Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬≥дносини власност≥ виникають м≥ж людьми з приводу при≠власненн€ матер≥альних ≥ духовних благ. ѕривласненн€ означаЇ в≥дношенн€ людей до певних речей, €к до своњх.




—початку власн≥сть розгл€далась €к в≥дношенн€ людини до реч≥ ≥ можлив≥сть ≥њ використанн€. ќднак з розвитком сусп≥льства та накопиченн€м наукових знань у€вленн€ про власн≥сть зм≥нювалось, ставало зм≥стовн≥шим. « виникненн€м держави стали розробл€тис€ юридичн≥ закони, €к≥ визначали, за €кими правовими нормами привласнюЇтьс€ ≥ розпод≥л€Їтьс€ сусп≥льне багатство м≥ж р≥зни≠ми суб'Їктами (окремими громад€нами, соц≥альними групами, класами, державою). ѕравов≥ в≥дносини власност≥ виражаютьс€ в закр≥пленн≥ за р≥зними суб'Їктами прав волод≥нн€, користуван≠н€ ≥ розпор€дженн€. —татт€ 2 «акону ”крањни Ђѕро власн≥стьї так трактуЇ право власност≥: Ђѕраво власност≥ Ч це врегульован≥ законом сусп≥льн≥ в≥дносини щодо волод≥нн€, користуванн€ ≥ розпор€дженн€ майномї. ¬ласн≥сть Ц не лише юридична категор≥€. –≥ч стаЇ власн≥стю (тобто економ≥чною категор≥Їю), лише тод≥, коли з приводу ≥њ привласненн€ люди вступають м≥ж собою в певн≥ економ≥чн≥ в≥дносини. ¬≥дпов≥дно власн≥сть виражаЇ в≥дносини м≥ж людьми з приводу привласненн€ речей. ¬ласн≥сть в економ≥чному сенс≥ €вл€Ї собою складну систему господарських в≥дносин, €к≥ ≥снують у виробництв≥. ÷€ система включаЇ в себе так≥ групи в≥дносин:

а) в≥дносини з приводу привласненн€ умов виробництва ≥ його результат≥в;

б) в≥дносини господарського використанн€ майна;

в) економ≥чн≥ форми реал≥зац≥њ в≥дносин власност≥.

ќтже, власн≥сть Ц складна ≥ багатогранна категор≥€, €ка виражаЇ всю сукупн≥сть сусп≥льних в≥дносин: економ≥чних, соц≥альних, правових, пол≥тичних, морально-етичних,рел≥г≥йних тощо. ¬она займаЇ центральне м≥сце в економ≥чн≥й систем≥, оск≥льки зумовлюЇ спос≥б поЇднанн€ роб≥тник≥в з засобами виробництва, мету функц≥онуванн€ й розвитку економ≥чноњ системи, визначаЇ соц≥альну ≥ пол≥тичну структуру сусп≥льства, характер стимул≥в трудовоњ д≥€льност≥ ≥ спос≥б розпод≥лу результат≥в прац≥. (–ис.2.6.)

 

—усп≥льний спос≥б поЇднанн€ робочоњ сили ≥з засобами виробництва
—пециф≥чн≥сть д≥й економ≥чних закон≥в певноњ економ≥чноњ системи
÷≥л≥ та мотиви виробництва
’арактер розпод≥лу ≥ споживанн€ створеного продукту
 ласову ≥ соц≥альну структуру сусп≥льства
ѕан≥вну систему пол≥тичноњ та економ≥чноњ влади
¬ласн≥сть визначаЇ

 

 


–ис.2.6. ћ≥сце власност≥ в економ≥чн≥й систем≥

ѕон€тт€ власност≥ маЇ багато аспект≥в:

1) як економ≥чна категор≥€ власн≥сть в≥дображаЇ в≥дносини м≥ж людьми з приводу присвоЇнн€ кап≥тальних благ (земл≥, засоб≥в виробництва, знанн€, ≥нформац≥€, робоча сила тощо) та спос≥б поЇднанн€ прац≥ ≥з кап≥тальними благами. “акий п≥дх≥д даЇ змогу встановити:

- хто з член≥в сусп≥льства розпор€джаЇтьс€ чинниками виробництва, тобто маЇ економ≥чну владу;

- €к зд≥йснюЇтьс€ поЇднанн€ робочоњ сили ≥з засобами виробництва;

- хто ≥ €к отримуЇ доходи в≥д господарськоњ д≥€льност≥.

