Опис умов комфорту суден, що використовуються туристами в подорож. 6 страница

 однозмінний харчування; місткість одного з салонів близьку до повної пасажиромісткості судна;

 естетично оформлені інтер'єри і зручні меблі.

Суду, побудовані за останні 15 років для роботи на європейських ВВП, в повній мірі відповідають даним вимогам.

Необхідність класифікації пасажирських суден за рівнем комфортабельності викликана тим, що в даний момент, згідно положень закону «Про захист прав споживачів» та Правил обов'язкової сертифікації готельних послуг, вітчизняним пасажирським судам рекомендується пройти сертифікацію і підтвердити свою категорію комфорту. Як нормативного документа, яким має відповідати судно певної категорії комфортабельності, сьогодні служить ГОСТ 4269: 2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів».

Як критерій оцінки комфортабельності судів пропонується використовувати т.зв. «П'ятизірковий» шкалу, прийняту для класифікації берегових готелів.

Як правило, рівень комфортабельності:

 1-2 зірки відповідає судам, які працюють на пасажирських транспортних лініях,

 3-4 зірки відповідає круїзним суднам, які призначені для т.зв. «Пізнавальних круїзів» - основу яких складають часті заходи в порти і берегове екскурсійне обслуговування;

 5-зіркові суду, як правило, призначені для відпочинку пасажирів на борту судна і берегове екскурсійне обслуговування не є для даної категорії судів принциповим;

 6 зведочние типу Royal Caribbean Cruises, супер-лайнер класу Genesis, під ім'ям Oasis of the Seas

При водотоннажності 220000 тонн, довжині 368 метрів і висоті 74 метри лайнер буде брати на борт більше 6000 пасажирів.

У даній шкалі, кількість зірок збільшується відповідно до підвищення рівня конструктивної і сервісної комфортабельності судна.

Конструктивна комфортабельність - це сукупність показників комфортабельності, які конструктивно враховуються в процесі проектування і будівництва судна і є невід'ємною частиною конструкції судна або поставляються разом з судном у вигляді обладнання.

До конструктивних показниками комфортабельності відносяться: габаритні розміри і значення відносних площ внутрішніх приміщень і відкритих палуб;

• наявність систем і пристроїв, що створюють сприятливі умови перебування на судні і їх робочі параметри;

• рівні шуму і вібрації;

• конструкція і обладнання кают і громадських приміщень, в тому числі естетичність обробки і ергономічність планування,

• архітектурно-планувальні рішення.

Показники конструктивної комфортабельності судна, як правило, піддаються фізичному обліку і можуть унормувати.

Сервісна комфортабельність - це сукупність показників комфортабельності, безпосередньо пов'язаних з обслуговуванням пасажирів і побутовим облаштуванням приміщень. Дані показники можуть не піддаватися фізично суворим оцінками і, як правило, оцінюються експертно. До сервісних показниками комфортабельності відносяться:

• рівень обслуговування туристів в каютах і громадських місцях персоналом судна;

• побутові послуги; наявність в каюті дрібних побутових предметів (одежна щітка, стакани, попільнички, корзина для сміття і т.п.) і туалетного приладдя (рушник, серветки, мило, шампунь і т.п.);

• послуги харчування;

• туристичні послуги; рівень кваліфікації персоналу; декоративне озеленення та наявність предметів мистецтва; «Живий» музичний мовлення (оркестр, окрема гра на музичних інструментах).

Показники сервісної комфортабельності неможливо врахувати безпосередньо у вигляді числових коефіцієнтів, оскільки їх номенклатура і якість можуть сильно змінюватися протягом експлуатації судна. Однак, незважаючи на це, їх вплив на комфортабельність судна і його конструкцію досить велике. Сервіс - це в будь-якому випадку складова частина комфорту і працюють вони в єдиній зчепленні. Якщо сервісна комфортабельність нижче конструктивної, то комфортабельність всього судна в цілому знижується.

Аналізуючи співвідношення факторів конструктивної і сервісної комфортабельності на пасажирському судні, можна констатувати, що, як правило, конструктивна і сервісна комфортабельність зростають прямо пропорційно один одному.

Структура конструктивної і сервісної комфортабельності судна

При проектуванні нових судів однозначно слід виходити із заданого замовником рівня комфортабельності у вигляді кількості умовних зірок або коефіцієнта комфортабельності.

Як критерій оцінки проектної комфортабельності пасажирських суден можна застосувати п'ятизірковий шкалу, неофіційно використовувану практично всіма туроператорами. Кількість зірок збільшується відповідно до підвищення рівня якості обслуговування і комфорту. Проектний коефіцієнт комфортабельності судна, необхідний для введення його в формули проектування, визначається за методикою А.А. Сьоміна., Заснованої на детальному обліку конструктивних особливостей кожного круїзного судна.

