Організація трудового навчання в школі

Предмет трудове навчання викладається в 5-9 класах. Розподіл годин за класами: 5, 6 клас – 1 год; 7, 8 клас – 2 год; 9 клас – 1 год (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009 р. № 66). У класах, де на вивчення предмета виділено 1 год на тиждень, можна додавати ще 1 год за рахунок додаткового часу варіативної складової навчальних планів, передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації.

Якщо в навчальному закладі є технологічний профіль, то в 10-11 класах на його вивчення відводиться по 6 год (наказ МОН України від 27.08. 2010 р. № 834, додаток 10)

У 10-11 класах продовжується викладання предмета «Технології» (трудове навчання) в обсязі 1 год на тиждень у всіх профілях.

Для вивчення предмета клас поділяється на групи дівчат і хлопців за наявності в класі більше 27 учнів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. №128). Якщо кількість учнів у класі не дозволяє поділ на групи хлопців і дівчат, то формувати групи можна з паралельних класів; створювати змішані групи хлопців і дівчат; за бажанням учнів, з наступних класів.

ПРИНЦИПИ!!!!!!!!!Принцип науковості. Принцип науковості є важливим принципом навчання в сучасній школі. У ст. 9 Закону України "Про освіту" стверджується, що "заклади освіти України незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер..". Принцип вимагає, щоб зміст освіти знайомив учнів з об'єктивними науковими фактами, поняттями, законами, теоріями всіх основних розділів відповідної навчальному предмету галузі науки; наближався до розкриття сучасних досягнень і перспектив розвитку в майбутньому. В основі принципу науковості лежить ряд важливих положень: світ можна пізнавати; людські знання, перевірені практикою, дають об'єктивну картину розвитку світу; наука в житті людини відіграє важливу роль, що зумовлює спрямованість шкільної освіти на засвоєння наукових знань; науковість навчання забезпечується передусім змістом шкільної освіти, строгим дотриманням принципів його формування; науковість навчання спричиняється реалізацією педагогами прийнятого змісту; науковість навчання, дієвість набутих знань залежить від відповідності навчальних планів і програм рівню соціального і науково-технічного прогресу, підкріплення набутих знань практикою, міжпредметних зв'язків.

Деякі правила реалізації даного принципу:

1. Реалізуючи принцип науковості, впроваджуйте у навчання найновіші досягнення педагогіки, психології, методики, передового педагогічного досвіду.

2. Розкрийте логіку навчального предмета, яка забезпечує з перших кроків його вивчення надійне підґрунтя для засвоєння нових наукових понять.

3. Систематично інформуйте своїх учнів про нові досягнення в науці, техніці, культурі, пов'язуйте їх з системою знань, яку в них формуєте.

4. Застосовуйте найновішу наукову термінологію, не користуйтесь старими термінами, будьте в курсі новітніх наукових досягнень зі свого предмета.

5. Розкривайте генезис наукового знання, ембріологію істини, послідовно реалізуйте вимоги історизму в навчанні.

6. У старших класах не обходьте спірних наукових проблем; якщо дозволяють умови, організуйте дискусію.

Принцип зв'язку теорії з практикою, з життям вимагає розуміння учнями значення теорії в житті, умілого застосування теоретичних знань для виконання практичних завдань, участі у вирішенні актуальних проблем сучасності.

Не в кількості знань полягає освіта, а в повному розумінні й майстерному застосуванні всього того, що знаєш.

А. Дістервег

Зв'язок теорії і практики складний і різнобічний. Виконуючи практичні завдання перед вивченням теоретичного матеріалу, учні переконуються в необхідності оволодіння певними знаннями, без яких неможливо вирішити поставлені завдання. Виконання практичних завдань в процесі вивчення теоретичних питань сприяє поглибленню знань, осмисленню суті явищ, які вивчаються. Виконання практичних завдань на основі засвоєння теоретичного матеріалу переконує учнів у достовірності засвоєного, формує переконання, уміння застосовувати теоретичні знання на практиці.

Принцип зв'язку навчання з життям передбачає постійне звернення педагога і учнів до новітніх досягнень науки, техніки, культури, мистецтва, проблем суспільного життя нашої країни і всього світу.