 

ќтже, в≥дносини власност≥ охоплюють всю економ≥чну систему, визначають характер використанн€ та споживанн€ створеного в процес≥ виробництва продукту, його обм≥н та розпод≥л, впливають на ≥нтереси р≥зних верств населенн€. ј ≥нтереси мають суперечливий характер,що може призвести до конфл≥кт≥в, ≥ нав≥ть в≥йн. ÷е потребуЇ наданн€ економ≥чним в≥дносинам характеру правових.

2) ќтже, €к юридично-правова категор≥€ власн≥сть в≥дображаЇ в≥дношенн€ Ђлюдина - р≥чї, тобто майнов≥ в≥дносини, стосунки юридичних та ф≥зичних ос≥б ≥з приводу благ, закр≥плен≥ системою прав власност≥. “обто держава встановлюЇ права власност≥ з приводу привласненн€ та використанн€ людиною матер≥альних та духовних ц≥нностей.

ѕривласненн€ Ц процес, що виникаЇ у результат≥ поЇднанн€ обТЇкта та субТЇкта привласненн€ (спос≥б волод≥нн€ р≥ччю). “обто це означаЇ, що окремий ≥ндив≥д, група людей або держава здобуваЇ право на волод≥нн€ конкретними благами, розпор€дженн€ ними та њх використанн€. ¬их≥дним моментом привласненн€ Ї сфера виробництва. —аме тут створюЇтьс€ обТЇкт власност≥ та його варт≥сть.  ому належать засоби виробництва, той ≥ привласнюЇ результат виробництва. ѕ≥сл€ цього процес привласненн€ продовжуЇтьс€ через сфери розпод≥лу ≥ обм≥ну, €к≥ виступають €к вторинна ≥ третинна форми привласненн€. ќтже, головним обТЇктом привласненн€ в економ≥чн≥й систем≥, €к≥й визначаЇ ≥њ соц≥ально-економ≥чну форму, ц≥л≥ та ≥нтереси,Ї привласненн€ засоб≥в виробництва ≥ його результат≥в.

ёридичний аспект власност≥ реал≥зуЇтьс€ через право власност≥. ¬ласн≥сть Ц це закр≥пленн€ прав за окремими субТЇктами щодо волод≥нн€, розпор€дженн€ та використанн€ благ.

ѕраво власност≥ Ц це сукупн≥сть узаконених державою прав та норм економ≥чних взаЇмов≥дносин ф≥зичних та юридичних ос≥б, €к≥ складаютьс€ м≥ж ними з приводу привласненн€ й використанн€ обТЇкт≥в власност≥. «авд€ки цьому економ≥чн≥ в≥дносини власност≥ набувають характеру правов≥дносин, тобто в≥дносин, учасники €ких виступають €к нос≥њ певних юридичних прав та обовТ€зк≥в. ѕраво власност≥ визначаЇтьс€ ще з час≥в римського права 3 основними правочинност€ми: волод≥нн€, користуванн€ ≥ розпор€дженн€. ÷е так звана триада власност≥.

ѕраво волод≥нн€ означаЇ, що певний обТЇкт власност≥ належить певному субТЇкту не обмежено в час≥ (тобто ф≥зичний контроль над р≥ччю). ѕраво розпор€дженн€ Ц ухваленн€ управл≥нських р≥шень ≥з приводу функц≥онуванн€ ≥ реал≥зац≥њ обТЇкта власност≥, €ке зд≥йснюЇ власник або уповноважен≥ ним ≥нш≥ економ≥чн≥ субТЇкти (тобто прийн€тт€ власником р≥шень про те, хто ≥ €к може використовувати певну р≥ч). ѕраво користуванн€ Ц використанн€ у виробництв≥ ≥ споживанн€ корисних властивостей обТЇкта власност≥, а також створенн€ за його допомогою благ (тобто застосуванн€ реч≥ в≥дпов≥дно до ≥њ призначенн€ та на розсуд власника).

ќдночасно з привласненн€м блага в≥дбуваЇтьс€ його в≥дчуженн€ Ц тобто позбавленн€ субТЇкта права на волод≥нн€, користуванн€ ≥ розпор€дженн€ тим чи ≥ншим обТЇктом власност≥. ѕривласненн€ певного обТЇкта власност≥ одним субТЇктом одночасно означаЇ в≥дчуженн€ його в≥д ≥ншого субТЇкта. “обто пор€д з власником завжди присутн≥й невласник.

