Витрати, що пов'язані з виробництвом продукції, включаються в її собівартість і є витратами на продукцію. Витрати на зберігання і реалізацію продукції вважаються витратами періоду.
Витрати на продукцію в зарубіжній практиці поділяють на три види: основні матеріали, праця, виробничі накладні витрати.
Витратами на продукцію є витрати, які відносять до окремого продукту і утримують як актив у запасах до того часу, коли товари будуть проданими. Витрати, які не пов'язані з конкретною продукцією і в результаті розглядаються як витрати, спожиті в періоді, називаються витратами періоду.
Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» за способом віднесення на собівартість продукції витрати поділяють на прямі і непрямі. Прямі витрати - це такі, які безпосередньо відносять на виробництво конкретної продукції. Вони пов'язані з виконанням робіт по створенню виробів, вирощуванню сільськогосподарських культур, догляду за тваринами тощо. Більшість витрат на підприємстві є прямими: оплата праці, витрачання сировини, насіння, кормів, палива тощо. Ці витрати під час виникнення прямо відносять на відповідні об'єкти обліку. Непрямі витрати пов'язані з виробництвом декількох видів продукції. Тому їх обліковують окремо і відносять на конкретні об'єкти шляхом розподілу.
Залежно від виділення центрів відповідальності і організації обліку одні й ті ж витрати можуть бути прямими або непрямими. Наприклад, витрати на оплату праці керівників підрозділів, сировину, амортизацію по відношенню до підрозділу є прямими, а відносно видів вироблюваної продукції - непрямими.
Витрати за сферою виникнення бувають виробничі і невиробничі.
Виробничі витрати - це витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг). Невиробничі витрати - це витрати, які опосередковано відносять до процесу виробництва і які пов'язані з управлінням виробничим процесом і реалізацією продукції (робіт, послуг). Виробничі витрати формують виробничу собівартість продукції і включають: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати і загальновиробничі витрати.
За відношенням до технологічного процесу витрати поділяють на основні і накладні.
Основні витрати — це сукупність прямих витрат на виробництво продукції.
Накладні витрати - це витрати, які пов'язані з управлінням та обслуговуванням виробництва.
За другим напрямом витрати поділяють на постійні і змінні, релевантні і нерелевантні, дійсні (реальні) і можливі (уявні), маржинальні і середні [86].
За відношенням до обсягу виробництва витрати поділяють на постійні і змінні. Такий поділ характеризує поведінку витрат у відповідь на зміну рівня (обсягу) виробничої діяльності і широко використовується в зарубіжній практиці для обліку та аналізу витрат.
Змінні витрати - це такі, загальна сума яких змінюється прямо пропорційно обсягу виробництва. Змінні витрати зростають (зменшуються) автоматично зі збільшенням (зменшенням) обсягу виробництва.
Постійні витрати - це такі, розмір яких не змінюється за певний період залежно від зміни обсягу виробництва. Наприклад, витрати на утримання складу є постійними, бо вони не залежать від того, скільки матеріалів на ньому зберігається в певний час.
Якщо загальна сума постійних витрат не змінюється, то їх розмір на одиницю продукції зменшується при збільшенні обсягу виробнитва і навпаки.
Постійні витрати залишаються незмінними при певних рівнях виробництва, а при його зміні ці витрати змінюються стрибкоподібно, а не пропорційно обсягу виробництва. Таким чином, частину постійних витрат більш правильно називати «умовно-постійні», бо їх розмір залишається однаковим до певних умов, а потім змінюється стрибкоподібно.
Частина витрат являє собою суміш змінних і постійних. Їх називають частково змінними витратами. Загальна їх сума змінюється залежно від обсягу виробництва, але не прямо пропорційно. Прикладом може бути плата за телефон, яка складається з постійної частини — абонентна плата за користування телефоном, і змінної частини - додаткова оплата за похвилинні розмови та міжміські переговори.
У ринкових умовах релевантність є однією з найбільш важливих характеристик управлінської інформації. Вона надає змогу вибрати серед двох варіантів кращий. Релевантними витратами є витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення. Нерелевантні витрати не залежать від прийнятого рішення. Релевантні витрати є очікувані в майбутньому витрати, які будуть відрізнятись залежно від альтернативи, вибраної у певних ситуаціях через різницю, яка виникає внаслідок прийняття рішення. Нерелевантні витрати будуть однакові для всіх альтернатив.
З метою оцінки різних альтернативних варіантів рішень потрібно враховувати не тільки дійсні (реальні), а й можливі (уявні) витрати (втрати). Дійсні витрати передбачають реальну сплату грошей або використання інших активів.
Практичне заняття 1.Визначення впливу окремих чинників на зміну собівартості 1 ц продукції рослинництва
Мета занять: набути практичних навичок з визначення впливу окремих чинників (витрат на 1 га, в т.ч. за окремими статтями) та урожайності окремих сільськогосподарських культур на зміну собівартості 1 ц продукції рослинництва.
Завдання 1. Визначити залежність собівартості продукції окремих культур від витрат на 1 га та урожайності
Таблиця 1
| Вплив факторів на собівартість продукції рослинництва | |||||||||||
| Види продукції | Грошово-матеріальні витрати на 1 га, грн | Урожайність, ц/га | Собівартість 1 ц, грн | Відхилення (+,-) в т.ч. за рахунок зміни | |||||||
| базиснго року | звітного року | базиснго року | звітного року | базиснго року | умовна | звітного року | всього | витрат | урожайності | ||
| 1= 3*5 | 2=4*7 | 6=1/4 | 8=7-5 | 9=7-6 | 10=6-5 | ||||||
| Зернові і зернобобові (без кукурудзи) | |||||||||||
| Цукровий буряк | |||||||||||
| Соняшник | |||||||||||
| Картопля | |||||||||||
| Овочі | |||||||||||
| Кормові коренеплоди | |||||||||||
| Кукурудза на силос і з/к | |||||||||||
Висновки.
Завдання 2. Визначити залежність зміни витрат на 1 ц по окремих статтях даного виду продукції від витрат на 1 га та урожайності
Таблиця 2
Вплив окремих статей витрат та продуктивності на зміну собівартості 1ц
| Статті витрат | Зміна собівартості 1ц, грн. | |||||||||
| Витрати, грн. на 1 га | Урожайність,ц/га | Витрати, грн. на 1ц | разом | в т.ч. за рахунок | ||||||
| базисний рік | звітний рік | базисний рік | базисний рік | умовні умовні | звітний рік | витрат на 1 га | урожайності | |||
| Умовні позначення та спосіб обчислення | 1= 3*5 | 2=4*7 | 6=1/4 | 8=7-5 | 9=7-6 | 10=6-5 | ||||
| Витрати на оплату праці | ||||||||||
| Корми | ||||||||||
| Нафтопродукти | ||||||||||
| Електроенергія | ||||||||||
| Запасні частини, ремонтні та будівельні матеріали | ||||||||||
| Амортизація | ||||||||||
| Інші витрати | ||||||||||
| Всього витрат |
Висновки.
Тема: ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ УГІДЬ
Серед усіх видів виробничих ресурсів, використовуваних у сільському господарстві, використання яких потребує найдетальнішого аналізу, найважливішим є земельні ресурси. Їх якісний склад, цільове використання, знаходження у тій, чи іншій формі власності, співвідношення з іншими виробничими ресурсами визначають як ефективність їх використання, так і використання інших видів ресурсів. Тому вивчення факторів та причин недостатньо ефективного використання земельних угідь за допомогою специфічних статистико-математичних методів має надзвичайне значення.
Практичне заняття 1. Визначення та аналіз показників використання земельних угідь підприємства.
Завдання 1. На основі інформації річних звітів сільськогосподарського підприємства форм 50-сг, статистичної форми звітності № 29-СГ “Звіту про збір урожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня 200… р. з усіх земель” за останні 5-8 років визначити вихід продукції рослинництва у зернових одиницях разом та у розрахунку на 1 га ріллі (сільськогосподарських угідь) і проаналізувати зміни родючості землі (додаток 2).
Таблиця 1
Визначення продуктивності ріллі у ц зерн.одиниць в динаміці
| Культури | Коефіцієнт переводу в зернові одиниці | ||||||||||
| Валовий збір | Валовий збір | Валовий збір | Валовий збір | Валовий збір | |||||||
| ц | ц зерн. од. | ц | ц зерн. од. | ц | ц зерн. од. | ц | ц зерн. од. | ц | ц зерн. од. | ||
| Вироблено продукції рослинництва,ц зерн.од./ | |||||||||||
| Посівна площа, га | |||||||||||
| Вироблено продукції рослинництва,ц зерн.од./ га |
Висновки
Завдання 2. На основі даних попередньої таблиці виявити тенденцію у зміні продуктивності угідь та вплив на неї окремих чинників, що знаходяться у функціональній залежності.
Таблиця 5
Вирівнювання динамічного ряду продуктивності земельних
угідь та виявлення впливу агротехнічних заходів на її зміну
| Роки | Продуктивність 1 га ріллі ц зерн. одиниць | |||||
t 
| Y | t | Yt | 
| 
| 
|
Методика проведення розрахунків:
1. Параметри лінійного рівняння регресії (а0, а1) залежності продуктивності ріллі від зміни часу: Yt = a0 + a1t визначаються по способу найменших квадратів. Для чого розв’язується система рівнянь типу:
| Sy = a0n + a1St |
| Syt = a0St + a1St |
підставляючи Sy, St, Syt, St з допоміжної таблиці.
2. Факторна дисперсія обчислюється за формулою:
å 
s 
---------------------
n
2. Загальна дисперсія обчислюється за формулою:
å(Yі –Y)2
s3 = ----------------
n
3. Обчислюємо кореляційне відношення, що характеризує вплив агротехнічних заходів на зміну продуктивності земельних угідь:
 |
S
h =
S 
3. Фактичні значення показників продуктивності земельних угідь та їх вирівняні значення відображуємо на графіку.
y
t
Мал 1. Динаміка змін продуктивності земельних угідь
Висновки.
Практичне заняття. Визначення впливу окремих чинників на відносну та абсолютну зміну валового виробництва продукції рослинництва у зернових одиницях
Завдання 3. На основі даних ф№ 29-сг визначити загальну зміну виробництва продукції рослинництва у зернових одиницях у звітному році в порівнянні з базисним за рахунок окремих чинників
Таблиця 6
Індексний аналіз впливу окремих чинників на виробництво
продукції рослинництва (у ц зерн.од.)
| Культури | Площа, га | Урожайність, ц/га | Коефі цієнт переводу в зернові одиниці | Урожайність, ц зерн.од./га | Валовий збір, ц зерн.од. | |||||
| базисний рік | звітний рік | базисний рік | звітний рік | базисного року | звітного року | умовний | ||||
| П0 | П1 | У01 | У11 | Кз.од | У0 | У1 | У0П0 | У1П1 | У0П1 | |
1.Загальна зміна валового збору сільськогосподарських культур у ц зерн.одиниць (індекс зміни)
SУ1П1
І уп =
SУ0П0
1а.Абсолютна зміна валового збору сільськогосподарських культур у ц зерн. одиниць
D уп = SУ1П1 - SУ0П0
2.В т.ч. за рахунок зміни розміру посівних площ
S У0П1
І п 
=
S У0П0
2а.В абсолютному вираженні
D п = У0 (SП1 – SП0)
3)за рахунок зміни середньої урожайності
SУ1П1 S У1П1 S У0П0
Іу = або:
SУ0П1 SП1 SП0
В абсолютному вираженні
Dу = 
4.Зміна середньої урожайності окремих культур, продуктивності окремих видів угідь у відносному вираженні:
SУ1П1 SУ0П1
Іу =:
SП1 SП1
у абсолютному вираженні:
SУ1П1 SУ0П1
Dу = -
SП1 SП1
б) структури посівних площ та видів угідь у відносному вираженні:
SУ0П1 SУ0П0
І% =:
SП1 SП0
у абсолютному вираженні:
SУ0П1 SУ0П0
D% = -- -
SП1 SП0
Перевірка правильності розрахунків:
Іу = Іу х І%
Висновки.
Завдання 4. На основі інформації про внесення органічних та мінеральних добрив: ф.№ 9-а-ст “Баланс мінеральних добрив в 199__ р.”, ф № 9-б-ст “Звіт про внесення мінеральних та органічних добрив під урожай …… року” обчислити баланс гумусу та поживних речовин за ………… роки, що аналізуються і визначити основні причини зміни продуктивності сільськогосподарських угідь та ріллі (додатки 4-13), зробити висновки.
Таблиця 7
Баланс гумусу під сільськогосподарськими культурами
| Культури | Пшениця | Кукурудза на зерно | Цукровий буряк | Картопля | В середньому на 1 га посівної площі |
| Приблизний вміст гумусу в шарі грунту 0-20 см, т/га | 100-150 | 100-150 | 100-150 | 100-150 | |
| Фактична урожайність, ц/га: | 24,2 | 43,6 | 216,8 | 108,9 | |
| Мінералізація гумусу з урожаєм, ц/га | 8,95 | 12,64 | 10,84 | 5,45 | |
| Утворення гумусу за рахунок пожнивно-кореневих залишків та внесеного гною, ц | 4,13 | 7,37 | 17,30 | 17,88 | |
| Баланс гумусу, ц/га |
Завдання 5 (самостійна робота). На основі даних про якість грунтів, внесення органічних та мінеральних добрив ф № 9-б-ст “Звіт про внесення мінеральних та органічних добрив під урожай …… року”, урожайності окремих культур по даних ф 50-сг або статистичної форми звітності № 29-сг “Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня 199__ р. з усіх земель” обчислити баланс поживних речовин в цілому під усіма культурами
Таблиця 8
Баланс поживних речовин у грунтах у_____ роках
| Показники | Базисний рік | Звітний рік | ||||
| N | P2O5 | К2О | N | P2O5 | К2О | |
| Вміст поживних речовин, кг: у 1т органічних добрив у 1ц мінеральних добрив Внесено поживних речовин з добривами, кг: органічними (……………. т) мінеральними (…………… ц) Використано поживних речовин у перший рік після внесення: органічних: % кг мінеральних: % кг разом, кг Винос поживних речовин (кг): з 1 га з усім урожаєм Баланс поживних речовин, кг (+,-) |
Висновки.
Завдання 6 (самостійна робота). Визначити баланс поживних речовин під окремими культурами
На основі даних про внесення органічних та мінеральних добрив, урожайності окремих культур по даним ф.9-АПК річного звіту, або статистичної форми звітності № 29-сг “Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня 199__ р. з усіх земель” обчислити окупність цих факторів і порівняти її з нормативною, а також з потенційно можливою, встановленого на основі конкурсного сортодослідження. Встановити невикористані резерви підвищення урожайності.
Таблиця 9.Баланс поживних речовин під сільськогосподарськими культурами
| Культури | Пшениця | Кукурудза на зерно | Цукровий буряк | Картопля |
| Фактична урожайність, ц/ га | 24,2 | 43,6 | 216,8 | 108,9 |
| Винос поживних речовин у розрахунку на 1 ц даної культури, кг | 7,7 | 6,6 | 1,13 | 1,52 |
| Винос поживних речовин з урожаєм даної культури,кг | ||||
| Внесено добрив у діючій речовині,ц | ||||
| Баланс поживних речовин у розрахунку на 1 га,кг |
Недовикористання поживних речовин добрив за рахунок незбалансованості окремих елементів між собою у складі внесених добрив відповідно до рекомендованого їх співвідношення під дану культуру у конкретних умовах визначається слідуючим чином: діленням фактичного співвідношення поживних речовин у складі внесених добрив по елементу, що знаходиться в мінімумі, на його нормативне співвідношення, визначається коефіцієнт корисного використання добрив:
Кк.в. = Пі/1: Пі/1, де
Кк.в. – коефіцієнт корисного використання добрив;
Пі/1 - коефіцієнт фактичного співвідношення кількості даного поживного
елементу до кількості елементу, прийнятого за одиницю;
Кн. – коефіцієнт недовикористання добрив;
Кн. = 1- Кк.в.
Пі/1- коефіцієнт нормативного співвідношення кількості даного елементу до елементу, прийнятого за одиницю.
2.Множенням кількості фактично внесених добрив у діючій речовині на коєфіцієнт корисного використання добрив визначається кількість добрив, що були використані сільськогосподарськими культурами на формування відповідного врожаю у розрахунку на 1 га посіву.
Qв. = Qвн. х Кк.в.
3.Недовикористання добрив визначається як різниця між фактично внесеною їх кількістю у розрахунку на 1 га і кількістю використаних на формування урожаю:
Qн. = Qв.н. – Qв., де
Qвн., Qв., Qн., - кількість, внесених, використаних і невикористаних
добрив.
Практичне заняття 6. Визначення впливу мінеральних добрив, внесених на га,на зміну урожайності та їх оптимуму за допомогою лінійної та криволінійної кореляційно-регресійної залежності.
Метою заняття є визначення впливу мінеральних добрив внесених на га та оптимальної їх кількості для досягнення максимальної урожайності районованої культури даного сорту
Завдання 15. На основі даних про кількість внесених мінеральних чи органічних добрив у розрахунку на 1 га під конкретну культуру по групі господарств (кількість господарств повинна бути у 7-8 разів більша, ніж число параметрів рівняння лінійної регресії а0, а1) та її урожайність, обчислити кореляційно-регресійну залежність для лінійної та криволінійної (параболічної) форми зв’язку. Вибрати найбільш прийнятну форму зв’язку. Обчислити оптимальну дозу добрив для досягнення максимальної урожайності. Оцінити ступінь використання позитивної дії добрив на ріст урожайності та виявити невикористані резерви її росту (використати для цього додаток 14.).
1. Обчислюємо лінійну залежність результативної ознаки від зміни факторної по формулі Ух(1) = а0 + а1Х, для чого знаходимо параметри рівняння регресії (а0 і а1) по способу найменших квадратів
Sу = а0 
+ а1SХ
Sху = а0SХ + а1SХ
Для цього підставляємо в систему рівнянь значення сум (Sу, Sху, Sх, Sх, n) з допоміжної таблиці 14.
Послідовно приводячи коефіцієнти обох рівнянь при а0 та а1 до одиниці, знаходимо їх значення.
2. Визначаємо індекс кореляції (тісноту зв’язку), для лінійної залежності:
 |
S(Ух(1) – У)2
h =
S(у - у) 2
3. Порівнюючи фактичне значення коефіцієнта регресії а1 з нормативним (показником окупності органічних або мінеральних добрив), робимо висновки відносно ступеню використання можливостей даної факторної ознаки в підвищенні урожайності сільськогосподарської культури.
4. Порівнюючи фактичне значення індексу кореляції з табличним, робимо висновок відносно тісноти зв’язку.
5. Обчислюємо t – критерій Стьюдента для коефіцієнту регресії а1:
 |
а1sх n – 2
ta1 =;
sy 1- r2
та індексу кореляції :
 |
sõ n – 2
t2 =;
sy 1 - 2
6.Порівнюючи фактичні значення t – критеріїв Стьюдента з їх критичними значеннями (табличними) при даному рівні значущості (ймовірності) 0,10; 0,05 або 0,01 визначаємо суттєвість зв’язку.
1а.Обчислюємо криволінійну залежність зміни результативної ознаки під дією зміни факторної по формулі параболи другого порядку:
Ух(2) = а0 + а1Х + а2Х
По способу найменших квадратів знаходимо коефіцієнти регресії а0, а1, а2, вирішуючи систему з трьох нормальних рівнянь:
Sу = а0n + a1Sх + а2Sх
Sху = а0Sх + а1Sх + а2Sх
Sх у = а0Sх + а1Sх + а2Sх
Значення сум підставляємо з допоміжної таблиці 14.
Для знаходження параметрів рівняння регресії а0; а1 та а2 спочатку кожне з рівнянь ділимо на коефіцієнт при а0 даного рівняння.
Віднімаючи від другого рівняння третє ї від третього перше, одержуємо систему рівнянь з двома невідомими. Послідуюче знаходження коефіцієнтів регресії проводиться таким же чином, як і при лінійній залежності.
2а. Визначаємо індекс кореляції для криволінійної залежності:
å(Ух(2) – У)2
R =
å(у-у)2
3а. Порівнюючи фактичне значення індексу кореляції з табличним, робимо висновок відносно тісноти зв’язку.
4а. Обчислюємо значення t – критерію для коефіцієнтів регресії а1 та а2 і індексу кореляції
ta1 =;
sу 1 – r2
 |
r (n– 2)
tr =
1 – r 2
5а. Визначаємо оптимальне значення факторної ознаки (Х) для досягнення максимального значення результативної (у):
| Хорt = – | а1 |
| 2а2 |
6а. Робимо висновок відносно можливостей окремих господарств у підвищенні урожайності, виходячи з кількості добрив, що вносились у розрахунку на 1 га посівної площі.
7а. На основі порівняння значень індексу кореляції для лінійної і криволінійної форм зв’язку, робимо висновок відносно правильності вибору форми зв’язку.
Питання про вибір форми зв’язку вирішується обчисленням критерію Z:
Z = 0,742 n * h2 - r2, де
h - індекс криволінійної кореляції;
r - коефіцієнт лінійної кореляції.
Якщо Z < 2, то залежність вважається лінійною.
Таблиця 15..Розрахунок потреби добрив для реалізації можливої урожайності зернових
| Якість грунтів, балів | |
| Окупність одного балу урожаєм, ц/га | 0,36 |
| “Нормальна урожайність”, ц/га | 20,16 |
| Внесено органічних добрив, тон на га | - |
| Окупність 1 тони органічних добрив, ц/га | 0,29 |
| Прибавка урожайності за рахунок орг. добрив, ц/га | - |
| Потенційна урожайність зернових, ц/га | 30,0 |
| Урожайність за рахунок врахованих чинників, ц/га | 20,16 |
| Урожайність за рахунок додаткових мін. добрив, ц/га | |
| Окупність мін. добрив, ц/га | 5,0 |
| Потреба мін. добрив для реалізації потенційної урожайності, ц |
Таблиця
Аналіз складу та структури кормів на голову вмісту в них перетравного протеїну
| Види кормів | Витрати кормів, ц | Коефіцієнт переводу ц к. од. | Приблизний вміст п. п., кг | Витрати кормів,кг | Витрати кормів тр. у п. п. | Структури кормів, % | |||||||
| 2000р. | 2002р. | 2000р. | 2002р. | 2000р. | 2002р. | 2000р. | 2002р. | нормативна | |||||
| Концентровані корми, всього: | 7,5 | 5,6 | х | х | 7,5 | 5,6 | 61,04 | 38,82 | 22,0 | 14,0 | 25-35 | ||
| В т. ч.у їх складі | 0,54 | 0,21 | 1,29 | 12,30 | 0,7 | 0,27 | 6,64 | 2,58 | 9,6 | 4,8 | |||
| ЗЕРНОБОБОВІ ЗЛАКОВІ | 6,8 | 5,33 | 1,0 | 8,0 | 6,8 | 5,33 | 54,4 | 36,24 | 90,4 | 95,8 | 75-80 | ||
| Грубі - разом | Х | Х | Х | Х | 3,89 | 4,20 | 23,71 | 31,79 | 11,4 | 10,5 | - | ||
| В т. ч. сіно | 1,61 | 1,60 | 0,54 | 6,40 | 0,87 | 0,86 | 10,28 | 10,27 | 2,7 | 2,1 |  12
| ||
| Солома | 11,19 | 17,96 | 0,27 | 1,2 | 3,02 | 3,35 | 13,43 | 21,55 | 8,8 | 8,4 |  3
| ||
| Соковиті | Х | Х | Х | Х | 22,74 | 30,11 | 236,21 | 295,82 | 66,5 | 75,2 | |||
| В т.ч. силос | 25,0 | 36,6 | 0,18 | 1,40 | 4,50 | 6,59 | 35,00 | 51,24 | 21,9 | 16,5 | |||
| Кормові коренеплоди | 13,5 | 7,9 | 0,14 | 1,6 | 1,82 | 1,11 | 21,60 | 12,64 | 5,3 | 2,8 | |||
| Сінаж | 15,8 | 23,9 | 0,29 | 3,83 | 4,08 | 6,93 | 60,51 | 91,54 | 13,4 | 17,3 | |||
| ЗЕЛЕНІ | 45,8 | 54,0 | 0,26 | 2,6 | 11,91 | 15,48 | 119,10 | 140,40 | 34,8 | 38,7 | |||
| РАЗОМ | Х | Х | Х | Х | 34,2 | 40,03 | 320,96 | 366,43 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | ||
Резерв зниження собівартості молока за рахунок росту продуктивності корів.
| Показники | По господарству | Методика розрахунку | |
| 1. | Фактичне поголів’я, гол | ||
| Надій на 1 голову, кг | |||
| Валове виробництво молока, ц | 550*3334 | ||
| Всього затрат на суму, тис.грн. | 628,8 | ||
| - В т.ч. на 1 корову, грн. | 628,8: 550 *1000 | ||
| - на 1 ц молока, грн. | 34,29 | 628,8: 18337*1000 | |
| Можливе збільшення виробництва молока на 1 корову, кг | 4000- 3334 розрахунково конструктивний прийом | ||
| На все поголів’я, ц | 666 * 550 | ||
| . | Буде вироблено молока, ц | 18337+3663 | |
| Додаткові затрати на додаткову продукцію, грн. | 34,29 * 0,80* 3663 | ||
| 7. | Можливе зниження виробничих витрат, грн | 18337 * 0,1 грн | |
| 8. | Всього буде затрат, т.грн. | 727,5 | 628,8+100,5-1,8 |
| В т.ч. на 1 корову, грн. | 1322,7 | 727500: 550 | |
| В т.ч. на 1 ц, грн | 33,07 | 727500: 22000 |
