Облік розрахунків з бюджетом та звітність з податку на прибуток

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про розрахунки з бюджетом, правила та порядок нарахування та сплати податків регламентується багатьма нормативно-правовими актами. Основні з них є:

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ХІУ.

2. П(С)БО 11 "Зобов'язання".

3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-УІ.

4. "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", затверджено Наказом МФУ від 01.11.2011 р. № 1379.

5. "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення", затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1002.

6. "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" затверджено наказом МФУ від 25.11.2011 р. № 1492.

7. "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств" затверджено наказом МФУ від 28.09.2011 р. № 1213.

Податок на прибуток підприємств є одним з видів прямого оподаткування - прибуткового - і оподатковує доходи юридичних осіб.

До переваг податку на прибуток підприємств можна віднести значні можливості для регулюючого впливу на виробничу сферу. Крім того, пряма залежність суми податку від отриманого прибутку забезпечує соціальну справедливість цієї форми оподаткування.

До недоліків цього податку слід зарахувати досить складний порядок його визначення, що створює проблеми як для платників, так і для контролюючих органів, значні можливості стосовно ухилення від сплати.

Податок на прибуток підприємств є прямим загальнодержавним податком. Порядок оподаткування прибутку підприємств встановлено розділом ПКУ.

Платниками податку на прибуток є підприємство та установи які отримують прибуток на території України та за її межами.

Зокрема резиденти України:

- суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

- управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту.

- підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

- неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього розділу;

- відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу I цього Кодексу, за винятком представництв.

Нерезиденти є:

- юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

- Національний банк України здійснює розрахунки з Державним бюджетом України відповідно до Закону України "Про Національний банк України"

Об'єктом оподаткування є:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Основна ставка податку становить 21 відсоток.