Ботанічні
107. Алея верб. Верби були висаджені у 1848 році задля розмежування володінь місцевих панів. В алеї є чотири верби, котрі на висоті 1.2 м від землі сягають 3.0-3.4 м в охопленні.
108. Віковий дуб. Велетенський екземпляр дуба черешчатого єодним з найбільших дерев району. Дерево збереглось оскільки слугувало орієнтиром на військових топографічних каргах.
109. Деревицькі модрини. Охороняються високобонітетні насадження модрини європейської віком 90 років, висотою 29 м, діаметром 36-38 см, повнотою 0.8-0.9.
110. Добринські дуби. Два велетенські екземпляри дуба черешчатого висотою понад 20 м та 4-5 м в охопленні, ростуть на старовинному козацькому цвинтарі.
111. Дуб "Велетень". Дуб віком близько 550 років, висоту 37 м, діаметром 210 см і широку здорову крону. Це пам'ятник правобережних лісостепових дібров.
112. Липка. Велетенська липа є залишком панського саду. Її вік становить приблизно 300 років, висота - 15 м, охоплення стовбура — 7.2 м. Дерево має велетенську крону, та про нього існує ряд народних переказів.
113. Окремі дерева липи дрібнолистої. Три дерева липи дрібнолистої віком 140 років, які мають добре розвинену крону, висотою 35 м, діаметром 95-100 см.
114. Романівські дуби. Охороняються високобонітні насадження дуба звичайного (черешчатого) віком 120 років, 25 м заввишки, діаметром 42-50 см, повнотою 0.8.
115. Сім лип. Урочище "Сім лип" є залишком колишнього панського двору Нікодима Бродовича. Охороняються сім екземплярів липи серцелистої віком 170 р. та один дуб черешчатий, молодший за віком. Висота лип близько 20 м, охоплення стовбура на висоті 1.3 м — 2-3 м. Місцеві селяни з цих дерев зрізають прути на вербну неділю.
116. Тополі Стебницького. Три велетенські дерева тополі білої віком 150-200 р. зростають на місці колишнього маєтку пана Стебницького. В охопленні стовбура на висоті 1.2 м від землі ці дерева сягають 3.95-4.45 м.
117. Урочище "Криниченька". Чотири дуби, віком близько 550 років, висотою 32-35 м, діаметром 210-215 см. В останні роки почали суховершити. В 15-20 м від них є джерело з надзвичайно смачною водою. Це пам'ятник колишніх правобережних поліських дібров.
118. Урочище "Тригір'я". Три дуби черешчаті, віком 500-550 років, висотою 37 м, діаметром 210-215 см, мають добре розвинену крону і здоровий стовбур. Залишки колишніх дібров на кордон Полісся і Лісостепу.
119. Урочище "Язвін-1" (одинокий дуб черешчатий 320 р.) Дуб віком 320 років, висотою 35 м та діаметром 170 см, насіннєвого походження, має добре розвинену крону, є залишком колишніх поліських дібров.
120. Урочище "Язвін-2" (одинокий дуб черешчатий 280 р.). Дуб віком 280 років, висотою 35 м, діаметром 170 см, насіннєвого походження, має добре розвинену крону, є залишком колишніх поліських дібров.
121. Урочище "Язвін-3" (одинокий дуб черешчатий 280р.). Дуб віком 280 років, висотою 20 м, діаметром 160 см, насіннєвого походження, з добре розвиненою кроною, є залишком колишніх поліських дібров.
122. Чорна береза. Один екземпляр берези темної висотою 12 м, що занесена до Червоної книги України.
Гідрологічні
123. Життєдайне джерело Богородиці. Криниця споруджена на природному джерелі чистої води, якість якої повністю відповідає параметрам ДГСТУ 2874-82 "Вода питна". Над криницею вбудований дерев'яний зруб з коловоротом та дашком, на нижній поверхні якого намальований образ Богородиці з немовлям. Криниця має велике релігійне та виховне значення, біля неї постійно здійснюються християнські обряди.
124. Радонові джерела. Унікальні підземні води з вмістом радону 120-180 еманів (14-18 помокюрі). В даний час працює три артезіанські свердловини глибиною 49,60 і 100 м,з дебетом води 9,12 і 16 м3 на годину. Має високі лікувальні властивості.
125. Суворівська криничка. Криничка обладнана на потужному джерелі чистої води, без домішок, вода виливається самотоком з-під бетонного ковпака. Цікавим є факт, що біля джерела тривалий час відпочивало військо Суворова.
Геологічні
126. Баранячі лоби. Скелі, мають мальовничий архітектурний вигляд. За своєю скульптурою це скелі-моноліти з червоного крупнозернистого граніту Коростенського порфировидного родовища. Разом з річкою Уж доповнюють ландшафт парку.
