1. Дитина, показники зростання якого потрапляють в цю категорію, дуже високий. Якщо є підозра на ендокринні порушення, дитини не обходимо направити на консультацію до ендокринолога. 2. Дитина, чий показник маси для даного віку попадає в цю категорію, має проблеми у фізичному розвитку, але такий висновок краще робити на підставі аналізу показників співвідношення маси до довжини тіла / зросту або ІМТ для даного віку. 3. Показник, який знаходиться вище лінії 1-го стандартного відхилення, означає вірогідний ризик. Висхідна динаміка у напрямку лінії 2-го стандартного відхилення вказує на наявність ризику. 4. Є ймовірність, що дитина з затримкою або значною затримкою росту має зайву масу. За результатами оцінки фізичного розвитку дитини проводиться консультування матері.
Приклади оцінки фізичного розвитку дітей різного віку Приклад 1. Доношенная новонароджена дівчинка Зростання 52 см. Вага 3540 Коло голови 35 см. Оцініть фізичний розвиток. Рішення 1. Показник довжини тіла дитини на графіку співвідношення довжини до віку відповідає медіані. Показник маси тіла на графіку співвідношення маси тіла до віку знаходиться між медіаною і линів 2- го стандартного відхилення. Показник співвідношення маси тіла до росту відповідає медіані. Показник окружності голови відповідає медіані. Висновок: Фізичний розвиток дитини гармонійний, відповідає віку.
Приклад 2. Доношений новонароджений хлопчик Зростання 50,0 см. Вага 2400 Коло голови 34,5 см. Оцініть фізичний розвиток. Рішення 2. Показник довжини тіла дитини на графіку співвідношення довжини до віку відповідає медіані. Показник маси тіла дитини на графіку співвідношення маси до віку перебувати на лінії «-2» стандартного відхилення. Показник співвідношення маси тіла дитини до довжини тіла знаходитися між лініями «-2» та «-3» стандартних відхилень. Показник окружності голови відповідає медіані. Висновок: Фізичний розвиток новонародженої дитини дисгармонійний недостатнє для віку, виснаження внаслідок затримки внутрішньоутробного розвитку.
приклад 3 Хлопчику 1 рік Зростання 72,0 см Вага 6800 г Коло голови 45 см. Оцініть фізичний розвиток. Рішення 3. Показник довжини тіла дитини на графіку співвідношення довжини до віку знаходиться між медіаною і лінією «-2» стандартного відхилення. Показник маси тіла дитини на графіку співвідношення маси до віку перебувати нижче лінії «-3» стандартного відхилення. Показник співвідношення маси тіла дитини до довжини тіла перебувати нижче лінії «-3» стандартного відхилення. Висновок: Фізичний розвиток дитини дісгоромонічное недостатнє для віку, білково -енергетична недостатність, значне виснаження.
приклад 4 Дівчинці 5 міс Зростання 65 см Вага 9000 г Коло голови 42 см. Оцініть фізичний розвиток. Рішення 4. Показник довжини тіла дитини на графіку співвідношення довжини до віку знаходиться між медіаною і лінією «2» стандартного відхилення. Показник маси тіла дитини на графіку співвідношення маси до віку перебувати вище лінії «2» стандартного відхилення. Показник співвідношення маси тіла дитини до довжини тіла знаходитися між лініями «2» і «3» стандартних відхилень. Індекс маси тіла становить 0,21 і на графіку перебуває між лініями «2» і «3» стандартних відхилень. Висновок: Фізичний розвиток дитини дисгармонійний, надмірна маса тіла.
Оцінка нервово -психічного розвитку дитини. Важливим критерієм оцінки стану здоров'я дітей є нервово -психічний розвиток, який визначається комплексом індивідуальних функціональних і анатомічних особливостей організму і навколишнім середовищем, виступаючої одночасно як джерело розвитку і як умова для розвитку. Послідовність оцінки ступеня нервово -психічного розвитку. 1. Виявлення умінь даної дитини з урахуванням провідних показників розвитку, характерних для даного вікового періоду. 2. Визначення показників нервово -психічного розвитку для дитини даного віку на підставі типових таблиць. 3. Зіставлення рівня нервово -психічного розвитку даної дитини з показниками розвитку дітей даного віку. 4. Виявлення відхилень в нервово - психічному розвитку даної дитини на підставі показників нервово -психічного розвитку дітей даного віку в нормі. 5. Складання висновку.