Співвідношення значень коефіцієнта і категорії комфортабельності судна

Проектні коефіцієнти комфортабельності існуючих українських пасажирських суден.

Виходячи з аналізу технічних даних круїзних суден внутрішнього плавання, що працюють на внутрішніх водних шляхах України, ця величина знаходиться в певних діапазонах, які є показниками рівня комфорту і розділяються по «зіркам»

Класифікація рівня комфортабельності круїзних суден в залежності від питомої площі пасажирського блоку.

Крім того, істотний вплив на комфорт і вартість проїзду на судні надають витрати на його утримання, які в свою чергу обумовлені конструктивними особливостями, енергооснащеністю, пасажиромісткістю, а також співвідношенням площ (або обсягів) внутрішніх приміщень

Збільшення обсягу, що припадає на одне пасажирське місце, дає вважати судно більш просторим і комфортабельним. Це було б так, якби використовувалися на всіх судах просторово - планувальні можливості судів, незалежно від їх відповідності рівня експлуатації і рівня технології суднобудування. Насправді, різниця в плануванні і структурі каютного комплексу та громадських приміщень навіть на порівнянних по величині лайнерах, призводять до істотних відмінностей пасажиромісткості та комфортабельності, і високий «space ratio» - говорить про неекономічність судна або про його малої функціональності.

Пасажири оцінюють елементи комфорту з точки зору функціональності та роблять вибір рівня ціни за пропонований комфорт, причому порівнюють аналоги комфорту і цін на різних судах. При визначенні співвідношення рівня комфорту встановлюється рівень важливості (вагомості) тих чи інших елементів комфорту в оцінці самих пасажирів. Для дослідження подібного роду застосовують метод функціонально - вартісного аналізу. У цій теорії функція - це якісний аспект споживчого властивості, яке в корені відрізняє дане споживче властивість від іншого. Інтерес представляє ранжування функцій за ступенем їх важливості для споживачів. Такі дослідження проводять шляхом анкетного опитування.

 

11.Існуючі методики визначення комфортабельності пасажирських судна.

В даний час відсутні єдині норми визначення рівня комфортабельності судів, методика їх розрахунку і аналізу. Численні роботи і дослідження, присвячені пошуку критерію, що дозволяє комплексно оцінити рівень комфортабельності всього судна в цілому як правило не враховують багатьох чинників. Зазначені недоліки не дають можливість об'єктивно і аргументовано зробити класифікацію пасажирських суден за рівнем комфортабельності.

Розглянемо основні з існуючих підходів до визначення комфортабельності судна.

 

Підхід 1 (використання якості транспортних і туристичних послуг).

З урахуванням основних функцій діяльності пасажирського флоту (чисто транспортної та засоби відпочинку) правомірно виділення двох видів послуг, що умовно можна назвати «транспортними послугами» і «туристичними послугами».

Відповідно до цього поняття «якість транспортних послуг» можна застосувати до роботи експресних і швидких ліній, поняття «качество туристичних послуг» - до всіх видів круїзного плавання і туристичним лініях. Таким чином, показники якості транспортних і туристичних послуг можна представити в наступному вигляді:

;

(8.1)

 

де, - відповідні приватні показники якості по скорості, комфортабельності, рівню обслуговування, зручності распісаній і вартості проїзду.

 

Природно, що величина аналогічних приватних показників, що входять в загальні показники якості транспортних і турістіческіх послуг різна. Так, рівень комфорту в другому випадку повинен бути значно вище, ніж в першому і т.д.

Виникає питання про можливість отримання чисельного вираження окремих складових елементів. Отримати чисельне вираження при оцінці швидкості руху суден та вартості проїзду не викликає особливих труднощів. Однак такі три елементи прямої якісної оцінці не піддаються. Тут основним інструментом кількісної оцінки є результати, одержувані при проведенні соціологічних досліджень. Рівень обслуговування на борту суден повинен бути оцінений ставленням числа пасажирів до числа членів екіпажу (в даний час це дорівнює приблизно двом), проте в даному випадку не можуть бути враховані кваліфікація і досвід обслуговуючого персоналу, прийнятність певних контингентів пасажирів до їх національних особливостей, смаків, звичкам того стандарту послуг, який їм пропонується на тому чи іншому судні і т.д.

 

Підхід 2 (поділ комфорту на фізіологічну і емоційну складову).

