Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка
МЕТРОЛОГІЯ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
СТУДЕНТІВ
Чернігів – 2013
ВСТУП
При ознайомленні з основами стандартизації, технічними вимірюваннями та управлінням якістю продукції машинобудівної галузі поряд з вивченням теорії та лабораторними заняттями студенти самостійно виконують розрахункові роботи. Самостійна робота сприяє закріпленню знань з курсу, засвоєнню правил, норм і методів розрахунку, практичному застосованню навичок у виборі допусків, посадок, засобів вимірювання й контролю, а також набуттю навичок користування довідковою літературою і стандартами.
До виконання самостійної роботи студент приступає при умові засвоєння відповідних розділів курсу "Метрологія, стандартизація та управління якістю". Самостійна робота містить 7 завдань, що охоплюють основні розділи теоретичного курсу.
В кожному завданні наведено послідовність рішення і один-два приклади.
Студент виконує роботу за індивідуальним варіантом. При виконанні самостійної роботи потрібно використовувати позначення, що приведені в методичних вказівках і прикладах.
Самостійна робота складається з графічної частини та розрахунково-пояснювальної записки, які виконуються на аркушах формату А4.
Текст розрахунково-пояснювальної записки пишеться на одній стороні аркуша, який має рамку передбачену ГОСТом і основний підпис по формі 2а (перший аркуш, що містить вступ – форма 2). Рішення кожного завдання в пояснювальній записці починають з нового аркуша. Всі аркуші брошуруються і нумеруються починаючи з титульного листа. В кінці роботи потрібно вказати перелік використаної літератури і зміст.
Додаткова література, яка може допомогти при виконанні самостійної роботи наведена в кінці даних навчально-методичних рекомендацій. В додатках подано весь необхідний при виконанні самостійної роботи довідковий матеріал.
ЗАВДАННЯ 1
ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЦИЛІНДРИЧНОГО З’ЄДНАННЯ З ВИБОРОМ ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАННЯ ДЛЯ ЙОГО ДЕТАЛЕЙ
Література до теми: [ 2, с. 74-109; 461-472], [ 3, с. 21-24],
[ 4, с. 58-63; 109-112; 252-267].
Мета завдання
1. Вивчити основну термінологію курсу, навчитися визначати основні і граничні відхилення поля допуску, допуск розміру, граничні розміри, зазори, натяги, допуск посадки.
2. Навчитися правильно проставляти на кресленнях посадки і поля допусків.
3. Навчитися правильно вибирати вимірювальні засоби для контролю розмірів деталей.
Послідовність виконання
Вихідними даними для виконання цього завдання є номінальний діаметр з’єднання вал-отвір та поля допусків валу і отвору.
1. Виходячи з даних полів допусків встановлюємо систему виготовлення для деталей з’єднання.
2. По таблицях знаходимо граничні відхилення деталей циліндричного з’єднання.
3. Визначаємо граничні розміри деталей, граничні зазори або натяги в з’єднанні, допуски деталей та посадки, вказуємо групу посадки.
4. Встановити чистоту обробки поверхонь деталей з’єднання.
5. Вибрати засоби вимірювання деталей з’єднання.
6. Накреслити:
а) схему полів допусків деталей з’єднання і робочих калібрів до них;
б) складальний ескіз з’єднання і ескізи деталей.
ПРИКЛАД 1
Початкові дані:
номінальний діаметр з’єднання – 35 мм;
поле допуску отвору – Н7;
поле допуску вала – r 6.
ВИКОНАННЯ
1. З’єднання виконано в системі отвору. Отвір виготовлено по сьомому, а вал по шостому квалітету.
2. За таблицями СТ СЭВ 144-75 (додатки 1,2) визначаємо граничні відхилення:
; ; | ; . |
3. Визначаємо граничні розміри деталей:
;
;
;
.
4. Визначаємо допуски деталей:
;
.
5. Розраховуємо граничні натяги:
;
.
6. Визначаємо групу посадки:
Оскільки в з’єднанні мають місце лише натяги, то дана посад-ка відноситься до групи посадок з гарантованим натягом.
7. Визначаємо допуск посадки:
;
.
8. За таблицею (додаток 3) визначаємо чистоту обробки поверхні деталей:
; | . |
9. Вибираємо засоби вимірювання деталей заданого з’єднання, виходячи з умови, що гранична похибка Δlim засобу вимірювання не перевищує допустимої похибки вимірювання Δвим, тобто Δlim ≤ Δвим.
За таблицею (додаток 4) визначаємо допустиму похибку вимірювання: для отвору Δвим = 7 мкм; для вала Δвим = 5 мкм. Для отвору (додаток 5) вибираємо індикаторний нутромір з вимірювальною головкою з ціною поділки 0,002 мм при роботі в межах ділянки 0,1 мм, у якого Δlim =5,5 мкм. Для вала вибираємо важільну скобу з ціною поділки 0,002 мм, у якої Δlim = 4 мкм.
10.Викреслюємо спряження в зборі і по детально (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Позначення посадок і відхилень на складальному і деталювальному кресленнях
11. Викреслюємо схему полів допусків деталей з’єднання (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Схема полів допусків з’єднання Ø
ПРИКЛАД 2
Початкові дані:
номінальний діаметр з’єднання – 52 мм;
поле допуску отвору – D8;
поле допуску вала – h9.
ВИКОНАННЯ
1. З’єднання виконано в системі вала. Отвір виготовлено по восьмому, а вал по дев’ятому квалітету.
2. За таблицями СТ СЭВ 144–75 (додатки 1,2) визначаємо граничні відхилення:
; ; | ; |
3. Визначаємо граничні розміри отвору і вала:
;
;
;
.
4. Визначаємо допуски деталей:
;
.
5. Знаходимо граничні зазори:
;
.
6. Визначаємо групу посадки:
Оскільки в з’єднанні мають місце лише зазори, то дана посадка відноситься до групи посадок з гарантованим зазором.
7. Визначаємо допуск посадки:
;
.
8. За таблицею (додаток 3) визначаємо чистоту обробки поверхні деталей:
; | ; |
9. Вибираємо засоби вимірювання деталей заданого з’єднання, виходячи з умови, що гранична похибка Δlim засобу вимірю-вання не перевищує допустимої похибки вимірювання Δвим, тобто Δlim ≤ Δвим.
За таблицею (додаток 4) визначаємо допустиму похибку вимірювання: для отвору Δвим = 12 мкм; для вала Δвим = 18 мкм. Для отвору (додаток 5) вибираємо індикаторний нутромір з вимірювальною головкою з ціною поділки 0,002 мм при роботі в межах ділянки 0,001 мм, у якого Δlim =2,0 мкм. Для вала вибираємо мікрометр типу МК, у якого Δlim = 10 мкм.
10. Викреслюємо спряження в зборі і подетально (рис. 1.3).
Рис. 1.3. Позначення посадок і відхилень на складальному і деталювальному кресленнях
11. Викреслюємо схему полів допусків деталей з’єднання (рис. 1.4).
Рис. 1.4. Схема полів допусків з’єднання Ø
ЗАВДАННЯ 2
РОЗРАХУНОК І ВИБІР ПОСАДОК З ГАРАНТОВАНИМ ЗАЗОРОМ І НАТЯГОМ
Література до теми: [ 2, с. 124-132], [ 3, с. 25-30],
[ 4, с. 115-135].
Мета завдання
1. Розрахунковим методом обгрунтувати вибір посадки з гаранто-ваним зазором або з гарантованим натягом.