропними речовинами, медичне обстеження. Крім того, необхідно чітко усвідомити різницю між медичним оглядом та медичним обстеженням, а також процедурою їх проведення. Слід звернути увагу на те, що суб’єкти правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 44¹ КУпАП, є спеціальними та їх визначення має неабияке значення для кваліфікації правопорушення.

Особливу увагу слід звернути на мету вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена даною статтею, - приховування незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин.

Наступним кроком підготовки до практичного заняття єаналіз складу такого адміністративного правопорушення як порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством), відповідальність за яке передбачена ст.46² КУпАП.

Необхідно ознайомитись з поняттям народної медицини (цілительства), яке надано в ст. 74-1 «Право на зайняття народною медициною (цілительством)» ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Крім того, слід усвідомити різницю між народною та нетрадиційною медициною.

Під час з’ясування об’єктивної сторони даного правопорушення необхідно визначити перелік діянь, у вчиненні яких вона може виражатись.

З урахуванням бланкетного способу викладення норм у ст.46² КУпАП слід ознайомитись з нормативно-правовими актами, які визначають умови та організацію роботи цілителя, зокрема з Положенням про організацію роботи цілителя, який здійснює медичну діяльність в галузі народної та нетрадиційної медицини, затвердженим наказом МОЗ України №36 від 11.02.1998 р. Крім того, слід звернути увагу на положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в якому визначено засади державного нагляду (контролю) за виконанням фізичними особами-підприємцями умов зайняття народною медициною (цілительством).

Під час підготовки до практичного заняття враховуючи положення Наказу МОЗ України «Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини» № 195 від 10.08.2000 року необхідно визначити та занотувати підстави для відмови у видачі спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством), підстави його переоформлення та підстави анулювання спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством).

Слід звернути увагу на заборону здійснення цілительства з використанням засобів масової інформації, а також перелік видів медичної діяльності, які не відносяться до загальнодозволених, а отже не можуть здійснюватись цілителями.

Особливу увагу слід звернути на те, що суб’єктом даного правопорушення можуть бути як особи, які отримали у встановленому порядку спеціальний дозвіл на провадження медичної діяльності в галузі народної і нетрадиційної медицини, так і інші особи.

Крім того, необхідно ознайомитись з кваліфікаційними вимогами до фізичних осіб-підприємців, які займаються народною медициною (цілительством), та умовами зайняття народною медициною (цілительством), які встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Під час засвоєння даного питання слід звернути увагу на суперечність норм права щодо строку дії спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством) у ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та у Наказі МОЗ України «Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини» № 195 від 10.08.2000 року, та визначитись із способом подолання даної суперечності.

 

Засвоїти поняття: охорона праці, наркотичні засоби, психотропні речовини, невеликий розмір, виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, медичний огляд, медичне обстеження, наркоманія, зловживання наркотичними засобами або психотропними речовинами, ухилення від медичного огляду, медичного обстеження або лікування, цілительство (народна медицина), нетрадиційна медицина.

 

Питання для самоконтролю:

- Розкрийте зміст поняття «охорона праці».

- Назвіть нормативно-правові акти, які відносяться до законодавства про працю та про охорону праці.

- Назвіть приклади порушення вимог законодавства про працю.

- Назвіть приклади порушення вимог законодавства про охорону праці.

- Надайте визначення поняттю «наркотичні засоби».

- Надайте визначення поняттю «психотропні речовини».

- Яким чином визначається розмір наркотичних засобів і психотропних речовин?

- Назвіть кваліфікуючі ознаки правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.44 КУпАП.

- Чи обов’язковим є висновок експерта у справах, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин?

- Які діяння включає в себе об’єктивна сторона незаконного обігу наркотичних засобів або психотропних речовин?

- Чи важливим є розмір наркотичного засобу або психотропної речовини, якщо є мета збуту?

- На якій підставі фізичні особи мають право перевозити наркотичні засоби і психотропні речовини?

- Перенесення наркотичних засобів або психотропних речовин є однією із форм перевезення або зберігання?

- Чи дозволено пересилання наркотичних засобів або психотропних
речовин як гуманітарної допомоги?

