Архітектура – це будинок, в якому живе людство.

Архітектура – це королева всіх мистецтв. Архітектура і містобудування – мистецтва найбільш соціальні, а тому повністю залежать від стану суспільства, держави й економіки. Якби каміння могло говорити, воно б розповіло б всю історію Франції, кажуть французи про архітектуру. Справді-бо, архітектура – це кам’яний літопис культури.

Архітектура стала своєрідною мовою та передавачем культури. Масштабність співвідношення деталей, об’ємів, просторів особливості кольорової гами, що використовується, - це все є мовою національної архітектури. Архітектура через позначене в ній естетичне відношення впливає на те, як складаються в свідомості людини стійкі цінності, орієнтації і психологічні настанови, які визначають загальний характер її поведінки.

Архітектори на Заході вважають себе не просто будівниками споруд, а й будівничими нового життя. Вони, проектуючи, а потім будуючи міста, тим самим організовують середовище.

Реконструкція Хрещатика архітектором Власовим може вважатись найбільш вдалим проектом післявоєнних часів, оскільки Київ знадобився сталінським академікам для реалізації ідей, коріння яких ховалося в Римі.

Як місцева влада, так і містобудівники не враховують сьогодні того, що культурне середовище, в якому ми живемо, складається на всіх соціальних і предметно-просторових рівнях – від родини та дому до поселення в цілому. Зв’язки людини з місцем її народженням, умовами мешкання, які пронизують інші уявлення людини, є нерозривними.

На сьогодні планування квартир, будинків, районів у країнах СНД тільки збільшує емоційне відчуження між людьми. Структура названих об’єктів не відображає демографічних і кліматичних особливостей, традицій. Площа та пропорції квартир, їхнє конструктивне вирішення викликають емоційну напругу, втому. А як наслідок – ворожнечу і навіть ненависть мешканців одне до одного.

Кожен архітектор ставиться до своєї спеціальності як до вузько функціонального будівництва будинків і квартир. І тільки найталановитіші з них ставляться до неї як до своєрідної філософії, в основі якої – принципи організації навколишнього середовища.

У 70-х роках був висунутий ряд архітектурних проектів під назвою «проекти способу життя». Одним із них є ідея «сусідства».

США стали батьківщиною зовсім нової ідеї в архітектурі – хмарочосів. Будівництво першого з них ще в другій половині ХІХ ст. було здійснене, за одними даними, Дж. Б. Постом в 1868-70 рр., за іншими, - В. Ле Б. Дженні у 80-х роках. Це стало можливим тільки за винайдення ліфта.

У другій половині ХХ ст. каноном архітектури США стали будівлі зі скла, сталі та алюмінію архітектора Л Міс Ван де Рое. Основною заслугою архітектора є те, що він вперше застосував навісні, несучі стіни в каркасних будівлях.

Архітектор П. Кук (Англія) запропонував проект миттєвого виникаючих і миттєво зникаючих міст. Це була б своєрідна Аркадія (щаслива країна), місто-сад, розташоване на околиці великого міста.

Змінюється архітектура міста в цілому. Вже є проекти житлових чашечок (комірок), вільно підвішених на несучий каркас, з якого їх можна коли завгодно зняти.

Уже розробляються покриття, що чуйно реагуватимуть на вітер, дощ, настрій жителів, час доби. Вже є проекти мікрорайонів на платформах, що зможуть зміщуватись по горизонталі і вертикалі. В світі, організованому у такий спосіб, постійно можна буде відчувати тільки своє «Я». решта буде змінним, дискретним.

3. Музичне мистецтво.

Музика належить до мистецтв виконавських. Вона реально існує лише у живому звучанні. Основою змісту музичних образів є насамперед почуття, переживання людей.

У сьогоднішньому нестабільному і вимогливому світі музика посідає доволі значне місце. Вона безперервно звучить по радіо, на телебаченні, в ресторанах, магазинах тощо. По всьому світі множиться кількість концертів, фестивалів і конкурсів. З Японії до Європи і Америки завезли караоке – пристрій, який дає змогу бажаючим виспівувати під фонограму слова пісні, що з’являються на екрані.

Музика всюдисуща, а попит на неї дедалі зростає. Ніколи раніше музика не була такою поширеною, як тепер. Моцарт, Шанкар, Шнітке заповнили наш звуковий всесвіт. Симфонія, опера, джаз, поп-музика, диско, реп є невід’ємними складниками сучасного мистецтва.

Найбільш хвилюючою і цікавою є сучасна музика. Найбільш поганою – теж вона. Так оцінив музику Ігор Стравінський.

Першим рок-музикантом, який отримав світове визнання, був Джеммі Хендрікс.

Сучасна музика використовує акустичні інструменти для поповнення репертуару незвичайних звукових ефектів. Так, Джон Кейдж перетворив піаніно на ударний інструмент, помістивши між струнами всілякі предмети.

Сучасна музика називається «експериментальною» на відміну від класичної.. тепер композитори майже не пишуть музику на замовлення, як це було раніше.

Музика – це найбільш цілеспрямована з усіх мистецтв, це звернення композитора до слухача. Правдоподібно, що вона зароджена світовими біоритмами. Тому чим більше мелодія збігається з біоритмами людей, тим повніше вона сприймається.

У сучасній музичній культурі Заходу вирізняються три потоки: фольклорний, популярний і професійно-композиторський. Фольклорна пісня відрізняється від популярної величезною кількістю варіантів та непрофесійністю.

Популярна має більш стабільну форму і розрахована на широкий загал. Популярні пісні більш рухливі і змінюються відповідно до смаків слухачів.

Класична музика, як зразок «складної культури», є каталізатором суспільства і без неї розвиток його культури завмирає. Її ще називають музикою інтелігенції, для справжніх шанувальників прекрасного.

Цікаво, що на Заході немає проблем з якістю виконання чи запису. Навпаки, є проблема зі смаком слухачів. Яскравий приклад цього – спільні концерти трьох тенорів Па воротті, Карераса і Домінгеса були неможливі ще 20 років тому. Три тенори, що співають в унісон, - це повна нісенітниця. Це занадто банально. А тепер споживачам музики це подобається.