Тема 2. Адміністративний проступок, його ознаки та склад.

Семінарське заняття - 1 година.

Самостійна робота – 4 години.

 

Питання на семінарське заняття

1.Поняття адміністративного правопорушення.

2.Ознаки адміністративного правопорушення.

3.Об’єкт адміністративного правопорушення: поняття та види.

4. Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення: поняття, обов’язкові та факультативні (необов’язкові) елементи.

5. Суб’єкт адміністративного правопорушення: поняття та види.

6. Особливості адміністративної відповідальності спеціальних суб’єктів.

7. Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб.

8. Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення: поняття та елементи.

9. Відмінність адміністративного проступку від злочину.

10. Відмінність адміністративного проступку від дисциплінарного проступку.

 

Методичні рекомендації для самостійної підготовки

Вивчення даної теми необхідно розпочати з поняття адміністративного правопорушення (проступку), яке дає нам КУпАП. Так, згідно із ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) – це проти­правна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і сво­боди громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Використовуючи надане визначення адміністративного проступку, необхідно визначити ознаки останнього, зокрема протиправність, суспільну небезпечність, винність, караність, та вміти надавати характеристику кожній із них.

Крім того, слід пам’ятати, що лише усвідомлювані особою акти поведінки, виражені як у діях, так і в бездіяльності, можуть уважатися адміністративним правопорушенням. Такі прояви психічної діяльності, як думки, бажання, уподобання (навіть якщо вони мають протиправний характер) не можуть уважатись адміністративним правопору­шенням. При підготовці до семінарського заняття слід продумати приклади адміністративних правопорушень, що вчиняються у формі дії, та відповідно у формі бездіяльності.

Під час підготовки до семінарського заняття слід проаналізувати думки науковців щодо такої ознаки адміністративного правопорушення, як суспільна небезпечність, оскільки у навчальній та науковій літературі продовжується дискусія з приводу того, є адміністративне правопорушення суспільно небезпечним чи шкідливим. Проаналізувавши думки науковців з цього приводу, необхідно визначитись з власною позицією щодо цього питання та вміти її обґрунтувати.

Наступним кроком при підготовці до семінарського заняття має стати вивчення складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного проступку – це система обов’язкових об’єктивних і суб’єктивних елементів діяння, конструйованих по чотирьох підсистемах, ознаки яких передбачені в диспозиціях норм законодавства, що встановлює адміністративну відповідальність.

Об’єктивна складова адміністративного правопорушення включає в себе об’єкт та об’єктивну сторону. Об’єкт адміністративного правопорушення слід відрізняти від предмета правопорушення, під яким розуміють конкретні об’єкти матеріального світу (речі), щодо яких учинено правопорушення (автомобіль, наркотичні засоби тощо). Слід звернути увагу на те, що виділяють загальний, родовий, видовий та безпосередній об’єкт адміністративного правопорушення. Для закріплення отриманих знань необхідно спромогтись самостійно визначити загальний, родовий, видовий та безпосередній об’єкти декількох адміністративних правопорушень.

Об’єктивна сторона, як підсистема складу адміністративного проступку, містить у собі факультативні (місце здійснення проступку; час здійснення проступку; засоби скоєння проступку; обстановка скоєння проступку тощо) й обов’язкові елементи (діяння (дія або бездіяльність); наслідки (якщо є, то склад адміністративного правопорушення – матеріальний, якщо ні – формальний); причинно-наслідковий зв'язок між діянням і наслідками (якщо склад правопорушення є матеріальним). Проте слід усвідомити, що у випадках, коли необов’язкові (факультативні) елементи згадуються безпосередньо у самій нормі КУпАП, яка передбачає відповідальність за правопорушення, вони становляться обов’язковими для визначення.

При підготовці до семінарського заняття слід засвоїти, що суб'єкт адміністративного проступку – це особа, що скоїла адміністративний проступок і яку на підставі діючого законодавства можна притягнути до адміністративної відповідальності. Слід знати, що виділяють загальний та спеціальний суб’єкти адміністративного правопорушення та надавати детальну характеристику кожному з них.

Однією із характеристик суб’єкта є вік, з якого настає адміністративна відповідальність (16 років). При чому слід звернути особливу увагу на те, що 16 років має вже виповнитись на момент вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Для визначення особливостей відповідальності спеціальних суб’єктів слід звернути увагу на ст.ст. 13-15 КУпАП, а також на статті, до яких вони відсилають.

Слід звернути особливу увагу на те, що досить довгий час вважалося, що до адміністративної відпові­дальності можуть притягуватися лише фізичні особи. Проте на сьогоднішній день наука адміністративного права та практика застосування адміністративно-правових норм свідчить про наявність адміністративної відповідальності юридичних осіб, попри те, що чинний КУпАП не містить юридичних осіб як суб'єктів адміністративного правопорушення. З огляду на таку ознаку адміністративної відповідальності, як широка нормативно-правова база, необхідно проаналізувати й інші, крім КУпАП, нормативно-правові акти, що встановлюють адміністративну відповідальність, і знайти ті з них, що передбачають адміністративну відповідальність юридичних осіб. Серед характерних рис адміністративної відповідальності юридичних осіб слід звернути увагу на те, що їх деліктоздатність виникає від моменту державної реєстрації, а втрачається з моменту вилучення з ре­єстру юридичних осіб.