- В яких таблицях Переліку міститься перелік наркотичних засобів або психотропних речовин, які громадяни мають право придбавати за медичними показаннями за рецептом лікаря?

- Чи є ухилення особи, хворої на наркоманію, від медичного обстеження правопорушенням?

- Який примусовий захід можуть застосовувати працівники ОВС до особи, яка ухиляється від медичного огляду?

- Хто уповноважений направляти на медичний огляд та на медичне обстеження?

- Цілителі є представниками народної чи нетрадиційної медицини?

- Яким чином здійснюється державний нагляд (контроль) за виконанням фізичними особами-підприємцями умов зайняття цілительством?

- Назвіть підстави для анулювання спеціального дозволу на заняття цілительством?

- Чи дозволено здійснення цілительства з використанням засобів масової інформації?

- Наведіть види медичної діяльності, що не відносяться до загальнодозволених?

- Хто має право на заняття цілительством?

- Яким є строк дії спеціального дозволу на зайняття цілительством?

- Назвіть підстави для відмови у видачі спеціального дозволу на зайняття цілительством.

 

Вирішити задачі:

1. Наведіть статті КУпАП, положення яких необхідно аналізувати та враховувати, вирішуючи питання про відповідальність за незаконне зберігання 17-річною особою наркотичних засобів у невеликих розмірах.

2. На гр-ку. Н. надійшла скарга щодо того, що вона пообіцяла вилікувати народними засобами онкологічне захворювання гр-на. К., не маючи спеціальної медичної освіти. Проте після проходження «лікування» гр-н К. потрапив у лікарню. Гр-ка Н. підкреслила, що має спеціальний дозвіл на заняття цілительством.

Здійсніть юридичний аналіз наведеної ситуації.

3. Дільничний інспектор міліції отримав на виконання листа від медичної установи про те, що хворий на наркоманію Петренко С.В. ухиляється від явки у медичну установу для проходження медичного обстеження. Адміністрація звернулася з проханням в міліцію забезпечити явку Петренко С.В. в установу. Викликаний до службового кабінету дільничного інспектора Петренко С.В. заявив, що він не піде у лікувальний заклад для обстеження.

Чи є в діях Петренка С.В. склад адміністративного правопорушення.

Тестові завдання для самоконтролю:

Яке із перелічених діянь відноситься до порушення вимог законодавства про охорону праці:

А. порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати;

В. порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення;

С. виплата пенсій, стипендій, заробітної плати не в повному обсязі;

D. порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві;

E. порушення терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи – підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо).

Адміністративна відповідальність за незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання канабісу наставатиме, якщо його розмір не перевищує:

A. 5,0 г;

B. 0,005 г;

C. 0,2 г;

D. 0,02 г;

E. 50,0 г.

З об'єктивної сторони правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.44 КУпАП, не може відбуватися у формі:

A. виробництва;

B. придбання;

C. продажу;

D. зберігання;

E. перевезення.

Обстеження особи в стаціонарних умовах з метою встановлення діагнозу “наркоманія” має назву:

A. медичний огляд;

B. медичне обстеження;

C. профілактичний огляд;

D. наркологічне обстеження;

E. поміж наведених немає правильного варіанту відповіді.

Особа, яка не має спеціальної медичної освіти, але володіє певним обсягом професійних знань та вмінь в галузі народної та нетрадиційної медицини:

A. шарлатан;

B. стажист;

C. аспірант;

D. лікар;

E. цілитель.

Який із перелічених видів медичної діяльності відноситься до загальнодозволених:

A. лікування онкологічних хворих;

B. лікування хворих на інфекційні захворювання, у т.ч.
венеричні та заразні шкірні, СНІД;

C. догляд та лікування ускладнень вагітності;

D. рожисті запалення;

E. хірургічні втручання, у т.ч. аборти.

Основні джерела для підготовки:

1. Конституція України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.

3. Кодекс законів про працю України[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.

4. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.

5. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.

6. Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.

7. Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.

8. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.

9. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.

10. Постанова Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 р «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.

11. Наказ МОЗ України «Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини» № 195 від 10.08.2000 року[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.

