Приклади тестів та ситуаційних задач по засвоєнню практичних навичок. 1. у шлунковому соку пацієнта при дослідженні виявлена молочна кислота

 

1. у шлунковому соку пацієнта при дослідженні виявлена молочна кислота. Для її виявлення використали...

A. Бензидинову пробу

B. Реакцію Уффельмана

C. Уреазний метод

D. Реакцію з резорцином

E.Пробу Фелінга

 

2. У пацієнтки спостерігається порушення перебігу вагітності, існує загроза викиду плоду. Дефіцит якого вітаміну може спостерігатися та якою якісною реакцією це можна виявити?

A. Реакція з нітратною кислотою

B. Реакція з феруму хлоридом

C. Реакція з дихлорфенол-індофенолом

D. Реакція із феруму сульфатом

E. Біуретова реакція

 

3. Яка залежність між рН і концентрацією Н⁺?

А. Немає залежності

В. Прямо пропорційна

С. Обернено пропорційна

D. Однакові поняття

Е. Змінюється відповідно до умов

 

4. При гепатиті, інфаркті міокарда в плазмі крові різко зростає активність аланін- і аспартатамінотрансфераз. Які причини зростання активності цих ферментів?

А. Підвищення активності ферментів гормонами

В. Зростання швидкості синтезу амінокислот у тканинах

С. Збільшення швидкості розпаду амінокислот у тканинах

D. Нестача піридоксину

Е. Пошкодження мембран клітин і вихід ферментів у кров

 

5. Виберіть стабілізатори крові, які в клінічних лабораторіях використовують як хімічні антикоагулянти

A. Гірудин

B. Натрію цитрат

C. Гепарин

D. Калію оксалат

E. Толуїдиновий синій

 

6. Концентрацію олігополіпептидів за методом Лоурі і співавт. визначають методом:

А. Спектрофотометричним

В. Хроматографічним

С. Ультрацентрифугуванням

D. Гель-фільтрафії

Е. Електрофоретичним

 

7. Сеча хворого на подагру при нанесенні на індикаторний папірець” Ріфан” показує сильно кислу реакцію? Про наявність якого складника сечі це свідчить?

А. Гомогентизинової кислоти

В. Параамінобензойної кислоти

С. δ–Амінолевуленової кислоти

D. Пангамової кислоти

Е. Сечової кислоти

 

8. Із віком людини у хрящовій тканині знижується швидкість відновлення протеогліканів, що призводить до зменшення ступеня їх гідратації та втрати пружності тканиною. Активність яких ензимів лізосом при цьому підвищується?

А. Катепсинів, глікозидази

В. Ізомерази, дегідрогенази

С. Дезамінази, декарбоксилази

D. Карбоксилази, ліпази

Е. Оксидази, трансамінази

 

9. У клінічній практиці як індикатор активності гниття білків у кишечнику та функціонального стану печінки розглядається величина екскреції тваринного індикану, який утворюється в печінці в результаті реакції кон’югації:

А. сульфування

В. глюкурування

С. метилювання

D. ацетилювання

Е. з гліцином

 

 

10. У хворих на колагеноз спостерігається деструкція сполучної тканини. Які дослідження лабораторних показників крові та сечі доцільно призначити хворому з підозрою на наявність колагенозу (хронічна форма)?

A. Активності трансаміназ крові

B. Активності ізоензимів ЛДГ крові

C. Вміст уратів в крові

D. С-реактивного білка в крові

E. Вмісту оксипроліну та оксилізину в крові та сечі

 

11. У хворого на гепатит показник де Рітіса (відношення активності АсАТ до активності АлАТ) становить 0,50. Про що це свідчить? Як внутрішньоклітинна локалізація цих ензимів впливає на зростання їх активності у крові при цитолітичних процесах різного ступеня?

Література

Основна:

1. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення // За ред. проф. Склярова О.Я., Київ: Здоров’я, 2004. – 191 с.

2. Губський Ю.І.. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 744 с.

4. Практикум з біологічної хімії // За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2002. – 298 с.

5. Ситуаційні задачі та тести з біологічної хімії: Посібник для студентів // За ред. проф. Склярова О.Я. – Львів: Світ, 2006. – 272 с.

 

ЗМІСТ

Модуль 4. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій.
Тематичний план практичних занять з модуля 4.
Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)
Змістовий модуль № 12. Основи молекулярної біології.
Тема № 1. Дослідження біохімічного складу і біосинтезу пуринових та піримідинових нуклеотидів. Біохімічні функції нуклеотидів та нуклеїнових кислот.
Тема № 2. Дослідження катаболізму пуринових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. Спадкові порушення їх обміну.
Тема № 3. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК. Аналіз механізмів мутацій, репарацій ДНК. Засвоєння принципів отримання рекомбінантних ДНК, трансгенних білків.
Змістовий модуль № 13. Основи молекулярної генетики.
Тема № 4. Біосинтез білка у рибосомах. Дослідження процесів ініціації, елонгації та термінації в синтезі поліпептидного ланцюга. Інгібіторна дія антибіотиків. Засвоєння принципів генної інженерії та клонування генів, їх застосування в сучасній медицині.
Змістовий модуль № 14. Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені.
Тема № 5. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи на клітини-мішені. Механізми дії гормонів – похідних амінокислот та біогенних амінів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.
Змістовий модуль № 15. Біохімія гормональної регуляції.
Тема № 6. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних та тиреоїдних гормонів на клітини-мішені.
Тема № 7.Дослідження нервової тканини. Патохімія психічних порушень.
Змістовий модуль № 16.Біохімія м’язової тканини і механізм її скорочення.
Тема № 8.Дослідження процесів м’язового скорочення.
Тема № 9. Підсумковий контроль. Модуль 4.
Модуль 5.Біохімія тканин та фізіологічних функцій
Тематичний план практичних занять з модуля 5
Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)
Змістовий модуль № 17.Біохімія харчування людини. Вітаміни як компоненти харчування.
Тема № 1.Дослідження процесу перетравлення поживних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному тракті.
Тема № 2. Дослідження функціональної ролі водорозчинних (коферментних) та жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.
Тема № 3. Дослідження кислотно-основного стану крові та дихальної функції еритроцитів. Патологічні форми гемоглобінів.
Тема № 4. Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, власні та індикаторні ферменти. Дослідження небілкових азотовмісних і безазотистих компонентів крові.
Змістовий модуль № 18. Біохімія та патобіохімія крові.
Тема № 5. Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Дослідження біохімічних закономірностей реалізації імунних процесів. Імунодефіцитні стани.
Змістовий модуль № 19.Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин.
Тема № 6. Дослідження обміну кінцевих продуктів катаболізму гему. Патобіохімія жовтяниць.
Тема № 7. Дослідження процесів біотрансформації каенобіотиків та ендогенних токсинів. Мікросомальне окиснення, цитохром Р-450.
Тема № 8. Дослідження обміну води і мінеральних речовин.
Тема № 9. Сечоутворювальна функція нирок. Нормальні та патологічні компоненти сечі.
Тема № 10. Дослідження біохімічних складників сполучної тканини.
Тема № 11. Підсумковий контроль. Модуль 5.
ЗМІСТ