Практична реалізація принципу зв'язку навчання з життям заснована на дотриманні ряду правил. Серед них: 1. Не повинно бути жодного уроку, жодного заняття, на яких би учень не знав життєвого значення своєї роботи. 2. Проблемно-пошукові і дослідницькі завдання - кращий засіб зв'язку теорії з практикою, широко використовуйте їх в різному поєднанні. 3. У навчанні використовуйте матеріали і приклади із суспільно корисної праці учнів, їх дослідницької діяльності, праці в сучасних бізнес-структурах тощо. 4. Не забувайте, що суспільно корисна праця учнів повинна підпорядковуватися виховним, навчальним і розвиваючим завданням. Принцип свідомості й активності В основі даного принципу лежить цільова установка школи - необхідність підготовки свідомих і активних громадян держави; установлені наукою закономірні положення: справжню суть людської освіти складають глибоко і самостійно осмислені знання, набуті шляхом інтенсивного напруження власної розумової діяльності; свідоме засвоєння знань учнями залежить від ряду умов і факторів: мотивів навчання, рівня і характеру пізнавальної активності учнів, організації навчально-пізнавального процесу і управління пізнавальною діяльністю учнів, застосованих учителем методів і засобів навчання тощо. Деякі правила принципу: 1. Не забувайте, що головним є не предмет, який ви викладаєте, а особистість, яку ви формуєте. Вчіть так, щоб учень не був "додатком" до навчального предмета, а навпаки, суб'єктом його активного засвоєння. 2. На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Пам'ятайте, що сьогоднішній активний учень - завтрашній активний член суспільства. 3. Постійно вивчайте і використовуйте індивідуальні інтереси своїх учнів, розвивайте й спрямовуйте їх таким чином, щоб вони погоджувалися з особистими і суспільними проблемами. 4. Допомагайте учням оволодіти найпродуктивнішими методами навчально-пізнавальної діяльності, вчіть їх учитися. 5. Навчаючи, використовуйте всі види і форми пізнавальної діяльності, об'єднуйте аналіз з синтезом, індукцію з дедукцією, зіставлення з протиставленням, частіше застосовуйте аналогію. Принцип доступності передбачає відповідність змісту, характеру і обсягу матеріалу, який вивчається, віковим особливостям і рівню підготовки учнів. Доступність навчання не означає його легкості 3 цим принципом в дидактиці пов'язується поступове, згідно з пізнавальними можливостями учнів, ускладнення змісту освіти й обсягу навчального матеріалу, яким необхідно оволодіти всім учням з кожного навчального предмета, ступеня теоретичної складності та глибини цього матеріалу. В 70-ті роки Л.В. Занков підкреслював, що навчання, залишаючись доступним, повинно вимагати серйозних зусиль. Лише це призводить до розвитку особистості. Найсуттєвішим для розвитку є те, що засвоєння певних відомостей у той самий час є надбанням учня, яке залишиться при ньому, і сходинкою, яка буде знищена в подальшій течії пізнавального процесу, щоб забезпечити перехід на вищу сходинку (Л.В. Занков). Деякі правила доступного навчання: 1. Від легкого до важкого, від відомого до невідомого, від простого до складного (Я. А. Коменський). 2. Навчаючи, виходьте з рівня підготовки і розвитку учнів, учіть, спираючись на їх можливості. Враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку. 3. Доступність, переконливість, емоційність залежать від легкості викладу і мови вчителя, тому чітко й однозначно формулюйте поняття, навчайте образно. 