У загальному випадку поняття комфорту можна розділити на дві складові:

1) фізіологічна - характеризує судно як середовище проживання, може бути розділена на елементи, що піддаються кількісній оцінці. Фізіологічні фактори визначають самопочуття людини і їх параметри регламентуються санітарними нормами.

Характеристики шуму і вібрації є некерованими в процесі експлуатації судна. Забезпечення їх допустимих значень досягається конструктивними та іншими заходами на стадіях розробки та будівництва судна. Додатковим фактором комфортабельності житлових пасажирських приміщень є їх віддаленість від джерел шуму та вібрації, жвавого руху. Цей фактор зазвичай враховується при визначенні категорії кают, при зонірованіі житлових приміщень пасажирів і екіпажу, розміщенні медіцінского комплексу.

У сумі фізіологічні складові комфорту характеризують умови населеності судна і є показниками його технічної досконалості та ступеня відповідності різним условіям експлуатації. При цьому пасажири зазвичай не аналізують, яку частку у вартості квитка складають кондиціонер, звукоізоляція, заспокоювачі качкі і т.п.

2) емоційна - характеризує відношення пасажира до судна як до предметної середовищі і технології обслуговування в рейсі. Вона може бути оцінена лише експертно. Емоційні складові комфорту сприймаються гостріше. Настрій пасажирів і відчуття задоволення від морської подорожі багато в чому залежать від якості харчування, культурної програми, наявності або відсутності телефону, телевізора, можливостей телефонного зв'язку з берегом, відчуття безпеки на морському переході, від обсягу і якості інформації і т.д.

Емоційні чинники комфорту не піддаються фізично строгім кількісних оцінок, проте їх вплив на оцінку загального рівня комфорту зі сторони пасажира найчастіше виявляється превалірующім.

Емоційні чинники комфорту характеризують психологічний комфорт, що виявляється в прямих і зворотних зв'язках пасажир-судно, судно-пасажир. Сприйняття цих факторів має суб'єктивний характер, тому вони не піддаються кількісним оцінкам і можуть оцінюватися лише експертно.

Контингент пасажирів за своїм віковим і соціальному складам дуже різноманітний, тому на пасажирському судні мало мати розвинену номенклатуру приміщень, оснащенних сучасним обладнанням, необхідно ще забезпечити насищенную круїзну програму. Якщо реалізована група чинників, що забезпечують прямий зв'язок пасажир - судно і не реалізована зворотна судно - пасажир (пасажир задоволений судном і як транспортним засобом, і як об'єктом з високою естетичною цінністю, але не задоволений комплексом надаються йому послуг і рівнем обслуговування, організацією культурної програми, дозвілля), судно не буде мати успіх.

Підхід 3 (використання в якості основного критерію комфорту - питомі площі пасажирських приміщень).

Поряд з каютним і громадським комплексами сучасні пасажирські судна характеризуються широкою номенклатурою допоміжних помещеній, прямо або побічно впливають на рівень комфорту пасажирів. До числа таких приміщень відносяться коридори, вестибюлі, приміщення побутового обслуговування, приміщення вентиляторів і кондиціонерів, камбузних блок для пасажирів і т.п. На частку цих приміщень пріходітся значна частина загальної площі палуб пасажирських суден.

Розподіл площ між житловими і громадськими приміщеннями наступне:

на частку житлових приміщень пріходітся 50 - 70% суми всіх площ;

колебанія сумарної питомої площі житлових та громадських приміщень становлять близько ± 10-15%;

коливання питомої площі для житлових приміщень ± 25-40%;

коливання для громадських приміщень ± 20-35%.

 

Таким чином, показники комфорту житлових або громадських приміщень порізно не можуть характеризувати комфорт судна в цілому, так як низьких значень питомих площ житлових приміщень відповідають зазвичай більш високі значення цього показника для громадських приміщень, і навпаки.

Для більш чіткого розподілу площ палуб по функціональному ознакою пропонується загальну площу палуб, де розміщені пасажири (житловий блок), представити у вигляді суми:

, (8.3)

 

где - загальна площа житлового блоку, ;

- загальна площа пассажірскіх приміщень (житлові та громадські приміщення, пассажірскіе коридори та вестибюлі, побутові та торговельні приміщення, закриті палуби, веранди, пасажирські харчоблоки, медичні приміщення, внутрішні трапи і т.п.), ;

- Загальна площа приміщень для екіпажу (житлові, громадські та побутові приміщення, харчоблок для екіпажу, коридори, трапи і т.п.), ;

- площа службових помещеній, розташованих на палубах житлового блоку, що забезпечують загальносуднову потреби (навігаційні приміщення, машинно-котельні шахти, румпельне, тросового, ліхтарні, малярная, приміщення для вентиляторів і кондиціонерів і т.п.), .