До елементів суб'єктивної сторони адміністративного проступку відносяться: вина, мотив і мета.Винапроявляється у формі умислу чи необережності. Для усвідомлення сутності кожної з форм вини адміністративного правопорушення необхідно звернутись до ст.ст.10-11 КУпАП.

Вивчені елементи складів адміністративних проступків визначають їхню специфіку, дозволяють відмежувати один склад адміністративного проступку від іншого, а також розмежувати адміністративні проступки та інші правопорушення. Так, у практичній діяльності нерідко виникають ситуації, що зму­шують здійснювати кваліфікацію того чи іншого правопорушення. При цьому особливої значущості набуває відокремлення адмініст­ративних правопорушень від злочинів, оскільки іноді вони мають багато спільних ознак. У цьому випадку необхідно звертатись до ст. 9 КУпАП, яка визначає, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Слід самостійно проаналізувати на предмет відмінностей адміністративні і дисциплінарні правопорушення.

 

Засвоїти поняття: адміністративне правопорушення, склад адміністративного правопорушення, об’єкт адміністративного правопорушення, об’єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб’єкт адміністративного правопорушення, суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення.

 

Питання для самоконтролю:

- Надайте поняття адміністративного правопорушення.

- Назвіть ознаки адміністративного правопорушення.

- Надайте поняття складу адміністративного правопорушення та назвіть його елементи.

- Які види об’єктів правопорушення Ви знаєте? За допомогою чого їх можна визначити?

- Які елементи включає в себе об’єктивна сторона адміністративного правопорушення?

- Чи завжди обов’язково визначати наслідки адміністративного правопорушення та причинний зв’язок між ними та вчиненим протиправним діянням?

- Чи бувають випадки, коли необов’язкові елементи об’єктивної сторони адміністративного правопорушення стають обов’язковими? Якщо так, то в якому випадку?

- Хто може бути суб’єктом адміністративного правопорушення?

- З якого віку настає адміністративна відповідальність?

- Які види спеціальних суб’єктів адміністративного правопорушення Ви знаєте?

- Що застосовується до неповнолітніх суб’єктів адміністративного правопорушення при притягненні їх до адміністративної відповідальності?

- Чи відповідають батьки за правопорушення, вчинені їх неповнолітніми дітьми?

- В яких випадках неповнолітні особи відповідатимуть на загальних засадах?

- Чи можна притягнути до адміністративної відповідальності працівника ОВС? Якщо так, то в яких випадках?

- Чи можна притягнути до адміністративної відповідальності іноземця? Якщо так, то в чому полягає особливість?

- Чи можна притягнути до адміністративної відповідальності юридичну особу? Якщо так, то на підставі чого?

- Що може застосовуватись до юридичних осіб при притягненні їх до адміністративної відповідальності?

- Які елементи включає в себе суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення?

- Чи може адміністративне правопорушення бути вчинене з необережності?

- Як визначити, в яких випадках особу буде притягнено до адміністративної відповідальності, а в яких – до кримінальної, якщо і КУпАП і ККУ містять схожі склади правопорушень (наприклад, дрібне хуліганство (ст.173 КУпАП) і хуліганство (ст.296 ККУ))?

 

Вирішити задачі:

1. Визначте загальний, родовий та безпосередній об'єкти такого адміністративного правопорушення, як виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення, відповідальність за яке передбачена в ст. 176 КУпАП.

2. Використовуючи КУпАП, наведіть приклади, коли факультативні елементи об’єктивної сторони адміністративних правопорушень, стають обов’язковими.

3. Надайте характеристику об’єктивної сторони такого адміністративного правопорушення, як розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді, відповідальність за яке передбачена ст.178 КУпАП.

4. Використовуючи КУпАП, наведіть приклади адміністративних правопорушень, в яких фігурує спеціальний суб’єкт.

5. Використовуючи КУпАП, наведіть приклади адміністративних правопорушень, які можуть бути вчинені лише умисно.

6. Інспектор дорожньо-патрульної служби Д. хотів оштрафувати громадянина Л. за перехід вулиці в невстановленому місці. Але Л. відмовився заплатити штраф, заявивши, що він солдат строкової служби (зараз одягнений у цивільне, бо перебуває у відпустці), тому, як йому пояснював командир, несе відповідальність лише за Дисциплінарним статутом. Виконайте юридичний аналіз ситуації.

 

Тестові завдання для самоконтролю:

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли віку:

А. 21 рік;

B. 14 років;

С. 35 років;

D. 16 років;

E. 18 років.