12. Наказ МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.

13. Наказ МОЗ України №36 від 11.02.1998 р. «Про затвердження Положення про організацію роботи цілителя, який здійснює медичну діяльність в галузі народної та нетрадиційної медицини» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.

14. Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. А.Т. Комзюка. – Харків: Ун-т внутр. Справ, 2000. – 99 с.

15. Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): Навчальний посібник / За заг. ред. І.П. Голосніченка. – К.: КІВС, 2003. – 112с.

16. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення [текст] Станом на 2 квітня 2012 р. / За заг. ред. С. В. Пєткова та С. М. Морозова - К.: "Центр учбової літератури", 2012. - 1248 с.

17. Калюжний Р.А. Науково-практичний коментар КУпАП [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uristinfo.net/adminpravo/131-ra-kaljuzhnij-naukovo-praktichnij-komentar-kupap.html.

 

Тема 6. Відповідальність за правопорушення, які посягають на встановлений порядок управління. Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності.

Практичне заняття – 2 години.

Самостійна робота – 6 годин.

 

Питання на практичне заняття

1. Непокора законному розпорядженню або вимозі пра­цівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військово­службовця.

2. Порушення правил адміністративного нагляду.

3. Порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

4. Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.

5. Відповідальність за порушення правил дозвільної системи.

6. Відповідальність за порушення правил паспортно-реєстраційної системи.

7. Порушення законодавства про захист прав споживачів.

8. Відповідальність за порушення правил торгівлі.

 

Методичні рекомендації для самостійної підготовки

Під час підготовки до практичного заняття необхідно проаналізувати склад такого правопорушення як непокора законному розпорядженню або вимозі пра­цівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військово­службовця, відповідальність за яке передбачена ст.185 КУпАП.

Під час з’ясування об’єктивної сторони даного правопорушення слід звернути увагу на особу, відносно законного розпорядження якої злісна непокора може бути визнана адміністративним правопорушенням. Такими особами є перш за все працівники міліції, які мають знаходитись при виконання ними службових обов’язків, а також члени громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовці, проте лише у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Отже під час самостійної підготовки слід за допомогою положень ЗУ «Про міліцію», ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» та ЗУ «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України» визначити, коли працівники міліції знаходяться при виконанні службових обов’язків, а члени громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовці беруть участь в охороні громадського порядку.

Необхідно звернути особливу увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті працівниками міліції, членами громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцями.

Крім того, слід звернути увагу на розмежування адміністративної відповідальності згідно зі ст.185 КУпАП та кримінальної відповідальності згідно зі ст.342 ККУ «Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві».

Наступним кроком підготовки до практичного заняття єаналіз складу такого адміністративного правопорушення як порушення правил адміністративного нагляду, відповідальність за яке передбачена ст.187 КУпАП.

Під час самостійної підготовки слід звернути особливу увагу на Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994 р., яким визначено сутність адміністративного нагляду, та на Інструкцію про порядок організації здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, затверджену спільним наказом МВС України та Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 04.11.2003 р. № 1303/203, яка визначає порядок організації здійснення адміністративного нагляду за окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі.

Слід з’ясувати які обмеження за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі до осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд та за порушення яких саме правил адміністративного нагляду може наставати адміністративна відповідальність, адже за порушення певних правил адміністративного нагляду може наставати також кримінальна відповідальність згідно зі ст.395 ККУ.

Наступним правопорушенням, відповідальність за яке необхідно проаналізувати під час підготовки до практичного заняття, є порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, відповідальність за яке передбачена ст.188⁴¹ КУпАП.

Слід знати, що державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб'єктами нормотворення здійснюється відповідно до Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Постанови КМУ «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», наказу Мінюсту України «Про затвердження Порядку проведення органами юстиції перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів» тощо.

Необхідно визначити, у формі яких діянь може виражатись об’єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.188⁴¹ КУпАП.

Слід визначити та засвоїти, які стадії має процедура державної реєстрації нормативно-правових актів, та вміти надати характеристику кожній із них.

Необхідно пам’ятати, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Органи виконавчої влади мають надсилати щомісяця органам юстиції переліки актів, прийнятих протягом місяця, крім актів персонального характеру.