 

Для визначення кількості одиниць площі громадських і інших приміщень все приміщення судна пропонується розділити на три категорії в залежності від того, наскільки вони використовуються пасажирами під час перевезення і присвоїти їм коефіцієнти значущості.

Підхід 4 (використання системи комплексної оцінки комфортабельності судна).

Загальний комплекс зручностей, що надаються пасажирам на судні - індекс комфортабельності, розраховується за формулою:

(8.4)

 

где - обеспеченность каютными помещениями, /чел.;

- обеспеченность общественными помещениями, /чел.;

- уровень каютного комплекса, % внешних кают;

- уровень сервиса, обеспеченность пассажиров обслуживающим персоналом.

 

Для визначення індексу комфортабельності необхідно розрахувати показники, що характеризують рівень зручностей на судні.

Забезпеченість каютного приміщеннями показує, яка кількість метрів каюти доводиться на одного пасажира і розраховується як співвідношення площі кают судна до пасажиромісткості.

 

(8.5)

 

где - площадь каюты, ;

- общее количество кают;

- пассажировместимость судна, мест.

Забезпеченість громадськими приміщеннями показує скільки метрів громадських приміщень доводиться на кожного пасажира і розраховується як співвідношення громадських приміщень до пасажиромісткості.

(8.6)

 

где - площадь общественных помещений, .

 

Рівень каютного комплексу показує забезпеченість судна зовнішніми каютами і визначається як співвідношення зовнішніх кают до загальної кількості кают.

(8.7)

 

где - количество внешних кают.

Рівень сервісу показує забезпеченість пасажирів обслуговуючим персоналом і визначається співвідношенням екіпажу і пасажиромісткості.

 

(8.8)

 

где - количество экипажа, человек.

 

Підхід 5 (використання критерію «SpaceRatio»).

У практиці сравненія морських пасажирських суден нерідко користуються критерієм, званим коефіцієнтом комфортабельності, а в зарубежних джерелах - spaceratio.

«SpaceRatio» - критерій співвідношення просторості, тобто співвідношення валової місткості до пасажиромісткості, який помилково називають коефіцієнтом комфортабельності.

Збільшення обсягу, що припадає на одне пасажирське місце, дає можливість вважати судно більш просторим і комфортабельним. Пасажири оцінюють елементи комфорту з точки зору функціональності та роблять вибір рівня ціни за пропонований комфорт, причому порівнюють аналоги комфорту і цін на різних судах. При визначенні співвідношення рівня комфорту встановлюється рівень важливості (вагомості) тих чи інших елементів комфорту в оцінці самих пасажирів. Для дослідження подібного роду застосовують метод функціонально-вартісного аналізу. Інтерес представляє ранжування функцій за ступенем їх важливості для споживачів. Такі дослідження проводять шляхом анкетного опитування. Кожна людина має свої переваги, але у людей смаки і потреби формуються в умовах суспільства і можуть бути оцінені статистично.

Співвідношення просторості розраховується за формулою:

, (8.9)

 

где К – условный коэффициент комфортабельности;

ВВ – валовая вместимость судна, peг. т.

– пассажировместимость, чел.

 

В даному випадку вважають, що збільшення числа реєстрових тонн валової місткості, що припадають на одне пасажиро-місце, дає підставу вважати судно більш просторим і комфортабельним.

 

Похід 6 (використання комплексного коефіцієнта комфортабельності судна).

Методика розрахунку комплексного коефіцієнта комфортабельності відображає ідею оцінки комфортабельності каюти на основі порівняння з рівнем комфорту в умовній базовій каюті.

Під базовою каютою тут мається на увазі двомісна каюта з нижнім распо-ложением ліжок, з індивідуальними зручностями (душем, туалетом), природним освітленням, кондиціонованим повітрям, неізношенним інтер'єром (віком судна по році будівлі або модернізаціі попрошествіі не більше 10 років), площею не менше 12 , розташована не нижче головної палуби. Будучи умовною одиницею вимірювання числа кают судна, базова каюта має коефіцієнт комфортабельності - 1.

Це дозволяє порівнювати пасажиромісткість різних судів в якісно однорідних одиницях - числі базових кают або базових каютних місць.