3) ¬ ≥сторичному аспект≥ ≥нститут власност≥ розгл€даЇтьс€ п≥д кутом зору зС€суванн€ його особливостей у р≥зних крањнах у р≥зн≥ епохи. юридичний, економ≥чний, ≥сторичний, морально-психолог≥чний тощо.

¬≥дносини власност≥ утворюють певну систему, що м≥стить у соб≥ 3 види в≥дносин:

- в≥дносини з приводу привласненн€ обТЇкт≥в власност≥; - в≥дносини з приводу економ≥чних форм реал≥зац≥њ обТЇкт≥в власност≥ (тобто одержанн€ в≥д них доходу); - в≥дносини з приводу господарського використанн€ обТЇкт≥в власност≥.

¬ласник може сам використовувати св≥й обТЇкт власност≥ в господарських ц≥л€х. ” такому випадку в≥н одночасно виступаЇ у 2-х особах: €к власник ≥ €к субТЇкт гос-подарюванн€.Ќин≥, коли виробництво надзвичайно ускладнилось ≥ набуло значно-ного сусп≥льного характеру, головною особою господарського житт€ стаЇ не влас-ник, а субТЇкт, €кий використовуЇ дл€ виробництва чужу власн≥сть на правах оренди, л≥зингу, концес≥њ, кредиту. “аким чином, зТ€вл€Їтьс€ 2 субТЇкта: субТЇкт Ц власник ≥ субТЇкт Ц господарюванн€, €к≥ розпод≥л€ють повноваженн€ та функц≥њ.

¬≥дносини власност≥ ви€вл€ютьс€ через субТЇкти та обТЇкти власност≥.

—истема в≥дносин власност≥

ќбТЇкт власност≥ Ц це все те, що можна привласнити чи в≥дчужити:

- засоби виробництва в ус≥х галуз€х народного господарства;

- майно (рухоме та нерухоме: ( будинки, споруди, в≥докремлен≥ водн≥ обТЇкти, транспортн≥ засоби,багатор≥чн≥ насадженн€ тощо); - природн≥ ресурси (земл€, ≥њ надра, л≥си, води тощо); предмети особистого споживанн€ та домашнього вжитку; - грош≥, ц≥нн≥ папери, дорогоц≥нн≥ метали та вироби з них; - ≥нтелектуальна власн≥сть, ≥нформац≥йн≥ ресурси та продукти (твори л≥тератури ≥ мистецтва, дос€гненн€ науки та техн≥ки, в≥дкритт€, винаходи, ≥нформац≥€, компТютерн≥ програми, технолог≥њ тощо); - культурн≥ та ≥сторичн≥ ц≥нност≥; - робоча сила.

 

—убТЇкт власност≥ Ц це персон≥ф≥кован≥ нос≥њ в≥дносин власност≥:

- окрема особа - людина €к нос≥й майнових ≥ немайнових прав та обовТ€зк≥в

- юридичн≥ особи (орган≥зац≥њ, п≥дприЇмства, установи, обТЇднанн€ ос≥б ус≥х орган≥зац≥йно-правових форм); - держава в особ≥ орган≥в державного управл≥нн€, мун≥ципал≥тети (органи м≥сцевого самовр€дуванн€; - дек≥лька держав або вс≥ держави планети; - грош≥, ц≥нн≥ папери, дорогоц≥нн≥ метали та вироби з них; - ≥нтелектуальна власн≥сть, ≥нформац≥йн≥ ресурси та продукти (твори л≥тератури ≥ мистецтва, дос€гненн€ науки та техн≥ки, в≥дкритт€, винаходи, ≥нформац≥€, компТютерн≥ програми, технолог≥њ тощо); - культурн≥ та ≥сторичн≥ ц≥нност≥; - робоча сила.

¬≥дносини,що виникають м≥ж субТЇктом та обТЇктом власност≥, характеризують одночасно м≥ру волод≥нн€ обТЇктом з боку субТЇкта його прав на обТЇкт та вид функц≥њ, €ка реал≥зуЇтьс€ субТЇктом в процес≥ практичного вт≥ленн€ в≥дносин власност≥, м≥ру та характер використанн€ субТЇктом своњх прав.

