I. Правила довготи (Наголос на другому складi від кiнця слова)
1. Голосний довгий, якщо над ним стоїть знак довготи (ˉ) (природна довгота):
natūra [na-tū-ra] – природа
longitūdo [lon-gi-tū-do] – довжина.
2. Дифтонги i диграфи завжди довгi:
emphyteuta [em-phy-teu-ta] – орендатор
diaeta [di-ae-ta] – дiєта.
3. Голосний довгий за положенням, якщо вiн стоїть перед двома i бiльше приголосними:
fundamentum [fun-da-men-tum] – основа
instrumentum [in-stru-men-tum] – знаряддя.
4. Голосний завжди довгий перед приголосними х або z:
reflexus [re-fle-xus] – рефлекс
oryza [o-ry-za] – рис.
ІІ. Правила короткостi (Наголос на третьому складi від кiнця слова)
1. Голосний короткий, якщо над ним стоїть знак короткостi (˘) (природна короткiсть):
littĕra [lit-tĕ-ra] – буква
numĕrus [nu-mĕ-rus] – число.
2. Голосний перед голосним короткий:
obligatio [ob-li-ga-ti-o] – зобов’язання
praemium [prae-mi-um] – нагорода.
3. Голосний короткий перед h i сполученнями ch, ph, th, rh, sch:
contraho [con-tra-ho] – стягую
philosophus [phi-lo-so-phus] – фiлософ.
4. Голосний короткий перед сполученням нiмих приголосних iз плавними: b, p, d, t, c, g з l або r (bl, br, рl, pr, tl, tr, cl, cr, gl, gr, dl, dr):
cerebrum [ce-re-brum] – мозок
centimetrum [cen-ti-me-trum] – сантиметр.
Якщо довготу i короткiсть складу за положенням визначити неможливо, слiд звернутись до словника, де довгота позначається знаком ˉ, а короткiсть – ˘.
| Nota bene! | Запам’ятайте довготу та короткiсть деяких суфiксiв, що найчастiше вживаються в науковiй термiнологiї. |
Довгi голоснi у таких суфiксах: -āl-, -ār-, -āt-, -īn-, -īv-, -ōs-, -ūr-, ‑ūt-.
1. Суфiкси -āl-, -ār- найчастiше трапляються у прикметниках третьої вiдмiни iз закiнченням -is, -e:
vernālis, e – весняний
cellulāris, e – клiтинний.
2. Суфiкси - āt-, -ūt- найчастiше мають прикметники першої та другої вiдмiни iз закiнченням - us, -a, -um:
cognātus, a, um – спорiднений
cornūtus, a, um – рогатий.
3. Суфiкси - ōs-, -īv- трапляються як в iменниках, так i в прикметниках першої та другої вiдмiни:
viscōsus, a, um – вiскозний, клейкий
aestīvus, a, um – лiтнiй.
4. Суфiкси -īn-, -ūr- є як в iменниках, так i в прикметниках першої та другої вiдмiни:
Alpīnus, a, um – альпiйський
matūrus, a, um – стиглий.
Короткi голоснi у суфiксах: -ĭс-, -ĭd-, -ĭl-, -ĭt-, -ŏl-, -ŭl-.
1. Суфiкси - ĭс-, -ĭd-, -ĭt- властиві прикметникам першої та другої вiдмiни:
aromatĭcus, a, um – запашний
liquĭdus, a, um – рiдкий
disposĭtus, a, um – розташований.
2. Суфiкс -ĭl- трапляється у прикметниках третьої вiдмiни:
stabĭlis, e – постiйний, незмiнний
nobĭlis, e – знатний.
3. Iз суфiксами - ŏl-, -ŭl- утворюються звичайно iменники iз зменшувальним значенням:
alveŏlus – русло
cellŭla – клiтина
granŭlum – зерно.
Вправи
1. Прочитайте слова, пояснiть вимову дифтонгiв i диграфiв:
Aurōra – рання зiрка, saecŭlum – сторіччя, aera – ера, praeda – здобич, aureus – золотий, autumnus – осiнь, oeconomia – економiя, neuter – середнiй, Augustus – серпневий, foetus – плiд, coeruleus – блакитний, proelium – битва, Eurōpa – Европа (Європа), eucharistia – благодiйнiсть, eurus – схiдний вiтер, oenanthium – витяжка iз дикого винограду, aetas – вiк, aër – повiтря, poēma – поема, poēta – поет.
2. Прочитайте слова, пояснiть вимову [у]:
cytus – клiтина, oxydātus – окисний, cyclus – цикл, hydrargўrum – ртуть, oxygenium – кисень, embryo – зародок, clepsydra – водяний годинник, stylus – стиль, mythos – міт (мiф), hydra – гiдра.