Оцінка психомоторного розвитку дитини здійснюється за наступними критеріями: • моторика - цілеспрямована маніпулятивна діяльність дитини; • статика - фіксація та утримання певних частин тулуба в необхідному положенні; • сенсорні реакції - формування відповідних реакцій на світло, звук, біль, дотик; • мова - експресивна мова і розуміння мови; • психічний розвиток - позитивні та негативні емоції, становлення соціального віку.
При огляді новонародженого необхідно досліджувати пасивний і активний м'язовий тонус і оцінити зміни в окремих м'язових групах. Основні безумовні рефлекси новонароджених Оральні сегментарні автоматизми Смоктальний рефлекс. Якщо помістити груди матері або соску в рот дитини на глибину 3 - 4 см, то новонароджений виробляє ритмічні смоктальні рухи. Рефлекс найбільш виражений через 2 годину після годування. Хоботковий рефлекс. постукування пальцем або молоточком по верхній губі призводить до скорочення мімічних м'язів, губи витягуються у вигляді хоботка. Рефлекс згасає до 3 - 4 місяців життя. Пошуковий рефлекс. Погладжування в області кута рота викликає опускання губи і поворот голови в бік подразника; натискання на середину верхньої губи викликає її підйом і розгинання голови; роздратування середини нижньої губи призводить до її опускання і закидання голови. Рефлекс згасає до 3 місяців життя. Долонно- ротовий рефлекс (рефлекс Бабкіна). При натисканні великими пальцями на долоні дитини в області тенорів спостерігається відкривання рота і згинання голови. Рефлекс зникає до 3 місяця життя. Спинальні сегментарні автоматизми Верхній хапальний рефлекс. При натисканні на долоні дитина захоплює предмет, яким наносять роздратування. Іноді при цьому вдається підняти дитину над опорою (рефлекс Робінзона). Такий же рефлекс можна викликати на нижніх кінцівках, якщо натискати на стопу біля підстави 2 - 3-го пальців, що викликає підошовне згинання пальців. Рефлекс зникає на 4 - 5 місяцю життя. Нижній хапальний рефлекс: легке натиснення на передню частину підошви викликає тонічне згинання нижніх кінцівок, іноді рефлекс супроводжується згинанням стопи. Рефлекс згасає до 9 - 11 міс. Рефлекс опори і автоматичної ходи новонародженого. У верхньому положенні (на вазі) дитина згинає ноги в усіх суглобах; поставлений на опору, він випрямляється і на напівзігнутих ногах стоїть. Деякий нахил тулуба вперед в такому положенні викликає у нього ознаки автоматичної ходи, тобто крокові рухи. Рефлекс зникає до 2 місяця життя. Рефлекс повзання Бауера. Дитину укладають на живіт, так щоб голова і тулуб були розташовані по середній лінії. У такому положенні дитина піднімає голову і починає поперемінно згинати і розгинати ноги. Якщо підставити під стопи дитини долоню, то дитина прагнути активно відштовхнутися ногами від опори, і починає повзти. Рефлекс зникає до 4 місяця життя. Рефлекс Галанта. Дитину укладають грудьми на руку дослідника злегка підняти. У відповідь на штрихове роздратування шкіри поблизу хребта дугою відкритої назовні тулуб згинається в бік роздратування, а нога на цій стороні розгинається в суглобах. Рефлекс зникає до 4 місяця життя. Рефлекс Переса. Злегка натискаючи, ковзають пальцем по остистих відростках хребта в напрямку від куприка до шиї. У відповідь на подразнення дитина видає гучний крик, згинає тулуб, згинає верхні і нижні кінцівки. Іноді реакція супроводжується сечовипусканням і дефекацією. Цей рефлекс викликає біль і його треба досліджувати останнім. Зникає до 4 місяця життя. Рефлекс Моро (рефлекс обійми). Рефлекс викликається різноманітними прийомами. Дитина, яка перебуває на руках у лікаря, різко опускається на 20 см і піднімається до початкового положення; можна швидким рухом розігнути нижні кінцівки або вдарити обома руками по поверхні столика, на якому лежить дитина. У відповідь на ці дії дитина спочатку розводить руки в сторони, розгинає пальці, потім призводить руки в початкове положення. Зникає до 4 місяця життя. Рефлекс Бабінського. Штрихове роздратування підошви по зовнішньому краю стопи у напрямку від п'яти до пальців викликає тильне розгинання великого пальця і стопи, згинання інших пальців, які іноді розходяться віялом. Рефлекс залишається до 1 року. Мезенцефальние позотоніческіе рефлекси Тонічний асиметричний шийний рефлекс. При повороті голови у дитини, яка лежить на спині, відбувається розгинання верхньої кінцівок на стороні повороту і згинання - з протилежного боку. Дитина приймає позу " фехтувальника " Рефлекс зникає на 2- му тижні життя. Тонічний симетричний шийний рефлекс. Згинання в суглобах верхніх кінцівок (рідше - нижніх) відбувається при нахилі голови, розгинання - при випрямленні голови. Рефлекс зникає на 2- му місяці життя.
Відновлення прохідності дихальних шляхів при критичних станах у дітей
Проведення штучної вентиляції легень при зупинці серцевої діяльності і дихання у дітей
Порядок проведення реанімаційних заходів: 1. Визначення наявності дихання та скорочень серця. 2. Визначення наявності абсолютних ознак смерті. 3. Ревізія прохідності дихальних шляхів та її відновлення. 4. Штучна вентиляція легень. 5. Масаж серця при його зупинці.
Штучне дихання (рот до рота):
- відновити прохідність дихальних шляхів: покласти потерпілого горизонтально на спину, висунути вперед нижню щелепу, відкрити рот (впевнитись у відсутності сторонніх тіл в ротовій порожнині (харчових і блювотних мас, крові, слизу), заккинути голову назад, ввеcти в ротову порожнину S-образний воздуховід, звільнити ділянку шиї, грудної клітки, тулуба від стягуючих предметів одягу (краватки, пояса, ременя, бюстгалтера і т.інше),
- методи: «з рота до рота» або «з рота до носа», у дітей до 8-місячного віку - одночасне вдмухування в рот і ніс з частотою вікових норм
Непрямий (закритий) масаж серця
Закритий масаж серця:
Показання:
- всі види гострої зупинки кровообігу/ неефективності кровообігу.
Методика: - хворого вкладають на рівну тверду горизонтальну поверхню з максимально закинутою головою,
- реаніматор стає з будь-якого боку від хворого (залежно від ситуації) так, щоб його плечі знаходилися над грудиною пацієнта,
- реаніматор накладає кисті на нижню третину грудини на 2 поперечні пальці вище від мечоподібного відростка, по серединній лінії (пальці не торкаються поверхні грудної стінки). - натиснення здійснюються випрямленими в ліктьових суглобах руками, розташованими перпендикулярно до грудної стінки,
- амплітуда руху грудини в бік хребта - 4-6 см (у дітей до 1 року – 1.5-2.5 см).
- частота компресій 100 за 1 хв.
- компресії не припиняти більш ніж на 5 с.
- у дітей до 1 року компресія проводиться вказівним і безіменним пальцями або великим пальцем, у дітей старше 1 року - однiєю долонею, у дітей старше 8 років - двома долонями.
- компресії чергують зі штучною вентиляцією легенів у співвідношенні 15:2
Надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці
Діагностичні критерії:
- локалізоване або тотальне свербіння шкіри,
- палання язика, долоней, підошви ніг,
- генералізована кропив’янка, набряк Квінке.
- швидке падіння артеріального тиску навіть до його відсутності,
- надмірна тахікардія або брадікардія.,
- порушення свідомості,
- різка блідість шкіри та слизових оболонок,
- порушення дихання,
Критерії інструментального та лабораторного обстеження:
1. Вимірювання АТ і ЧСС.
3. Вимірювання частоти дихання.
4. Аускультація легень і серця.
5. Поширений клінічний аналіз крові з визначенням гемоглобіну і гематокриту.
6. Загальний аналіз мочи.
7. Біохімічні параметри крові (калій, натрій, гази крові, кальцій, білок та його фракції, коагулограма, глюкоза, білірубін, сечовина, альфа-амілаза крові).
8. Електрокардіограма.
Лікування:
!Ургентна шпиталізація в відділення інтенсивної терапії.!
1. При відсутності серцевої діяльності або її неефективності - закритий масаж серця і штучне дихання.
2. Дихання 100% киснем.
3. В/венно адреналін 5 мкг/кг с наступною підтримуючою тривалою в/венною инфузією розчину адреналіну в дозі 0,5 – 1 мкг/кг/хв, до стабілізації АТ.
4. В/венна інфузія осмотично-активних колоідно-крісталоідних розчинів (поєднання реополіглюкину, глюкози і розчину натрію хлориду).
5. Дімедрол - 1-2 мг/кг маси тіла в/венно.
6. Эуфілін або його аналоги в/венно 5 мг/кг/ваги тіла.
7. Норадреналін 1-5 мкг/кг в/венно при гипотензії, що зберігається.
8.Симптоматичні засоби при наявності показів: глюкокортикоїди - 5 мг/кг/маси тіла по преднізолону в/венно, атропін, новодрін, допамін
9.Цілодобовий контроль всіх фізіологічних параметрів – кардіомоніторінг, пульсоксіметрія.
10. Апаратна ШВЛ при неефективності дихання, кровообігу.
Ускладнення шоку:
- респіраторний дістрес-синдром;
- набряк головного мозку;
- гостра ниркова недостатність;
- порушення ритму серцевої діяльності;
Консультації спеціалістів за показами (алерголог, невролог, кардіолог, нефролог).
Надання невідкладної допомоги при судомному синдромі
Діагностичні критерії:
1.При гіпертермії, яка ускладнюється судомами, наявність температури до нападу судом, при централізації кровообігу - виключити інфекційний токсикоз, нейроiнфекцiї.
2.При нормальній температурі тіла з'ясувати причину виникнення судом - виключити отруєння, травми ЦНС, рахіт, спазмофілію, діабет, епілепсію, істерію.
3.Оцінити колір шкіряних покровів - ціаноз, багряні-синюшні, бліді.
4.Порушення подиху - апноe, патологічні типи подиху, задишка.
5.Порушення серцевої діяльності - тахi- або брадикардія, розлади гемодiнамiки.
6.Менiнгеальнi симптоми - ригідність м'язів потилиці, позитивні симптоми Кернiга, Брудзiнського.
7.Вегетативні порушення – розповсюджений дермографізм, анізокорія та інші.
Медична допомога:
1.За показниками - реанімаційні заходи.
2.При збереженій свідомості - iнсуфляцiя кисню через носовий катетер; при порушенні свідомості (ступор, сопор, кома I ст) - iнсуфляцiя кисню через носовий катетер або ларiнгеальну маску; при комі II-Ш ст. з порушенням подиху - після попередньої премедикацiї 0.1% атропіну сульфату 0.1 мл/рік життя (не більш 0.5 мл) внутрівенно, iнтубацiя трахеї і переведення на ШВЛ.
3.Протисудомна терапія: бензодiазепiни (седуксен, реланiум, дiазепам, сiбазон) 0.3-0.5 мг/кг внутрівенно, при неефективності 1% гексенал або тiопентал натрію в дозі 3-5 мг/кг внутрівенно.
4.Дегiдратацiйна терапія: лазiкс 2-3 мг/кг внутрiм’зово або внутрівенно.
5.Госпіталізація до неврологічного відділення, при порушенні вітальних функцій - у ВIТ.
Визначення параметрів що характеризують діяльність серцево-судинної системи та дихання у дітей
Невідкладна допомога при гіпертермії
Діагностичні критерії:
1.Гiперпiрексiя у дітей виникає як наслідок багатьох інфекційних і неврологічних захворювань через невідповідність теплопродукції і тепловіддачі.
2.Синдром гiперпiрексiї у малюків може бути еквівалентом шоку: стан дитини раптово погіршується, шкіряні покрови бліді, наростаюча тахікардія, занепокоєння, прискорений поверхневий подих, судороги, може з'являтися блювота
3.Температура тіла підвищується до 39-40°С, подальше підвищення температури може привести до набряку мозку з порушенням вітальних функцій організму.
Медична допомога:
Жарознижуючі препарати при гiперпiрексiї використовують таким чином:
-раніше здоровим дітям при температурі тіла вище 39°С i/або при м'язовій ломоті і головнiй болі,
-дітям з фебрiльним судорогами в анамнезі при температурі тіла вище 38-38,5°С,
-дітям з важкими захворюваннями серця і легень при температурі тіла вище 38,5°С,
-дітям перших 3 місяців життя при температурі тіла вище 38°С.
1.Парацетамол 10-15 мг/кг або iбупрофен (дітям старше 3 місяців) 5-10 мг/кг усередину, або ацелiзiн 0.1-0.2 мл/рік життя або 50% розчин анальгіну в дозі 0.1 мл/рік життя внутрiм’язово або внутрівенно.
2.При неефективності або порушеннях мікроциркуляції (холодні кінцівки при гіпертермії, озноб) - папаверин 2% у дозі 0.5 мг/кг або бензодiазепiни (седуксен, реланiум, дiазепам, сiбазон) у дозі 0.2-0.3 мг/кг внутрiм’язово.
3.При відновленій мікроциркуляції (шкіра гаряча, гiперемiрьована, кінцівки теплі) застосовують фізичні методи збільшення тепловіддачі: розкрити дитину, розтерти шкіру спиртом, оцтові обгортання, обдування вентилятором; у важких випадках - пакети з льодом (холодною водою) на області проекції великих судин.
4.Забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів, оксигенотерапія 100% киснем.
5.При явищах шоку - iнфузiя iзотонiчного розчину натрію хлориду 10 мл/кг, або препаратів ГЕК 4-6 мл/кг.
6. За показниками - реанімаційні заходи.
7. Госпіталізація у важких випадках до ВIТ.
Промивання шлунку
Показання.
З лікувальною ціллю:отруєння харчовими, лікарськими, рослинними і іншими ядами, накопичення в шлунку бродильної їжі з патологічними домішками при гастритах, гострих порушеннях травлення, пілоростенозі, пілороспазмі і інших станах.
З діагностичною ціллю: ідентифікація яду при отруєннях; виділення збудника при гострих кишечних інфекціях, туберкульозі органів дихання; цитологічне дослідження промивних вод при захворюваннях шлунка.
Протипоказання.
Віддалені сроки (більше 2 год) при отруєннях лугами і корозивними ядами внаслідок високого ризику перфорації стравоходу і шлунку; судорожний синдром.
Загальні відомості. Для проведення промивання шлунку береться зонд з діаметром,відповідним віку дитини: дітям до 3 міс промивання проводять шлунковим катетером, у дітей ранного віку ‑ тонкий зонд, діаметром 3-5мм, в старшому віці- товстий зонд, діаметром 10‑12мм. Загальна кількість рідини для промивання шлунку дитині 1‑2 міс складає 200мл, 2‑5міс‑500мл, 6‑9міс‑600‑800мл, 9-12міс‑800‑1000мл, старше року‑1 літр рідини на рік життя,але не більше 10 літрів. До 3 років промивання шлунку проводять ізотонічним розчином натрію хлориду чи розчином Рінгера, у старших дітей‑ профільтрованим ледве розовим 0,02% розчином калію перманганату, 0,5% розчином таніну, водою з додаванням солі (2‑3 ложки солі на 5‑10 л рідини). Рідину підігріти до 35‑37 градусів.
Етапи виконання:
1.Усадити чи покласти хворого на лівий бік з опущеною головою. Дітей молодшого віку усадити на коліна медсестрі‑ помічниці.
2. Визначити глибину введення зонду і поставити мітку. Глибина введення дорівнює відстані від переносиці до пупка.
3. Зволожити зонд. Попросити дитину відкрити рот, дітям молодшого віку рот відкривають шпателем, обгорнутим вологою марлевою серветкою.
4.Ввести зонд в шлунок до мітки, дивлячись за станом дитини (відсутність кашлю або ціанозу). Для усунення рвотного рефлексу запропонувати дитині глибоко дихати.
5.З ‘єднати зонд з воронкою або шприцем Жане видаливши із нього поршень. Якщо процедура проводиться у дітей раннього віку, поршень не виймають. З його допомогою видаляють вміст шлунку і вводять рідину для промивання.
6. Опустити воронку(шприц) вниз і почекати, поки він заповниться вмістом шлунку.
7.Злити вміст для бактеріологічного дослідження в стерильну пробірку, частину, яка залишилась‑в ємність для збору промивних вод.
8.Утримуючи воронку(шприц) нижче рівня шлунку, наповнити його розчином для промивання. На першу порцію береться не більше 15мл на кг рідину, при послідуючих введеннях кількість введеної рідини повинна відповідати кількості виведених вод.
9.Припідняти воронку і утримувати поки розчин не дойде до нижніх її частин, рідина повинна залишатися в зонді (для зберігання принципу «сифону»)
10.Опустити воронку і почекати поки вона заповниться вмістом шлунку.
11. Злити вміст в ємність для збору промивних вод.
12. Повторювати промивання до отримання чистих промивних вод.
13.Роз’єднати воронку від зонду, перекрити зонд і швидко за допомогою серветки його видалити.
14. Дати дитині воду для полоскання ротової порожнини.
Методика очисної та лікувальної клізми
Показання:
Затримка калових мас, підготовка до оперативних втручань, ретгенологічих, ендоскопічному і інших досліджень органів черевної порожнини, перед введенням газовідвідної трубки і лікувальної клізми.
Протипоказання:
Шлунково‑кишкові кровотечі, пухлини заднього проходу і прямої кишки в стадії розпаду, тріщини і випадіння прямої кишки.
Загальні відомості.
У дітей грудного віку для очисної клізми застосовують ізотонічний розчин натрію хлориду чи кипячена вода з температурою 26‑30 градусів, в більш старшому віці застосовують воду з температурою 24 градуси. Рідину вводять за допомогою грушевидного балону з м’яким наконечником. У дітей старшого віку застосовується кружка Есмарха. Дитині до 3 міс вводять 25‑30 мл, до 2 років ‑ 10 мл на 1 міс життя. Після 2 років кількість рідини розраховують по формулі: 240мл+20=30мл на 1 рік життя. При атонічних запорах застосовують гіпертонічний розчин (5‑7% розчин натрію хлориду, 10‑20% магнію сульфату). Об’єм гіпертонічної клізми в 2 рази менше ніж очисної. При спастичних запорах можуть застосовуватися підсоняшникове, оливкове, вазелінове масло, температура яких 37‑38 градусів. Об’єм масла 80‑120мл в залежності від віку.
Етапи виконання:
1. Покласти дитину на спину, припідняти йому ноги (діти старше 6 міс укладають на лівий бік з приведеними до живота ногами).
2. Покрити накінечник балону вазеліновим маслом.
3. Взяти в праву руку балон з рідиною випустити з нього повітря.
4. Лівою рукою розвести сідниці і без зусилля, ввести накінечник в пряму кишку на глибину 3‑4см, при введенні накінечника направити спочатку до пупка, потім, подолавши опір внутрішнього сфінктеру анального отвору, паралельно копчику.
5. Випустити з балону рідину і не розтискаючи балон витягнути накінечник. Лівою рукою стиснути сідниці дитини і утримувати їх в такому положенні 3‑5хв.
6. Виконати масаж по годинниковій стрілці, для повного випорожнення кишківника.
При проведенні лікувальних клізм використовуються спеціальні катетери, що дозволяють ввести за допомогою шприца точно відведену кількість ліків. Лікувальні клізми проводяться тільки через 30 - 40 хвилин після очисної клізми, щоб забезпечити більш повне засвоєння ліків кишечником.
При безперервній блювоті робляться живильні клізми. Складаються вони з різних сольових розчинів і слабких розчинів глюкози.
Забезпечення правильного транспортування дітей із загрозливими станами
Якщо дитину треба транспортувати в інше відділення, (палату) медичні працівники зобов’язані забезпечити підтримку та контроль температури тіла для запобігання виникнення гіпотермії. В палату спільного перебування новонароджений повинен транспортуватися разом з матір’ю.
При народженні дитини шляхом кесарського розтину, новонароджений транспортується в кувезі або в дитячому ліжечку, вкритий теплою ковдрою.
НЕОНАТАЛОГІЯ
Первинний огляд новонародженої дитини
Мета первинного лікарського огляду:
1) Визначитись щодо наявності чи відсутності у дитини вроджених аномалій, ознак інфекції, інших патологічних станів, які потребують медичного втручання.
2) Здійснити оцінку адаптації новонародженого.
3) Здійснити комплексну оцінку стану новонародженого за результатами первинного лікарського огляду та з урахуванням даних анамнезу і зробити відповідні призначення щодо подальшого медичного догляду.
Показники адаптації які необхідно визначити під час первинного лікарського огляду.
Таблиця №2