Під час самостійної підготовки слід звернути увагу на те, що суб’єкт даного правопорушення є спеціальним – керівники органів, нормативно-правові акти яких відповідно до закону підлягають державній реєстрації.

Наступним кроком підготовки до практичного заняття єаналіз складу порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, відповідальність за яке передбачена ст.185¹ КУпАП.

Під час самостійної підготовки слід звернути увагу на те, що суб’єкт даного правопорушення може бути загальним (ч.1 – якщо особа є учасником масового заходу) й спеціальним (ч.2 – якщо особа є організатором заходу).

Слід звернути увагу на те, що з об’єктивної сторони дане правопорушення виражається у порушенні встановленого порядку організаціїабо проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, який визначений поки що лише ст.39 Конституції України. Саме відсутність спеціального законодавчого акту, яким було б врегульовано порядок проведення мирних зібрань, є основною з причин масових порушень права на мирне зібрання та безпідставного притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185¹ КУпАП.

Необхідно зрозуміти різницю між повідомним та дозвільним порядком проведення мирних зібрань і знати, що в Україні наразі діє саме повідомний порядок, закріплений в Конституції України. Слід усвідомити, що будь-які акти, в яких передбачено дозвільний характер мирних зібрань, є такими, що протиречать Конституції України, і відповідно не можуть бути застосовані.

Під час підготовки до практичного заняття слід ознайомитись з положеннями рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001 за поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України, в якому зокрема зазначається, що тлумачення терміну «завчасне повідомлення» може бути надане лише законодавчим актом і будь-які терміни встановлені на рівні актів органів місцевого самоврядування не є законними.

Наступним кроком підготовки до практичного заняття є аналіз адміністративної відповідальності за порушення правил дозвільної системи.

Під час підготовки до практичного заняття слід звернути увагу на статті КУпАП, які передбачають відповідальність за порушення правил паспортно-реєстраційної системи.

При самостійній підготовці з даного питання слід перш за все звернути увагу на ст.ст. 197, 201 КУпАП, які передбачають відповідальність відповідно за «Проживання без паспорту» та «Незаконне вилучення паспортів та вилучення їх у заставу».

Особливу увагу слід звернути на аналіз положень ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492 та Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382.

Обов’язково слід детально проаналізувати об’єктивну сторону проживання без паспорту і звернути увагу на перелік діянь, в яких може вона виражатись.

Наступним правопорушенням, відповідальність за яке необхідно проаналізувати під час підготовки до практичного заняття, є порушення законодавства про захист прав споживачів, відповідальність за яке передбачена ст.156¹ КУпАП.

Аналізуючи склад даної статті, слід звернути увагу на те, що суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів, урегульовані зокрема Господарським кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів» та ін. Офіційне тлумачення терміну «споживач» надається в Рішенні Конституційного Суду № 15-рп/2011 від 10.11.2011 року.

Використовуючі зазначені нормативно-правові акти, необхідно з’ясувати, у яких формах може виражатись об’єктивна сторона даного правопорушення.

Особливу увагу слід звернути на нормативно встановлені вимоги до інформації про продукцію. Крім того, слід визначити, в яких випадках дозволяється вживання понять «знижка» або «зменшена ціна» та «розпродаж».

Слід знати, що права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості закріплені в ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», та вміти надавати їм детальну характеристику. Необхідно звернути увагу на випадки, коли вимоги споживача не підлягають задоволенню.

Під час самостійної підготовки слід з’ясувати, що кваліфікаційною ознакою ч.3 ст.156¹ КУпАП є повторність діяння.

Крім того, слід уважно віднестисть до суб’єкта даного правопорушення, який є спеціальним – працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності в цих галузях, а також посадові особи виробників продукції.

Насамкінець підготовки до практичного заняття слід приділити увагу складу порушення правил торгівлі, відповідальність за яке передбачена ст. 155 КУпАП.

Враховуючи бланкетний спосіб викладення норм у даній статті слід звернути увагу на нормативно-правові акти, якими врегульовано правила торгівлі, зокрема Господарський кодек