4. Не зловживайте довгими монологами; тонко відчувайте, що необхідно пояснити, а що учні зрозуміють самі. 5. Головну увагу приділяйте управлінню пізнавальною діяльністю учиш: поганий учитель повідомляє істину, залишаючи її недоступною для розуміння, хороший - вчить її знаходити, роблячи доступним процес знаходження. Принцип наочності навчання вимагає залучення до сприймання всіх органів чуття учня. Принцип використовується з стародавніх часів. У сучасній дидактиці наочність розуміють ширше, ніж безпосередні зорові сприймання. Вона включає також сприймання через моторні, тактильні чуття. Тому до наочних засобів належать і лабораторне обладнання, і статичні та динамічні навчальні посібники. Наочні засоби поділяються на натуральні, зображальні, схематичні; аудіовізуальні (звуконаглядні) і словесно-образні (художні образи). Використовувати наочність слід розумно. Переоцінка ролі наочності в навчанні може стримувати розвиток абстрактного мислення. Деякі правила, що розкривають застосування наочності 1. Золоте правило навчаючих: усе, що лише можна, представляти для сприймання чуттями, а саме: видиме - сприйманню зором, почуте - слухом, запахи - нюхом, що підлягає смаку, - смаком, доступне відчуванню - шляхом дотику. (Я.А.Коменський). 2. Науково обгрунтовано застосовуйте сучасні засоби наочності: навчальне телебачення, відеозапис, кодослайди, по-ліекранну проекцію та ін.; досконало володійте технічними засобами навчання, методикою їх використання. 3. Слід використовувати наочність не лише дня ілюстрації, а й у ролі самостійного джерела знань. 4. Застосовуючи наочні засоби, виховуйте учнівську увагу, спостережливість, культуру мислення, конструктивну творчість, інтерес до учіння. Принцип систематичності і послідовності. Принцип вимагає, щоб знання, уміння і навички формувались системно, в певному порядку, щоб кожний елемент навчального матеріалу логічно пов'язувався з іншим, а нові знання спиралися на засвоєні раніше і створювали фундамент для засвоєння наступних знань. Реалізації принципу систематичності і послідовності сприяють сучасні програми із загальноосвітніх предметів, у яких передбачено розкриття внутрішньо предметних та міжпредметних зв'язків і формування системних знань про реальний світ. Тільки система... дає нам повну владу над нашими знаннями. Голова, наповнена уривчастими, безладними знаннями, схожа на комору, в якій таке безладдя, що сам господар нічого не знайде. К.Д. Ушинський Деякі правила навчання, які реалізують принцип систематичності і послідовності: 1. Не допускайте порушення системи як у змісті, так і в способах навчання, а якщо система порушена, негайно ліквідуйте прогалини, щоб попередити неуспішність. 2 У кінці розділу, курсу обов'язково проводьте уроки узагальнення і систематизації. 3. Вимагайте від учнів засвоєння системи знань, умінь, навичок з кожного розділу і з усієї програми. Все повинно здійснюватися так послідовно, щоб сьогоднішнє закріплювало вчорашнє і торувало шлях для завтрашнього (Я.А. Коменський). Принцип міцності Даний принцип вимагає, щоб знання, уміння, навички, світоглядні та інші ідеї були осмислені, добре засвоєні й тривалий час трималися в пам'яті. Принцип рішуче відкидає схоластичне зазубрювання і механічне заучування матеріалу. Реалізація принципу вимагає повного циклу навчально-пізнавальних дій учнів: первинного сприймання і осмислення навчального матеріалу, його наступного глибшого осмислення, запам'ятовування, застосування засвоєних знань на практиці, а також їх повторення і систематизації. Деякі правила принципу: 1. Ніщо не слід змушувати вивчати напам'ять, крім того, що добре сприйнято розумом (Я.А. Коменський). 2. Не слід повторювати вивчене за схемою безпосереднього вивчення: дайте можливість учням розглянути матеріал з різних сторін і точок зору. 3. Міцність запам'ятовування інформації, набута у формі логічних структур, вища міцності розрізнених знань; закріплювати необхідно знання, представлені логічно цілісними структурами. 4. Застосовуйте сучасні засоби та методи контролю, користуйтесь діагностичними засобами виявлення і виміру зрушень у розвиткові учнів. 5. Привчайте учнів контролювати процес і результати власної праці.