≈коном≥сти розр≥зн€ють тип власност≥ ≥ форму господарюванн€ €к метод ≥њ реал≥зац≥њ (тобто форму власност≥).

‘орми власност≥ характеризуЇ найб≥льш узагальнен≥ принципи ≥њ функц≥онуванн€. ¬ид≥л€ють 2 основних типи власност≥:

1) приватну Ц €ка функц≥онуЇ ≥ реал≥зуЇ себе через так≥ орган≥зац≥йн≥ форми, €к ≥ндив≥дуальна ( фермерське господарство, майстерн€ ), пайова (товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю ), акц≥онерну Ц ј“ або корпоративну, та громадських орган≥зац≥й (власн≥сть профсп≥лок та пол≥тичних парт≥й).

2) державну (сусп≥льну) Ц через загальнодержавну (власн≥сть народу) Ч це майно орган≥в влади й уп≠равл≥нн€: майно державних п≥дприЇмств; оборонн≥ об'Їкти; енергетична система; системи транс≠порту загального користуванн€, зв'€зку та ≥нформац≥њ, що мають загальнодержавне значенн€; кошти державного бюджету; дер≠жавн≥ банки; п≥дприЇмства ≥ народногосподарськ≥ комплекси; резервн≥ та ≥нш≥ фонди; культурн≥ та ≥сторичн≥ ц≥нност≥ народ≥в; вищ≥ й середн≥ навчальн≥ заклади та ≥нше майно, що ста≠новить матер≥альну основу суверен≥тету ”крањни й забезпечуЇ њњ економ≥чний та соц≥альний розвиток та комунальну (власн≥сть окремих колектив≥в) форми - це власн≥сть адм≥н≥стративно-територ≥альних утворень (краю, област≥, району). —юди належать власн≥сть орган≥в влади й управл≥нн€, кошти м≥сцевого бюджету, житловий фонд, комунальне господарство. ” в≥данн≥ м≥сцевих орган≥в можуть знаходитис€ п≥дприЇмства с≥льського господарства, торг≥вл≥, побутового обслуговуванн€, транспорт, промислов≥, буд≥вельн≥ та ≥нш≥ п≥дприЇмства й комплекси, заклади на≠родноњ осв≥ти, культури, охорони здоров'€ та ≥нше майно.

¬ласн≥сть сп≥льних п≥дприЇмств, ≥ноземних громад€н, орган≥зац≥й ≥ держав

—п≥льн≥ п≥дприЇмства, що створюютьс€ на територ≥њ ”крањни у форм≥ акц≥онерних та ≥нших господарських товариств, мають власне майно, необх≥дне дл€ зд≥йсненн€ д≥€льност≥, передбаченоњ засновницькими документами.

“акож ≥ноземн≥ юридичн≥ особи мають право на територ≥њ ”к≠рањни мати у власност≥ промислов≥ й ≥нш≥ п≥дприЇмства, буд≥вл≥, споруди та ≥нше майно, необх≥дне дл€ зд≥йсненн€ ними госпо≠дарськоњ д≥€льност≥.

≤ноземн≥ держави й м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ мають право мати на територ≥њ ”крањни майно, необх≥дне дл€ зд≥йсненн€ диплома≠тичних, консульських та ≥нших м≥жнародних в≥дносин в≥дпов≥дно до м≥жнародних договор≥в ≥ законодавства ”крањни.

¬ласн≥сть завжди передбачаЇ субТЇкт та обТЇкти:

- субТЇктами приватноњ власност≥ Ї - ≥ндив≥ди, домогосподарства, корпорац≥њ, кооперативи, рел≥г≥йн≥, громадськ≥ обТЇднанн€, трудов≥ колективи тощо.

- субТЇктами державноњ власност≥ Ї: ур€дов≥ ≥нституц≥њ, ЌЅ”, м≥н≥стерства, комунально-мун≥ц≥пальн≥ служби, ≥нш≥ органи м≥сцевого самовр€дуванн€ тощо.

ќбТЇктами загальнодержавноњ власност≥ Ї майно орган≥в влади, збройних сил, оборонн≥ обТЇкти, Їдина енергосистема, система транспорту загального користуванн€, звТ€зку, ≥нформац≥њ загальнодержавного значенн€, ЌЅ”, кошти державного бюджету,майно державних п≥дприЇмств,земл€, ≥њ надра, рослинний та тваринний св≥т.