127. Велетенські котли. Скелі мають мальовничий архітектурний вигляд "котлів". За своєю структурою це скельний моноліт з червоного крупнозернистого граніту Коростенського порфіровидного родовища. Разом з р. Уж доповнюють ландшафт парку.
128. Виходи гранітів лизниківського типу. Охороняється унікальний тип граніту високої декоративної якості. Він має нерівномірне насичено-червоне або жовто-гарячо-рожеве забарвлення з чорними вкрапленими зернами біотиту.
129. Відслонення білокоровицьких кварцитів. Охороняється відслонення унікальних середньо- і дрібнозернистих кварцитів світлого рожевувато-сірого кольору.
130. Відслонення головинського габро. Охороняється північно-західна стінка кар'єру в родовищі унікального сірого середньозернистого габро.
131. Відслонення іризуючого лабрадориту. Охороняється західна стінка кар'єру в родовищі темного, зеленувато-сірого лабрадориту з крупними кристалами плагіоклазу, які відзначаються яскравою райдужною іридизацією.
132. Відслонення нижньопротерозойських конгломератів. Охороняється відслонення докембрійських конгломератів віком понад 1900 млн. р. які представляють великий науковий інтерес.
133. Відслонення пегматиту. Охороняються виходи крупної жили червоного і рожевого пегматиту з небаченими агрегатними скупченнями мусковіту.
134. Мальовничі скелі. Монолітні гранітні скелі-каньйони по обох берегах р. Тетерів, зарослі травою, чагарниками та поодинокими деревами.
135. Ольжині купальні. Історична назва "Ольжині купальні" пішли після того, як київська княгиня Ольга спалила м. Іскоростень (нині м. Коростень). Скелі мають мальовничий архітектурний вигляд. За своєю структурою — це скельний моноліт із червоного крупнозернистого граніту Коростенського порфіровидного родовища.
136. Скеля "Голова Чацького". Скеля являє собою моноліт сірого граніту на лівому березі р. Тетерів, шириною 120 м і висотою ЗО м над рівнем поверхні Житомирського водосховища. На самій вершині скелі виступу вигляді голови людини.
137. Скеля "Кам'яний гриб". Скеля являє моноліт із сірого граніту у вигляді гриба. Пам'ятка історичного минулого земної кори. Має наукове значення.
138. Скеля "Чотири брати". Скеля на правому березі р. Тетерів, шириною 150 м і висотою 20 м над рівнем річки. На скелі чотири вертикальні виступи у вигляді людських фігур.
139. Скеля Крашевського. Скеля-моноліт із сірого граніту у вигляді 40-45-метрової піраміди. Шари гранітних плит створюють неглибокі печери і ніші, які на загальному фоні скелі разом з навколишнім ландшафтом мають надзвичайно красивий вигляд. В ущелинах росте релікт флори третинного періоду — вудсія ельбська, занесена до Червоної книги України.
140. Флороносні пісковики. Флороносні пісковики з чіткими відбитками рослин третинного періоду. Мають науково-історичне значення.
Ботанічні сади
141. Ботанічний сад Державної агроекологічної академії України, м. Житомир. Заснований в 1933 році. Сад нараховує більше 300 видів деревних і чагарникових порід та понад 750 видів і форм трав'яних рослин. База наукових досліджень і практики студентів
академії.
Дендрологічні парки
142. Гладковицький. Дендропарк заснований в 1957 році. В ньому ростуть 73 види деревно-чагарникових порід, в тому числі 40 видів з інших ботаніко-географічних зон. За складом деревно-чагарникових порід дендропарк не має собі рівних на території Житомирської області. Має науково-пізнавальне значення.
143. Еліта. Дендропарк закладений в 1984 році за проектом Центрального республіканського ботанічного саду Академії наук України. Нині на території дендропарку і розсадника вирощується близько 300 видів і форм деревних та чагарникових порід, 250 з яких в умовах Правобережного Полісся в природному стані не ростуть. На території дендропарку збереглася алея із 26 лип 150-річного віку. Мета дендропарку — створення зони відпочинку, формування найбільш характерних ландшафтів Українського Полісся з введенням декоративних форм і видів, інтродукованих і випробуваних в ботанічних садах і дендропарках північної частини України.
144. Крошнянський дендропарк. Тут росте 28 видів деревних і 22 види чагарникових порід. Вік дерев різний — від 25 до 125 років. В дендропарку ростуть клени платановидний і прирічковий, кедр, туї та інші. Створено ялинові і тополеві алеї. Парк має значення як учбова база і місце відпочинку учнів сільськогосподарського технікуму.
145. Пілява. Дендропарк закладений в другій половині XIX ст. Росте 75 видів деревних і чагарникових порід, серед яких переважають бук, різні види клена і дуба, ялина, сосна, із чагарникових — спірея, айва японська, жасмин садовий та інші. Ділянка модрини європейської на площі 0,5 га, віком 100 років, доповнює дендропарк і складає єдиний комплекс. Має науково-пізнавальне значення.
