Найпоширеніші хвороби ріпаку та заходи захисту

Чорна ніжка. Збудники хвороби - гриби з роду Pythium. Уражує сходи, спричинюючи їх зрідження і загибель. Проявляється у вигляді пожовтіння і засихання сім’ядолей і листя та гнилі кореневої шийки. Хвороба частіше розвивається за умов, коли в період сходів на поверхні ґрунту утворюється кірка. Джерела інфекції – уражені рослинні рештки, ґрунт. Заходи захисту полягають у руйнуванні кірки та протруюванні насіння.

Пероноспороз. Збудник - гриб Peronospora brassicae. Проявляється в усі фази розвитку рослин на листках, стеблах, стручках у вигляді жовтуватих розпливчастих плям, з нижнього боку – фіолетовий наліт. Спричинює передчасне відмирання листя і рослини. Джерело інфекції – уражені рослинні рештки. При з’явленні ознак хвороби посіви обробляють одним із дозволених фунгіцидів.

Борошниста роса. Збудник - гриб Erysiphe communis. Проявляється у вигляді білого повстинного нальоту на листках, що робить їх крихкими. Уражені листки засихають. Джерело інфекції – рослинні рештки. Захисні заходи полягають у дотриманні просторової ізоляції між посівами озимого та ярого ріпаку, обприскуванні посівів фунгіцидами.

Альтернаріоз. Збудник – гриб Alternaria brassicae. Проявляється спочатку на листках у вигляді темно-коричневих округлих зональних плям, на стеблах і стручках - у вигляді темних бурих плям. Згодом на плямах виступає чорний або сірий наліт у вигляді дернинок і дрібних крапочок, який являє собою конідіальне споро ношення гриба. За умов раннього ураження на стручках утворюються глибокі виразки і перетяжки. Стручки деформуються, насіння в них розвивається щупле або зовсім не утворюється. Стручки передчасно розтріскуються і насіння висипається. Джерело інфекції – рослинні рештки і насіння. Розвитку хвороби сприяють часті дощі під час цвітіння, загущені посіви. Заходи захисту полягають у висівання здорового насіння, внесенні фосфорно-калійних добрив, використанні фунгіцидів.

Циліндроспоріоз (світла листкова плямистість). Збудник – гриб Cilindrosporium concentrium. Проявляється на листках стеблах, стручках. На листках – невеликі світло-зелені плями зі світлою серединою, згодом плям нагадують опік від азотних добрив. Уражені листки деформуються і передчасно відмирають. На стеблах плями подовжені, коричневі з темною смужкою. За сильного ураження стебла припиняють ріст, деформуються, квіткові бутони опадають. На стручках – бежеві плями з темною облямівкою. Стручки скручуються і передчасно відкриваються. Джерело інфекції – рослинні рештки і насіння. Розвитку хвороби сприяють дощова і вітряна погода, загущені посіви. Заходи захисту полягають у дотриманні оптимальної густоти рослин, використанні фунгіцидів.

Бактеріоз коренів. Збудники – бактерії Xantomonas campestris, Pseudomonas fluorescens. Здебільшого уражують озимий ріпак. Проявляється наприкінці вересня – на початку жовтня у вигляді побуріння серцевини й утворення порожнин всередині коренів і біля кореневої шийки. Навесні, особливо за різких коливань температури, пошкоджені рослини покриваються слиззю та розм’якшуються, розетка легко відокремлюється від кореневої системи. Рослини жовтіють і гинуть. Переносчиками бактерій є сисні комахи. Джерело інфекції – рослинні рештки. Розвитку хвороби сприяє волога погода, надлишок азотних добрив, оголювання кореневої шийки, пошкодження комахами. Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни, збалансованому внесенні мінеральних добрив, застосуванні інсектицидів.

Фомоз. Збудник – гриб Phoma lіngam. Проявляється на листках, стеблах і стручках у вигляді концентричних світло-бурих плям з пікнідами на поверхні. Уражені органи засихають, насіння в стручках – недорозвинене. Джерело інфекції – рослинні рештки. Розвитку хвороби сприяє загущення посівів, а також надто ранні строки посіву озимого і пізні строки посіву ярого ріпаку. Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни та оптимальних строків посіву, використанні фунгіцидів.