2.7 Політехнічний принцип.
Основні принципи всіх процесів виробництва служать науково-виробничою базою політехнічної освіти.
Практична реалізація політехнічного принципу в навчанні кваліфікованих робітників висуває певні вимоги до змісту і методиці теоретичного і виробничого навчання.
На сучасному етапі організації професійної підготовки, здійснення взаємозв'язку її з загальноосвітньою підготовкою належить створення спільних методик навчання певної професії, що охоплюють весь цикл професійної підготовки майбутніх робітників за професіями широкого профілю або групах професій, і приватних методик по окремих загальнотехнічних і спеціальних предметів. Це дозволить створити умови для більш раціонального здійснення фундаментальних принципів: взаємозв'язку загальноосвітньої і професійної підготовки, політехнізма і з'єднання навчання з продуктивною працею.
Викладачеві, майстру необхідно знати не тільки методику окремих предметів, а й загальні положення та закономірності навчання тієї чи іншої професії або групи професій, взаємозв'язку між курсами навчання з урахуванням властивих їм особливостей. Їм потрібно представляти весь хід розвиває і виховує навчання по всьому циклу загальноосвітньої та професійної підготовки в профтехучилищах і здійснювати його на науковій основі у викладанні кожного курсу.
Загальним базисом для реалізації принципу політехнізма в методиках навчання у професійній школі є пізнавальна і професійна діяльність учнів. Остання вносить постійні корективи в організацію навчання, визначаючи його стабільність і динамічність. Незважаючи на паралелізм різних видів діяльності, сучасна методика розглядає навчання і виховання як єдиний процес, як цілісну систему форм, методів і засобів навчання. Вся навчально-виховна робота педагогів, майстрів виробничого навчання, наставників і учнів перебуває в планомірному розвитку.
Успішне здійснення політехнічного принципу в навчанні учнів профтехучилищ залежить від реалізації методичних закономірностей: синтезу основ різних наук у структурі і змісті навчального матеріалу; єдності ієрархічної структури побудови понять, умінь і навичок; відповідності форм і методів навчання змісту навчального матеріалу; здійснення комплексних міжпредметних зв'язків; придбання учнями усвідомлених і міцних знань, оволодіння вміннями і навичками шляхом постійного і безперервного розвитку понять, умінь і навичок; взаємозв'язку всіх видів виховання в процесі навчання; професійної спрямованості процесу навчання; цілісності і систематичності процесів викладання та навчання [10]
У профтехучилищах склалася певна методична система навчання, проте вона має істотні недоліки (асинхронність в окремих етапах навчання, слабка взаємозв'язок між теоретичним і виробничим навчанням, невиправданість вибору методів і методичних прийомів та ін.) У зв'язку з цим належить вирішення наступних завдань; визначення оптимального співвідношення теорії і практики, раціональної побудови системи уроків і позанавчальних занять, поєднання різних систем виробничого навчання на різних етапах формування основ професійної майстерності, обгрунтування комплексу ефективних методів, розробки інструментальних методик з реалізації цілей виховання і ін
Викладач, майстер повинні спочатку виділити основні поняття, вміння та навички в кожному курсі, навчальному предметі і невпинно тримати їх у полі свого методичного зору, повертаючись до них на різному навчальному матеріалі і різних зв'язках. Поняття, вчення і навички систематизуються поступово, розвиваючись і ускладнюючись. Розвиток понять, умінь і навичок має особливе освітнє і виховне значення. Оволодіння методикою їх виявлення та розвитку - найважливіше завдання викладача, майстра виробничого навчання.
Вирішення актуальних методичних проблем навчань залежить від підготовленості навчальних. Готувати освічених, добре розвинених і вихованих майбутніх робочих здатний лише викладач і майстер, які постійно розширюють свій кругозір, досконало володіють педагогічною майстерністю,методичною системою навчання. Не володіючи методичної теорією, викладач, майстер, захоплюючись, часом, сторонами практичного навчання, вдало освоєними, часто не охоплює всієї aсистеми і не досягає мети виховує навчання.
Проблеми створення методичної системи діяльності викладачів і майстрів, обгрунтування її структурних компонентів у теоретичному та виробничому навчанні ще слабо розроблені і вимагають нових наукових підходів та узагальнення передового інженерно-педагогічного досвіду.
Вперше в методичній теорії в області профтехосвіти визначено систему методичних посібників, в тому числі і методик навчання у монографіїколективу

вчених різних країн "Принципи розробки навчально-програмної документації для підготовки кваліфікованих робітників у навчальних закладах професійно-технічної освіти" (М., 1983), У ній сформульовані загальні вимоги, яких необхідно дотримуватися при розробці методик навчання.
Таким чином, здійснення політехнічного принципу означає глибоке вивчення основ матеріального виробництва, максимальне проникнення в їх сутність на основі взаємозв'язку об'єктивних закономірностей, що існують в основах наук, техніки, виробництва і в соціальних явищах, в інтеграції професійної підготовки.

СИСТЕМИ

Кожна з розглянутих основних систем трудового навчання мас певні переваги, завдяки яким знаходила (або знаходить) застосування. Разом з тим кожна з них має і недоліки.

Предметна система забезпечує з самого початку включення учнів у продуктивну працю, яка підвищує їхню зацікавленість роботою. Проте тут не приділяється достатньої уваги формуванню практичних умінь і навичок.

Операційна система трудового навчання забезпечує формування трудових умінь і навичок, але не включає учнів у продуктивну працю. Крім того, тут не враховується, що для виготовлення виробів треба вміти не лише виконувати окремі операції, а й застосовувати їх у комплексних роботах.