ќбТЇктами комунальноњ власност≥ Ї майно, що забезпечуЇ д≥€льн≥сть в≥дпов≥дних –ад, кошти м≥сцевих бюджет≥в, обТЇкти ∆ √,майно заклад≥в осв≥ти,охорони здоров€, культури, м≥сцев≥ енергетичн≥ системи, транспорт, система звТ€зку та ≥нформац≥њ тощо.

ќбТЇкти приватноњ власност≥: ” власност≥ громад€ни≠на можуть знаходи-тис€: житлов≥ будинки, квартири, дач≥, гараж≥, предмети домашнього господарства й особистого споживанн€; грошов≥ кошти; акц≥њ, обл≥гац≥њ та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери; засоби масовоњ ≥нформац≥њ тощо;

 ожному типу цив≥л≥зац≥њ притаманний пан≥вний обТЇкт власност≥. ƒл€ до цив≥л≥зац≥йного етапу розвитку людства таким обТЇктом було природне середовище Ц земл€ з ≥њ флорою ≥ фауною, €к≥ привласнювала перв≥сна людина. ¬ умовах аграрноњ цив≥л≥зац≥њ, коли землеробство ≥ скотарство стали основними видами д≥€льност≥ людини, пан≥вний обТЇкт власност≥ становила земл€. ѕ≥сл€ ѕромисловоњ революц≥њ таким обТЇктом стали кап≥тальн≥ блага. ¬ умовах пост≥ндустр≥ального сусп≥льства на дедал≥ важлив≥ший обТЇкт власност≥ перетворюЇтьс€ ≥нформац≥€, €ка Ї результатом затрат квал≥ф≥кованоњ прац≥. ” розвинут≥й ринков≥й економ≥ц≥ одночасно сп≥в≥снують р≥зн≥ типи власност≥ ≥ держава гарантуЇ њм законодавчу р≥вн≥сть. ÷е означаЇ, що субТЇкти власност≥ д≥ють в однаковому правовому пол≥ прав, обовТ€зк≥в та в≥дпов≥дальност≥.

¬ласн≥сть Цв≥дносини м≥ж людьми, що стосуютьс€ привласненн€ засоб≥в виробництва ≥ матер≥альних благ. «акон ”крањни Ђѕро власн≥стьї в≥д 07,02.1991 р. визначаЇ право власност≥ €к урегульован≥ законом сусп≥льн≥ в≥дносини щодо волод≥нн€, користуванн€ та розпор€дженн€ майном.  онституц≥€ ”крањни 1996 р. гарантуЇ захист р≥зних прав власност≥ з боку держави.  
ќЅТ™ “» ¬Ћј—Ќќ—“≤
-¬иробнич≥ та невиробнич≥ прим≥щенн€; -ƒороги; -«емл€; -“ранспортн≥ споруди.
-јвтомоб≥л≥; -”статкуванн€; -ћебл≥ тощо
-¬инаходи; -–укописи; -  омпютерн≥ програми тощо
Ќерухоме майно
–ухоме майно
≤нтелектуальна власн≥сть
ќ—Ќќ¬Ќ≤ ‘ќ–ћ» ¬Ћј—Ќќ—“≤
-≤ндив≥дуальна (особиста); -ѕриватна власн≥сть у форм≥ кап≥талу; -≤нтелектуальна
- ооперативна; - орпоративна (акц≥онерна); -¬ласн≥сть громадських орган≥зац≥й
«агальнодержавна - омунальна (мун≥ципальна);
ѕ–»¬ј“Ќј
 ќЋ≈ “»¬Ќј
ƒ≈–∆ј¬Ќј

 


‘≥зична особа
ƒержава
ѕ≈–≈¬ј√» ≤ Ќ≈ƒќЋ≤ » ќ—Ќќ¬Ќ»’ ‘ќ–ћ ¬Ћј—Ќќ—“≤
ƒержавна
- онцентрац≥€ ресурс≥в дл€ зд≥йсненн€ великих господарських проект≥в; -«агальне плануванн€ та управл≥нн€ економ≥кою; -¬ир≥внюванн€ доход≥в населенн€;
-¬≥дсутн≥сть конкуренц≥њ; -Ќизька €к≥сть продукц≥њ; -Ќизька ефективн≥сть виробництва; -¬≥дсутн≥сть зац≥кавленост≥ в пошуку нових ≥дей ≥ наробок хнолог≥чних наробок.
ѕриватна
-—тимулюЇ ефективн≥сть використанн€ ресурс≥в; -—творюЇ умови дл€ виробництва €к≥сних товар≥в та послуг; - спри€Ї накопиченню багатства;
-ѕороджуЇ ≥ зб≥льшуЇ нер≥вн≥сть доход≥в; -ћоже мати негативний вплив на навколишнЇ середовище.
ёридична особа
—”ЅТ™ “» ¬Ћј—Ќќ—“≤