3. Прочитайте слова, пояснiть правила вимови приголосного [с]:
acĭdum citrĭcum – лимонна кислота, lucĭdus – свiтлий, calcium – кальцiй, cylindrĭcus – цилiндричний, color – колiр, cursus – курс, cancellarius – секретар, caeremonia – свято, святiсть, insectum – комаха, cucŭlus – зозуля, contumacia – впертiсть, caecus – слiпий, coelicŏla – небожитель.
4. Прочитайте слова, пояснiть, як звучать латинськi [g] i [h]:
homo – людина, genus – рiд, generatio – поколiння, geometria – геометрiя, geographia – географiя, gesticulatio – жестикуляцiя, progressus – проґрес, gloria – слава, figūra – фiґура, historia – iсторiя, hоrtus – сад, hora – година.
5. Прочитайте слова, пояснiть, як звучить латинський [l]:
liquor – рiдина, linea – лiнiя, locatio – розмiщення, lacrĭma – сльоза, luna – мiсяць, mel – мед, lac – молоко, laurus – лавр, lacus – озеро, flumen – рiка.
6. Прочитайте слова, пояснiть вимову приголосного [s]:
selectus – вибраний, sulcus – борозна, observatio – спостереження, odiōsus – ненависний, Saturnus – Сатурн, scaena – сцена, civĭtas – держава, basis – основа, sensus – вiдчуття, sulphur – сiрка, plasma – плазма, divisio – подiл, spasmus – спазм, occasio – випадок.
7. Прочитайте слова, пояснiть вимову сполучень qu, ngu, su:
aequālis – рiвний, squamōsus – лускатий, fungŭlus – грибок, unguentum – мазь, oblīquus – косий, quantĭtas – кiлькiсть, qualĭtas – якiсть, sublinguālis – пiд’язиковий, quercus – дуб, suavĭter – приємно, suum cuique – кожному своє, causa sui – рiч у собi.
8. Прочитайте слова, пояснiть вимову [i]:
Ucrainĭcus – український, iuvĕnis – молодий, magister – вчитель, iter – дорога, maior – бiльший, exilium – вигнання, orientālis – схiдний, diu – довго, disiunctio – вiдокремлення.
9. Прочитайте слова, пояснiть вимову грецьких сполучень ch, ph, rh, th, sch:
chlorophīlum – хлорофiл, acantha – голка, rhizomorpha – рiзоморфа, glycyrrhiza – солодка, asthma – астма, aethylĭcus – етиловий, diaphragma – дiафрагма, cochlear – ложка, chamomilla – ромашка, chorda – струна, rhomboideus – ромбоподiбний, concha – раковина, thesaurus – сховище, скарбниця, thronus – трон, престол.
10. Поставте наголос у словах:
convexus – опуклий, adultus – дорослий, diversus – рiзний, sagitta – стрiла, sinister – лiвий, ephedra – хвойник, tabuletta – таблетка, vertebra – хребець, exemplum – приклад, palpebra – повiка, anonўmus – безiменний, crystallīnus – кришталевий, solĭdus – мiцний, сorpuscŭlum – тiльце, foveŏla – ямка, lacūna – заглиблення, втрата pecunia – грошi, utilĭtas – користь, dilūtus – розчинений, complexus – комплекс, collectio – збiр, luxuria – розкiш, tegimentum – покриття, compactus – скупчений, capsŭla – коробочка, perfectus – досконалий, arēna – пiсок.
11. Пояснiть довготу другого складу вiд кiнця слова:
terrestris – наземний, trigeminālis – трiйчастий, потрійний, agricultūra – землеробство, disciplīna – наука, doctrīna – вчення, intervallum – промiжок, octoginta – вiсiмдесят.
12. Пояснiть короткiсть другого складу вiд кiнця слова:
lamĭna – пластинка, maxĭmus – найбiльший, pyrămis – пiрамiда, minĭmus – найменший, frigĭdus – холодний, stipendium – стипендія, платня, secretarius – секретар, colloquium – бесiда, розмова.
13. Згрупуйте слова i поставте наголос:
а) з довгими (наголошеними) суфiксами;
б) з короткими (ненаголошеними) суфiксами:
globŭlus – кулька, valĭdus – здоровий, gelatinōsus – желатиновий, classĭcus – класичний, vaselīnum – вазелiн, oblongātus – продовгуватий, utĭlis – корисний, adrenalīnum – адреналiн, quadrātus – квадратний, verticālis – вертикальний, paraffinātus – парафiнований, normālis – нормальний, cardinālis – головний, cylindrĭcus – цилiндричний, fluĭdus – рiдкий, granulōsus – зернистий, machĭna – машина, regŭla – правило, virĭdis – зелений.
ДРУГЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SECUNDA)
Qui quaerit, repĕrit
Хто шукає, той знаходить
Морфологія
Дієслово (Verbum)
