Розвиток методів навчання біології та їх вибір

Розвиток методу — внутрішня, характерна йо­го властивість, яка виявляється на різних ета­пах навчальної діяльності. Один і той самий метод залежно від змісту матеріалу й віку учнів дістає різний ступінь вираження. Наприклад, бе­сіди з учнями 6—7 класів та зі старшокласниками (10—11 класи) від­різняються не лише змістом, а й характером: постановкою запитань, обсягом та дозуванням матеріалу тощо. В старших класах розповідь може бути тривалішою і навіть переходити в лекцію.

Ускладнення практичних методів можна простежити на прикладі проведення лабораторних робіт у 6 класі. Перші роботи з мікроскопом організовуються фронтально, тобто всі операції виконуються за ко­мандою вчителя. Поступово рівень самостійності школярів зростає. Учні вже набули певних необхідних практичних умінь, і викладач мо­же організувати самостійну практичну роботу з використанням інструк­тивних карток або підручника. Вчитель контролює хід виконання роботи та її проміжні результати, допомагає завершити її, звертає увагу учнів на недоліки. Таке самостійне виконання лабораторної ро­боти можливе вже наприкінці вивчення розділу «Рослини».

Розвиток практичних методів у старших класах пов'язаний із тим, що учні вже вміють самостійно виконувати конкретне завдання лабо­раторної роботи й планувати свою діяльність.

Ускладнення наочних методів можна спостерігати на прикладі ви­користання натуральних і образотворчих засобів як джерела знань у процесі вивчення природних об'єктів і явищ. Тут також помітне збіль­шення частки самостійної діяльності школярів. Водночас змінюється й керівна роль учителя: вона стає менш очевидною, але істотно усклад­нюється за змістом, глибиною та формою.

Отже, розвиток методів характеризується: / посиленням самостійності учнів у процесі навчання; / ускладненням завдань, які ставляться перед учнями; / ускладненням пізнавальної діяльності учнів.

Вибираючи метод вивчення певного навчального матеріалу, важли­во враховувати вік учнів. Ефективність засвоєння знань, оволодіння вміннями й навичками, розвиток пізнавальних здібностей, формуван­ня позитивних якостей особистості залежать не тільки від загальних цілей і змісту освіти, а й від способів навчання.

Різноманітність методів і прийомів навчання — характерна особли­вість навчального процесу в цілому. Вибір методів навчання об'єктив­но зумовлений багатьма факторами, найголовніші з яких — цілі уроку та зміст навчального матеріалу. Насамперед учитель реалізує завдання з розвитку творчих здібностей школярів, удосконалення самоосвіти й підготовки їх до безперервної освіти, а також до життя.

Для формування понять та їх розвитку потрібні специфічні методи. Так, вивчення морфологічних понять передбачає спостереження, ви­значення зовнішніх особливостей живих об'єктів, фізіологічних та екологічних — спостереження, досліди або використання екранних за­собів, еволюційних — нагромадження певних знань (фактів) на при­кладі вивчення рослин, тварин і людини.

Вибираючи методи для досягнення оптимального поєднання слова й наочності, слід ураховувати ступінь самостійності учнів, а також ха­рактер навчального матеріалу (знайомий або зовсім новий). Цей вибір зумовлюється також матеріально-технічною оснащеністю школи, тим, що оскільки не всякий об'єкт вивчення можна показати в натурально­му вигляді на уроках біології, багато закономірностей живої природи складно продемонструвати дослідним шляхом. У цьому разі доцільно вибрати кінофільм або відеоматеріали.

Важливо створювати навчальні ситуації, за яких учні залучаються до самостійного здобуття книжних знань, зокрема з довідкової та додат­кової літератури. При цьому має здійснюватися систематична робота з формування у школярів готовності працювати самостійно.

У процесі вивчення рослин педагог найчастіше пропонує завдання, які учні виконують самостійно, використовуючи підручник. Звіт вони роблять тут же на уроці, усно відповідаючи на поставлені запитання. Наприкінці навчального року, коли учні вже здатні впоратися зі склад­нішими завданнями, вчитель пропонує їм зробити доповіді з певної те­ми; при цьому він рекомендує літературу й детально пояснює, якою має бути ця доповідь на уроці. В старших класах учитель може пові­домити лише тему доповіді й рекомендувати літературу, надаючи шко­ляреві змогу самостійно виконати завдання.

На уроках біології найцінніші методи здобуття знань із використан­ням натуральних об'єктів. Наприклад, замість розповідати про особли­вості мохів, можна показати їх у натуральному вигляді: продемонстру­вати гербарій або роздати учням зразки мохів.

Вибір методів зумовлюється рівнем розвитку учнів, підготовленіс­тю самого вчителя, його прагненням урізноманітнити уроки, підтрима­ти в дітей інтерес до знань, а також формою організації навчального процесу й відведеним у програмі часом. Досить часто у старших класах учителі заради економії часу об'єднують кілька запланованих програ­мою лабораторних робіт у групове навчально-практичне заняття. При цьому одна група, наприклад, вивчає особливості будови клітин (рос­линної, тваринної, грибної) під мікроскопом; інша — досліджує роз­щеплення пероксиду водню за допомогою ферментів, що містяться в клітинах організмів; третя — вивчає плазмоліз і деплазмоліз у клітинах епідермісу цибулі. Закінчивши одну роботу, учні переходять за інший стіл і роблять наступну. Таким чином за одне заняття виконуються всі заплановані програмою роботи.

Вибір методів пов'язаний також з оснащеністю навчального проце­су: провести спостереження або лабораторну роботу можна лише за наявності необхідного устаткування.

Знання факторів, що зумовлюють вибір методів, дає змогу вчите­леві правильно зорієнтуватися в конкретних умовах навчання, зокрема готуючися до уроку. Оптимальний вибір методів можливий лише за умови знання якісних властивостей кожного методу, тобто врахування Мої о переваг і недоліків із погляду ефективності навчання.

У курсі біології на одному уроці можна застосовувати кілька різних методів, залежно від змісту його частин. Різні методи поєднуються з переважанням якогось одного або кількох. Наприклад, лекція може містити елементи бесіди, а бесіда — переходити в невелику розповідь, демонстрування — змінюватися практичною роботою й бесідою.

Аналізуючи поєднання методів, застосовуваних на уроці, можна ви­окремити провідний метод і супровідні. Всі методи різнобічно розви­вають учнів, їхні мислення й навички, тому правомірно застосовувати іч усі, не захоплюючись лише якимось одним.

Таким чином, вибір методів навчання біології зумовлюється специ­фікою змісту предмета в цілому, теми уроку й навіть окремих його час­ині, а також віковими особливостями учнів і матеріально-технічною оснащеністю школи.