Таблиця 9
Об’єм робіт по обробітку ґрунту і сівбі культур в сівозмінах (в га) в ІІ-й 8 пільній сівозміні
| Види робіт | № полів | Усього, га | |||||||
| Лущення | 171,9 | 50,2 | 179,7 | 57,3 | 109,8 | 46,8 | 147,6 | 763,3 | |
| Оранка | 57,3 | 50,2 | 59,6 | 57,3 | 54,9 | 46,8 | 49,2 | 49,0 | 424,3 |
| Культивація з боронуванням | 57,3 | 54,9 | 140,4 | 98,0 | 350,6 | ||||
| Культивація | 50,2 | 54,9 | 105,1 | ||||||
| Передпосівна культивація | 57,3 | 50,2 | 59,6 | 57,3 | 46,8 | 49,2 | 320,4 | ||
| Посів | 57,3 | 50,2 | 59,6 | 57,3 | 54,9 | 46,8 | 49,2 | 49,0 | 424,3 |
| Післяпосівне прикочування | 50,2 | 49,2 | 49,0 | 367,0 | |||||
| Боронування | 50,2 | 50,2 | |||||||
| Ранньовесняне боронування | 59,6 | 57,3 | 54,9 | 46,8 | 49,2 | 49,0 | 316,8 |
Лущення стерні проводять на полі після збирання попередника
або культур на сіно або зелену масу. Лущильники подрібнюють рослинні рештки, частково рихлять верхній шар ґрунту на глибину 4-5 см.
Боронування проводять з метою рихлення верхнього шару ґрунту, знищення кірки та бур’янів у фазі білої ниточки.
Культивація – проводиться з метою рихлення ґрунту, підрізання бур’янів та вичісування з поверхні ґрунту і створення насіннеложа перед посівом культури.
Прикочування проводять з метою вирівнювання та ущільнення верхнього шару грунту і обов’язково проводиться після сівби всіх польових культур. Особливо прикочуються посіви: цукрового буряка, гречки, проса, кукурудзи, соняшника.
При розпушуванні поліпшується аерація грунту, збільшується його водопроникність, посилюються аеробні процеси, зменшуються витрати вологи.
Перевертання – процес при якому верхня частина орного шару грунту переміщується вниз, а нижня вверх.
Розділ ІV. Потреба в насінні сільськогосподарського формування
Потребу в насінні вказують на всю площу посіві сільськогосподарських культур на рік освоєння сівозмін, виходячи із прийнятих в сільськогосподарському формуванні норм висіву насіння.
Таблиця 10.
Потреба в насінні для господарства, ц
| № п/п | Культури | Площа, га | Норма висіву, ц/га | Усього, ц | Страховий фонд, (15%) | Разом із страховим фондом |
| Однорічні трави | 57,3 | 0,2 | 11,46 | 1,7 | 13,16 | |
| Озима пшениця | 50,2 | 2,0 | 100,4 | 15,06 | 115,46 | |
| Цукровий буряк | 108,8 | 0,1 | 10,88 | 1,6 | 12,48 | |
| Кукурудза на силос | 104,1 | 0,3 | 31,23 | 4,7 | 35,93 | |
| Ячмінь | 103,9 | 2,0 | 207,8 | 31,17 | 238,97 |
Назви культур та їх площу переносимо з таблиці № 4.1. позначаємо страховий фонд 10-15 % від норми. Склавши дану таблицю ми можемо сказати, яку площу чого ми будемо сіяти і яку нам необхідно кількість насіння. Ще ми можемо розрахувати затрати на висів насіння.
Розділ V. План хімічної боротьби з бур’янами.
Хімічні препарати – гербіциди не лише екологічно небезпечні, а й дуже дорогі. Застосування їх – надзвичайно серйозна екологічна проблема сільськогосподарського виробництва.
У разі застосування гербіцидів необхідно старанно підбирати наступні культури у сівозміні, щоб вони були нейтральними щодо післядії гербіциду. У сівозміні важко уникнути негативної післядії гербіцидів, бо при їх внесенні створюється загальна несприятлива екологічна ситуація, яка часто призводить до негативного впливу на наступні культури сівозмін.
Застосування гербіцидів пов’язане з великими затратами, вони завдають значної значної екологічної шкоди. Практика багатьох господарств свідчить про можливість високоефективної боротьби з бур’янами без застосування гербіцидів. Але це неможливо без високої культури землеробства.
Виходячи із характеру і ступеня забур’яненості полів, вказаних в таблиці №2, складаємо план хімічної боротьби з бур’янами на перехідний рік до визначених сівозмін. Вибираємо найбільш забур’янені поля по всіх сівозмінах господарства і вказуємо на яких культурах, площах, в які строки, які гербіциди, в яких дозах будемо застосовувати і яка потреба в них на всю оброблювану площу по культурам.
Таблиця 11
План хімічної боротьби з бур‘янами
| Сіво- зміна | № полів | Культура | Площа, га | Час застосування гербіциду | Назва препарату | Норми витрати на 1 га, кг | Потреба на всю площу, кг |
| ІІ | Кукурудза на силос | 57,3 | Фаза 3-6 листків | 2,4 Д аміачної солі | 0,8-1,2 | 51,6 | |
| ІІ | Озима пшениця | 50,2 | Фаза кущення | 2,4 Д аміачної солі | 0,6-0,8 | 35,1 | |
| ІІ | Ц. буряк | 57,3 | Восени по польовому зябу | ТХА | 20-30 | 1432,5 | |
| ІІ | Ячмінь | 54,9 | Фаза кущення | 2,4 Д аміачної солі | 0,6-0,8 | 38,4 | |
| ІІ | Кукурудза на силос | 46,8 | До сівби, під час сівби, або до появи всходів | Ацетан | 2,0-3,0 | ||
| ІІ | Ячмінь | 49,2 | Фаза кущення | Діален | 0,8-1,1 | 44,3 | |
| ІІ | Ц. буряк | 49,0 | У фазі 1-2 справжніх листочків | Лантрел | 2,0-3,0 | 122,5 |
За допомогою цієї таблиці ми можемо правильно вибрати гербіцид та цього норму, а звідси знатимемо фінансові затрати на нього та необхідну агротехніку.
Висновок
Високі та стабільні врожаї сільськогосподарських культур залежать від родючості грунту за умови, що він немає бур’янів, шкідників, хвороб та токсичних сполук, які виділяють рослини, мікроорганізми та продукти їх розкладання
У системі законів поліпшення родючості грунтів велике значення мають прийоми створення бездефіцитного балансу органічних речовин. При використанні органічних добрив перевагу надають напівперепрілому гною.
В нашій зоні передбачається диференційований обробіток грунту з чергуванням поверхневого мілкого, звичайного і глибокого обробітків полиневими та безполицевими знаряддями з обов’язковим періодичним (1-2 рази за ротацію) розпушуванням на глибину 40-45 см та щілюванням. Систему боротьби з бур’янами застосовують на фоні лущення.
Система удобрення в сівозмінах передбачає використання насамперед органічних добрив. Основну кількість органічних добрив вносять під просапні культури. Для накопичення атмосферного азоту в ґрунті використовуємо бобові культури. Боротьбу з бур’янами переважно проводять у системі зяблевого і передпосівного обробітку ґрунту, використовуючи різні схеми лущення, до - після сходові боронування, а на просапних культурах – міжрядні обробітки, бажано знаряддями роторного типу, що дає змогу зменшити ширину захисної зони.
Використання властивостей бобових культур – один з основним шляхів покращення стану сівозміни відповідно до умов екології.
При встановленні оптимальної концентрації окремих культур у сівозміні, а також інтервалу в часі повернення кожної на попереднє місце її вирощування треба враховувати ступінь загрози нагромадження шкідників і збудників хвороб певною культурою і передбачити використання культур-переривачів, які сприяють зниженню нагромаджень шкідливих організмів, поліпшенню фіто санітарного стану поля.
Основне завдання в системі обробітку грунту нашого господарства полягає в створенні оптимальних грунтових умов, для росту і розвитку рослин, підвищення ефективності внесених добрив, боротьбі із бур’янами, захист грунтів від ерозії.
Стан полів в цілому в господарстві знаходиться в задовільному стані, про це можна сказати по невеликій забур’яненості та правильному розміщенні культур в сівозмінах.
Складені таблиці дають нам змогу визначити фінансові затрати на ту чи іншу операцію і чи буде вона вигідною.
