Вплив на гідросферу та клімат прибережних зон

Якби клімат залежав тільки від кута падіння сонячних променів, то на одній широті температура повітря була б однакова. Кількість сонячного тепла не пояснює причин розподілу температур і опадів на одній широті. Париж, Київ, Караганда, Южно-Сахалинськ (острів Сахалін) лежать майже на одній паралелі, але в їхньому кліматі великі відмінності.

Оскільки океан нагрівається й охолоджується повільніше, ніж суходіл, у помірних широтах повітря над ними різної температури: взимку — вища над океаном, улітку — над суходолом. Тому з віддаленням від Атлантичного океану зима холодніша, а літо жаркіше, зростають річні амплітуди температур, а також зменшується річна кількість опадів.

Флоридська течія суттєво порушує закономірності розподілу температур та опадів на континенті. Теплота її зігріває повітря узбережжя, приносячи вологу, вона сприяє утворенню дощів та розвитку рослинності.

Холодні течiї різко знижують кількість опадів. У тих частинах суходолу, де біля берегів протікають холодні течії, звичайно, утворюються пустелі. Так, холодна Бенгельська течія біля берегів Африки стала причиною утворення тропічної пустелі Наміб

Загалом циркуляція вод Світового океану визначає обмін речовиною, теплом та механічною енергією між океаном, атмосферою, поверхневими та глибинними, тропічними та полярними водами. Морські течії переносять великі потоки з одних територій в інші, часто дуже віддалені території. Важливою особливістю у впливі течій на гідросферу та географічну оболонку землі є те що вони порушують широтну зональність у процесі розповсюдження температури. У всіх океанах під впливом течій виникають температурні аномалії: позитивні аномалії пов'язані з перенесенням вод в напрямку від екватора до більш холодніших широт течіями, які мають напрямок близький до напрямку меридіанів; тоді як негативні аномалії утворюються в результаті переносу водяних мас у протилежному напрямку, за допомоги холодних течій направлених від північних чи південних широт до екватора. Негативні температурні аномалії підсилюються за рахунок дії процесу підйому глибинних вод поблизу західних берегів континентів, котрі регулюються викликаними зносами вод пасатними вітрами. Вплив течій відображається не тільки на величіні і розподілі середніх річних показників температури, але і на річні амплітуди. Це особливо помітно на межі зіткнення теплих і холодних течій, там де межі між ними зміщуються впродовж року, як наприклад в Атлантичному океані в районі зіткнення Гольфстіма і Лабрадорської течії, або в Тихому океані в районі взаємодії течій Куросіо і Курильського (Ойясіо). Течії впивають на розподіл інших географічних характеристик: солоності, вмісті кисню, біологічних речовин, оптичних та акустичних властивостей. Розподіл цих характеристик виявляє значний вплив на розвиток біологічних процесів (тваринний і рослинній світ морів і океанів). Мінливість морських течій в часі і просторі, зміщення їх фронтальних зон впливають на біологічну продуктивність Світового океану. Великий вплив проявляють течії і на клімат Землі. Наприклад, в тропічній зоні, де переважно відбувається східний перенос, на західних берегах океанів спостерігається підвищена хмарність, опади, вологість, а у східних, де вітри дмуть в напрямку від материків, — відносно сухий клімат. Течії суттєво впливають на розподіл тиску і циркуляцію атмосфери. Над осями теплих течій, як наприклад Гольфстрім, Флоридська, Північноатлантичні течії, Куросіо, рухаються серії циклонів, яки визначають погодні умови прибережних районів материків.

Безумовно діяльність морських течій має значний вплив не тільки на води світового океану, а і на географічну оболонку загалом. Найбільш відчутний і загальний вплив течій, крім гідросфери, можна спостерігати в атмосфері. Тут варто розглянути вплив на процеси нагрівання та охолоджування атмосферного повітря. Добовий та річний хід температури повітря, залежно від циклів океанічних течій різного об'єму та термального стану. Вплив на температуру в географічних зонах, залежно від відповідної температури в океанічних водних масах. Океанічні течії впливають на клімат, бо переносять близько половини тепла з низьких широт у високі, а решта надходить внаслідок обміну повітряними масами. Загалом вплив на температуру навколишнього середовища цілком помітний і визначається циклами змін напрямків течій, таким чином нагріваючи та охолоджуючи окремі ділянки. Довготривалий вплив цих процесів позначається на формуванні клімату певних регіонів, а загалом можна сказати що океанічні течії беруть участь у формуванні клімату всієї Землі загалом. Якщо розглядати лише окремі непостійні течії, то цей вплив має місце тільки тоді, коли відповідні вітри відносять повітря, що зігрівається або охолоджується термальною течією, на материк. Океанічні течії створюють особливо різкі розходження в температурному режимі поверхні моря і тим самим впливають на розподіл температури повітря і на атмосферну циркуляцію. Усталеність океанічних течій приводить до того, що їхній вплив на атмосферу має кліматичне значення. Карти ізоліній температури яскраво показують вплив отеплювання Гольфстріму та Флоридської течії на клімат східної частини північного Атлантичного океану і Західної Європи. Холодні океанські течії також визначаються середніх картах температури повітря відповідними збуреннями в конфігурації ізотерм — язиками холоду, направленими до південних широт. Над районами холодних океанічних течій збільшується повторюваність туманів, як це особливо яскраво виявляється в Ньюфаундленді, де повітря може переходити з теплих вод Гольфстріму на холодні води Лабрадорської течії. Над холодними водами в пасатній зоні зникає конвекція і різко зменшується хмарність. Це у свою чергу є чинником, що підтримує існування так званих прибережних пустель. Гольфстрім впливає на клімат східного узбережжя Північної Америки від Флориди до Ньюфаундленду, і західного узбережжя Європи. Система теплих течій Гольфстріму також значно впливає на гідрологічні та біологічні характеристики як морів, так і власне Північного Льодовитого океану. Маси теплої води обігрівають повітряні маси над ними, які західними вітрами переносяться до Європи. Відхилення температури повітря від середніх широтних величин у січні у Норвегії сягають 15-20°C, у Мурманську — більше 11 °C. Аналізуючи вплив течій на клімат землі можна визначити певний океанічний конвеєрний пояс обміну тепла між атмосферою та гідросферою. Прикладом впливу морських течій на гідросферу є вертикальні переміщення води в океанах і морях, які відбуваються внаслідок зміни її густини. Швидкість таких рухів невелика. Вертикальна циркуляція відбувається також поблизу дна океану, де вода нагрівається теплом, що виділяється з мантії. Підігріта вода легша, і вона підіймається вгору, перемішуючись з поверхневою масою. Цей процес може охопити шар товщиною до 4 тис. м, якщо рахувати від дна. Підйом глибинних вод відбувається і в тих випадках, коли глибинна течія зустрічає на шляху підводне підвищення або коли береговий вітер здуває теплий поверхневий шар води, а на його місце знизу підіймається холодний.

Хотя Флоридська течія не достатньо велика саме вона створює суттєвий вплив на атмосферу та гідросферу, оскільки саме вона являється початком течії Гольфстрім, яка в свою чергу має планетарний вплив на землю.