Облік територій і об'єктів ПЗФ здійснюється урядовим органом державного управління в галузі заповідної справи - Державною службою заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України та органами міністерства на місцях - Державними управліннями екології та природних ресурсів в областях, мм. Києві та Севастополі, Республіканським комітетом АР Крим з екології та природних ресурсів. Цей облік здійснюється відповідно до нормативних документів - Указів президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, рішень обласних рад, якими було створено (оголошено) територію чи об’єкт ПЗФ, змінено його межі, категорію або ліквідовано статус.
На кожну територію й об'єкт ПЗФ України заводиться облікова справа, у якій зберігаються основні документи та відомості про них: положення про територію чи об’єкт ПЗФ, охоронні зобов'язання, планово-картографічні матеріали, списки публікацій за результатами проведених у їхніх межах досліджень, а також інші документи з усіх питань, пов’язаних з ними.
Положення про територію чи об’єкт ПЗФ – це офіційний документ, яким визначаються завдання, особливості природоохоронного режиму, характер функціонування природного і біосферного заповідника, національного природного парку, регіонального ландшафтного парку, заказника, ботанічного саду, дендрологічного та зоологічного парку. Для пам’яток природи, заповідних урочищ та парків-пам’яток садово-паркового мистецтва положення не розробляються, а вищезазначені відомості про них заносяться до охоронних зобов’язань.
Положення про території та об’єкти ПЗФ розробляються відповідно до вимог Закону “Про природно-заповідний фонд України” та затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі навколишнього природного середовища щодо територій та об’єктів загальнодержавного значення, а щодо територій та об’єктів місцевого значення – держуправліннями екології та природних ресурсів в областях, мм. Києві і Севастополі, Республіканським комітетом АР Крим з екології та природних ресурсів.
Охоронне зобов’язання складається для територій і об’єктів ПЗФ, для управління якими не створені спеціальні адміністрації й які передаються під охорону підприємствам, установам і організаціям, на землях і у віданні яких вони знаходяться. Такими об’єктами ПЗФ можуть бути заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Охоронне зобов’язання – це офіційний документ, за яким Державне управління екології та природних ресурсів в області, мм. Києві чи Севастополі, Республіканський комітет АР Крим з екології та природних ресурсів передає, а землекористувач в особі керівника підприємства, установи, організації, приймає під охорону відповідну територію чи об’єкт ПЗФ. Землекористувач бере на себе зобов’язання зберігати його та дотримуватись встановленого режиму охорони.
Облікові справи щодо територій і об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення ведуться Державною службою заповідної справи, підрозділами заповідної справи в областях, мм. Києві та Севастополі, АР Крим, а також підприємствами, установами і організаціями, у віданні яких вони знаходяться та їх керівними органами. Ці самі установи, крім Державної служби заповідної справи, ведуть і облікові справи щодо територій і об'єктів ПЗФ місцевого значення. Матеріали щодо створення (оголошення) нових територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення зберігаються в Державній службі заповідної справи, тоді як матеріали щодо територій і об’єктів місцевого значення – у підрозділах заповідної справи в областях, мм. Києві та Севастополі, АР Крим.
Частково відомості про території та об’єкти ПЗФ України обліковуються у державному земельному, державному лісовому кадастрах та державній статистичній звітності.
Кількісний облік земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, як окремої категорії земель України, здійснюється при веденні державного земельного кадастру за формою №6-зем “Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності”). В складі земель цієї категорії обліковуються і землі ПЗФ, дається їх розподіл за власниками (землекористувачами) та за угіддями. Державний земельний кадастр ведеться Державним комітетом України по земельних ресурсах.
Для частини територій і об’єктів ПЗФ, що знаходяться в користуванні лісогосподарських підприємств та знаходяться на лісових землях, ведеться облік їх земель у державному лісовому кадастрі за формою №1 “Розподіл земель лісового фонду за їх категоріями в розрізі груп і категорій захисності”. Їх землі обліковуються за угіддями та категоріями лісових земель. Державний лісовий кадастр ведеться Державним комітетом лісового господарства України.
Облік земель природних та біосферних заповідників і національних природних парків ведеться Державним комітетом статистики України за формою державної статистичної звітності №1-заповідник “Звіт про об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ)”, за такими показниками, як розподіл земель, наданих установам ПЗФ в постійне користування за угіддями, наявність “червонокнижних” видів, деякими економічними показниками діяльності установ тощо.
Відомості, представлені в цих формах, лише частково, тобто за окремими показниками, відображають інформацію про території й об’єкти ПЗФ України. На основі цієї інформації складно отримати цілісну характеристику природно-заповідного фонду держави, визначити його склад за категоріями, неможливо проаналізувати кількісні й якісні характеристики окремих територій і об’єктів ПЗФ та їх сучасний стан. Це суттєво ускладнює прийняття рішень щодо проведення необхідних заходів з охорони, використання та управління об’єктами ПЗФ, здійснення та планування наукових досліджень, з розбудови мережі територій та об’єктів ПЗФ.
Виконання цих завдань покладається на державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, ведення якого передбачено Законом України “Про природно-заповідний фонд України”. Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду є системою необхідних і достовірних відомостей про природні, наукові, правові і інші характеристики територій та об’єктів, що входять до складу ПЗФ.
Формами кадастрової документації є картки первинного обліку та державні кадастри територій та об’єктів ПЗФ міст, районів, областей, АР Крим та України.
Ведення державного кадастру територій та об’єктів ПЗФ покладається на центральний орган виконавчої влади в галузі навколишнього природного середовища, яким в даний час здійснюється координація робіт щодо налагодження його ведення. В державному кадастрі, як в офіційному документі буде здійснюватись державний облік територій та об’єктів ПЗФ України.
Ведення державного кадастру передбачає виконання цілого ряду кадастрових робіт, а саме: обстеження територій і об’єктів ПЗФ, проведення інвентаризації їх природних комплексів, оцінка їх стану, обробка, аналіз і узагальнення отриманої інформації за адміністративно-територіальними одиницями і в цілому по Україні із застосуванням спеціальних автоматизованих програм, офіційне видання даних кадастру.
Контрольні запитання:
1. Які основні документи та відомості містяться в обліковій справі території чи об’єкту ПЗФ?
2. В якому документі здійснюється кількісний облік земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення?
3. Які завдання покладаються на державний кадастр територій та об’єктів ПЗФ України?