 

 


” сучасн≥й економ≥чн≥й науц≥ та практиц≥ розвинених крањн застосовуЇтьс€ наступна система прав власност≥, €ка запропонована англ≥йським юристом ј.ќноре. ¬она складаЇтьс€ з 11 елемент≥в:

1. ѕраво волод≥нн€. 2. ѕраво користуванн€. 3. ѕраво управл≥нн€ (право вир≥шувати, хто ≥ €к забезпечуватиме використанн€ благ). 4. ѕраво на дох≥д (право на волод≥нн€ результатами використанн€ благ). 5. ѕраво суверена на кап≥тальну варт≥сть (право на використанн€, в≥дчуженн€, зм≥ну чи знищенн€ блага). 6. ѕраво на безпеку (право на захист в≥д експропр≥ац≥њ або в≥д пошкодженн€ в навколишньому середовищ≥). 7. ѕраво на передачу благ у спадок. 8. ѕраво на безстроков≥сть волод≥нн€ благом. 9. «аборона на використанн€ шк≥дливим способом. 10. ѕраво на в≥дпов≥дальн≥сть (можлив≥сть ст€гненн€ блага на сплату боргу). 11. «воротний характер прав власности, тобто поверненн€ переданих кому-небудь правочинностей п≥сл€ зак≥нченн€ терм≥ну угоди або достроково у випадку порушенн€ ≥њ умов тощо.

“ака детал≥зац≥€ юридичних прав власност≥ маЇ не самодостатн≥й характер, а маЇ на мет≥ гарантувати субТЇкту необх≥дн≥ й достатн≥ права дл€ прийн€тт€ оптималь-них управл≥нських р≥шень. ќтже, м≥ж власн≥стю €к економ≥чною та юридичною категор≥€м Ї т≥сний взаЇмозвТ€зок. ¬ласн≥сть не Ї назавжди даною. ”продовж вс≥Їњ ≥стор≥њ спостер≥гались переходи м≥ж типами власност≥,м≥ж ≥њ формами. ÷≥ переходи можуть в≥дбуватис€ еволюц≥йним шл€хом на основ≥ конкуренц≥њ ≥ змаганн€, коли перспективн≥ш≥ та здоров≥ш≥ форми власност≥ вит≥сн€ють менш життЇздатн≥. ¬од-ночас застосовують ≥ насильницьк≥ способи зм≥ни форм власност≥, коли той або ≥нший тип або форма власност≥ силою насаджають у сусп≥льств≥. Ќасильницька зм≥на форми власност≥ обовТ€зково означаЇ зм≥ну економ≥чноњ системи в крањн≥, в той час €к еволюц≥йн≥ зм≥ни у формах власност≥ можуть в≥дбуватись в межах одн≥Їњ економ≥чноњ системи.

ѕ–ј “»„Ќј –ќЅќ“ј «≤ «ћ≤—“” «ћ 2

Ђ≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ —»—“≈ћ» —”—ѕ≤Ћ№—“¬јї

Ќавчальн≥ ц≥л≥ зан€тт€:

1.«розум≥ти сутн≥сть категор≥й Ђсистемаї, Ђеконом≥чна сис≠темаї

2.«'€сувати сучасн≥ п≥дходи до класиф≥кац≥њ економ≥чних систем;

3.¬и€вити особливост≥ та в≥дм≥нност≥ чистого кап≥тал≥зму, адм≥н≥стративно-господарськоњ, зм≥шаноњ та традиц≥йноњ економ≥чних систем;

4.«'€сувати особливост≥ моделей зм≥шаноњ економ≥ки.

5.¬и€вити характер можливих зв'€зк≥в та залежностей м≥ж р≥зними економ≥чними системами.

6.¬ивчити сутн≥сть економ≥чноњ рол≥ держави в ринков≥й систем≥.

7.–озкрити зм≥ст особливостей перех≥дноњ економ≥ки ”кра≠њни.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 787 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

758 - | 605 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.