Зразок граматичного аналізу

Discipŭli studiōsi in schola natūram variam terrārum et mundi discunt. – Старанні учні вивчають у школі різноманітну природу землі та всесвіту.

Discipŭli – іменник, основна (словникова форма) discipŭlus, i, m, друга відміна, називний відмінок множини;

studiōsi – прикметник, словникова форма studiōsus, a, um, друга відміна, називний відмінок множини;

in – прийменник, керує орудним відмінком;

schola – іменник, словникова форма schola, ae, f, перша відміна, орудний відмінок однини;

natūram – іменник, словникова форма natūra, ae, f, перша відміна, знахідний відмінок однини;

variam – прикметник, словникова форма varius, a, um, перша відміна, знахідний відмінок однини;

terrārum – іменник, словникова форма terra, ae, f, перша відміна, родовий відмінок множини;

et – сполучник;

mundi – іменник, словникова форма mundus, i, m, друга відміна, родовий відмінок однини;

discunt – дієслово, основні форми disco, didĭci, –, ĕre, третя дієвідміна, теперішній час дійсного способу активного стану, третя особа множини.

Це речення схематично можна зобразити так:

Схема граматичного аналізу

 

 

Тексти

1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:

І. In schola

Schola nostra haud procul a foro oppĭdi nostri sita est. De fenestris scholae discipŭli aedificia alta et pulchra, vias latas et rectas, theatrum novum et hortum publĭcum vident.

In schola multa auditoria sunt, ubi puĕri littĕras discunt, in bibliothēca autem discipŭli libros legunt et ad litterārum studium se praepărant. Nostra bibliothēca magna est multosque libros habet. Varia sunt librōrum argumenta. Multi libri de mundi ac terrārum natūra, de caelo et stellis, de aqua et terra, de bestiis et plantis narrant. Discipŭli ex libris natūram variam terrārum ac mundi cognoscunt. Loca plana et montuōsa, terras amplas, silvas densas, fluvios longos et latos, rivos parvos discunt.

Libri saepe tabŭlis pictis ornāti sunt. In una pagĭna libri oppĭdum antīquum pictum est. Oppĭdum in loco alto situm est. Muri alti et fossae profundae oppĭdum cingunt. In alia tabŭla agricŏlae agrum arant et frumentum serunt. In prato herbōso rustĭci bestias domestĭcas: vaccas, equos, agnos, capras pascunt. Nonnulli puĕri in fluviis se lavant.

ІІ. De metallis

Aurum, argentum, ferrum metalla sunt. Metalla sunt in terra. Multi fluvii auro abundant. Ferrum est metallum necessarium. Aurum et argentum apud popŭlos magnum pretium habent. E ferro duro popŭli instrumenta varia parant.

ІІІ. De vera amicitia

Veri amīci semper sunt rari. Amicitia bonōrum firma et certa est. Amīcus amīco carus est. Amicitia vitam humānam multis bonis ornat. Amīci probi amīcis exempla industriae et diligentiae sunt. Amicitia improbōrum amicōrum non certa est. Exempla mala saepe causae malōrum magnōrum et vitiōrum multōrum sunt. Via vitiōrum est lata. Divitiae stultis viris periculōsae sunt. Divitiae magnae curas magnas et pericŭla multa parant. In pericŭlis amīci veri praesidium firmum sunt.

ІV. De Graecōrum et Romanōrum deis

Graeci et Romāni antīqui non unum deum, ut Christiāni, sed multos deos deasque colunt. Primus in numĕro deōrum et maxĭmus Iuppĭter, filius Saturni et Rheae, est. Locus, ubi Iuppĭter sedet et mundi imperium tenet, est Olympus altus, stellis vicīnus. Inde deus deōrum, domĭnus caeli et mundi tonat et fulmĭnat: equi rapĭdi dei per totum mundum volant. Si clipeo quatit, ventos et procellas in terram mittit. Idem gratiā suā natūram tranquillat.

2. Перекладіть латинською мовою:

1. Наші міста прикрашають високі й красиві будівлі.

2. Учитель розповідає учням про храми греків і римлян.

3. Наша країна має багато лісів, рік, лугів, металів і тварин.

4. Учень показує на карті острови, що розміщені між Італією та Грецією.

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Lupus non mordet lupum. – Вовк вовка не кусає.

2. Mala gallīna, malum ovum. – Погана курка, погане яйце.

3. Ignorantia non est argumentum. – Незнання – не доказ. Цей вислів є в «Етиці», ч. 1. Додатку і повторюється у «Трактаті про вдосконалення розуму» Б.Спінози.

4. Errāre humānum est. – Людині властиво помилятися. Сенека Старший, «Контроверсії», 4, 3. Вислів повторюється у багатьох античних авторів. Грецький поет Теогнід (VI ст. до н.е.) писав, що «помилки переслідують смертних». Цю думку висловив Евріпід (485-406 рр. до н.е.) у трагедії «Іпполіт» (615), Софокл (496-406 рр.до н.е.) у трагедії «Антігона» (1024). У «Філіппіках», ХІІ, 2, 5 Ціцерон риторично розширив думку: Cuiusvis homĭnis est errāre, nullīus, nisi insipientis in errōre perseverāre – Кожній людині власти­во помилятися, але нікому, хіба що дурневі, наполягати на помилці.

5. De mortuis aut bene, aut nihil. – Про мертвих або добре, або нічого. Вислів Хілона (IV ст. до н.е.), одного із семи мудреців, про якого згадує Діоген Лаертський у «Житті, вченні і думках уславлених філософів», І, 3, 2, §70.

6. Tres faciunt collegium. – Троє утворюють товариство. Положення римського права, сформульоване в «Діґестах» Юстиніана, XXCVII, 56, 10, збірникові уривків із творів римських юристів (IV ст. н.е.).

7. Elephantum e musca facis. – Робиш із мухи слона.

8. Verba movent, exempla trahunt. – Слова повчають, приклади поривають.

9. Aut cum scuto, aut in scuto. – Або зі щитом, або на щиті. Грецький історик Плутарх (50-120) розповідає про спартанку, яка, проводжаючи сина на війну, подала йому щит зі словами «З ним, або на ньому», тобто повернись переможцем, або загинь (у спартанців існував звичай виносити загиблого воїна з поля бою на щиті).

10. Sine ira et studio. – Без гніву і пристрасті. Цей вислів належить римському історикові Таціту (50-120) («Аннали», І, 1).

11. Ab ovo usque ad mala. – Від початку до кінця. Обід у стародавніх римлян починався з яйця і закінчувався фруктами. Горацій, «Сатири» І, 3, 6-7: