Міжнародна назва ВАЛЕРIАНИ КОРЕНЕВИЩА З КОРЕНЯМИ- VALERIANAE RHIZOMATA CUM RADICIBUS
Валеріана лікарська — Valeriana officinalis L.,
Російська назва: валериана лекарственная;
латинізована назва походить від valere — бути здоровим, officinalis — аптечний.
Рослина багаторічна трав’яниста, заввишки 30–100 см.
Родина Валеріанові — Valerianaceae
2.Навести алгоритм проведення фармакогностичного аналізу лікарської рослинної сировини (Згідно ДФУ)
Лікарська рослинна сировина і отримані з неї засоби можуть вважатися лікарськими засобами тільки в тому випадку, якщо вони по всім параметрам відповідають діючій аналітично-нормативній документації (АНД). Ця відповідність визначається шляхом проведення фармакогностичного аналізу.
Фармакогностичний аналіз складається з послідовних аналізів: макроскопічного, мікроскопічного, фітохімічного та товарознавчого. В деяких випадках він доповнюється визначенням біологічної активності сировини.
Ідентифікація –це відповідність об’єкта, що досліджується, вимогам розділу «Ідентифікація» монографії ДФУ або методів контролю якості (МКЯ), затверджених уповноваженим органом (ДП «Державний експертний центр МОЗ України»).
Ідентифікація сировини зазвичай встановлюється шляхом макроскопічного та мікроскопічного аналізів, деколи використовуються елементи фітохімічного аналізу шляхом проведення якісних реакцій на наявність в сировині тих чи інших груп біологічно активних сполук (БАС).
2.1. Навести особливості заготівлі. Культивується. Збирають восени, після дозрівання плодів або рано навесні. Викопані кореневища звільняють від надземної частини, товсті розщеплюють на дві – чотири частини і швидко миють холодною водою. Спочатку сировину розкладають на відкритому повітрі шаром до 15 см для попереднього пров’ялювання протягом одного-двох днів. Потім її сушать під наметами, розкладаючи тонким шаром або в сушарках при температурі 40 °С.
3.Навести макроскопічний аналіздля ідентифікації лікарської рослинної сировини
Макроскопічний аналіз складається з визначення морфологічних (зовнішніх) ознак сировини, що досліджується органоліптично - неозброєним оком, або за допомогою лупи (зб. Х 10 разів), а також у визначенні розмірів кольору, запаху сировини і смаку (для не отруйної сировини). Отримані дані порівнюють з описом зовнішніх ознак в оригінальних статтях ДФУІ та АНД на лікарську рослинну сировину.
Зовнішні ознаки Кореневища з численними придатковими коренями, короткі, товсті, з тугою або м’якою серцевиною, іноді пусті, поперечними суцільними або перерваними перегородками. У дикої валеріани кореневища завдовжки 2–3см, у тих видів, що культивуються, вони більші: завдовжки до 5, завширшки до 3 см.
Корені циліндричні, завтовшки 1–2 мм, гладкі, у дикої рослини завдовжки до 8, а у тієї, що культивується, до 20 см. На кореневищах усіх видів валеріани помітні залишки столонів. Стебло прямостояче, циліндричне, борозенчасте, порожнисте, голе або опушене, у верхній частині розгалужене. Листки супротивні, непарноперисторозсічені, з ланцетоподібними сегментами; нижні — черешкові, з чотирма-п’ятьма парами сегментів, стеблові — сидячі, з шістьома – вісьмома парами сегментів. Край сегментів пилчастий, рідше — цілісний. Квітки двостатеві, неправильні, дрібні, білі або ясно-рожеві, зібрані в щиткоподібні півзонтики на верхівці стебла і в пазухах верхніх листків. Плід — сім’янка.
4.Навести мікроскопічний аналіздля ідентифікації лікарської рослинної сировини
Мікроскопічний аналіз використовується при аналізі цільної, подрібненої, порош кованої, різано-пресованої, брикетованої сировини. Аналіз базується на виявлені анатомічних діагностичних ознак за допомогою мікроскопу.
На поперечному зрізі корня видна епіблема, клітини якої нерідко витягнуті в довгі волоски, або сосочки. Клітини гіподерми більш крупні, часто з краплями ефірної олії. Кора широка, складається з однорідних округлих паренхім них клітин, що заповнені крохмальними зернами, простими і 2-5 складними, розміром 3-9 (рідше до 20) мкм. Ендодерма складається з клітин з потовщеними радіальними стінками. Молоді корені мають первинну будову. Старі в базальній частині мають вторинну будову з променевою деревиною (ксилемою).
|
1-епіблема; 2-гіподерма; 3-клітини кори з крохмалом; 4-ендодерма; 5-перицикл; 6-дуб; 7-древесина
5.Привести порядок ідентифікації лікарської рослинної сировини залежно від хімічного складу.
Фітохімічний аналіз – аналіз якісного вмісту діючих речовин та їх кількісне визначення за допомогою хімічних та фізико-хімічних методів.
5.1. Привести хімічний склад сировини.
Кореневища і корені містять ефірну олію (2%), головною складовою частиною якої є борнілізовалеріанат — складний ефір борнеолу та ізовалеріанової кислоти, а також вільний борнеол, борнілацетат, камфен, лімонен, пінен, терпінеол тощо. Крім ефірної олії, в підземних органах валеріани містяться алкалоїди валерин і хатинін; іридоїди— валепотріати, які діють заспокійливо.
Валтрат (Рх = Р2 — залишки ізовалеріанової кислоти)
СООН
Валеріанова кислота
Вміст валепотріатів (сума нативних сполук і їх компонентів) у сировині досягає 0,5–1 %. Валепотріати є епоксидами іридоїдів, у яких циклопентанпірановий скелет має п’ять гідроксильних груп. Два гідроксили утворюють епоксид (циклічний простий ефір), а інші три етерифіковані аліфатичними кислотами: один оцтовою, а два — ізовалеріановою або її похідними.
У залежності від етерифікуючих кислот валепотріати поділяють на: валтрати, де радикалами є залишки ізовалеріанової кислоти та ацетоксиізовалтрати (ацевалтрат), у будові яких присутні залишки ізовалеріанової та ацетоксиізовалеріанової кислот.
При сушінні свіжовикопаних кореневищ валепотріати частково піддаються ензиматичному розщепленню з утворенням вільної ізовалеріанової кислоти або її аналогів й іридоїда балдриналю. При цьому сировина набуває характерного для валеріани запаху.
Ідентифікація за допомогою хімічних реакцій
1. Кореневища і корені розтирають в ступці, або між пальцями - з’являється ароматний специфічний запах (ефірні олії).
