«Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»:
А). Економічні розрахунки
[ І(1-18, 33), ІІ(54-62, 66-71) ]:
1. Розрахунок соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів на підприємстві.
2. Оцінка економічної ефективності витрат на заходи щодо профілактики профзахворювань.
3. Розрахунок соціально-економічної ефективності використання кондиціювання повітря для поліпшення умов праці.
4. Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби з вібрацією.
5. Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби з шумом.
6. Визначення економічної ефективності заходів щодо підвищення рівня пожежної безпеки виробничих об`єктів.
7. Визначення кількісного складу служби охорони праці на підприємстві.
8. Оцінка економічної ефективності витрат на заходи щодо профілактики профзахворювань пилової етіології.
Б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
[ І(20-24, 27, 28, 30, 32, 34), ІІ(1-72) ]:
1. Розрахунок освітлення.
2. Вибір параметрів мікроклімату, вентиляції та опалення.
3. Електробезпека
4. Захист від шуму.
5. Захист від дії електромагнітних полів (ЕМП) струмів промислової частоти і електростатичного поля (ЕСП)
6. Оцінка умов праці.
При вирішенні в ДП (ДР) завдань, що пов'язані з використанням комп’ютерної техніки, у розрахунковій частині, крім визначених вище варіантів розрахунків, можуть виконуватись розрахунки щодо інформаційних технологій.
В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
[І(25-27, 29, 31, 34), ІІ(22-24,32,38,39,46, 57-60, 71)]
1. розробка інженерно-технічних і організаційних заходів щодо зниження зорового стомлення користувачів ПК (інженерів програмістів, операторів ЕОМ, операторів набору, користувачів, бухгалтерів, менеджерів, фінансистів, економістів і ін.);
2. вибір і обґрунтування візуальних ергономічних параметрів ПК;
3. вибір і обґрунтування типу монітора за ергономічними показниками;
4. обґрунтування ергономічних параметрів робочого місця користувача ПК;
5. вибір пристроїв, що входять до складу ПК за їх ергономічними характеристиками;
6. розробка схеми розташування робочих місць у приміщенні при використанні декількох ПК одночасно;
7. розробка схеми розташування пристроїв, що входять до ПК на робочому місці користувача ПК.
При використанні комп’ютерної техніки, дипломант самостійно розробляє заходи безпеки, згідно реальних умов його роботи.
Розрахунки виконуються обсягом 4-6 сторінок з посиланням до наведеного списку літератури.
Підрозділ ІІІ:
«БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»
В підрозділі ІІІ студент повинен виконувати наступні завдання:
а). Пожежна безпека;
б). Цивільний захист.
А). Пожежна безпека
[І(15, 17-22, 28, 30, 34), ІІ(1, 2, 31, 35, 53, 62, 63)]
1. Привести характеристику об'єкту за ступенем пожежної небезпеки.
2. Оцінити пожежонебезпеку застосованих у технологічному процесі матеріалів і речовин (температура спалаху, самозапалювань, межі вибуховості), і на підставі цих даних установити категорію об'єкта по пожежо -та вибухонебезпечності.
3. Залежно від категорії об'єкта за пожежною небезпекою, керуючись нормативними документами, вибрати:
a) ступінь вогнестійкості будинку,
b) протипожежні перешкоди.
4. Розробити заходи пожежної профілактики для конкретного технологічного процесу й застосованого в проекті устаткування.
5. Вибрати тип датчика та систему пожежної сигналізації.
6. Здійснити вибір засобів пожежогасіння.
7. Обґрунтувати параметри мережі пожежного водопостачання,
8. Виконати укрупнений розрахунок необхідної кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) й розміщення їх по території проектованого об'єкта,
9. Привести схему евакуації у випадку пожежі.
Рекомендований обсяг підрозділу 2-3 сторінки.
Б). Цивільний захист
[ І(15, 34), ІІ(31, 73-79) ]
В підрозділі ІІІ студентом виконується наступна робота:
- Надається оцінка можливості виникнення надзвичайних ситуацій (НС) природного та техногенного походження на об'єкті досліджень.
- Розробляються заходи щодо створення безпечних умов для працюючих при виникненні надзвичайних ситуацій та заходи щодо ліквідації можливих аварій.
- Обґрунтовується розрахунок евакуації: число евакуаційних виходів, шляхи евакуації, визначається ширина сходових маршів, дверей, проходів.
- Обґрунтовуються параметри аварійного освітлення, аварійної вентиляції, вибираються засоби автоматичного пожежогасіння тощо.
- Розробляються позиції плану ліквідації аварій на об'єкті досліджень (для студентів, що виконують дипломний проект (роботу) по гірничо-металургійним підприємствам (ГМК)). Допускається привести існуючу на підприємстві схему плану ліквідації аварії (ПЛА) будь-якої дільниці.
- Розраховується можливість евакуації у випадку виникнення аварійної ситуації (схема обов’язкова).
Рекомендований обсяг підрозділу 3-4 сторінки.
Підрозділ ІV:
ВИСНОВКИ
Висновки повинні бути стислими і зрозумілими, містити основні викладення щодо розроблених дипломантом заходів з охорони праці та безпеки у надзвичайних ситуаціях.
Рекомендований обсяг висновків декілька речень (0,5- 1 сторінки).
2. МЕТОДИЧНІ РОЗ’ЯСНЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ
ПІДРОЗДІЛУ ІІ:
«ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА»
А). економічні розрахунки
2.1 РОЗРАХУНОК СОЦІАЛЬНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦЕОХОРОННИХ ЗАХОДІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
У результаті аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду оцінки ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці та загальних положень теорії ефективності встановлено, що методика визначення ефективності охорони праці має забезпечувати:
- можливість розрахунків на всіх рівнях управління охороною праці;
- урахування інтересів власника підприємства, найманих працівників та держави;
- можливість порівняння показників між собою та з показниками іншого періоду;
- максимальну інформативність при обмежених даних;
- незалежність власника підприємства при виборі критерію ефективності стратегії і тактики працеохоронної діяльності на підприємстві;
- простоту й оперативність розрахунків ефективності;
- можливість використання показників окремо та в комбінаціях.
Для виконання розрахунків студентам запропоновані методики визначення соціальної ефективності працеохоронних заходів [1,2,3].
Оцінка соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці. Вона може визначатися також по галузі та країні в цілому.
Соціальна, соціально-економічна і економічна ефективність поліпшення умов і охорони праці мають визначатися на всіх стадіях розробки і запровадження працеохоронних заходів:
- на стадії планування заходів (розрахункова ефективність) з метою обґрунтування оптимального варіанта заходу (при порівнянні варіантів перевага надається тому, який забезпечує найбільший соціальний ефект);
- після впровадження заходів (фактична ефективність) для оцінки кінцевих результатів роботи.
Наведена нижче методика є основою для розробки галузевих нормативно-методичних документів з визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці з урахуванням специфіки виробництв. Методи розрахунку, що пропонуються, орієнтовані на інформацію, яку мають у своєму розпорядженні підприємства усіх форм власності і які може зібрати дипломант при проходженні переддипломної практики.