Для розрахунку комплексного показника комфортності судна (При круїзної пасажиромісткості) з урахуванням комфорту як кают, так і громадських приміщень пропонується формула:

(8.10)

 

где - коэффициент весомости каютного места;

d - дихотомический признак наличия системы кондиционирования воздуха (d = 1 либо d = 0);

- коэффициент весомости системы кондиционирования воздуха;

- дихотомический признак наличия системы стабилизации качки (е=1 либо е = 0);

- коэффициент весомости системы стабилизации качки;

- площадь i-го общественного помещения (музсалона, ресторана, баров, прогулочных палуб, кинотеатра, спортзала, сауны, парикмахерских), ;

- функциональная удельная площадь комфортабельного размещения одного человека в i-м общественном помеще­нии, (определяется на основе анализа санитарных судовых и гости­ничных норм, статистики судостроения и опроса экспертов);

- коэф­фициент весомости одного пассажирского места в i-м общественном помещении;

- численность экипажа, чел.;

2 - функциональное отноше­ние численности пассажиров к численности экипажа на круизном судне (определено на основе статистики);

- коэффициент весомости обслуживания по численности экипажа;

nk - пассажировместимость судна, чел.

При збігу базової і круїзної пасажиромісткості та при оптимальному розподілі площ громадських приміщень комплексний коефіцієнт комфортабельності судна дорівнює одиниці або близький до неї. Чисельник у формулі (8.10) виражає число базових місць на судні (з урахуванням кают і громадських приміщень). Користуючись формулою (8.10), можна порівнювати пасажиромісткість різних судів в порівнянних одиницях - числі комфортних місць.

При більш детальному аналізі площ громадських приміщень судів (при пошуку надлишкових або недостатньо розвинених площ) може використовуватися показник функціонального відповідності i-гo приміщення , розраховується за формулою:

(8.11)

 

где - общая площадь i-го общественного помещения судна, ;

- эмпирический множитель, равный произведению функциональных значений удельной площади и относительной вместимости общественного помещения (1 на человека).

 

12.Візначення та класифікація Лінії

Під пасажирським лінійним судноплавством розуміється регулярне обслуговування пасажирських перевезень прямого і зворотного напрямків між певними пунктами закріпленої за лінією групою однотипних судів, відправлення яких регламентовано частотой (інтервалом) відправлення, а рух - розкладом.

Морська пасажирська лінія - це самостійна ланка лінейного судноплавства, складний техніко-економічний комплекс, що забезпечує підтримку тривалих, стійких транспортних і туристичних зв'язків між портами однієї або декількох країн.

Лінія характеризується:

 наявністю відповідних пасажиропотоків між географічними пунктами лінії, їх величиною, нерівномірністю і т.д.;

 певним морським шляхом, з властивими йому гідрометеорологічними і навігаційними умовами;

 встановленими портами заходу, морськими вокзалами, причалами і спорудами для проізводства пасажирських операцій;

 певним маршрутом;

 оголошеним розкладом двіженія судів;

 закріпленням певних судів з їх експлуатаційними характеристиками по швидкості, комфортності для роботи на даній лінії;

 наявністю лінійного тарифу на перевезення пасажирів.

Кожній лінії присвоюється назва, зазвичай за кінцевими портам або назв місцевості: наприклад, вантажопасажирська Одеса - Херсон, експресна Кримско-Кавказька і т.д.

Лінійні морські перевезення здійснюються:

- Між портами, розташованими на берегах одного континенту, у випадках, якщо немає наземних шляхів чи такі не ефективні (наприклад, Норвегія, розташована уздовж атлантичного узбережжя Скандинавії, аналогічна ситуація на Північному морському шляху, де немає наземних транспорная шляхів, хоча гірські масиви відсутні).

- Для сполучення між портами територій, розділених водними пространствамі, при відсутності наземних (підземних) шляхів сполучення і за умов неможливості чи нераціональності використання повітряних засобів сообщенія, таке притаманне для острівних держав, держав-архіпелагів і ін. Активно використовуються регулярні морські пасажирські перевезення в Греції, Туреччині, Японії, Британії, Індонезії, в Карибському басейні, в Середземному морі. Якщо це перевезення в межах одного басейну, наприклад Балтійського моря, то вони нерідко поєднуються з вантажними і фактично прирівнюються до поромних.

Основні лінійні перевезення здійснюють такі групи судноплавних компаній, що іменуються конференціями: Atlantic Passenger Steamship Conference, Australia & New Zealand Passenger Conference, British Lines Passenger Conference, Far East Passenger Conference, South American Passenger Traffic Conference, South Africa Passenger Conference.

Морські пасажирські лінії по структуре діляться:

- Прості - це лінії між двома географічними пунктами морського узбережжя без проміжних портів заходу;

- Сложние - з одним або декількома портами заходу.

Тривалість функціонування ліній багато в чому залежить від метеорологічних умов, в зв'язку з чим, лінії бувають: